Рішення № 7384444, 04.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/33804.11.09 За позовом Приватного підприємства "Наше дело"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Об’єднання Укрпродінвест"

про стягнення 156 360,96 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача                    Семиволос О.П., за дов. б/н від 29.09.2009 р.

від відповідача                    не з’явився

У судовому засіданні 04.11.2009 р. за згодою представника позивача відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Наше дело" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Об’єднання Укрпродінвест" про стягнення 89 349,12 грн. основного боргу та 67 011,84 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не повернув позивачеві помилково перераховані останнім 89 349,12 грн., у зв’язку з чим позивачем нараховані проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 67 011,84 грн. Нормативно позивач посилається на ст. 205, 536, 319, 321 ЦК України.

Ухвалою суду від 31.07.2009 р. порушено провадження у справі № 54/338, розгляд справи призначено на 30.09.2009 р.

Разом із позовом позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачу у розмірі 158 237,07 грн. Розглянувши подану заяву, суд відмовив у її задоволенні з тих підстав, що позивачем не надано жодних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

У судовому засіданні 30.09.2009 р. представником позивача подано клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання 30.09.2009 р. не з’явився, витребуваних документів суду не надав, про причини неявки не повідомив.

На виконання вимог суду позивачем у судовому засіданні 30.09.2009 р. подано витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідно до якого місцезнаходженням відповідача є 03039, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 25. Зазначена адреса є відмінною від вказаної у позовній заяві.

З метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи за вказаною вище адресою, розгляд справи, призначеної на 30.09.2009 р., відкладено на 04.11.2009 р.

Представник відповідача у судове засіданні 04.11.2009 р. не з’явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки не повідомив.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

12.05.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Об’єднання Укрпродінвест" направило Приватному підприємству "Наше дело" рахунок-фактуру № СФ-0000002 на оплату Яловичини ДСТУ тм "Госрезерв" 0,525л ж/б (далі –товар) на суму 89 349,12 грн.

Як передбачено ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи про прийняття пропозиції (акцепт) згідно зі ст. 642 ЦК України повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

У рахунку зазначено, що він дійсний до сплати до 14.04.2009 р., хоча сам рахунок виставлений 12.05.2009 р. Отже, пропозиція відповідача не містила строку для відповіді.

Згідно з ч. 2 ст. 644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, –протягом нормально необхідного для цього часу.

Платіжним дорученням № 104 від 12.05.2009 р. позивач перерахував відповідачеві відповідно до зазначеного вище рахунку 89 349,12 грн. з призначенням платежу "За тушенку согласно сч сф-0000002 от 12.05.09".

Строки переказу грошових коштів визначені Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", пунктом 8.4. ст. 8 якого встановлено, що міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів, а внутрішньобанківський переказ виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів.

Виходячи із зазначених правил, суд вважає, що нормально необхідним часом для одержання відповіді на пропозицію є строк, визначений п. 8.4. ст. 8 вищезазначеного закону, який складає 3 банківські (операційні) дні (з урахуванням того, що банківські установи, які обслуговують позивача та відповідача є різними).

З наведеного вбачається, що позивач, як акцептант, перерахував відповідачу кошти у зазначеному у рахунку розмірі, прийнявши такими чином пропозицію відповідача.

Водночас, частиною 3 ст. 642 ЦК України встановлено, що особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Як свідчать матеріали справи, 13.05.2009 р. позивач направив відповідачу телефонограму за вих. № 09/01-6/2 з вимогою повернення коштів, перерахованих платіжним дорученням № 104 від 12.05.2009 р.

Таким чином, позивач відкликав свою згоду на прийняття пропозиції до її отримання відповідачем. Зазначена обставина свідчить про те, що між сторонами не було укладено договору за пропозицією відповідача.

11.06.2009 р. та 19.06.2009 р. позивачем направлялись відповідачу вимоги про повернення коштів та сплати процентів за користування ними. Вказані вимоги були отримані відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями повідомлень про вручення поштових відправлень.

У наданих відповідях відповідач заперечив помилковість перерахування позивачем коштів у сумі 89 349,12 грн. та вказав, що вказані кошти є попередньою оплатою за товар, який буде поставлений позивачеві.

У ході розгляду справи відповідач не надав доказів того, що ним вчинялися будь-які дії, направлені на поставку позивачу товару, вказаного у рахунку-фактурі № СФ-0000002 від 12.05.2009 р., зокрема, його закупівлю у інших осіб, направлення повідомлень про готовність товару до відвантаження тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦКУ особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83, якою регулюються відносини у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Враховуючи, що позивач відкликав свою згоду на прийняття пропозиції відповідача, у зв’язку з чим між сторонами не було укладено договору за пропозицією відповідача, отримані відповідачем кошти у сумі 89 349,12 грн. підлягають поверненню позивачеві.

Також позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами відповідно до ст. 536 ЦК України у розмірі 50% за період з 13.05.2009 р. по 26.06.2009 р. у сумі 67 011,84 грн.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, сторонами не був погоджений розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, а тому вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню. Посилання позивача на погодження розміру процентів відсутністю відповіді відповідача на пропозицію позивача, викладену в листі за вих. № 09/01-7 від 16.06.2009 р., є необґрунтованими.

Позивачем при поданні позову було сплачено 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 08.07.2009 р., як набрала чинності з 14.07.2009 р., відновлено дію Постанови Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 р. "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" у редакції, що діяла станом на 27.04.2009 р. Згідно з Постановою у зазначеній редакції на день подання позову (28.07.2009 р.) розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу становив 118,00 грн.

Таким чином, надмірно сплачена сума витрат на ІТЗ судового процесу у розмірі 194,50 грн. підлягає поверненню позивачу.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Об’єднання Укпродінвест" (03039, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 25, ідентифікаційний код 32659150, п/р 26003413801 у філії ВАТ "Морський транспортний банк" у м. Києві, МФО 300829, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства "Наше дело" (95040, Автономна республіка Крим, м. Сімферополь, просп. Перемоги, 62, кв. 33, ідентифікаційний код 36228747) 89 349 (вісімдесят дев’ять тисяч триста сорок дев’ять) гривень 12 коп. боргу, 893 (вісімсот дев’яносто три) гривні 49 коп. державного мита та 67 (шістдесят сім) гривень 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині у позові відмовити.

4.          Повернути Приватному підприємству "Наше дело" (95040, Автономна республіка Крим, м. Сімферополь, просп. Перемоги, 62, кв. 33, ідентифікаційний код 36228747) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 194 (сто дев’яносто чотири) гривні 50 коп., надмірно сплачені квитанцією № 95/107 від 26.06.2009 р.

5.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                       Т.С. Демченко

Датою підписання повного тексту рішення є 23.12.2009 р.