Рішення № 7383923, 23.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/48823.11.09 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

За позовом товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Експо Страхування"

до відповідача закритого акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

про стягнення 194 000,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 73 від 25.05.2009 року;

ОСОБА_2. представник за довіреністю № 76 від 24.06.2009 року;

від відповідача не зявився.

встановив :

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Експо Страхування" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до закритого акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про стягнення 194 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12 січня 2009 року між ТДВ «СК «ЕКСПО СТРАХУВАННЯ»та ЗАТ "Українська транспортна страхова компанія" було укладено Договір факультативного перестрахування №01/06-02-198/ПР/03-ГН в якому були вказані всі істотні умови Договору, які передбачені ст. 982 ЦК України, ст. 180 ГК України. Відповідно до Договору перестрахування Відповідач взяв на себе зобов'язання перерахувати Позивачу 25% частки страхового відшкодування у разі настання страхового випадку з автомобілем GRAND CHEROKEE, реєстраційний номер - НОМЕР_1. який належить ОСОБА_3»за страховими ризиками: угон, крадіжка, незаконне привласнення, пограбування, неправомірне використовування транспортного засобу неповноважною особою, навмисні або протиправні дії третіх осіб, включаючи акти вандалізму та інші, що були застраховані Позивачем згідно Договору страхування наземного транспорту №01/06/09 від 08 січня 2009 року. Страхова сума за Договором страхування складає 800 000 грн. 00 коп.

В період часу з 13:30 год. 19.04.2009р. до 12:00 год. 23.04.2009р. невстановлена особа, перебуваючи поблизу будинку №23 по вул. Льва Толстого в м. Києві, незаконно привласнила Застрахований автомобіль, спричинивши власнику - ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 800 000 грн. 00 коп. 23 квітня 2009 року Позивача було повідомлено, що з Застрахованим автомобілем трапився страховий випадок.

27 травня 2009 року зазначена вище подія, Позивачем була визнана страховим випадком (згідно акту про страховий випадок №08/01/06/09-09 від 27.05.09р., постанови слідчого СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві Япенко П.П. «Про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження»від 01.05.2009 року та інших документів, передбачених Договором страхування та законодавством України) і 27 травня 2009 року Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування Страхувальнику ОСОБА_3, в розмірі своєї частки, а саме 250 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №849 від 27 травня 2009р.

29 травня 2009 року Позивач надав всі документи Відповідачу (вх. №1784) з вимогою здійснити страхове відшкодування в розмірі частки, що належить Відповідачу, а саме 194000 грн. 00 коп. Однак відповіді не отримано та кошти не перераховані. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.07.2009 року порушено провадження у справі № 33/488, розгляд справи призначено на 29.09.09р.

В судовому засіданні 29.09.2009 року оголошено перерву до 19.10.2009 року для надання доказів по справі.

В судове засідання 19.10.2009 року представники позивача зявилися, подали суду клопотання про залучення до справи доказів, а також письмові пояснення по справі.

Представник відповідача не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача перешкоджає розгляду справи по суті, суд відклав судовий розгляд на 23.11.09р. та зобовязав відповідача надати відзив на позов.

У судове засідання 23.11.09р представник відповідача не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представники позивача підтримали свої позовні вимоги в повному обсязі, просили суд позов задовольнити в повному обсязі та відшкодувати судові витрати.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

12 січня 2009 року між ТДВ «СК «ЕКСПО СТРАХУВАННЯ»та ЗАТ "Українська транспортна страхова компанія" було укладено Договір факультативного перестрахування №01/06-02-198/ПР/03-ГН.

Згідно з ч. 1 статті 987 ЦК України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Частина 1 статті 12 Закону України “Про страхування” передбачає, що перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Відповідно до Договору перестрахування Відповідач взяв на себе зобов'язання перерахувати Позивачу 25% частки страхового відшкодування у разі настання страхового випадку з автомобілем «JEEP GRAND CHEROKEE, реєстраційний номер - НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 за страховими ризиками: угон, крадіжка, незаконне привласнення, пограбування, неправомірне використовування транспортного засобу неповноважною особою, навмисні або протиправні дії третіх осіб, включаючи акти вандалізму та інші, що були застраховані Позивачем згідно Договору страхування наземного транспорту №01/06/09 від 08 січня 2009 року. Страхова сума за Договором страхування складає 800 000 грн. 00 коп.

16 січня 2009 року відповідно до ст. 16 Договору перестрахування Позивач заплатив Відповідачу перестрахову премію в розмірі 7 800 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою ВАТ «КБ «Експобанк»за 16 січня 2009р.

В період з 19.04.2009р. до 23.04.2009р. невстановлена особа незаконно привласнила застрахований автомобіль, спричинивши власнику - ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 800 000 грн. 00 коп.

По даному випадку Голосіївським РУ ГУMBС України в м. Києві 01.05.09р. порушено кримінальну справу №01-12933 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. З ст. 289 КК України.

23 квітня 2009 року про настання страхового випадку був повідомлений письмово Відповідач (вих. №57/09).

27 травня 2009 року зазначена вище подія, Позивачем була визнана страховим випадком (згідно акту про страховий випадок №08/01/06/09-09 від 27.05.09р., постанови слідчого СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві «Про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження»від 01.05.2009 року та інших документів, передбачених Договором страхування та законодавством України) і 27 травня 2009 року Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування Страхувальнику ОСОБА_3, в розмірі своєї частки, а саме 250 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №849 від 27 травня 2009р.

29 травня 2009 року Позивач надав всі документи Відповідачу (вх. №1784) з вимогою здійснити страхове відшкодування в розмірі частки, що належить Відповідачу, а саме 194000 грн. 00 коп. Проте Відповідач згідно ч. 4 ст. 19 Договору перестрахування протягом 15-ти робочих днів частку страхового відшкодування в розмірі 194000,00 грн. позивачу не виплатив. В судовому засіданні представник відповідача послався на те, що Договір перестрахування є неукладеним, відповідно до положень цивільного законодавства у зв'язку з відсутністю Договору про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 198/ПР/ОЗ-ГН від 28.03.2008 р.

Частина 1 статті 638 ЦК України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.3 статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Доводи представника відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки ЗАТ «УТСК»листом №494-у від 01.06.09р. повідомило позивача про бажання взяти участь у розслідуванні страхового випадку. У звязку з цим просило повідомити перелік страхових компаній, яким була передана у перестрахування відповідальність по автомобілю JEEP GRAND CHEROKEE, реєстраційний номер - НОМЕР_1 та надати «Правила добровільного страхування наземного транспорту»затверджених СК «Експо Страхування»16.10.2007р.

Окрім того, 16 січня 2009 року відповідно до ст. 16 Договору перестрахування Позивач перерахував Відповідачу перестрахову премію в розмірі 7 800 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою ВАТ «КБ «Експобанк»за 16 січня 2009р. Таким чином, прийнявши страхову премію відповідач визнав факт укладення договору.

Відповідач листом з вих. №624 від 02.07.2009р., визнав 12 Договорів перестрахування недійсними, лише після звернення позивача до суду і отримання від Позивача 02.07.2009р. копії позовної заяви зі всіма документами (лист направлено позивачу 08.07.09р.). Як видно з виписки ВАТ «Комерційний банк «Експобанк»відповідач повернув позивачу перестрахові премії 07.07.09р.

Стаття 204 ЦК України встановлює, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Частина 3 ст.29 Закону України «Про страхування»встановлює, що договір страхування визнається недійсним у судовому порядку.

Але судом Договір перестрахування недійсним визнаний не був і підстав недійсності правочину, які передбачені в ст. 215 ЦК України судом не встановлено.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договором №01/06-02-198/ПР/03-ГН від 12.01.09р. у відповідача перед позивачем в сумі 194000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з закритого акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія'' (01033, м. Київ. вул. Саксаганського. 77, п/р № 26504001970211 в Київській М. Ф. АКБ «Укрсоцбанк»м. Києва, МФО 322012, код ЄДРПОУ 22945712) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з додатковою відповідальністю «СК «ЕКСПО СТРАХУВАННЯ»(01054, м. Київ. вул. Дмитрівська, 18/24, п/р 26501105390101 в ВАТ «КБ «Експобанк», МФО 322294. код ЄДРПОУ 35392462) суму основного боргу 194000 (сто девяносто чотири тисячі) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1940 (одна тисяча девятсот сорок) грн. 00 коп. та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення: 23.12.2009 року.