Рішення № 7384657, 04.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/35704.12.09 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт - Офіс"

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю "Хелп Трейд"

Про                              стягнення 29 080,91 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Поліщук К.О. –предст. (дов. № 323 від 08.08.2009 р.)

Від відповідача          не з’явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "КА 2" про стягнення грошових коштів у розмірі 29 080,91 грн. (20 341,32 грн. –основний борг, 2 248,43 грн. –пеня, 5 634,54 грн. - збитки від інфляції, 856,62 грн. 3% річних), внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору поставки № 299 від 06.09.2002 р.

Ухвалою суду від 10.09.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/357 та призначено розгляд справи на 06.10.2009 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 06.10.2009 р. не направив.

06.10.2009 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача Заяву про заміну відповідача - ПП "КА 2" на ТОВ "Хелп Трейд" у зв’язку з перейменуванням.

На підтвердження зазначеного, представником позивача надано довідку Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 30.09.2009 р. № 21-10/6889-2 в якій зазначено, що ПП "КА 2" відповідно до реєстраційних дій від 23.02.2009 р. було перейменовано на ТОВ "Хелп Трейд".

Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі.

За таких обставин, клопотання представника позивача, викладене у Заяві, задоволено.

Ухвалою суду від 06.10.2009 р. замінено відповідача - Приватне підприємство "КА 2" його правонаступником –Товариством з обмеженою відповідальністю "Хелп Трейд", відкладено розгляд справи на 10.11.2009 р. в зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів, зобов’язано відповідача виконати вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 10.09.2009 р. про порушення провадження у справі № 12/357.

10.11.2009 р. судове засідання не відбулось в зв’язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 16.11.2009 р. розгляд справи призначено на 04.12.2009 р.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав.

Представник відповідача в судове засідання 04.12.2009 р. не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 04.12.2009 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.09.2002 р. між сторонами укладено договір поставки № 299 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов’язувався продати, а відповідач зобов’язувався прийняти й оплатити канцелярські товари та офісне приладдя

Пунктом 1.2. Договору встановлено, асортимент, кількість та ціна товарів узгоджуються сторонами попередньо.

Згідно п. 2.1 Договору датою поставки товарів є дата, зазначена у видаткових накладних.

Відповідно до п. 2.2 Договору оплата товарів здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту поставки товарів.

За період 2007-2008 р. р. позивачем, згідно видаткових накладних №.51982 від 20.12.2007 р., №.52691 від 26.12.2007.р., №.53089 від 27.12.2007 р., № 283 від 11.01.2008 р., № 829 від 16.01.2008 р. поставлено відповідачу товарі на загальну суму 20 341,32 грн.

Проте, вартість отриманого товару відповідачем неоплачена.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 20 341,32 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 2 248,23 грн., 3% річних, що згідно розрахунку становить 856,62грн. та збитків від інфляції, що згідно розрахунку становить 5 634,54 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 20 341,32 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п. 56.2 Договору зазначено, що в разі порушення відповідачем строків оплати, останній сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 2 248,43 грн., (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 2 248,43 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 856,62 грн., збитків від інфляції –5 634,54 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 856,62 грн. та збитків від інфляції у розмірі 5 634,54 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хелп Трейд" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 11, 03150, м. Київ, вул. А.Барбюса, 5-а, код 30021564, р/р 26002303121701 в АКБ «Київ-приват», МФО 300164, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт-Офіс»(03680, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 34-в, код 21657750, р/р 26002380662281 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк»м. Києва, МФО 322012) 20 341 (двадцять тисяч триста сорок одну) грн. 32 коп. основного боргу, 2 248 (дві тисячі двісті сорок вісім) грн. 43 коп. –пені, 5 634 (п’ять тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 54 коп. –збитків від інфляції, 856 (вісімсот п’ятдесят шість) грн. 62 коп. –3% річних, 291 (двісті дев’яносто одну) грн. 00 коп. державного мита та 315 (триста п’ятнадцять)грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                    Л.В.Прокопенко