Рішення № 73839419, 02.05.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2018р. Справа №914/378/18

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., за участю секретаря судового засідання Зубкович Д.С., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів,

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів,

предмет позову: стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат в сумі 43 451,72 грн.,

підстава позову: порушення умов договору про постачання електричної енергії №90528 та договору №10/189 про виконання обов’язку боржника іншою особою,

за участю представників:

позивача: не з’явився,

відповідача: ОСОБА_1 – представник на підставі довіреності №11 від 17.01.2018 року.

Обставини розгляду справи. 28.02.2018 року на розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго” вих.№119-658/2 від 28.02.2018 року до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова про стягнення 43 451,72 грн. заборгованості, з яких 36 510,83 грн. пені, 3 555,77 грн. 3% річних, 3 385,12 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 05.03.2018 року позовну заяву залишено без руху. Встановлено Приватному акціонерному товариству “Львівобленерго” строк 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб надання суду доказів здійснення відповідачем оплат у період з червня по грудень 2017 року відповідно до даних, вказаних в розрахунку боргу по активній та реактивній електроенергії, долученого до позовної заяви.

Ухвалою суду від 26.03.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №914/378/18 в порядку спрощеного провадження, призначено розгляд справи по суті в судове засідання 25.04.18 року.

16.04.2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання не заявлено.

У судовому засіданні 25.04.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача підтримав клопотання про зменшення штрафних санкцій, заявлене у відзиві на позовну заяву. Судове засідання відкладено на 02.05.2018 року.

У судовому засіданні 02.05.2018 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція сторін. Спір між сторонами виник у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по договору про постачання електричної енергії. Позивач зазначає, що відповідач не здійснював вчасної оплати за поставлену йому активну електричну енергію та за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії. Відповідно, Приватне акціонерне товариство “Львівобленерго” звернулось до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова з вимогою сплатити 36 510,83 грн. пені, 3 555,77 грн. 3% річних, 3 385,12 грн. інфляційних втрат.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечив проти наявності заборгованості по договору про постачання електричної енергії №90528, однак, заявив клопотання про зменшення розміру пені на 90% з тих підстав, що сума основного боргу на час подання позовної заяви була сплачена, що фінансовий стан відповідача є вкрай важким, що борг виник не з вини відповідача, оскільки він є бюджетною організацією, структурним підрозділом Міністерства оборони України, а відповідні кошти не були вчасно перераховані з бюджету.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. 27.06.2008 року Відкрите акціонерне товариство “Львівобленерго” (згідно зі Статутом ПрАТ «Львівобленерго» Відкрите акціонерне товариство «Львівобленерго» перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго», в подальшому перейменоване в Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго») і Військова частина А4324 уклали договір про постачання електричної енергії №90528.

04.03.2010 року Відкрите акціонерне товариство «Львівобленерго», Військова частина А4324 та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова уклали договір №10/189 про виконання обов’язку боржника іншою особою, відповідно до якого боржник - Військова частина А4324 покладає, а третя особа - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова приймає обов’язок виконання всіх грошових зобов’язань боржника перед кредитором по оплаті за активну та реактивну електроенергію, понадлімітне споживання електричної енергії, пеню, 3% річних, інфляційні згідно з договором про постачання електроенергії №90528. Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2010 року. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за десять днів до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не повідомить іншій стороні про припинення терміну дії цього договору.

У період з липня по грудень 2017 року Військовій частині А4324 здійснювалось постачання електроенергії, що підтверджується рахунками за активну енергію за липень 2017 року (отриманий споживачем 18.07.2017 року), за серпень 2017 року (отриманий споживачем 15.08.2017 року), за вересень 2017 року (отриманий споживачем 18.09.2017 року), за жовтень 2017 року (отриманий споживачем 17.10.2017 року), за листопад 2017 року (отриманий споживачем 15.11.2017 року), за грудень 2017 року (отриманий споживачем 15.12.2017 року) та актами про використану електричну енергію за вказані періоди, підписані представниками постачальника та споживача.

Договором про постачання електричної енергії №90528 сторонами погоджено порядок оплати вартості електричної енергії. Так, відповідно до п.2.3.3 споживач зобов’язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 «Порядок розрахунків» та №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії». Згідно з п.2 додатку №2 розрахунковим періодом вважається період з 15 числа попереднього місяця до 14 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного, а згідно з п.4 остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунку відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 10 операційних днів з дня отримання рахунку (п.6).

Вчасна оплата за поставлену активну електричну енергію відповідачем не здійснювалась.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, документально не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом вище, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір про постачання електричної енергії №90528 та договору №10/189 про виконання обов’язку боржника іншою особою.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено надання постачальником послуг по постачанню електричної енергії споживачу - Військовій частині А4324.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем не спростовано та не заперечується порушення ним умов договору щодо нездійснення вчасної оплати активної електричної енергії та за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Відповідно до ч.1 ст.528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Договором (п.4.2.1) сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно, за прострочення виконання грошових зобов’язань позивачем обгрунтовано нараховано пеню в розмірі 35 873,90 грн. по активній електроенергії та 636,93 грн. пені по реактивній електроенергії.

Крім суми пені, позивачем заявлено до стягнення 3 555,77 грн. 3% річних, 3 385,12 грн. інфляційних втрат.

Так, відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

П.7 додатку №2 до договору №90528 від 27.06.2008 року визначено, що у разі несвоєчасної оплати платежів постачальник проводить споживачу нарахування пені, суми боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Здійснивши перерахунок суми 3% річних та інфляційних втрат по активній електроенергії та по реактивній електроенергії, суд зазначає про обґрунтованість нарахування позивачем 3 464,70 грн. 3% річних по активній електроенергії та 91,07 грн. 3% річних по реактивній електроенергії, 3 272,06 грн. інфляційних втрат по активній електроенергії та 113,06 грн. інфляційних втрат по реактивній електроенергії.

Суд зазначає, що договором №10/189 про виконання обов’язку боржника іншою особою відповідач взяв на себе обов’язок виконання всіх грошових зобов’язань боржника перед кредитором по оплаті за активну та реактивну електроенергію, у тому числі, пеню, 3% річних, інфляційні згідно з договором про постачання електроенергії №90528.

Крім цього, відповідно до ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Разом з тим, суд, розглядаючи клопотання відповідача про зменшення розміру нарахування пені на 90%, зазначає наступне.

Відповідач зазначає, що сума основного боргу на час подання позовної заяви була сплачена, що фінансовий стан відповідача є вкрай важким, що борг виник не з вини відповідача, оскільки він є бюджетною організацією, структурним підрозділом Міністерства оборони України, а відповідні кошти не були вчасно перераховані з бюджету, при цьому, в Міністерстві оборони України залишається складною ситуація з проведенням в повному обсязі розрахунків з постачальними організаціями за спожитий військовими частинами та установами Збройних Сил України природний газ. Так, згідно з Положенням про Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова, затвердженим 30.06.2017 року, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова є державною установою, яка створена Міністерством оборони України. Установа призначена для забезпечення життєдіяльності і функціонування військових частин та частин у межах його відповідальності, зокрема, з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова є неприбутковою організацією. На підтвердження дебіторської та кредиторської заборгованостей відповідачем подано довідку вих.№ 1574 від 11.04.2018 року.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Господарським кодексом України (ч.1 ст.233) передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи ті обставини, що відповідач належить до державною установою і його фінансування залежить від Міністерства оборони України, а також беручи до уваги погашення основної суми боргу відповідачем на час подання відповідного позову, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені на 50% від заявленої до стягнення позивачем суми. Відтак, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 18 255,42 грн., в частині стягнення решти пені - 18 255,42 грн. суд відмовляє.

Відповідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи досліджені та встановлені вище обставини справи, перевіривши доводи позивача та беручи до уваги пояснення відповідача, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до ч.9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, ч.9 ст.165, ст. ст. 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79007, Львівська обл., місто Львів, вул. Батуринська, будинок 2, код ЄДР 07638027) на користь Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго” (79026, Львівська обл., місто Львів, вул. Козельницька, будинок 3, код ЄДР 00131587) 18 255,42 грн. пені, 3 555,77 грн. 3% річних, 3 385,12 грн. інфляційних втрат, 1 762,00 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

У задоволенні вимоги про стягнення 18 255,42 грн. пені відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 07.05.2018 року.

Суддя Матвіїв Р.І.