Рішення № 7384280, 07.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/45707.12.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрОлія» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтакт -Кий» Про                     стягнення 28416,20 грн.

                                                                                 Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача не з’явилися

Від відповідача не з’явилися

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 28416,20 грн. заборгованості за договором № 119/8 від 08.11.2007, з яких 6665,75 грн. основного боргу, 3858,66 грн. 5% річних, 17891,78 грн. пені.

          Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання взятих на себе зобов’язань за вказаним договором позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач зобов‘язання по оплаті отриманого товару виконав частково. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2009 було порушено провадження у справі № 49/457 та призначено судове засідання на 23.10.2009.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 23.10.2009, від 25.11.2009 розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце судового засідання, відповідач в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, пояснень та заперечень по суті спору не надав, причини неявки представника відповідача в судове засідання невідомі.

Справа, відповідно до ст.75 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

08 листопада 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УкрОлія»(далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт - Кий» (далі - Покупець) було укладено договір №119/8, відповідно до умов якого постачальник зобов’язаний був передати Покупцеві у власність продукти харчування торгової марки «Диканька»(далі –Товар), визначені останнім у замовленні, а Покупець зобов'язаний був приймати обумовлений товар та оплачувати його в порядку та в строки, передбачені договором.

На виконання умов Договору позивач здійснив поставку відповідачу партій товару на загальну суму 410453,28 грн., що підтверджується видатковими накладними:

1. №РН-В000380 від 13,03.2008р. на суму 223 379,25грн.;

2. №РН-В000444 від 24.03.2008р. на суму 111 357,00грн.;

3. №РН-3000259 від 24.03.2008р. на суму 4 635,45грн.;

4. №РН-Ц000049 від 15.05.2008р. на суму 71 081,58грн.

Факт отримання відповідачем поставленого товару підтверджується печаткою та підписом одержувача на видаткових накладних та довіреностями на отримання товаро - матеріальних цінностей (копії яких додано до матеріалів справи).

Згідно п. 4.3 Договору, оплата кожної отриманої Покупцем партії Товару здійснюється згідно видаткових накладних на протязі 28 календарного дня з дати поставки конкретної партії товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Датою поставки конкретної партії товару є дата видаткової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач свої зобов‘язання оплатити отриманий товар виконав частково, а саме на суму 326000,00 грн., крім того 15.05.2008 було повернуто товар на загальну суму 77787,52 грн., а тому має заборгованість перед позивачем у розмірі 6665,76 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент винесення рішення відповідач не розрахувався повністю з позивачем за поставлений товар, а саме відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 6665,76 грн.

Факт невиконання відповідачем зобов’язання по сплаті отриманого від позивача товару належним чином доведений, документально обґрунтований.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 6665,76 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Однак, суд звертає увагу на той факт, що відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до п. 6.3 Договору, у разі порушення п. 4.3 Договору, Покупець сплачує штраф у розмірі 5% річних від суми боргу за весь час невиконання грошового зобов’язання та пеню у розмірі 1% від неоплаченої суми за кожен день прострочки платежу.

Оскільки, відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пеня і штраф є різновидами неустойки, то стягнення з відповідача одночасно пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, як це передбачено п. 6.3 Договору, суперечить Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства, а тому вимога позивача в частині стягнення штрафу задоволенню не підлягає.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюється Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Відповідно до ст. 1 зазначеного закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 зазначеного Закону передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином зазначеним законом встановлений граничний розмір саме договірної неустойки, який не може бути збільшений сторонами, а не загальний (фіксований) розмір неустойки, що встановлена законом, як помилково вважає позивач.

З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню за уточненим розрахунком суду за період, визначений в розрахунку позивача, а саме в розмірі 11998,37 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов‘язані з розглядом справи в суді покладаються господарським судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт-Кий»(04071, м. Київ, вул. Електриків,23, п/р 26007013000022 в ВАТ «ВТБ Банк»МФО 038195, ЄДРПОУ 31353812), а у разі відсутності грошових коштів –з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрОлія»(38523 Полтавська обл., Диканський р-н, с. Чернечий Яр, вул. Садова, 4, п/р 260010296 в ПФ ВАТ «Мегабанк»м. Полтава, МФО 331757, ЄДРПОУ 31577685) 18664,13 грн. заборгованості за договором поставки № 119/8 від 08.11.2007, з яких 6 665,76 грн. основного боргу, 11998,37 грн. пені, крім того 186,64 грн. державного мита та 207,90 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                       А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 25.12.2009