Рішення № 73845322, 03.05.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/3958/18

Провадження № 2/127/666/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.2018 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді - Антонюка В.В.,

при секретарі – Гончаруку І.О.,

з участю: представника позивача – ОСОБА_1 ,

та представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Замостянський відділ державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Замостянський відділ державної виконавчої служби м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Позов мотивовано тим, що 8 лютого 2018 року позивач дізналась про існування боргу перед відповідачем в сумі 117' 872,38 грн. та про наявність виконавчого напису, вчиненого 09 лютого 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та, як наслідок, відкритого виконавчого провадження про стягнення цих коштів. 19 лютого 2017 року на звернення ПАТ КБ «ПриватБанк» приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис про стягнення із позивача на користь відповідача невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору № DNH4KS95480089 від 01 серпня 2006 року та розрахунку заборгованості за договором станом на 11 листопада 2016 року, грошових коштів у сумі 107 063,99. Також, нотаріусом зазначено, що стягнення здійснюється за період з 01 серпня 2006 року по 11 листопада 2016 року та те, що цей виконавчий лист набирає чинності з дня його вчинення і може бути пред’явлений до примусового виконання протягом одного року. Позивач зазначає, що вказаний виконавчий напис вчинений з порушенням законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню, оскільки він вчинений на підставі заборгованості за Кредитним договором №б/н від 01.08.2006 року між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк». Проте, кредитний договір між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено не було, в даному випадку для вчинення виконавчого напису на борговому документі стягувач повинен був подати нотаріусу оригінал кредитного договору та засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Водночас, з виконавчого напису нотаріуса № 1160 слідує, що останній виданий без врахування документів визначених в Переліку № 1172. Так, замість відповідної засвідченої виписки, сформованої по рахунку боржника з відповідними відмітками стягувача, стягувачем було надано нотаріусу лише розрахунок заборгованості за договором станом на 11.11.2016 року. Крім того позивач вважає, що саме на наявність спору, а не безспірність вказує і зазначена в виконавчому написі сума стягнення у розмірі 107 063, 99 грн., оскільки з наданого стягувачем кредитного договору № DNH4KS95480089, на підставі якого був виданий виконавчий напис, позивач отримала від ПАТ КБ «приватБанк» кредитні кошти у значно меншому розмірі, а саме 8058 грн. 76 коп. Нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у виконавчому написі стягнення заборгованості здійснюється за період з 01 серпня 2006 року по 11 листопада 2016 року, тобто більше ніж за десять років, а сам виконавчий напис взагалі вчинений в 2017 році. У зв’язку із вищевикладеним позивач звернулась до суду з даним позовом, в якому просила визнати виконавчий напис від 09 лютого 2017 року № 1160, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4А, про стягнення з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору № DNH4KS95480089 від 01 серпня 2006 року станом на 11.11.2016 року грошових коштів в сумі 107 063,99 грн. таким, що не підлягає виконанню. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові та просив позов задоволити. Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, у задоволенні позову просив відмовити. Третя особа приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Представник третьої особи – Замостянського ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, в попередньому засіданні пояснив, що виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису нотаріуса. При вирішенні справи покладається на думку суду. Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до виписки з особового рахунку боржника ОСОБА_3, заборгованість по кредитному договору б/н від 01.08.2006 року станом на 11.11.2016 року становить 107 063,99 гривень ( а.с.18-20). Судом достовірно встановлено, що 19 лютого 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_3 на користь відповідача невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору № DNH4KS95480089 від 01 серпня 2006 року та розрахунку заборгованості за договором станом на 11 листопада 2016 року, грошових коштів у сумі 107 063,99 (сто сім тисяч шістдесят три гривні 99 коп.) гривень, з урахуванням:

-заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8 058 грн. 76 коп.;

-заборгованості за відсотками у розмірі 54 960 грн. 49 коп.;

-заборгованості з пені у розмірі 38 470 грн. 26 коп.;

-заборгованості по штрафам (фіксована ставка) у розмірі 500 грн. 00 коп.;

-заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 5074 грн. 48 коп.

Стягнення здійснюється за період з 01 серпня 2006 року по 11 листопада 2016 року , виконавчий лист набирає чинності з дня його вчинення і може бути пред’явлений до примусового виконання протягом одного року. Виконавчий лист зареєстрований в реєстрі за № 1160 ( а.с.17). Виконавчий напис ПАТ КБ «Приватбанк» пред'явив до виконання в Замостянський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції. 05.07.2017 року державним виконавцем Замостянського ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_5 відкрито виконавче провадження № 54236464 щодо виконання виконавчого напису № 1160 від 09.02.2017 р. Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Таким чином, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 18 ЦК України, ст. 87 Закону України «Про нотаріат»). Пунктом 2 Переліку № 1172, затвердженого КМУ від 29.06.1999 року передбачено вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, яким передбачено, що для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Ухвалою суду від 26.03.2018 року у приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було витребувано документи, які стали підставою для вчинення даного виконавчого напису. На виконання вимог ухвали нотаріусом надано до суду документи, які стали підставою для вчинення виконавчого напису від 09.02.2017 р. № 1160, а саме: заява ПАТ КБ «ПриватБанк», розрахунок заборгованості ОСОБА_3 за договором № DNH4KS95480089 від 01 серпня 2006 року, заява позичальника, письмова вимога про усунення порушень за кредитним договором. Однак, виписка з рахунку боржника по суті не є випискою встановленої форми, а є розрахунком заборгованості та заява позичальника не є кредитним договором. Суд звертає особливу увагу, що Постановою КМУ від 29.06.1996 року «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» передбачено, що заява на отримання кредиту не є підставою для одержання виконавчого напису. Крім того, однією з основних умов вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які підтверджують безспірність вимоги. Документом, який підтверджує факт безспірності вимоги, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання. Проте, при вчиненні виконавчого напису, нотаріус не отримував підтвердження боржника про отримання вимоги від ПАТ КБ «ПриватБанк».

Виписка ж по рахунку боржника є підтвердженням виконаних за день операцій та призначені для видачі або надсилання клієнтові (п. 5.6 Положення №254). Таким чином і з даних обставин, нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис. В матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження того, що позивач ОСОБА_3 отримала дану вимогу. Отже, нотаріусом не було перевірено факт отримання боржником ОСОБА_3 вимоги про усунення порушень кредитного договору. За викладених обставин, суд вважає, що у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, а також суми пені, відсотків, зазначені у написі, є безспірними. Що стосується строку протягом якого вчиняється виконавчий напис, суд зазначає наступне. Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 р., передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 р. за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 р. за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»). Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідно ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» визначено, що виконавчий напис вчиняється нотаріусом за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги. Як встановлено судом, за кредитним договором від 01.08.2006 позивач отримала строковий кредит у сумі 8 058,76 грн. на строк 24 місяці по 01.08.2008 р., з умовою сплати відсотків за його користування у розмірі 2,09 % у місяць. Таким чином, перебіг трирічного строку позовної давності стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в цілому - після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту, а саме 01.08.2008 року. Аналогічна правова позиція щодо застосування положень ст. ст. 257, 261 ЦК України висловлена Верховним судом України у справах № 6-95цс14 та № 6-127цс14. Як визначено у п. п. 3.3., 3.4. глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5, якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. Згідно із п. п. 2.1., 2.2. Глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5 для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Пунктами 3.1. 3.5. Глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5 передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком № 1172. Судом встановлено, шо вчиняючи 09.02.2017 року виконавчий напис, нотаріус не звернув уваги на те, що з дня виникнення права вимоги банку стосовно зобов’язань з погашення заборгованості по кредиту минуло більше трьох років загальної позовної давності, а по пені минуло більше одного року спеціальної давності. Дані строки банк на день вчинення виконавчого напису пропустив. Згідно з вимогами ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача. При зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1057,20 грн. та надано розрахунок витрат на правничу допомогу в розмірі 5 500 грн. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6 557,20 грн. судових витрат. Стаття 12 ЦПК України передбачає, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно вимог ст.ст. 77, 81 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Враховуючи вищевикладене,оцінивши зібрані у справі докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України,253,256,257, 261,266 ЦК України, ЗУ «Про нотаріат» суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Замостянський відділ державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задоволити.

Визнати виконавчий напис від 09.02.2017 року № 1160, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору № DNH4KS95480089 від 01 серпня 2006 року станом на 11.11.2016 року грошових коштів в сумі 107 063 (сто сім тисяч шістдесят три) гривні 99 копійок з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8 058 (вісім тисяч п’ятдесят вісім) гривень 76 копійок ; заборгованості за відсотками у розмірі 54 960 (п’ятдесят чотири тисячі дев’ятсот шістдесят) гривень 49 копійок; заборгованості з пені у розмірі 38 470 (тридцять вісім тисяч чотириста сімдесят) гривень 26 копійок; заборгованості по штрафах (фіксована ставка) у розмірі 500,00 гривень; заборгованості по штрафах (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 5074 (п’ять тисяч сімдесят чотири) гривні 48 копійок, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк Приватбанк», на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати в розмірі 6 557 (шість тисяч п’ятсот п’ятдесят сім) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк Приватбанк», 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги,50, ідентифікаційний код 14360570.

Суддя: