Рішення № 7384051, 10.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 45/34410.12.09 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластохем Київ»

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вік-Буд»

Про: стягнення заборгованості 487807,62 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

Позивача: Бишовець Н.М. –представник (дов. б/н від 01.07.2009 року)

Відповідача: не з’явилися

Суть спору: стягнення 487.807,62 грн., з яких 307.000,00 грн. –основного боргу, 10.000 грн. - штрафу, 94.211,10 грн. - пені, 64.654,20 грн. –збитків від інфляції, 11.942,32 грн. - 3% річних.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу товару, згідно з яким позивач поставив відповідачеві товар, але відповідач розрахувався за нього частково. Тому позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою від 11.09.2009 порушено провадження у справі №45/344 та призначено її до розгляду на 12.10.2009.

Ухвалою від 12.10.2009 розгляд справи відкладався на 09.11.2009.

Ухвалою від 09.11.2009 розгляд справи відкладався на 10.12.2009.

Відповідач повідомлений належним чином, до суду представника не направив, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України спір розглядається за наявними в матеріалах справи документами.

У судовому засіданні 10.12.2009, за згодою позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.04.2008 між позивачем та відповідачем був укладений Договір купівлі-продажу №1-14/04 (далі –Договір).

Відповідно до умов даного договору, а саме п.1.1, п.1.1.1. позивач зобов’язався продати, а відповідач –відповідно придбати товар.

Відповідно до п.4.2 Договору, відповідач здійснює 100% передплату за партію товару, у сумі та на підставі виставленого позивачем рахунку-фактури.

Відпуск товару відповідачу здійснюється партіями на основі рахунку-фактури і накладних на умовах передплати у розмірі 100% протягом 3 днів з моменту повної оплати (п.3.2. Договору).

Відповідно до накладних та довіреностей, належним чином засвідчені копії яким містяться в матеріалах справи позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 1.825.320,00 грн.

Згідно наявних у матеріалах справи належно завірених копії банківських виписок, відповідач частково розрахувався за поставлений товар, а саме, перерахував 1518320,00 грн. на рахунок Відповідача.

Позивач 02.06.2009 направив відповідачу претензію (наявна у матеріалах справи) з вимогою негайно погасити вказану заборгованість. Незважаючи на те, що відповідач отримав дану претензію (підтверджується наявними у матеріалах справи доказами), відповіді на неї не надав та заборгованість не погасив.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 1.825.320,00 грн., а відповідач сплатив лише 1.518.320,00 грн., то відповідно у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість на суму 307.000,00 грн.

Доказів погашення даної заборгованості сторонами суду не надано.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 307.000,00 грн. –основного боргу є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню та штраф на підставі положень п.6.1. Договору, де вказано, що у разі прострочення платежу вказаного у рахунку-фактурі, отриманого від продавця, згідно п.4.2. та 4.3. Договору відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несплаченої суми та штраф у розмірі 10.000 грн.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що Відповідач здійснює 100% передплату за партію товару, в сумі і на основі виставленого рахунку фактури або даного Договору. Таким чином, суд приходить до висновку, що для визначення моменту, як якого відповідач вважається таким, що порушив умови договору, слід керуватися ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, а саме тим, що якщо строк виконання зобов'язання не встановлений договором, боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Оскільки позивачем пред'явлено вимогу відповідачеві про сплату боргу 02.06.2009, то враховуючи встановлений ст. 530 Цивільного кодексу України семиденний строк для виконання зобов'язання, та положення ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідач вважається таким, що прострочив, починаючи з 10.06.2009.

Таким чином, розрахунок пені, 3% річних та суми інфляційних втрат, що були надані позивачем підлягає уточненню судом.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Положенням ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушенням боржником зобов’язання.

Відповідно до ч.2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або несвоєчасно виконаного зобов’язання.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, пеня та штраф –це дві форми неустойки, різниця між якими полягає лише у способі нарахування.

Оскільки п.6.1 Договору передбачено застосування спочатку пені, а потім штрафу, то спочатку судом досліджуватимуться вимоги по стягненню з відповідача пені.

Сума пені, яка підлягає стягненню складає:

За період з 10.06.2009 по 14.06.2009: (307000,00 грн. (сума боргу) x 24% (подвійна ставка НБУ) / 365 х 5 (кількість днів прострочення) = 1009,32 грн.

За період з 15.06.2009 по 31.07.2009: (307000,00 грн. (сума боргу) x 22% (подвійна ставка НБУ) / 365 х 47 (кількість днів прострочення)= 8696,93 грн.

Всього: 1009,32 грн. + 8696,93 грн. = 9706,25 грн.

Отже, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 94.211,10 грн. підлягають задоволенню частково за уточненим розрахунком суду в сумі 9706,25 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача штраф, передбачений п.6.1 Договору, у розмірі 10000 грн.

Згідно ст. 61 Конституції України неможливо двічі бути притягненим до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (порушення виконання грошового зобов'язання). Враховуючи, що договором передбачено два однакових види відповідальності за порушення зобов'язання, а саме штраф та пеню, а також враховуючи те, що з положень п. 6.1 Договору випливає, що спочатку застосовується пеня, а потім штраф, то оскільки відповідальність у вигляді пені вже застосована, то вимоги позивача про стягнення штрафу в сумі 10.000,00 грн. суперечать засадам цивільного законодавства про справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 Цивільного кодексу України), а тому суд відмовляє у задоволенні вимог про стягнення штрафу у розмірі 10000 грн. повністю.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки позивачем пред'явлено вимогу відповідачеві про сплату боргу 02.06.2009, то враховуючи встановлений ст. 530 Цивільного кодексу України семиденний строк для виконання зобов'язання, та положення ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідач вважається таким, що прострочив, починаючи з 10.06.2009. Відповідно саме з цього моменту має обраховуватися збитки від інфляції та 3% річних.

Сума збитків від інфляції складає:

Індекс інфляції за червень 2009 –101,1%

307.000,00 грн. (сума боргу) x 101,1% (індекс інфляції) - 307.000,00 грн. (сума боргу) = 3377,00 грн.

Отже, вимоги позивача про стягнення збитків від інфляції в сумі 64654,20 грн. підлягають задоволенню частково за уточненим розрахунком суду в сумі 3377,00 грн.

Сума 3% відсотків річних, яка підлягає стягненню за період з 10.06.2009 по 31.07.2009 складає:

307000 грн. (сума боргу) х 3% / 365 х 52 (кількість днів прострочення)= 1312,11 грн.

Отже, вимоги позивача про стягнення збитків від інфляції в сумі 5349,37 грн. підлягають задоволенню частково за уточненим розрахунком суду в сумі 1312,11 грн.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до задоволених судом вимог.

Керуючись ст. 49, ст. 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік-Буд" (03067, м. Київ, вул. Гарматна 8, код 33748890, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластохем Київ" (03110, м. Київ, вул. Солом’янська 5, код 33749302, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) - 307000 (триста сім тисяч) грн. 00 коп. –основного боргу, 3377 (три тисячі сімдесят сім) грн. 00 коп. –збитків від інфляції, 9706 (дев'ять тисяч сімсот шість) грн. 25 коп. –пені, 1312 (тисячу триста дванадцять) грн. 11 коп. - 3% річних, 3213 (три тисячі двісті тринадцять) грн. 95 коп. –витрат по оплаті державного мита, 155 (сто п’ятдесят п’ять) грн. 49 коп. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя:                                                            С.Балац

Дата підписання: 25.12.2009