Ухвала суду № 7384081, 13.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 54/10513.11.09 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Молочник" до Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України

про визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію прав автора на твір

ПА № 185 від 17.07.1996 р.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача Кузьмін Д.Л., довіреність № 97 від 21.09.2009 р.

від відповідача Задорожний Р.В., довіреність № 16-08/4162 від 16.07.2008 р.

СУТЬ СПОРУ:

          Відкрите акціонерне товариство "Молочник" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" про визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію прав автора на твір ПА № 185 від 17.07.1996 р.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 17.07.1996 р. Державним агентством з авторських і суміжних прав на ім’я Бородая В.З. було видано свідоцтво про державну реєстрацію прав автора на твір ПА № 185. Позивач вважає, що вказане свідоцтво, яке було видане з порушенням законодавства, без належних правових підстав, обмежує та порушує законні права позивача на вільне використання твору, внаслідок чого підлягає визнанню недійсним. Так, зокрема, відповідачем не було з’ясовано, що твір, на захист якого видано свідоцтво, є службовим, а сама видача свідоцтва здійснена за відсутності всіх документів, які подаються разом із заявкою.

Ухвалою суду від 24.03.2009 р. порушено провадження у справі № 54/105, розгляд справи призначено на 29.04.2009 р.

У поданому відзиві відповідач зазначив, що відповідно до Постанови КМ України № 1756 від 27.12.2001 р. "Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір" державна реєстрація прав автора на твір та ведення Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір, в тому числі і внесення відомостей про визнання реєстрації недійсною, здійснюється Державним департаментом інтелектуальної власності. Виходячи із зазначеного, відповідач вважає, що належним відповідачем у цій справі є Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Згідно з ч. 3 ст. 24 ГПК України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Як передбачено п. 4 Положення про Державний департамент інтелектуальної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 997 від 20.06.2000 р., на Державний департамент покладено здійснення державної реєстрації та ведення державних реєстрів щодо об’єктів інтелектуальної власності. Відповідно до п. 1 Постанови КМ України № 1756 від 27.12.2001 р. "Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір" державна реєстрація прав автора на твір та ведення Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір здійснюється Державним департаментом інтелектуальної власності.

Таким чином, особою, яка має відповідати за позовом, є Державний департамент інтелектуальної власності МОН України.

Позивачем у судовому засіданні висловлена згода на заміну первісного відповідача належним.

У зв’язку з необхідністю заміни неналежного відповідача та витребуванням нових доказів розгляд справи відкладено на 22.05.2009 р.

У судовому засіданні 22.05.2009 р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 05.06.2009 р.

У судове засідання 05.06.2009 р. представники сторін не з’явилися. Представник позивача через відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю його явки у судове засідання. Клопотання судом задоволено, розгляд справи відкладено на 24.06.2009 р.

У судове засідання 24.06.2009 р. представники позивача та відповідача не з’явилися. Позивач телеграмою повідомив суд про неможливість явки та просив відкласти розгляд справи.

Відповідач у поданому відзиві зазначив, що правонаступником Державного агентства з авторських та суміжних прав, яке видало оспорюване свідоцтво, є Державне підприємство "Українське агентство з авторських та суміжних прав", яке повинно бути залучене до участі у справі як належний відповідач. Крім цього, відповідач просить залучити до участі у справі в якості відповідача автора твору Бородая Василя Захаровича.

Розгляд зазначених клопотань відкладено до наступного судового засідання.

У зв’язку з неявкою представників сторін, ухвалою суду від 24.06.2009 р. розгляд справи відкладенню на 15.07.2009 р.

13.07.2009 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 15.07.2009 р. розгляд справи відкладено на 30.09.2009 р.

У судовому засіданні 30.09.2009 р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 13.11.2009 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд вважає, що провадження у справі підлягає припиненню, виходячи з наступного.

Як визначено ч. 2 ст. 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права", авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Разом з тим, ч. 5 ст. 11 вищезгаданого Закону передбачено, що суб’єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах. Виходячи зі змісту вищенаведених норм, свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір є лише підтвердженням авторства особи, факту і дати опублікування твору і не є обов’язковим документом, яким засвідчуються ці факти.

Таким чином, позивачем фактично оспорюється авторство п. Бородая Василя Захаровича та належність йому авторських майнових прав на твір "Пам’ятний знак на відзнаку заснування міста Києва –скульптура "Засновники Києва", що засвідчені оспорюваним свідоцтвом. З огляду на зазначене, як інший відповідач у справі повинен бути залучений власник свідоцтва –фізична особа Бородай Василь Захарович.

Відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі – позивачами і відповідачами –можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред’явлено позовну вимогу (ч. 3 ст. 21 ГПК України).

Згідно зі ст. 24 ГПК України господарський суд має право залучити до участі у справі іншого відповідача або допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Виходячи зі змісту ст.ст. 1, 21 ГПК України, господарський суд не має повноважень, необхідних для залучення фізичних осіб до участі у справі як відповідачів, а тому спори за участю фізичних осіб, які не здійснюють підприємницьку діяльність і не набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, непідвідомчі господарським судам і мають розглядатися судами загальної юрисдикції у порядку цивільного судочинства.

З огляду на зазначене, провадження у справі № 54/105 підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно з п. 13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 р., повернення коштів, внесених для оплати витрат, здійснюється у випадках та у розмірі, передбачених процесуальним законодавством, шляхом їх перерахування на рахунок платника, відкритий в установі банку, грошового переказу через іншу фінансову установу або відділення поштового зв’язку після звернення особи. Повернення зазначених коштів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді.

За таких обставин, сплачені позивачем державне мито в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. підлягають поверненню з Державного бюджету України повністю у зв’язку з припиненням провадження у справі, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Керуючись ст.ст. 12, 49, 80, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.           Припинити провадження у справі № 54/105 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Молочник" до Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України про визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію прав автора на твір ПА № 185 від 17.07.1996 р.

2.          Повернути Відкритому акціонерному товариству "Молочник" (10025, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Заводська, буд. 21, ідентифікаційний код 00445392) державне мито у сумі 85,00 грн., сплачене платіжним дорученням № 4079 від 03.12.2008 р., у зв’язку із припиненням провадження у справі, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

3.          Повернути Відкритому акціонерному товариству "Молочник" (10025, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Заводська, буд. 21, ідентифікаційний код 00445392) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн., сплачені платіжним дорученням № 4080 від 03.12.2008 р., у зв’язку з припиненням провадження у справі, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Суддя                                                                                                     Т.С. Демченко

Датою виготовлення повного тексту ухвали є 21.12.2009 р.