Рішення № 7384529, 25.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/153-32/601 25.12.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд»

до 1. Комунального підприємства «Київський метрополітен»

2. Київської міської державної адміністрації

Третя особа Головне управління Державного казначейства України у м. Києві

про стягнення коштів

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від позивача Полякова Т.І. предст., Семіног О.І. предст.,

Від Відповідача 1.Ковтун Т.О. предст.,

2.Шмідт К.В. предст.,

Від третьої особи Лихно Я.В. предст.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд»(далі - Позивач) до Комунального підприємства «Київський метрополітен»(далі - Відповідач) про стягнення 20675447,64 грн. суми основного боргу, 10171,74 грн. суми штрафу, 35873,38 грн. суми інфляційних витрат, 309951,60 грн. суми 3% річних через неналежне виконання останнім умов Договору № 12/001 на будівництво Сирецько-Печерської лінії від станції «Харківська»до Харківської площі з електродепо від 21.07.2003.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем-1 взятих на себе зобовязань за договором № 21/001 в частині оплати виконаного комплексу робіт по будівництву Сирецько-Печеської лінії від станції «Харківська»до Харківської площі з електродепо згідно наданої замовником проектно кошторисної документації.

Відповідач-1 позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що особливості діяльності комунальних підприємств Господарським кодексом України визначаються відповідно до вимог щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств. Однією з таких вимог згідно з ч. 7 ст. 44 Господарського кодексу України є покладання на орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, субсидіарної відповідальності у випадку недостатності коштів у державного казенного підприємства. Також Відповідач-1 звертає увагу суду на те, що розпорядником бюджетних коштів є Київська міська державна адміністрація.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2009 позов задоволено повністю: стягнуто з Відповідача-1 на користь Позивача 20675447,64 грн. боргу, 10171,74 грн. штрафу, 309951,60 грн. 3% річних, 35873,38 грн. інфляційних, 25500 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого Господарського суду України від 30.09.2009 рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2009 скасоване, а справу № 21/153 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому касаційна інстанція зобовязала: встановити чи здійснювалось фактичне фінансування з бюджету, передбачене Програмою соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва та в яких саме обсягах; вид та організаційно правову форму Комунального підприємства «Київський метрополітен»шляхом залучення до матеріалів справи Статуту останнього; залучити до матеріалів справи розпорядження Київської міської державної адміністрації від 05.03.2009 № 270 «Про Програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2008 рік», також зобовязано залучити до розгляду справи відповідний орган Державного казначейства України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2009 справу прийнято до розгляду під № 21/153-32/601, залучено Головне управління Державного казначейства України у м. Києві третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача та, враховуючи вказівки касаційної інстанції, витребувано необхідні додаткові докази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2009 залучено Київську міську державну адміністрацію другим Відповідачем.

21.12.2009 в судовому засіданні представником Відповідача 2 надано відзив на заявлені вимоги, в якому заперечується субсидіарна відповідальність Відповідачів.

23.11.2009 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про збільшення та уточнення позовних вимог відповідно до яких Позивач просить визнати КП «Київський метрополітен» основним Відповідачем по справі, а Київську міську державну адміністрацію субсидіарним Відповідачем; стягнути з Відповідачів заборгованість у розмірі 43815338,55 грн., а саме: основний борг у розмірі 20675447,64 грн., штраф у розмірі 13935251,71 грн., 3 % річних у розмірі 1196343,71 грн., індекс інфляції у розмірі 8008295,49 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Київметробуд»та Комунальним підприємством «Київський метрополітен»укладено Договір № 12/001 на будівництво Сирецько-Печерської лінії від станції «Харківська»до Харківської площі з електродепо від 21.07.2003.

До Договору були також укладені наступні додаткові угоди:

- додаткова угода № 1 до договору № 12/001 від 21.07.2003 на будівництво Сирецько-Печерської лінії від станції «Харківська»до Харківської площі з електродепо від 14.12.2003;

- доповнення та зміни № 1 до зазначеного вище договору від 05.01.2004,

- додаткова угода № 12/2004 до зазначеного вище договору від 21.01.2004 з протоколом розбіжностей, якою договір було викладено в новій редакції;

- доповнення № 1 до зазначеного вище договору від 20.02.2004;

- доповнення № 2 до зазначеного вище договору від 10.06.2004;

- доповнення № 3 до зазначеного вище договору від 10.06.2004;

- зміни та доповнення № 4 до зазначеного вище договору від 01.10.2004;

- зміни та доповнення № 5 до зазначеного вище договору від 12.12. 2004;

- додаткова угода № 12/2005 до зазначеного вище договору від 14.01.2005;

- доповнення № 1 до зазначеного вище договору від 19.01.2005;

- зміни № 2 до зазначеного вище договору від 20.01.2005;

- зміни № 3 до зазначеного вище договору від 25.01.2005;

- зміни № 4 до зазначеного вище договору від 21.03.2005;

- зміни № 5 до зазначеного вище договору від 06.04.2005;

- зміни № 6 до зазначеного вище договору від 18.08.2005;

- додаткова угода № 12/2006 до зазначеного вище договору від 17.01.2006;

- додаткова угода № 12-1/2006 до зазначеного вище договору від 01.08.2006, якою договір було викладено в новій редакції;

- додаткова угода № 12-2/2006 до зазначеного вище договору від 26.12.2006;

- додаткова угода № 12-1/2007 до зазначеного вище договору від 29.01.2007;

- додаткова угода № 12-2/2007 до зазначеного вище договору від 12.03.2007;

- додаткова угода № 12-3/2007 до зазначеного вище договору від 21.03.2007;

- додаткова угода № 12-4/2007 до зазначеного вище договору від 04.04.2007;

- додаткова угода № 12-5/2007 до зазначеного вище договору від 01.05.2007;

- додаткова угода № 12-6/2007 до зазначеного вище договору від 23.05.2007;

- додаткова угода № 12-7/2007 до зазначеного вище договору від 07.06.2007;

- додаткова угода № 12-8/2007 до зазначеного вище договору від 06.07.2007;

- додаткова угода № 12-9/2007 до зазначеного вище договору від 27.09.2007;

- додаткова угода № 12-1/2008 до зазначеного вище від 15.02.2008;

- додаткова угода № 12-2/2008 до зазначеного вище від 27.03.2008;

- додаткова угода № 12-3/2008 до зазначеного вище договору від 12.05.2008.

Відповідно до умов п. 1 договору та вимог ст. 875 ЦК України замовник доручає, приймає та оплачує, а генпідрядник бере на себе зобовязання власними та залученими силами виконати повний комплекс робіт по будівництву Сирецько-Печерської лінії від станції «Харківська»до Харківської площі з електродепо згідно наданої замовником проектно-кошторисної документації, та здати обєкт в експлуатацію у встановлений строк.

Уповноваженим представником у взаємовідносинах та розрахунках з Відповідачем-1 від ВАТ «Київметробуд»в числі інших власних відокремлених структурних підрозділів виступало ТЗ-4.

Пунктами 7.1 та 9.4 Положення про Тунельний загін № 4 (ТЗ-4) ВАТ «Київметробуд», затвердженого загальними зборами ВАТ «Київметробуд»від 24.04.2002, ТЗ-4 від імені товариства надано право представляти товариство у всіх установах, організаціях, підприємствах з питань, що входять до компетенції ТЗ-4, вживати заходів щодо врегулювання спорів, надсилати відгуки на позовні заяви, подавати позови, скарги, здійснювати інші процесуальні дії від імені товариства,, здійснювати повноваження сторони у справі, підписувати акти приймання-передачі, товарно-транспортні накладні, інші документи, повязані із оформленням звітів та результатів здійсненної господарської діяльності, здійснювати розрахунки з підприємствами, установами, організаціями та отримувати кошти від них тощо, а начальник ТЗ-4, зокрема, укладає договори, угоди відповідно до доручення, що видається товариством, підписує відповідні документи про обсяги та вартість виконаних робіт і витрат, підписує акти приймання-передачі робіт, продукції, підписує позовні заяви, відзиви, скарги, повязані з виконанням процесуальних дій від імені товариства.

В матеріалах справи наявна копія довіреності № 26 від 28.08.2008, якою ВАТ «Київметробуд»надало право начальнику ТЗ-4 Метелиці О.М. діяти від імені товариства, зокрема і щодо подачі позовних заяв.

Отже, ТЗ-4, як відокремлений структурний підрозділ ВАТ «Київметробуд», подаючи позовну заяву, діє в інтересах, від імені та за дорученням товариства.

Згідно з умовами пунктів 3.1, 3.2 договору боржник зобовязався щомісяця на підставі довідок форми КБ-3 проводити оплату фактично виконаних обсягів робіт на протязі 10- днів після підписання актів, в межах асигнувань та фінансування капітальних вкладень, передбачених Програмою соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва.

Пунктом 3.19 договору передбачено, що акт виконаних робіт готує генпідрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника у строк не пізніше першого числа місяця, що слідує за звітним. Уповноважений представник замовника протягом пяти днів перевіряє реальність акту і підписує фактичні обсяги виконаних робіт.

Таким чином, Відповідач-1 повинен був проводити розрахунки за виконані Позивачем фактичні обєми робіт до 15 числа кожного місяця, що слідує за звітним.

Крім того, відповідно до п. 3.3 договору Відповідач-1 взяв на себе зобовязання протягом кожного місяця проводити Генпідряднику авансові платежі в розмірі 30% від тих, що плануються по погоджених замовником на поточний місяць обсягів будівельно-монтажних робіт.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 05.03.2008 № 270 «Про Програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва», яка наявна в матеріалах справи, затверджено перелік обєктів та розподіл асигнувань на фінансування капітальних вкладень за рахунок спеціального фонду міського бюджету на 2008 рік. До якого увійшло будівництво Сирецько-Печерської лінії від станції «Харківська»до Харківської площі з електродепо.

На виконання договору структурним підрозділом Позивача ТЗ-4 у період з січня по вересень 2008 року виконаний комплекс робіт по будівництву Сирецько-Печерської лінії від станції «Харківська»до Харківської площі з електродепо на загальну суму 44973717,92 грн., зокрема, виконання робіт підтверджується актами форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних робіт (КБ-3) підписаними сторонами та скріпленими печатками, копії яких наявні в матеріалах справи.

Однак, свої зобовязання за договором Відповідач-1 виконував неналежним чином, розрахунки проводив несвоєчасно та не в повному обсязі. Так, Відповідачем-1 було перераховано в рахунок виконаних Позивачем робіт лише 24257439,12 грн. згідно з наступними платіжними дорученнями:

№ U122535 від 15.02.2008 перераховані кошти у розмірі 1000000,00 грн.;

№ U168702 від 27.02.2008 перераховані кошти у розмірі 2000 00,00 грн.;

№ U248602 від 13.03.2008 перераховані кошти у розмірі 500000,00 грн.;

№ U531989 від 12.05.2008 перераховані кошти у розмірі 422973,44 грн.;

№ U531988 від 12.05.2008 перераховані кошти у розмірі 6028 088,68 грн.;

№ U554945 від 15.05.2008 перераховані кошти у розмірі 3855917,40 грн.;

№ U729630 від 17.05.2008 перераховані кошти у розмірі 2000000,00 грн.;

№ U931069 від 28.07.2008 перераховані кошти у розмірі 1 500000,00 грн.;

№ U993684 від 07.08.2008 перераховані кошти у розмірі 1 300000,00 грн.;

№ U1011672 від 12.08.2008 перераховані кошти у розмірі 5650459,60 грн.

Крім того, відповідно до актів КРУ з обємів виконаних робіт було проведене зняття в розмірі 40831,16 грн., а саме:

- довідка КБ-3 за травень 2008 на суму 20833,93 грн.;

- довідка КБ-3 за травень 2008 на суму 2380,14 грн.;

- довідка КБ-3 за травень 2008 на суму 17617,09 грн.

Внаслідок неналежного виконання Відповідачем-1 своїх зобовязань за договором утворилася заборгованість, що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт. Розмір заборгованості також визначений в акті звірки, який був проведений між Відповідачем та ТЗ-4, а саме:

- акт звірки взаємних розрахунків від 28.10.2008 між Відповідачем-1 та ТЗ-4 ВАТ «Київметробуд», відповідно до якого заборгованість Відповідача-1 перед ТЗ-4 ВАТ «Київметробуд»станом на 28.10.2008 складає20675447,64 грн.

Отже, заборгованість Відповідача-1 перед Позивачем складає 20675447,64 грн.

Факт наявності заборгованості за виконані та неоплачені роботи належним чином доведений, документально підтверджений та визнаний Відповідачем-1, у зв'язку з чим вимоги щодо стягнення з Відповідача 1 на користь Позивача основного боргу 20675447,64 є обґрунтованими, законними, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання.

Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором чи законом.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У разі порушення строків оплати виконаних Позивачем робіт Відповідач 1 відповідно до умов п. 8.2 договору зобовязаний сплатити на користь ВАТ “Київметробуд” штраф в розмірі 0,05% від обєму неоплачених робіт за кожний день прострочення і перші два місяці і 0,1% за кожний наступний день неоплачених робіт. Загальна сума не повинна перевищувати 7% від договірної ціни робіт фінансування з державного та міського бюджетів.

Оскільки штрафні санкції, сплата яких вимагається Позивачем відповідно до положень п. 8.2 Договору застосовуються саме у звязку із затримкою перерахування коштів у строк, обумовлений Договором, тобто за несвоєчасно виконане зобовязання щодо оплати отриманого товару, останні обраховуються у відсотковому відношенні від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, суд приходить до висновку, що відповідальність, встановлена Договором, передбачає обчислення неустойки у вигляді пені.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Заявлений Позивачем до стягнення штраф за своєю правовою природою є штрафними санкціями. Штраф, стягнення якого вимагає Позивач, передбачений Договором та за своїм змістом є штрафними санкціями за несвоєчасне виконання грошових зобовязань. При цьому суд зазначає, що відповідальність передбачена договором визначається як відсоток обєму неоплачених робіт і привязане до кількості днів прострочення, тому видом заявленої неустойки є саме пеня.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, суд зазначає, що стягненню з Відповідача-1 в примусовому порядку підлягає сума пені в розмірі 2223457,98 грн., визначена судом з урахуванням розміру подвійної облікової ставки, встановленої згідно з Постановою НБУ від 29.12.2007 № 492 в розмірі 10% на період з 01.01.2008 по 29.04.2008 та згідно з Постановою НБУ від 21.04.2008 № 107 в період з 30.04.2008 по 01.07.2008.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних розрахована Позивачем відповідно до періоду прострочення і підлягає стягненню з Відповідача в силу положень закону.

Факт неналежного виконання Відповідачем 1 взятого на себе грошового зобов'язання перед Позивачем належним чином доведений, а тому вимоги щодо стягнення 3 % від простроченої суми у період з 01.08.208 по 04.12.2009 у сумі 1194644,36 грн. підлягає задоволенню. Також до стягнення підлягає сума інфляційний втрат у розмірі 8008295,49 грн.

При цьому вимоги Позивача щодо визнання Відповідача 2 субсидіарним відповідачем не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Договір від 21.07.2003 № 12/001 та Договір від 01.02.2002 № 153 були укладені між Відкритим акціонерним товариством «Київметробуд»та Комунальним підприємством «Київський метрополітен», виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) не є стороною даних договорів.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

В даному випадку обов'язок виконання умов укладених договорів покладено повністю на КП «Київський метрополітен».

Відповідно до ст. 6 Господарського кодексу України, яка визначає загальні принципи господарювання, одним з принципів господарювання є заборона втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини. Таким чином, питання щодо стягнення заборгованості у сумі 43 815 338, 55 грн. має вирішуватися між сторонами договору, а саме ВАТ «Київметробуд»та КП «Київський метрополітен».

Частиною 3 ст. 8 Господарського кодексу України визначає, що господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до Статуту КП «Київський метрополітен», затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.02.1999 № 204, майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади м. Києва і закріплено за ним власником або уповноваженим ним органом на праві повного господарського відання.

Здійснюючи право повного господарського відання, КП «Київський метрополітен»володіє, користується та розпоряджається майном, закріпленим за ним власником або уповноваженим ним органом, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. Проте зазначені договори, які укладені між ВАТ «Київметробуд»та КП «Київський метрополітен», та ст. 75 Господарського кодексу України не передбачають субсидіарну відповідальність органу, до сфери управління якого входить комунальне комерційне підприємство КП «Київський метрополітен».

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 526 ЦК України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового оборот}' або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належними сторонами, тобто боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлене договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

В даному випадку можна стверджувати, що пред'явлення позовних вимог до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яка не є стороною укладених договорів з ВАТ «Київметробуд», є необґрунтованим, оскільки спір має вирішуватися між належними сторонами зобов'язання - ВАТ «Київметробуд»та КП «Київський метрополітен».

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Київський метрополітен»(03055, м. Київ, пр. Перемоги, 35, п/р 35445019001508 в УДК м. Києва, МФО 820019, КФК 150120, код ЄДРПОУ 03328913) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд»(01601, м. Київ, вул. Прорізна, 8, п/р 2600300990985 в ВАТ КБ «Хрещатик»м. Києва, МФО 300670, код ЄДРПОУ 01387403) основний борг у розмірі 20 675447,64 (двадцять мільйонів шістсот сімдесят п'ять тисяч чотириста сорок сім) грн. 64 коп. неустойку у розмірі 2223457 (два мільйони двісті двадцять три тисячі чотириста пятдесят сім) грн. 98 коп., 3% річних від простроченої суми у розмірі 1194644 (один мільйон сто девяносто чотири тисячі шістсот сорок чотири) грн. 36 коп., інфляційні витрати у розмірі 8008295 (вісім мільйонів вісім тисяч двісті девяносто п'ять) грн. 49 коп., державне мито у розмірі 18683 (вісімнадцять тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 85 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 86 (вісімдесят шість) грн. 45 коп.

В іншій частині відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О. Хрипун