Рішення № 7384449, 23.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/65223.12.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Дочірнього підприємства «КОНРІЛ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Симпатик»про стягнення 7841,09 грн. за участю представників позивача –Голуб І.М., довіреність №1 від 18.11.2009 р., відповідача –Мицик О.Ю., довіреність без номера від 12.10.2009 р.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 6261,46 грн. основного боргу, 757,55 грн. пені, 94,69 грн. 3% річних, 727,39 грн. інфляційної складової боргу, а загалом 7841,09 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати товару за договором поставки № 209/1433 від 03.10.2003 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.11.2009 року.

У відзиві на позовну заяву, поданому в судовому засіданні 09.12.2009 року відповідач проти позову заперечував і просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 23.12.2009 року представник позивача надав заяву про відмову від позову в частині стягнення пені, 3% річних,інфляційної складової боргу та просив стягнути з відповідача суму основного боргу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 та п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, в разі якщо таку відмову прийнято судом, є підставою для припинення провадження у справі.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову, суд вважає, що вона не суперечить діючому законодавству, тому приймається судом, що у відповідності до п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України тягне за собою припинення провадження у справі в частині стягнення 757,55 грн. пені, 94,69 грн. 3% річних,727,39 грн. інфляційної складової боргу.

Судом встановлено, що 03.10.2003 року між Дочірнім підприємством «КОНРІЛ»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Симпатик»(покупець) укладено договір поставки № 209/1433, за умовами якого постачальник поставляє товар покупцю, а покупець приймає цей товар та зобов’язується своєчасно його оплатити на умовах договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2004 року (п. 9.1 договору).

Згідно п.1 додаткової угоди № 1 від 10.01.208 р. до договору сторони домовились продовжити дію договору № 209/1433 від 3 жовтня до 31 грудня 2008 року.

Якщо після закінчення дії договору сторони не мають претензій одні до одної, строк дії договору вважається продовженим ще на один рік (п.9.5 договору).

Відповідно до п.7.3 договору, оплата за поставлений товар згідно умов цього договору здійснюється покупцем на поточний рахунок постачальника щотижнево, в обумовлений сторонами день, по мірі його реалізації.

На виконання умов договору позивач у період з 22.07.2008р. по 24.09.2008р., поставив відповідачу товар на суму загальну суму 6261,46 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 01-0146005 від 22.07.2008р., 01-0146009 від 22.07.2008р., 01-0147016 від 22.08.2008р., 01-0147936 від 24.09.2009р.

Проте, відповідач за отриманий товар не розрахувався та має заборгованість перед позивачем у сумі 6261,46 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків по договору № 209/1433 від 03.10.2003 за період з 01.01.08 по 10.12.09.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з поставки товару, а відповідач виконав неналежним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 6261,46 грн.

Відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині стягнення 6261,46 грн. боргу.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 6261,46 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 81,44 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 188,44 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 78, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Симпатик»(03049, м. Київ, вул. Лукашевича, 15, код 32524414) на користь Дочірнього підприємства «КОНРІЛ»(юридична адреса: 01021, м. Київ, узвіз Кловський, буд. 11, кв. 27; фактична адреса: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7, оф. 201, код 23703164) 6 261 (шість тисяч двісті шістдесят одну) грн. 46 коп. боргу, 81 (вісімдесят одну) грн. 44 коп. державного мита та 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 44 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 757,55 грн. пені, 94,69 грн. 3% річних, 727,39 грн. інфляційної складової боргу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Чебикіна