Рішення № 73839056, 07.05.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.05.2018 Справа №905/1969/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Мунтяну Ю.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мединський і К”, м.Дружківка Донецької області, ЄДРПОУ 32276975,

до відповідача, Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 00191193,

про стягнення 1984860,00 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 – за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 – за довіреністю,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Мединський і К”, м.Дружківка Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою б/н б/д до Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 1984860,00 грн., у тому числі: заборгованості у розмірі 1914849,94 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 14479,41 грн., інфляційних втрат позивача від простроченої суми в розмірі 55530,65 грн.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час визначення складу суду), відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1969/17 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 23.08.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/1969/17.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору на виконання робіт №14000916 від 01.01.2015р. із відповідачем, невиконання останнім за ним своїх зобов'язань з оплати вартості виконаних робіт у лютому 2017р., внаслідок чого утворилась заборгованість і виникли підстави для нарахування інфляційних витрат та 3% річних.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, а також у копіях: договір на виконання робіт №14000916 від 01.01.2015р. разом із додатковими угодами №10 від 19.05.2016р., №11 від 31.12.2016р., №12 від 31.01.2017р. до нього; акт здачі-приймання виконаних робіт №1702 від 27.02.2017р. за договором №14000916 від 01.01.2015р. за період з 01.02.2017р. по 05.02.2017р. із додатком №1 від 27.02.2017р. до нього, акт здачі-приймання виконаних робіт №1703 від 27.02.2017р. за договором №14000916 від 01.01.2015р. за період з 06.02.2017р. по 12.02.2017р. із додатком №1 від 27.02.2017р. до нього, акт здачі-приймання виконаних робіт №1704 від 27.02.2017р. за договором №14000916 від 01.01.2015р. за період з 13.02.2017р. по 19.02.2017р. із додатком №1 від 27.02.2017р. до нього, акт здачі-приймання виконаних робіт №1707 від 27.02.2017р. за договором №14000916 від 01.01.2015р. за період з 20.02.2017р. по 27.02.2017р. із додатком №1 від 27.02.2017р. до нього, рахунки на оплату №ГОМК0001702 від 27.02.2017р., №ГОМК0001703 від 27.02.2017р., №ГОМК0001704 від 27.02.2017р., №ГОМК0001707 від 27.02.2017р., претензія №б/н б/д, опис вкладення у цінний лист, датований 01.08.2017р., фіскальний чек №1453 від 01.08.2017р., документ, що підтверджує правовий статус підприємства позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.526, 530, 625, 837, 843, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 4, 5, 12, 32, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України (у редакції чинній на дату подання позову).

11.09.2017р. від представника позивача через канцелярію господарського суду Донецької області отримано клопотання б/н б/д про відкладення розгляду справи, до якого додано копію виписки б/н від 01.04.2015р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців щодо підприємства позивача.

18.09.2017р. від представника відповідача через канцелярію господарського суду Донецької області отримано клопотання б/н б/д про відкладення розгляду справи на 14 календарних днів та продовження строку розгляду справи на 15 календарних днів у разі спливу визначених процесуальних строків, до якого додано документи, наведені у переліку, а також копію повідомлення Бахмутського відділу поліції Головного управління національної поліції в Донецькій області вих. №6979/201/062017 від 10.04.2017р. про початок досудового розслідування.

Клопотання представників сторін про відкладення розгляду справи задоволено судом, розгляд клопотання відповідача б/н б/д в частині продовження строку розгляду справи на 15 календарних днів судом відкладено, що відображено в ухвалі суду від 21.09.2017р. Розгляд справи відкладено на 12.10.2017р.

02.10.2017р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, м.Маріуполь Донецької області, №б/н б/д до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мединський і К”, м.Дружківка Донецької області, про визнання недійсним договору підряду, укладеного між Приватним акціонерним товариством “Єнакієвський металургійний завод” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Мединський і К”.

Ухвалою суду від 02.10.2017р. у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, м.Маріуполь Донецької області, про звільнення від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви, відмовлено; повернуто зустрічну позовну заяву №б/н б/д Приватному акціонерному товариству “Єнакієвський металургійний завод”, м.Маріуполь Донецької області, без розгляду.

11.10.2017р. до господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, м.Маріуполь Донецької області, б/н б/д на ухвалу господарського суду Донецької області від 02.10.2017р. по справі №905/1969/17.

Ухвалою суду від 11.10.2017р. зупинено провадження по справі №905/1969/17 до усунення обставин, що зумовили його зупинення.

12.10.2017р. позивачем подано пояснення №б/н від 09.10.2017р., до яких додано документи згідно переліку.

15.10.2017р. відповідачем надано клопотання №б/н від 11.10.2017р. про відкладення розгляду справи у зв’язку із неможливістю її вирішення у судовому засіданні на 14 календарних днів для забезпечення ознайомлення з додатково наданими позивачем доказами і для підготовки відзиву з урахуванням усіх обставин, у тому числі спираючись на докази відповідача, та продовження строку розгляду справи на 15 календарних днів у разі спливу визначених процесуальних строків.

До клопотання додано довіреність на представника.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2017р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” м.Маріуполь, Донецька область на ухвалу господарського суду Донецької області від 02.10.2017 у справі №905/1969/17 повернуто без розгляду, а справу – господарському суду Донецької області.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.11.2017р. відмовлено у прийнятті Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 02.10.2017р. у справі №905/1969/17; повернуто без розгляду касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” в частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2017р. у справі №905/1969/17; справу №905/1969/17 повернути до господарського суду Донецької області.

Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2018р. касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Краснодонвугілля” повернуто заявнику без розгляду.

02.04.2018р. справа №905/1969/17 надійшла до господарського суду Донецької області.

Ухвалою суду від 05.04.2018р. поновлено провадження у справі №905/1969/17; визначено розгляд справи №905/1972/17 за правилами загального позовного провадження, стадія: підготовче провадження; продовжити строк підготовчого провадження до 15.05.2018р. (включно); підготовче засідання призначено на 10.05.2018р.; постановлено позивачу надати: відповідно до ст.166 Господарського процесуального кодексу України відповідь на відзив у строк до 10.05.2018р., одночасно надіслати відповідачу копію відповіді на відзив та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку судового засідання; постановлено відповідачу надати: відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову у строк до 20.04.2018р., але не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про поновлення провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 20.04.2018р. виправлено описку, допущену в ухвалі господарського суду Донецької області від 05.04.2018р. по справі №905/1969/17; у пункті 4 резолютивної частини ухвали господарського суду Донецької області від 05.04.2018р. замість “Підготовче засідання призначити на 10.05.2018р. о 12:30год., яке відбудеться у приміщенні господарського суду Донецької області, за адресою: 61022, м.Харків, пр.Науки, 5, кабінет №316” читати наступним змістом: “Підготовче засідання призначити на 26.04.2018р. о 12:15год., яке відбудеться у приміщенні господарського суду Донецької області, за адресою: 61022, м.Харків, пр.Науки, 5, кабінет №316”; у пункті 5 резолютивної частини ухвали господарського суду Донецької області від 05.04.2018р. замість "Позивачу надати: відповідно до ст.166 Господарського процесуального кодексу України відповідь на відзив у строк до 10.05.2018р., одночасно надіслати відповідачу копію відповіді на відзив та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку судового засідання" читати наступним змістом "Позивачу надати: відповідно до ст.166 Господарського процесуального кодексу України відповідь на відзив у строк до 26.04.2018р., одночасно надіслати відповідачу копію відповіді на відзив та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку судового засідання".

25.04.2018р. від відповідача отримано клопотання №б/н б/д про відкладення розгляду справи №905/1969/17 на іншу дату у межах встановлених ГПК України строків, для надання можливості відповідачеві забезпечити участь у розгляді справи свого представника, а також надання часу представнику відповідача для підготовки до слухання у справі.

До клопотання додано довіреність на представника відповідача.

Ухвалою суду від 26.04.2018р. закрито підготовче провадження по справі №905/1969/17; призначено справу №905/1969/17 до судового розгляду по суті; визначено проведення судового засідання 07.05.2018р. для розгляду справи по суті; одночасно у зазначеному документі вирішено питання щодо відкладення розгляду справи, клопотання Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” №б/н б/д про відкладення розгляду справи залишено судом без розгляду.

Підстав, які зумовлюють вчинення запитуваної дії судом не встановлено.

З огляду на таке, клопотання відповідача №б/н від 11.10.2017р., б/н б/д в частині продовження строку розгляду справи на 15 календарних днів також не підлягають задоволенню, фактично дане питання, відповідно до норм чинного законодавства, вирішено судом в ухвалі від 05.04.2018р.

07.05.2018р. відповідачем подано клопотання №б/н б/д про відстрочення виконання рішення суду на 1 рік з дня прийняття судом рішення по даній справі, з додатками.

Представник позивача у судовому засіданні 07.05.2018р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.05.2018р. заперечив проти задоволення позовних вимог.

Одночасно 07.05.2018р. відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву №б/н б/д разом із клопотанням №б/н б/д про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву.

Розглядаючи дане звернення суд виходив з такого.

Позивач у судовому засіданні проти задоволення клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву заперечив.

Ухвалою суду від 05.04.2018р. встановлено строк відповідачу для надання відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову у строк до 20.04.2018р., але не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про поновлення провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання.

У визначений строк відзив відповідачем не представлено.

У клопотанні №б/н б/д представником відповідача причиною неподання відзиву у строк зазначено те, що все майно та документація відповідача захоплені представниками так званої «ДНР», у відповідача були відсутні можливості у строк надати відповідний обґрунтований відзив з доказами на підтвердження своєї правової позиції та клопотання про відстрочення виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 23.08.2017р. порушено провадження у справі №905/1969/17, зобов'язано відповідача надати, зокрема, відзив на позовну заяву; належним чином засвідчені копії документів, на яких ґрунтується відзив на позовну заяву.

У подальшому розгляд справи неодноразово відкладався, відповідачем подано клопотання б/н б/д про відкладення розгляду справи на 14 календарних днів та продовження строку розгляду справи на 15 календарних днів, зустрічна позовна заява №б/н б/д, клопотання №б/н від 11.10.2017р. про відкладення розгляду справи у зв’язку із неможливістю її вирішення у судовому засіданні на 14 календарних днів для забезпечення ознайомлення з додатково наданими позивачем доказами і для підготовки відзиву з урахуванням усіх обставин, у тому числі спираючись на докази відповідача, та продовження строку розгляду справи на 15 календарних днів, клопотання №б/н б/д про відкладення розгляду справи №905/1969/17 на іншу дату у межах встановлених ГПК України строків, для надання можливості відповідачеві забезпечити участь у розгляді справи свого представника.

З огляду на викладене, відповідач мав достатньо часу для підготовки та направленні відзиву до суду, був обізнаний із предметом спору.

Окрім того, заявником суду не представлено доказів вчинення дій, направлених на відновлення можливості, мова про яку йдеться у клопотанні №б/н б/д про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву.

Відтак, судом не встановлено поважності причин пропуску встановленого судом строку, у зв’язку з чим, суд відмовляє у поновленні строку для надання відзиву на позовну заяву та розглядає справу у відповідності до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

За змістом частин першої, другої статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов'язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч.1 ст.174 ГК України).

01.01.2015р. між Приватним акціонерним товариством “Єнакієвський металургійний завод” (у редакції додаткової угоди №10 від 19.05.2016р.) (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Мединський і К” (Виконавець) укладено договір на виконання робіт №14000916, за змістом п.1.1 якого у порядку та на умовах, передбачених цим договором, Виконавець зобов’язується на свій власний ризик виконати роботи: по перевезенню шлаків металургійного виробництва, металевого брухту, товарно-матеріальних цінностей Замовника; по розробці та плануванні шлаків на складах та відвалах Замовника, навантаженню шлаків та їх відходів в транспортні засоби; по очищенню території Замовника, в тому числі під’їзних шляхів, від шлаку та іншого сміття; робіт з використанням автокрану Виконавця; по розробці та плануванню матеріалів високої щільності на території Замовника спеціалізованою технікою Виконавця (роботи), а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Роботи виконуються Виконавцем в наступні строки: початок: 01.01.2015р., кінець: 28.02.2017р. (п.2.1 договору у редакції додаткової угоди №12 від 31.01.2017р. до нього).

Згідно п.3.1 договору вартість робіт за цим договором визначається в національній валюті України на підставі Протоколу узгодження договірної ціни (додаток №1), що є невід’ємною частиною цього договору.

Виконавець не вправі в односторонньому порядку змінити вартість робіт (п.3.2 договору).

Вартість попередньо оплачених робіт зміні не підлягає (п.3.3 договору).

Розмір щомісячної оплати (з урахуванням ПДВ) визначається шляхом множення вартості 1 маш/год на фактичну кількість маш/год, відпрацьованих автотранспортною технікою Виконавця, вказаної у додатку №1 до цього договору (п.3.4 договору).

Вартість послуг, може бути змінена, у випадку зміни вартості ПММ, біль ніж на 5%, в більшу або меншу сторону, шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору (п.3.5 договору).

Здача-приймання виконаних робіт оформлюється 4 рази на місяць, 8, 16, 24, останнього числа звітного місяця актом здачі-приймання виконаних робіт (примірник представлено у додатку №2 до цього договору), який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін (п.4.1 договору).

Вартість робіт, виконаних за цим договором, сплачується Замовником протягом 60 календарних днів з моменту підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт (Додаток №2 до цього договору) та отримання від Виконавця рахунку на оплату (п.5.3 договору).

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 28.02.2017р. (п.8.1 договору у редакції додаткової угоди №12 від 31.01.2017р.).

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах, що ними не заперечується.

За приписом ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Укладений договір за своїм змістом та правовою природою включає в себе елементи договорів підряду, надання послуг, а тому спірні правовідносини, що виникли між сторонами, за правилами абз.2 ч.1 ст.193 Господарського кодексу України - до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, - регулюються відповідними нормами глави 63, ст.ст.901-907 Цивільного кодексу України.

Дослідив укладений договір поряд із означеними нормами чинного законодавства, спірна угода не суперечить актам цивільного законодавства, у судовому порядку недійсною не визнана. Відтак, в силу положень статті 629 Цивільного кодексу України договір №14000916 від 01.01.2015р. є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Таке визначення поняття розкриває сутність зобов’язання як правого зв’язку між двома суб’єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов’язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов’язання надано право, що кореспондує обов’язку першої. Обов’язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов’язання (ст.510 Цивільного кодексу України).

Приписами ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, договір складається із двох взаємопов'язаних між собою зобов'язань: 1)правовідношення, в якому виконавець має виконати роботу/надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити виконану роботу/надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою закону належною підставою для виникнення у замовника обов'язку оплатити виконану виконавцем роботу/надану послугу за договором відповідно до чинного законодавства є прийняття замовником виконаних робіт/наданих послуг підтверджене відповідними доказами.

Як свідчать матеріали справи, на виконання п.3.1 договору сторонами складено та підписано додаток №1 "Протокол узгодження договірної ціни".

Матеріали справи містять додаток №2 до договору №14000916 від 01.01.2015р. «Зразок акта здачі-приймання виконаних робіт» із зазначенням посади особи, яка має право підпису означеного документа з боку відповідача, а саме такою визначено "директор з виробництва".

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов’язань за договором на виконання робіт №14000916 від 01.01.2015р. підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт №1702 від 27.02.2017р. за договором №14000916 від 01.01.2015р. за період з 01.02.2017р. по 05.02.2017р. на суму 473691,56 грн., актом здачі-приймання виконаних робіт №1703 від 27.02.2017р. за договором №14000916 від 01.01.2015р. за період з 06.02.2017р. по 12.02.2017р. на суму 688016,72 грн., актом здачі-приймання виконаних робіт №1704 від 27.02.2017р. за договором №14000916 від 01.01.2015р. за період з 13.02.2017р. по 19.02.2017р. на суму 528173,89 грн., актом здачі-приймання виконаних робіт №1707 від 27.02.2017р. за договором №14000916 від 01.01.2015р. за період з 20.02.2017р. по 27.02.2017р. на суму 224967,77 грн., загалом на суму 1914849,94 грн.

Означені акти відповідають погодженому сторонами у додатку №2 до договору №14000916 від 01.01.2015р. зразку, підписані з обох сторін та скріплені печатками підприємств. Відсутність повноважень означених у актах осіб на підписання цих документів суду не доведено.

В означених актах міститься посилання на договір №14000916 від 01.01.2015р., що свідчить про виконання робіт/надання послуг на підставі вказаного договору.

Документи підписані та скріплені печатками з обох сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт/наданих послуг або їх якості та вартості.

За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження виявлення недоліків у виконанні робіт/наданні послуг.

Виходячи з викладеного, підписані сторонами акти приймання виконаних робіт є належними та допустимими доказами факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов’язань за договором №14000916 від 01.01.2015р.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Разом з тим, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.5.3 договору вартість робіт, виконаних за цим договором, сплачується Замовником протягом 60 календарних днів з моменту підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт (Додаток №2 до цього договору) та отримання від Виконавця рахунку на оплату.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунки на оплату виконаних робіт за договором №14000916 від 01.01.2015р.: №ГОМК0001702 від 27.02.2017р., №ГОМК0001703 від 27.02.2017р., №ГОМК0001704 від 27.02.2017р., №ГОМК0001707 від 27.02.2017р. на загальну суму 1914849,94 грн. отримано представником відповідача 27.02.2017р.

Відтак, розрахунок за проведені роботи/надані послуги у лютому 2017р. повинен бути здійснений відповідачем не пізніше 27.04.2017р.

Проте, як вбачається з обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Замовника перед Виконавцем у сумі 1914849,94 грн. у встановлені договором строки не виконано.

Доказів, що свідчать про сплату цієї суми заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено, з матеріалів справи не слідує.

За цих обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у повному обсязі.

Прострочення відповідачем грошового зобов’язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов’язку щодо сплати відповідних сум.

За розрахунком позивача сума інфляційних витрат за прострочення основного зобов’язання у загальній сумі становить 55530,65 грн. та визначена загалом за період прострочення з травня 2017р. по червень 2017р. на суму 1914849,94 грн.

В частині нарахування інфляційних витрат за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань слід виходити з наступного.

За приписами ч.2 п.3.1 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань” №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями) інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з викладеного слідує, базою для нарахування є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями та яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення – лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.

Враховуючи вищевикладене, здійснив перерахунок інфляційних витрат за допомогою програми “Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН”, за період визначений позивачем, суд дійшов висновку про дійсний розмір цих вимог у сумі 55928,94 грн., що становить суму більшу, ніж заявлено до стягнення.

Одночасно позивачем заявлено до стягнення 3% річних з простроченої суми – 14479,41 грн. загалом за період з 01.05.2017р. по 31.07.2017р. на суму 1914849,94 грн.

Перевіривши розрахунок даних позовних вимог, суд дійшов висновку про правильність їх нарахування.

Відтак, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Мединський і К”, м.Дружківка Донецької області, в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, м.Маріуполь Донецької області, 3% річних та інфляційних витрат підлягають задоволенню у сумах визначених позивачем, дотримуючись меж заявлених позовних вимог.

Окрім того, відповідач у клопотанні №б/н б/д просить надати відстрочку виконання рішення суду на 1 рік з дня прийняття судом рішення по даній справі, посилається на захоплення приміщень підприємства представниками так званої «ДНР», втрату можливості здійснювати господарську діяльність та отримувати прибутки, перебування у дуже скрутному фінансовому становищі, відсутність грошових коштів на рахунках для негайного виконання рішення суду, вважає, що надання відстрочки у виконанні рішення суду буде сприяти не тільки забезпеченню захисту майнових інтересів позивача щодо реального отримання грошових коштів, а й не допустить значного погіршення фінансового стану відповідача.

Матеріали справи містять у копіях: звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2017р., податкова декларація з податку на прибуток підприємств від 01.03.2018р., баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2017р., повідомлення про початок досудового розслідування вих.№6979/201/06-2017 від 10.04.2017р., витяг з кримінального провадження №12017050150000803 від 10.04.2017р.

Відстрочка виконання судового рішення в розумінні ч.3 ст.331 Господарського процесуального кодексу України може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч.4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Діючим законодавством не передбачено переліку таких обставин, при цьому, повинно бути враховано ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Таким чином, суд оцінює докази відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх матеріалів справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач проти надання відповідачу відстрочки виконання рішення заперечив.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття відстрочення виконання рішення норми процесуального законодавства не вимагають. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд не вбачає винятковості обставин, на які посилається заявник як на підставу відстрочення виконання цього судового рішення, оскільки не доведено неможливість сплати присудженої до стягнення суми, до того ж, не представлено доказів (документів) щодо відсутності коштів на рахунках підприємства та неможливості їх зарахування у подальшому, не надано плану подолання наслідків важкої фінансової ситуації тощо.

Боржником належним чином не обґрунтовано термін в один рік, на який слід відстрочити виконання судового рішення.

Отже, посилання у цьому спірному випадку на важке фінансове становище боржника не є переконливим та законним підґрунтям для невиконання господарських зобов’язань.

Так, аналіз у сукупності представлених відповідачем доказів, у спірному випадку, та враховуючи майнове право та інтерес позивача, зумовлює висновок про необґрунтоване запитування відстрочки виконання рішення, не відстежується її доцільність за викладених відповідачем обставин.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, є джерелом права, а саме рішенням Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі “Чіжов проти України” (заява №6962/02) позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вимоги Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” про відстрочення виконання рішення суду по справі №905/1969/17 є необґрунтованими, а тому такими, що підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 7, 13, 42, 73-81, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Мединський і К”, м.Дружківка Донецької області, до Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 1984860,00 грн., у тому числі: заборгованості у розмірі 1914849,94 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 14479,41 грн., інфляційних втрат позивача від простроченої суми в розмірі 55530,65 грн., задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” (87504, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Ілліча, 54, корп.4, ЄДРПОУ 00191193, банківські реквізити не вказано) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мединський і К” (юридична адреса: 84205, Донецька область, м.Дружківка, вул.Енгельса, буд.110, адреса для листування: 01021, м.Київ, Кловський узвіз, 7а, оф.8-5, код ЄДРПОУ 32276975, банківські реквізити не вказано) 1984860,00 грн., у тому числі заборгованість у сумі 1914849,94 грн., 3% річних у розмірі 14479,41 грн., інфляційні витрати у розмірі 55530,65грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 29772,90 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В судовому засіданні 07.05.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

6. Повний текст рішення складено та підписано 08.05.2018р.

Суддя О.В. Кротінова