Рішення № 73840580, 03.05.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 травня 2018 року м. Ужгород№ 807/211/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання – Кубічек Н.І.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1;

представник позивача – ОСОБА_2;

відповідач – Тячівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області – представник – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тячівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2018 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернувся ОСОБА_1 (90514, Тячівський район, с. Мала Уголька, буд. 56, РНОКПП НОМЕР_1) до Тячівського об’єднаного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області (90500, м. Тячів, вул. Робітнича, 18, Тячівський район, код ЄДРПОУ 41246752), якою просить суд: "1.Визнати протиправним та скасувати протокольне рішення № 76 видане 11.10.2017 року Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про відмову в призначені пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; 2. Зобов'язати Тячівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області призначити мені - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2 пенсію з 14.07.2017 року."

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Свої позовні вимоги позивач мотивував наступним. Відповідачем було прийнято протокольне рішення № 76 від 11 жовтня 2017 року про відмову в призначенні позивачу пенсії по віку, відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" через відсутність необхідного 15-ти річного стажу роботи. Вказане рішення відповідачем прийнято без врахування трудового стажу за період роботи позивача у радгоспі "Іскра", з 11 травня 1987 року по 20 березня 2004 року включно - 16 років 10 місяці та 10 днів, через відсутність первинних підтверджуючих документів роботи та нарахування заробітної плати, зокрема: книги наказів-протоколів про прийняття, переведення, звільнення та надання відпусток за період з 1987-2002 та 2004 роки, відомостей про нарахування заробітної плати за період з 1987 по 2004 роки, особової картки Т-2. Позивач в позовній заяві посилається, що оскільки в 2014 році внаслідок пожежі у колишньому адмінбудинку радгоспу "Іскра", такі були знищені, що унеможливлює надання вказаних документів.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить суд відмовити повністю в задоволенні позову з наступних підстав. Зокрема, актом за № 222 від 29.09.2017 року проведено зустрічну перевірку щодо встановлення стажу роботи та заробітної плати ОСОБА_1, за період з 11.05.1987 р. по 20.03.2004 р., за результатом якої встановлено, що позивачем для перевірки не надано відповідних первинних підтверджуючих документів факту роботи та нарахування заробітної плати, зокрема книги наказів - протоколів про прийняття, переведення, звільнення та надання відпусток за період з 1987 р. - 2002 р., 2004 р., відомості по нарахуванню заробітної плати за період з 1987 р. по 2004 р., особова картонка Т-2. А також, згідно даних персоніфікованого обліку, а саме індивідуальних відомостей про застраховану особу Форма ОК-5 на ОСОБА_1 відомості про період роботи з 1999 року по 20.03.2004 року в радгоспі "Іскра" – відсутні. Однак згідно даних Форми ОК-5 підтверджено період роботи з січня по березень 2004 року в ДП "Великобичківське лісомисливське господарство". А отже, запис у трудовій книжці не відповідає дійсності, а за таких обставин зараховувати до стажу зазначений період немає підстав, у зв’язку з чим позивачу 11 жовтня 2017 року протоколом № 76 було відмолено в призначенні пенсії через відсутність 15-ти річного стажу роботи.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписом статті 92 частини 1 пункту 6 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно статті 24 частини 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі по тексту – Закон України № 1058-ІV) страховий стаж - період, протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальній страховий внесок.

Статтею 24 частиною 2 Закону України № 1058-ІV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 1998 року за № 794 "Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування", починаючи з 1 липня 2002 р. обчислення пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється із заробітку особи за період роботи після 1 липня 2000 р. за даними системи персоніфікованого обліку.

Відповідно до статті 24 частини 4 Закону України № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 31).

У липні 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про отримання пенсії на у відповідності до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення". За результатами розгляду відповідачем було проведено зустрічну перевірку щодо стажу роботи та заробітної плати ОСОБА_1 за період з 11 травня 1987 року по 20 березня 2004 року. На підставі вказаної перевірки складено акт від 29 вересня 2017 року № 222, відповідно якого встановлено, що позивачем не надано відповідних первинних підтверджуючих документів факту роботи та нарахування заробітної плати ОСОБА_1, зокрема книги наказів-протоколів про прийняття, переведення, звільнення та надання відпусток за період з 1987-2002 та 2004 роки, відомостей про нарахування заробітної плати за період з 1987 по 2004 роки, особової картки Т-2 (а.с.а.с. 23-25).

У зв’язку з чим відповідачем прийнято протокольне рішення № 76 від 11 жовтня 2017 року про відмову в призначенні пенсії позивачу по віку, відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" через відсутність необхідного 15-ти річного стажу роботи (наявний стаж 6 років 9 місяців 18 днів) (а.с. 19).

Зокрема, листом від 17 жовтня 2017 року № 4858/05, позивачу булу надіслане вказане протокольне рішення (вкладка до протоколу) (а.с. 18).

Судом встановлено, відповідно до записів у трудовій книжці серії БТ-1 № 2837339, позивач на підставі наказу № 43-к від 11 травня 1987 року працював у радгосп "Іскра" на посаді кар’єр-робінтик в мармуровому цеху, Наказом від 15 березня 1995 року № 9-к позивача було переведено на посаду сторожа мармурового цеху, наказом № 3 від 20 березня 2004 року у зв’язку з ліквідацією підприємства позивач був звільнений з роботи на підставі статті 40 пункту 1 КзПП України (а.с. 15).

Крім того, в матеріалах справи міститься довідка від 04 серпня 2004 року № 560 видана радгосп "Іскра" про заробітну плату у період з 1987 по 1991 роки, яка підтверджує факт отримання позивачем заробітної плати у вказані періоди (а.с. 11).

Зокрема, судом встановлено, що позивачу було відмовлено в призначенні пенсії по віку у зв’язку з відсутністю первинних підтверджуючих документів факту роботи та нарахування заробітної плати, позивачем, згідно акту від 29 вересня 2017 року № 222, для перевірки надано книгу трудового стажу працівників радгоспу "Іскра", книгу обліку трудового стажу і заробітку робітникові радгоспу "Іскра", протоколи по кадрах по радгоспу "Іскра" 2003р., у зв’язку з чим йому не було зараховано до трудового стажу період з 11 травня 1987 року по 20 березня 2004 року.

03 січня 2018 року листом № 2 позивачем в особі представника було подано запит до начальника відділу управління майном району Тячівської РДА (голова ліквідаційної комісії радгоспу "Іскра"), відповідно до якого останній просив надати відомості передані ліквідаційній комісії бухгалтерські та кадрові документи радгоспу "Іскра" стосовно ОСОБА_1 за період його роботи з 1987-2004 роки. (а.с. 21)

Відповідно до листа начальника відділу управління майном району Тячівської РДА (голова ліквідаційної комісії радгоспу "Іскра") від 01 лютого 2018 року №30, вказано, що жодних архівних документів (будь-які бухгалтерські та кадрові) по акту прийому-передачі не приймались, оскільки в 2014 році внаслідок пожежі у колишньому адмінбудинку радгоспу "Іскра", такі були знищені, що унеможливлює надання повної інформації щодо запиту (а.с. 22).

Крім того, факт пожежі у колишньому адмінбудинку радгоспу "Іскра" підтверджується Актом пожежі від 29 серпня 2014 року, відповідно до якого в складі комісії головного інспектора Тячівського УДСИС ОСОБА_4, громадянина ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зафіксовано пожежу 25 серпня 2014 року в колишній адмінбудівлі радгоспу "Іскра" за адресою вул. Центральна, 91, с. Угля, Тячівського району, внаслідок якої було знищено частину архівної документації (а.с.а.с. 14, 27,28).

Водночас, згідно копії витягу "Книги обліку трудового стажу і заробітку робітників радгоспу Іскра" № 56 зроблено відповідні записи про нарахування заробітної плати та відпрацьованих днів, з травня 1987 року по грудень 2003 року (а.с. 26).

Статтею 26 частиною 2 Закону України № 1058-ІV, зокрема передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Даною нормою встановлений порядок обчислення страхового стажу.

Відповідно до статі 56 частини 1, 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № НОМЕР_2 (далі по тексту Закон України -№ НОМЕР_2 ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до статтею 56 частини 3 підпункту "а" Закону України № НОМЕР_2 до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Як передбачено статтею 62 Закону України Закон України № НОМЕР_2 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року № 58, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № ПО, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі по тексту – Порядок № 637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 2 Порядку № 637 передбачено, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Оскільки, судом встановлено, що згідно трудової книжки серії БТ-1 № 2837339 у позивача є, записи з №№ 1-3, а саме, дата про прийом на роботу та звільнення з роботи, відповідні номери наказів, назва організації є чіткими, відомості завірені підписом посадової особи та печаткою, то суд вважає їх прийнятними, що дає право на зарахування ОСОБА_1 періоду його роботи з 11 травня 1987 року по 15 березня 1995 року на посаді кар’єр-робінтика в мармуровому цеху радгосп "Іскра", а з 15 березня 1995 року по 20 березня 2004 року на посаді сторожа мармурового цеху радгосп "Іскра", а тому суд вважає, що відповідачем неправомірно не зараховано вищезазначений стаж.

При цьому, відповідач відповідно до положень пункту 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, як орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Вказані положення свідчать, що відповідач в межах своєї компетенції має право самостійно звертатися до органів державної влади та підприємств з метою перевірки даних про стаж та умови роботи, однак в матеріалах справи відсутні такі відомості.

Разом з тим, пунктом 17 Порядку № 637 прямо встановлюється порядок встановлення трудового стажу, а саме: за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Допитаний в судовому засіданні, в якості свідка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, пояснив, що період 09 вересня 1986 року по 04 серпня 2004 року працював в радгоспі "Іскра" на різних посадах, зокрема в період його роботи на посаді бригадира мармурового цеху у вказаний період, у його підпорядкуванні працював ОСОБА_1 на посаді кар’єр-робінтика в мармуровому цеху радгосп "Іскра" з 11 травня 1987 року по 15 березня 1995 року, якого в подальшому було переведено з 15 березня 1995 року по 20 березня 2004 року на посаді сторожа мармурового цеху.

Зокрема, в матеріалах справи міститься письмова заява ОСОБА_8 від 13 березня 2018 року на підтвердження наданих показів свідка в судовому засіданні (а.с. 35) та копія трудової книжки останнього на підтвердження факту спільної з позивачем роботи в одному радгоспі (а.с. 33).

Свідок ОСОБА_9, яка є дружиною позивача, пояснила, що з 15 березня 1995 року по 15 січня 2003 року, працювала в радгоспі "Іскра" на посаді денного сторожа в мармуровому цеху, за час її роботи на вказаній посаді разом з нею працював її чоловік ОСОБА_1 також сторожем, але нічним в мармуровому цеху період з 15 березня 1995 року. До 1995 року (з 1987 року) її чоловік працював кар’єр-робітником в радгоспі "Іскра в мармуровому цеху.

В матеріалах справи міститься письмова заява ОСОБА_9 від 13 березня 2018 року на підтвердження наданих показів свідка в судовому засіданні (а.с. 36) та копія трудової книжки останньої на підтвердження факту спільної з позивачем роботи в одному радгоспі (а.с. 39).

Відповідно до статті 87 Закону України № НОМЕР_3 суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає, або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до статті 46 частини 2 Закону України № 1058-ІV передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

При прийнятті рішення суд також враховує, що згідно із статті 6 частини 1 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись 242-246 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (90514, Тячівський район, с. Мала Уголька, буд. 56, РНОКПП НОМЕР_1) до Тячівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (90500, м. Тячів, вул. Робітнича, 18, Тячівський район, код ЄДРПОУ 41246752) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати протокольне рішення № 76 від 11.10.2017 року Тячівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області "Про відмову в призначені пенсії гр. ОСОБА_1, мешканцю с. М.Уголька, 56" відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Зобов’язати Тячівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2 (90514, Тячівський район, с. Мала Уголька, буд. 56, РНОКПП НОМЕР_1) пенсію по віку з 14 липня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 03 травня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Рішення суду у повному обсязі було складено 07 травня 2018 року.

СуддяОСОБА_10