Рішення № 7384479, 26.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/50226.11.09 За позовомЗакритого акціонерного товариства страхова компанія «Страхові традиції життя» До           Всеукраїнської об’єднаної кредитної спілки «Сузір’я»

Простягнення 142195,77 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача          Криворот С.В. –дов.

Від відповідача           Гайдай Р.В. –дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство страхова компанія «Страхові традиції життя»звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Всеукраїнської об’єднаної кредитної спілки «Сузір’я»100000 грн. боргу, 22027,36 грн. пені за прострочення виконання зобов’язань, 17415,00 грн. індексу інфляції, 2753,41 грн. 3% річних, а всього 142195,77 грн.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнає частково в сумі 100000 грн.

Під час підготовки рішення від позивача надійшло клопотання, в якому позивач повідомив суд про перереєстрацію ЗАТ СК «Страхові традиції»у Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «ЗЕНІТ».

Суд перевіривши статутні документи позивача, вважає за доцільне змінити назву позивача з Закритого акціонерного товариства страхова компанія «Страхові традиції життя»(код 32960968) на Приватне акціонерного товариства Страхова компанія «ЗЕНІТ»(код 32960968)

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2008 року між ЗАТ Страхова компанія «Страхові традиції - Життя»та Всеукраїнською об'єднаною кредитною спілкою «Сузір'я»було укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 250000 грн. з строком повернення до 29 вересня 2008 року.

Відповідно до п. 1.1. договору в порядок та на умовах, визначених цим договором, позикодавець передає у власність позивальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п.2.1. договору, а позивальник зобов’язання повернути поворотну фінансову допомогу у визначений цим договором строк. Проценти за цим договором не нараховуються.

Розмір поворотної фінансового допомоги становить 250000 грн. (п.2.1. договору).

Відповідно до п.3.1. договору позикодавець передає фінансову допомогу позичальникові в строк до 29.09.2008р. включно.

21 жовтня 2008 року Всеукраїнською об'єднаною кредитною спілкою «Сузір'я»було повернуто частину поворотної фінансової допомоги у розмірі 100 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №356_AL008 від 20.10.2008 р.

13 листопада 2008 року позивачем на адресу відповідача було направлено листа-претензію за вих. № 249 з вимогою добровільно повернути в строк до 21 листопада 2008 року решту поворотної фінансової допомоги у розмірі 150 000 грн.

01 квітня 2009 року було укладено трьохсторонній договір про відступлення права вимоги між: позивачем - ЗАТ СК «Страхові традиції - Життя», відповідачем, Всеукраїнською об'єднаною кредитною спілкою «Сузір'я»та Кредитною спілкою Згідно умов вищезазначеного Договору про відступлення права вимоги Відповідач передав свої зобов'язання, а Кредитна спілка «Благо»при АНТК імені Антонова прийняла на себе обов'язок по поверненню поворотної допомоги ЗАТ СК «Страхові традиції - Життя»у розмірі 50 000,00 грн..

Відповідно до п.5.1. договору після закінчення строку, визначеного в.п.4.1. договору, позичальник зобов’язується протягом наступного календарного дня повернути позикодавцеві поворотну фінансову допомогу.

У разі невиконання або неналежного виконання сторонами взятих на себе договірних зобов’язань вони несуть відповідальністю згідно чинного законодавства України.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Згідно статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Отже, заборгованість відповідача складає 100 000 грн., і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Тому, також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 3% річних у сумі 2753,41 грн. та 17415,00 грн. індексу інфляції.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 22027,36 грн. не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання, зокрема в разі прострочення.

Відповідно до ст.547 ЦК України (ст.180 ЦК УРСР) угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку, в даному разі пені.

Сторони не надали доказів укладення угоди про неустойку у письмової формі, відповідно до ст.547 ЦК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення 100000грн. неповернутої фінансової допомоги, 3% річних у сумі 2753,41 грн. та 17415,00 грн. індексу інфляції.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги в частині 100000грн. неповернутої фінансової допомоги, 3% річних у сумі 2753,41 грн. та 17415,00 грн. індексу інфляції є обґрунтованими та підлягають задоволенню, вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає з підстав вищезазначених.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

26.11.2009р. в судовому засіданні закінчено розгляд справи. Суддя за згодою представників сторін, оголосив тільки вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Всеукраїнської об’єднаної Кредитної спілки «Сузір’я» (01011, м. Київ, вул.. Арсенальна, 9/11, к. 214, код ЄДРПОУ 25881964) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЗЕНІТ»(04080, м. Київ, вул. В.Хвойко, 15/15, код ЄДРПОУ 32960968) 100000 (сто тисяч) грн.. частково неповернутої фінансової допомоги, 17415 (сімнадцять тисяч чотириста п’ятнадцять) грн.. індексу інфляції, 2753 (дві тисячі сімсот п’ятдесят три) грн.. 41 коп. 3% річних, 1201 (одну тисячу двісті одну) грн.. 68 коп. державного мита та 264 (двісті шістдесят чотири) грн.. 09 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В частині стягнення пені відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Дата підписання рішення:23.12.2009р.