Рішення № 73841868, 05.05.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/1381/18

РІШЕННЯ

іменем України

05 травня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просила:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 03.01.2018 щодо призначення пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст.55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

На підтвердження позовних вимог зазначає, що позивач має статус громадянки, яка постійно проживає або працює на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4) у зв'язку із чим звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницькій області із заявою про призначення їй пенсії.

Рішенням від 03.01.2018 №1286/Г-8 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії на умовах, передбачених нормами ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", мотивуючи тим, що документом, який засвідчує період проживання (роботи) на територіях радіоекологічного контролю є довідка, видана органами місцевого самоврядування. Оскільки довідка №709 від 28.09.2017 видана виконкомом Шустовецької сільської ради Кам'янець-Подільського району не містить підстави видачі, та акт про встановлення факту проживання не може слугувати підставою для її призначення зі зниженням пенсійного віку.

Позивач вважає таку відмову неправомірною, оскільки записами трудової книжки підтверджується факт постійної роботи позивача на території зони посиленого радіоекологічного контролю. Крім того, доказом надання позивачу статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи є видане Хмельницькою облдержадміністрацією посвідчення (категорія 4) громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, згідно якого відповідач вказує те, що особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій у розрахунку 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років. До заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують особливий статус особи, а саме посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями). Позивач з 16.02.1996 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке не відноситься до радіаційно забрудненої території, у зв'язку із чим відомості, які містяться в Акті від 11.10.2017 та Довідці від 28.09.2017 №709 не відповідають дійсним обставинам. Окрім того, Акт про встановлення факту проживання від 11.10.2017 не може слугувати належним документом документом щодо визначення факту та періоду проживання в зоні радіоекологічного контролю.

Враховуючи зазначене, проти заявленого позову заперечує, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, у зв'язку із складністю справи, а також з метою з'ясування всіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, необхідно розглянути справу з повідомленням сторін.

Враховуючи те, що адміністративна справа, яка розглядається, є справою незначної складності (малозначна справа), тобто такою, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, розгляд даної справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження, а тому підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін немає.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв’язку та сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити з наступних підстав.

Суд встановив, що ОСОБА_2 народився 31.08.1962 у с. Ново Володимирівка Кам'янець-Подільського району Хмельницької області і проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується паспортом громадянина України серії НА №805956 436756, виданим 18.12.1999 Кам'янець-Подільським РВУМВС України в Хмельницькій області.

Постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.06.1991 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" затверджено перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення.

Цією постановою, визначено, що с. Нововолодимирівка, с. Ніверка, с. Чорнокозинці, с. Шустівці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області відносяться до зони посиленого радіоекологічного контролю

Відповідно до довідки №709 від 28.09.2017, виданої виконкомом Шустовецької сільської ради Кам'янець-Подільського району встановлено, що гр. ОСОБА_1 з 21.08.1962 по 16.10.1996 постійно проживала в с. Нововолодимирівка, яке відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4). Погосподарська книга за період 1986-1990 років в архіві сільської ради відсутня.

Згідно з посвідченням серії В-П №756500, виданим 21.09.2017 Хмельницькою обласною державною адміністрацією замість категорії 4 №354441, ОСОБА_1 є громадянкою, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

28.09.2017 позивач звернулася до Кам'янець-Подільського ОУПФУ Хмельницької області щодо призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок аварії на Чорнобильської катастрофи". Однак, згідно листа №17453/04 від 01.12.2017 позивачу відмовлено у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку, оскільки подані документи і результати проведеної перевірки належним чином не підтверджують факт та періоду проживання в зоні радіоекологічного контролю.

Аналогічну відмову позивач отримала на звернення до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, що підтверджується листом №1286/Г-8 від 03.01.2018.

Оцінюючи правовідносини, що виникли між сторонами суд виходить з наступних міркувань.

Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Згідно ч.21 ст.55 цього ж Закону зазначено те, що мають право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років.

При цьому, згідно з ч.3 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначення та виплата пенсій, особам які мають право на її отримання із зменшенням пенсійного віку, провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.

Статтею 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Згідно з п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

а) довідка податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера заявнику;

б) документи про стаж роботи;

з) довідка про заробітну плату особи (додаток 1) за період страхового стажу до 01.07.2000, а починаючи з 01.07.2000 індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно із додатком 2, додатком 3;

г) документи про місце проживання (реєстрації) особи;

ґ) посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

Отже, у разі звернення особи із заявою про призначення їй пенсії із застосуванням ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи для підтвердження особливого статусу заявника додається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що позивач народилася у с. Нововолодимирівка та згідно довідки №709 від 28.09.2017, виданої виконкомом Шустовецької сільської ради Кам'янець-Подільського району встановлено, що гр. ОСОБА_1 з 21.08.1962 по 16.10.1996 постійно проживала в с. Нововолодимирівка, яке відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4).

Також факт проживання ОСОБА_2 у зоні посиленого радіоекологічного контролю підтверджений посвідченням серія В-П №756500 (категорія 4) громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю .

Відповідно до п.4 ч.1 ст.14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для встановлення пільг і компенсацій визначаються, зокрема, такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4, а тому позивач має пільги при призначенні пенсії, а саме призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.

Суд критично відноситься до посилань відповідача на те, що довідка №709 від 28.09.2017 видана виконкомом Шустовецької сільської ради Кам'янець-Подільського району не містить підстави видачі та зазначає, що у зв'язку із відсутністю погосподарської книги за період 1986-1990 років у архівах Шустовецької сільської ради, 11.10.2017 в.о. сільського голови Шустовецької сільської ради ОСОБА_3 в присутності сусідів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було складено акт, яким встановлений факт постійного проживання гр. ОСОБА_2 у період з 26.04.1986-16.10.1996 роки у с. Новолодимирівка, вул. Шевченка,11.

Разом з тим, суд не бере до уваги посилання відповідача на той факт, що позивач з 16.02.1996 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, яке не відноситься до радіаційно забрудненої території, у зв'язку із чим відомості, які містяться в Акті від 11.10.2017 та Довідці від 28.09.2017 №709 не відповідають дійсним обставинам. Суд зазначає, що відповідно до законодавства, яке діяло на час проживання позивача у період з 26.04.1986 по 16.10.1996 у зоні посиленого радіоекологічного контролю, а саме: згідно положень ст.17 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 місцем проживання визнається те місце, де громадянин постійно або переважно проживає.

Також суд зазначає, що період проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, який досліджується у даній справі, це період з 26.04.1986 по 16.10.1996.

Згідно даних паспорта громадянина України серії НА №805956 436756, виданого 18.12.1999 Кам'янець-Подільським РВУМВС України в Хмельницькій області, зроблена відмітка про реєстрацію місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_4 починаючи з 16.02.1996.

Таким чином, суд вважає, що факт проживання позивача у період з 26.04.1986 по 16.10.1996 у зоні посиленого радіоекологічного контролю підтверджується належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи, а саме: Акт від 11.10.2017 та Довідка від 28.09.2017 №709, видана виконкомом Шустовецької сільської ради Кам'янець-Подільського району.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли не доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач не довів правомірності прийнятої ним відмови у призначенні пенсії ОСОБА_2 зі зменшенням пенсійного віку, а тому така відмова є безпідставною та суперечить нормам чинного законодавства, відтак суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права, який відповідає характеру такого порушення. У такому разі не відбувається перебирання непритаманних суду повноважень державного органу (за відсутності обставин для застосування дискреції), а здійснюється виконання судом власної компетенції з відновлення порушеного права.

Рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Разом з тим, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відтак, позов в цій частині підлягає задоволенню, шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановив суд, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивач сплатила судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією №26 від 15.02.2018, а тому враховуючи положення ч.1 ст.139 КАС України, позивачу належить присудити усі понесені ним судові витрати.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 32300, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 03.01.2018 щодо призначення пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст.55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Стягнути на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Головуючий суддя ОСОБА_6