Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 12/31625.12.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Цефей”
До Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”
Про зобов’язання передати об’єми видобутого природного газу та газового конденсату
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Заруцька О. В. - предст. (дов. № 10/08-02 від 10.08.2009 р.)
Дєдуш С.В. - предст. (дов. № 10/08-02 від 10.08.2009 р.)
Від відповідача Собко О.В. - предст. (дов. № 2-163д від 07.07.2009 р.)
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в якому просить суд зобов’язати відповідача передати позивачу як Оператору спільної діяльності по Договору № 927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 15.09.2004 р. 120,212 млн. м3 (сто двадцять мільйонів двісті дванадцять тисяч метрів кубічних) природного газу та 12,344 тис. т (дванадцять тисяч триста сорок чотири тони) газового конденсату для зарахування на баланс спільної діяльності.
У наданих суду відзиві і додаткових поясненнях відповідач проти позовних вимог заперечив, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими.
Ухвалою від 20.08.2009 р. було порушено провадження у справі № 12/316 та призначена до розгляду на 15.09.2009 р.
Ухвалою суду від 07.10.2009 р. розгляд справи відкладено на 10.11.2009 р. за клопотанням відповідача.
Ухвалою суду від 16.11.2009 р. розгляд справи відкладено на 01.10.2009 р. у зв’язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.
На підставі ст. 77 ГПК України 01.10.2008 р. суддею оголошена перерва в засіданні на 08.12.2009 р.
08.12.2009 р. на підставі ст. 85 ГПК України об’явлена перерва для підготовки та оголошення повного тексту рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
15.09.2004 р. між позивачем і відповідачем укладено договір № 927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність.
Відповідно до п. 1.1 договору сторони зобов’язувалися об’єднати свої вклади для ведення спільної інвестиційної та виробничої діяльності з метою:
- опрацювання техніко –геологічної інформації по свердловинах;
- капітальний ремонт, облаштування та подальша експлуатація свердловин;
- підвищення віддачі продуктивних пластів та продуктивності свердловин;
- видобування та реалізація видобутих вуглеводів;
- отримання прибутку в інтересах сторін.
Згідно з п. 4.1 майно, створене та придбане в процесі спільної діяльності, є спільною частковою власністю сторін із визначенням у рівних часток: 50% на 50%.
Спільне майно згідно з п. 4.3. договору відображається в окремому балансі спільної діяльності, який ведеться позивачем. Також на нього за п. 5.3 договору покладалося ведення спільних справ та здійснення поточне керівництво спільною діяльністю.
Відповідно до п. 4.4. розпорядження спільним майном здійснюється позивачем в межах, обумовлених договором, програмами спільної діяльності та рішеннями Комітету управління.
Згідно з п. 5.14. договору вуглеводні, що видобуватимуться зі свердловин у межах спільної діяльності, мали надходити позивачу, який здійснював їх реалізацію, на умовах та в межах цін, що встановлюються рішенням Комітету управління.
Підпунктом 6.1.1 п. 6.1 договору сторони зобов’язувалися належним чином виконувати свої, передбачені умовами договору і Програмою спільної діяльності, обов’язки.
Відповідно до п. п. 9.1, 9.2, 9.3 договір вступає в силу з дня його підписання сторонами. Строк дії договору 10 років. Сторони можуть в будь-який час припинити дію договору на підставі взаємної письмової згоди. Одностороння відмова від умов договору, а також одностороннє розірвання договору не дозволяється.
Вкладом позивача у спільну діяльність були кошти, необхідні для повного фінансування капітальних витрат, що передбачена Програмою спільної діяльності, у розмірі 5190000,00 грн. (п. 3.2 договору). Вкладом відповідача згідно з п. 3.1 було право користуватися свердловинами № № 52, 57, 66 Чутівського та № № 162, 170 Більського родовищ, оцінене у 4369529,00 грн.
Позивач стверджує, що він належним чином виконував свої зобов’язання за Договором №927. Натомість відповідач майже з початку дії договору в односторонньому порядку відмовлявся від його виконання, вважаючи його неукладеним та безпідставно намагаючись розірвати договір, що знайшло своє підтвердження в ході розгляду господарської справи №46/125-05-38/288 та було встановлено Рішенням господарського суду міста Києва від 27.10.2006 р., яке набрало чинності 16.01.2007 р.
Виконуючи Рішення суду від 27.10.2006 р., 31.05.2007 р., сторонами був підписаний повноважними представниками сторін протокол № 3 засідання Комітету управління договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 927.
Відповідно до п. 5 Протоколу сторони фактично домовились з червня 2007 р. передавати на баланс спільної діяльності вуглеводні, видобуті на об’єктах спільної діяльності, а у п. 6.4. вказали фактичний об’єм видобутих вуглеводнів на об’єктах спільної діяльності в період з 01.01.2005 р. по 01.04.2007 р., який для природного газ - становив 120,212 млн. м3, а для газового конденсату - 12,344 тис. т.
Позивач стверджує, що з червня 2007 р. і до цього часу видобуті в період з 01.01.2005р. по 01.04.2007 р. 120, 212 млн. м.3 природного газу і 12, 344 тис. т газового конденсату на баланс спільної діяльності за договором № 927 від 15.09.2004 р. не передавалися, що і стало підставою для звернення до суду.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.
Договір від 15.09.2004 р. № 927 про спільну діяльність розірваний відповідачем в односторонньому порядку, проте позивач оскардив це рішення, і з цього приводу тривалий час продовжувався судовий спір.
На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2007 р. сторонами підписано 31.05.2007 р. протокол № 3 засідання Комітету управління договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 927, згідно якого сторони продовжують дію договору № 927.
Також згідно вказаного протоколу сторони дійшли згоди включити з червня 2007 р. в баланс надходження та розподілу природного газу обсяги, видобуті оператором спільної діяльності та до 3-го числа місяця наступного за звітним, починаючи з червня 2007 р., передавати оператору спільної діяльності –обсяги видобутого газового конденсату, видобутого із свердловин, які є об’єктом спільної діяльності. Таким чином, сторони врегулювали свої взаємини за період з 01.01.2005 р. по 01.06.2007 р.
Відповідач стверджує, що за вказаний період спільна діяльність за договором не проводилась, і позивач не виконував свої зобов’язання за договором та не фінансував витрати за договором.
Щодо вимоги позивача передати всі об’єми видобутого газу та газового конденсату, то ці вимоги виконати неможливо, оскільки видобуті обсяги газу та газового конденсату не зберігаються у відповідача, а реалізуються.
Крім того, відповідач посилається на прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 р.», згідно якого відповідача як підприємство, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50%, зобов’язувалися за договорами про спільну діяльність щомісячно здійснювати продаж природного газу та газового конденсату власного видобутку, що не давало відповідачу підстав для зберігання видобутої продукції.
Позивач просить передати йому продукцію для подальшої реалізації та розподілу між сторонами, проте продукція вже реалізована.
Окремо відповідач заявляє про застосування строкув позовної давності до позовних вимог.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з умовами договору № 927 від 15.09.2004 р. та рішенням господарського суду м. Києва від 27.10.2006 р. у справі №46/125-05-38/288 сторони зобов’язані були виконувати свої зобов’язання протягом всього часу дії договору, тому відповідач зобов’язаний був виконувати свої обов’язки протягом всього строку дії договору, а не тільки після набрання чинності рішення у справі №46/125-05-38/288.
Вуглеводні: природний газ, газовий конденсат –є речами з родовими ознаками, оскільки мають ознаки і властивості, які притаманні усім речам того ж роду, та вимірюються числом, вагою, мірою. Згідно з ч. 2 ст. 184 ЦК України речі з родовими ознаками підлягають заміні. Тому видобуті на об’єктах спільної протягом з 01.01.2005 р. по 01.04.2007 р. 120,212 млн.м3 природного газу та 12,344 тис. т газового конденсату та самовільно реалізовані відповідачем, можуть бути замінені на відповідний об’єм вуглеводнів, добутих відповідачем.
Посилання відповідача на ст. 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 р.», як підставу, що звільняє його від виконання умов договору № 927 від 15.09.2004 р., також не приймається судом до уваги, оскільки цією нормою закону законодавець не уповноважив відповідача не виконувати умови договору про спільну діяльність, або вимоги цивільного та господарського матеріального права. Крім того, ця норма права наділяє правом продажу вуглеводнів осіб, уповноважених на це договорами про спільну діяльність, а не в порушення умов договору та норм права.
На виконання умов договору № 927 від 15.09.2004 р. відповідач зобов’язаний був провести реалізацію газу та газового конденсату в порядку, встановленому договором, що і було би належним виконанням відповідачем вимог ст. 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 р.».
Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.
Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Згідно з ч. 1 ст. 1134 ЦК України внесене учасниками майно, а також вироблена в результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 3 ст. 1134 ЦК України встановлено, що учасники користуються спільним майном за спільної згодою, а відсутності спільної згоди –за рішенням суду.
Таким чином, відмова відповідача передати позивачеві для зарахування на баланс спільної діяльності 120,212 млн.м3 природного газу та 12,344 тис. т газового конденсату, видобутих в період дії договору № 927 від 15.09.2004 р. на об’єктах спільної діяльності, і одностороння їх реалізація без погодження з позивачем, є порушенням умов договору та вимог чинного законодавств.
У судовому засіданні 08.12.2009 р. представник відповідача просив суд застосувати строки позовної давності до позовних вимог позивача. При цьому відповідач не вказав день, коли спливла позовної давності, а також день, з якою він пов’язує початок перебігу позовної давності.
Договором № 927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 15.09.2004 р. не передбачено строку передачі вуглеводнів на баланс спільної діяльності для подальшої їх реалізації позивачем.
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом виконання, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання.
Про непередані на баланс спільної діяльності протягом з 01.01.2005 р. по 01.04.2007 р. 120,212 млн.м3 природного газу та 12,344 тис. т газового конденсату позивач зміг довідатись тільки 31.05.2007 р. з підписанням протоколу № 3 засідання Комітету управління договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 927. До цього часу про об’єми видобутих вуглеводнів та, взагалі, чи видобувалися вуглеводні на об’єктах спільної діяльності, позивач не знав, оскільки відповідач перешкоджав йому в отриманні такої інформації.
Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Про порушення свого права позивач довідався 31 травня 2007 р., а тому строк для захисту своїх порушених прав ним не пропущений.
Відповідно до ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути примусове виконання обов’язку в натурі.
Змістом позовних вимог є саме в примусовому порядку зобов’язати відповідача виконати свої зобов’язання за договором, що є діючим станом на день прийняття рішення.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 49, 82-89, 93 ГПК України, ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Цефей” задовольнити повністю.
2. Зобов’язати Дочірню компанію “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) передати Товариству з обмеженою відповідальністю “Цефей” (61012, м. Харків, вул. К.Маркса, буд. 9, код ЄДРПОУ 32869749) як Оператору спільної діяльності по Договору № 927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 15.09.2004 року 120,212 млн.м3 (сто двадцять мільйонів двісті дванадцять тисяч метрів кубічних) природного газу та 12,344 тис. т (дванадцять тисяч триста сорок чотири тони) газового конденсату для зарахування на баланс спільної діяльності.
3. Стягнути з Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Цефей” (61012, м. Харків, вул. К.Маркса, буд. 9, код ЄДРПОУ 32869749) 25500,00 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В. Прокопенко
Судове рішення № 7384098, Господарський суд м. Києва було прийнято 25.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 12/316. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: