Рішення № 7383896, 25.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/6925.12.09 За позовомУкраїнської аграрної біржі доВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача:

1. Кабінет Міністрів України

2.          Міністерство аграрної політики

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача:

3.          Закрите акціонерне товариство «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон»

4.          Приватне підприємство «Степове»

5.          Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Осиновська»

6.          Приватне підприємство сільськогосподарська виробнича фірма «Агро»

про зобов’язання укласти договір на умовах та в редакції позивача Суддя Хрипун О.О. Представники сторін: Від Позивача                    Арбузов О.О., Гладишко Ю.П., Лавров С.Е., Луцюк З.М. –предст.,

Від Відповідача                    Гребелюк Л.М., Єремов М.С., Григораш В.О. –предст.,

Від Третьої особи-1           Крилова Д.В., Опанасенко А.В., Гаврищук А.В. –предст.,

Від Третьої особи-2           Кошіль Н.М., Бальвінська Т.С. –предст.,

Від Третіх осіб 3-6 не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31.12.2008 Українська аграрна біржа (далі –Позивач, УАБ) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»(далі –Відповідач, ВАТ «Украгролізинг»), в якому просить суд визнати договір № 2006-УАБ/1 від 11.12.2006 між Позивачем та ВАТ «Украгролізинг»укладеним в редакції та на умовах УАБ, що додається до позовної заяви; визнати укладеними похідні документи до договору № 2006-УАБ/1 від 11.12.2006 в редакціях та на умовах УАБ, що додаються до позовної заяви, а саме видаткову накладну №2006-УАБ/1 від 11.12.2006; акт приймання-передачі техніки № 2006-УАб/1 від 11.12.2006; акт № 2006-УАБ/1 звірення розрахунків.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві проти позову.

25.12.2009 представником Відповідача заявлено клопотання про припинення провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмету спору, яке судом відхиляється з огляду на обов’язковість укладення даного виду договорів та відсутністю погодження сторонами його істотних умов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.05.1995 між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки укладена Гарантійна структурна угода (ратифікована Законом України Законом № 309/95-ВР від 14.07.95), відповідно до якої Кабінет Міністрів України виступив гарантом за зобов’язаннями Експортно-Імпортного банку України.

08.05.1996 між компанією «Кейс Корпорейшн» (штат Делавар, США) та Позивачем був укладений контракт купівлі-продажу (6/3076 UKR), згідно з п. 1.1 якого Постачальник (компанія «Кейс Корпорейшен») продасть, а Покупець (Позивач) купить сільськогосподарські машини, пристосування та запчастини до них, що детально описані в Додатках 1 та 4 (далі –Продукція). Згідно з Доповненням № 5 до зазначеного договору загальна ціна Продукції складає 72281694,00 доларів США. В п. 6 договору визначено, що право власності та ризик втрати чи пошкодження Продукції переходить від Постачальника до Покупця в момент поставки продукції Постачальником Покупцю на умовах, вказаних у п. 3.1. договору. Відповідно до п. 3.1. Продукція буде поставлена CIF Одеса або інший чорноморський порт України, узгоджений сторонами згідно з ІНКОТЕРМС 1990.

В матеріалах справи знаходяться копії митних декларацій, що підтверджують поставку Позивачу компанією «Кейс Корпорейшн» продукції на суму, вказану в договорі, а саме: митна декларація № 50201/8/500867 від 15.07.1998; митна декларація №50201/8/500866 від 15.07.1998; митна декларація № 50200/8/100981 від 16.07.1998; митна декларація № 50201/8/500868 від 15.07.1998; митна декларація № 50201/8/100979 від 15.07.1998; митна декларація № 50201/8/500865 від 15.07.1998; митна декларація № 50002/7/000628 від 27.08.1997.

Зазначені митні декларації з урахуванням положень п. 3.1 та п. 6 Договору купівлі-продажу (6/3076 UKR) підтверджують, що Позивач набув право власності на сільськогосподарську техніку виробництва компанії «Кейс Корпорейшн»згідно з переліком, визначеним в інвойсах, що знаходяться в матеріалах справи.

15.07.1997 Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова № 753 «Про надання гарантій Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України щодо забезпечення погашення кредитів, які залучаються для фінансування закупівлі Українською аграрною біржею зернозбиральних комбайнів та тракторів» (далі –Постанова КМУ № 753), згідно з п. 1 якої надано гарантії Кабінету Міністрів України на суму кредиту 66,3 млн. доларів США на користь Експортно-імпортного банку США в рамках Гарантійної структурної угоди від 10 травня 1995 р., укладеної між Міністерством фінансів, що діяло від імені Кабінету Міністрів України, та Експортно-імпортним банком США, що діяв від імені Уряду США, за зобов'язаннями Державного експортно-імпортного банку України як агента Кабінету Міністрів України згідно з міжбанківською кредитною угодою з американським банком (з урахуванням відсотків та всіх витрат, пов'язаних з обслуговуванням кредиту), в рамках якої буде здійснюватися фінансування 85 відсотків вартості зовнішньоторгівельного контракту купівлі-продажу № 6/3076 UKR від 8 травня 1996 року, укладеного між Українською аграрною біржею (м. Київ) та компанією "Кейс Корпорейшн" (США), і всіх чинних додатків до цього контракту на поставку сільськогосподарської техніки на суму 72,3 млн. доларів США, 85 відсотків комісії за надання кредиту та комісій за зобов'язання, 100 відсотків страхових платежів Експортно-імпортного банку США.

Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 753 Позивач уповноважений за погодженням з Міністерством фінансів України укласти з Державним експортно-імпортним банком України внутрішню кредитну угоду про умови та порядок обслуговування кредитів, що залучаються для фінансування зовнішньоторгівельного контракту купівлі-продажу № 6/3076 UKR від 8 травня 1996 року, укладеного між Позивачем та компанією "Кейс Корпорейшн", і всіх чинних додатків до цього контракту на поставку сільськогосподарської техніки на суму 72,3 млн. доларів США.

          Пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 753 на Позивача покладено, за його згодою, функції державного агента із залучення кредитів для закупівлі сільськогосподарської техніки компанії "Кейс Корпорейшн", поставки її сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання і укладення з ними договорів купівлі-продажу на умовах розстрочення платежу або договорів фінансового лізингу терміном на п'ять років.

          З наведеного слідує, що Позивач набув право власності на сільськогосподарську техніку виробництва компанії «Кейс Корпорейшн»та зобов’язався передати вказану техніку у власність чи користування сільськогосподарських товаровиробників на умовах фінансового лізингу або продати з розстроченням платежу.

          В матеріалах справи знаходяться копії договорів, укладених між Позивачем та сільськогосподарськими товаровиробниками на виконання наведених вище положень Постанови Кабінету Міністрів України № 753.

          Так 18.07.1997 між Позивачем, як державним агентом з поставки сільськогосподарської техніки компанії «Кейс Корпорейшн», та закритим акціонерним товариством «Меліса»укладений контракт лізингу № 14, в статті 1 якого зазначено, що Позивач (Орендодавець) відповідно до запиту ЗАТ «Меліса»(Орендаря) від 17.07.1997 придбаває у компанії «Кейс Корпорейшн», яка надалі іменується «Продавець», трактори, зернозбиральні комбайни, адаптери та запасні частини (далі –Техніка) згідно з номенклатурою, цінами та кількістю, що передбачена у контракті купівлі-продажу № 6/3076 UKR від 08.05.1996, що укладений між Орендодавцем та Позивачем, та надає її у фінансовий лізинг на умовах даного Контракту. Відповідно до п. 4.1. Контракту після підписання акту приймання-передачі Техніка залишається власністю Орендодавця, а Орендар набуває прав власника після закінчення строку дії цього Контракту та сплати всієї обумовленої ним суми.

На таких же умовах були укладені договори лізингу між Позивачем, як державним агентом, та Старобільським Райагротехсервісом (контракт лізингу № 21 від 22.07.1997) та між Позивачем і Станично-Луганським колективним ремонтно-транспортним підприємством (контракт лізингу № 24 від 22.07.1997), копії які разом із видатковими накладними та актами передачі-передання техніки були подані до суду Позивачем для доведення обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

31.03.2003 Постановою Кабінету Міністрів України № 414 «Про порядок зарахування коштів до державного бюджету у рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва»(далі –Постанова № 414) уповноважено Відповідача вжити заходів відповідно до законодавства для проведення сільгосптоваровиробниками та іншими суб'єктами господарювання розрахунків за сільськогосподарську техніку іноземного виробництва, закуплену за рахунок іноземних кредитів, залучених державою або під державні гарантії.

Пунктом 5 Постанови № 414 передбачено, що техніка, передана згідно з цим Порядком сільгосптоваровиробниками та іншими суб'єктами господарювання у рахунок погашення заборгованості за кредитами, зберігається у НАК "Украгролізинг" і обліковується на його балансі до передачі її на умовах фінансового лізингу.

На підставі зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України між Відповідачем, як державним агентом, та суб’єктами господарювання, що користувалися технікою компанії «Кейс Корпорейшн»на умовах договорів фінансового лізингу, укладених з Позивачем, були укладені договори про передачу техніки в рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва та акти приймання-передачі відповідної техніки.

Такі договори, зокрема, були укладені Відповідачем з наступними суб’єктами господарювання: Станично-Луганським приватним сільськогосподарським ремонтно-транспортним підприємством (договір № 36 про передачу техніки в рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва від 11.06.2003); приватним підприємством «Меліса»(договір № 864 про передачу техніки в рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва від 17.07.2003, договір №119-П про передачу техніки в рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва від 11.06.2003); відкритим акціонерним товариством «Старобільський районний агротехсервіс»(договір про передачу техніки в рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва № 863 від 17.07.2003).

Відповідно до положень зазначених договорів суб’єкти господарювання визнають та підтверджують свій борг за договорами лізингу техніки компанії «Кейс Корпорейшн», укладених з Позивачем та для його погашення передають Відповідачу цю техніку за переліком, вказаним в акті приймання-передачі, а Відповідач приймає техніку та здійснює необхідні дії, передбачені Порядком проведення розрахунків з державним бюджетом у не грошовій формі за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, переданої сільхозтоваровиробникам та іншим суб’єктам господарювання, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 414 від 31.03.2003.

Зі змісту вказаних договорів вбачається, що лізингоодержувачі передали сільськогосподарську техніку, якою вони користувалися на підставі договорів фінансового лізингу, укладених з Позивачем, безпосередньо Відповідачу, що суперечить вимогам Закону України «Про фінансовий лізинг».

Так згідно з п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобов’язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу повернути предмет лізингу лізингодавцю у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Таким чином, ПП «Меліса», ВАТ «Старобільський районний агротехсервіс», Станично-Луганське приватне сільськогосподарським ремонтно-транспортне підприємство повинні були повернути сільськогосподарську техніку, якою вони користувалися на умовах лізингу, саме Позивачу, як державному агенту та власнику останньої, що виступає лізингодавцем за відповідними договорами.

Водночас, саме Позивач, як державний агент та як власник сільськогосподарської техніки, придбаної за рахунок державних кредитів, мав право передати зазначену техніку в рахунок погашення своєї заборгованості за цими кредитами Відповідачу.           Лише після цього останній, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 414 від 31.03.2003, міг передати бувшу в користуванні сільськогосподарську техніку іншим суб’єктам господарювання на умовах фінансового лізингу.

Проте, договори про передачу Позивачем Відповідачу сільськогосподарської техніки в рахунок погашення заборгованості за кредитами не були укладені.

Судом встановлено, що одержана на підставі договорів про передачу техніки в рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії сільськогосподарська техніка виробництва компанії «Кейс Корпорейшн»була в подальшому передана Відповідачем суб’єктам господарювання на умовах фінансового лізингу, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів фінансового лізингу № 12-03-381-ФЛІ від 11.06.2003, укладеним між Відповідачем та приватним підприємством сільськогосподарська виробнича фірма «Агро», № 12-03-382-ФЛІ від 11.06.2003, укладеним між Відповідачем та закритим акціонерним товариством «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон», № 12-03-389-ФЛІ від 13.06.2003, укладеним між Відповідачем та приватним сільськогосподарським підприємством «Степове», № 12-05-833-плі від 19.09.2005, укладеним між Відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Осиновська».

24.03.2004 Постановою Кабінету Міністрів України № 362 «Про Порядок зарахування у 2004 році коштів, що надійдуть до державного бюджету у рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, переданої сільгосптоваровиробникам та іншим суб'єктам господарювання» (далі –Постанова КМУ № 362) визначений механізм зарахування у 2004 році коштів, що надійдуть до державного бюджету у рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії (далі - кредити) і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва (далі - техніка), переданої сільгосптоваровиробникам та іншим суб'єктам господарювання (далі - позичальники), а також механізм проведення у 2004 році розрахунків за кредитами у разі, коли позичальники не в змозі погасити заборгованість за ними коштами.

Згідно з п. 2 Постанови КМУ № 362 у разі коли позичальники не в змозі погасити заборгованість за кредитами коштами, розрахунки здійснюються відповідно до законодавства шляхом передачі НАК "Украгролізинг" для реалізації сільськогосподарської продукції та іншого ліквідного майна за узгодженими цінами та передачі НАК "Украгролізинг" у державну власність техніки, придбаної за рахунок кредитів, для її подальшої передачі у фінансовий лізинг на умовах, визначених законодавством.

Відповідно до п. 4 Постанови КМУ № 362 передача техніки в державну власність у рахунок зменшення заборгованості здійснюється позичальниками, які мають заборгованість за кредитами, шляхом: укладення з НАК "Украгролізинг" договорів про передачу техніки в рахунок зменшення заборгованості; оформлення актів приймання-передачі із зазначенням ціни техніки, що визначається на підставі оцінки майна, проведеної відповідно до вимог законодавства; оформлення актів звірення розрахунків за техніку у вартісному обчисленні за підписами керівників та головних бухгалтерів.

З п. 4 Постанови КМУ № 362 слідує, що саме позичальники, яким, зокрема згідно з п. 8 Постанови КМУ № 753 від 15.07.1997 є Позивач, повинні укласти з Відповідачем договори про передачу техніки в рахунок зменшення заборгованості перед бюджетом.

Наведене ще раз підтверджує висновок суду про те, що Відповідач не мав права безпосередньо приймати сільськогосподарську техніку, закуплену за державні кошти, від лізингоодержувачів, а повинен був укласти відповідні договори з Позивачем.

13.02.2007 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 35/8 за позовом Української аграрної біржі до ВАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», Міністерства фінансів України, Міністерства аграрної політики України, Державного казначейства України, ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про спонукання вчинення дій позов задоволено частково, зобов’язано ВАТ «НАК «Украгролізинг»вчинити дії, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 362, а саме підписати договір про передачу в державну власність права власності на техніку, форму якого запропоновано позивачем; оформити акти приймання-передачі права власності на техніку, форму яких запропоновано позивачем; підписати акти звірення розрахунків; передати Міністерству фінансів України, Міністерству аграрної політики України та Державному казначейству копії актів приймання-передачі та договорів фінансового лізингу. Рішення суду вступило в законну силу.

Згідно з ч. 1 ст. 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов’язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про судоустрій України»судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об’єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Таким чином, Відповідач зобов’язаний на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2007 у справі № 35/8, обов’язковість виконання якого встановлена законом, підписати договір про передачу в державну власність права власності на техніку, форма якого запропонована Позивачем; оформити акти приймання-передачі права власності на техніку, форму яких запропоновано позивачем; підписати акти звірення розрахунків; передати Міністерству фінансів України, Міністерству аграрної політики України та Державному казначейству копії актів приймання-передачі та договорів фінансового лізингу.

25.12.2008 листом № 219/13-2008 відділом Державної виконавчої служби Перечерського районного управління юстиції у м. Києві було направлено Позивачу підписаний та скріплений печаткою Відповідача запропонований Позивачем договір № 2006-УАБ/1 від 11.12.2006 разом з похідними документами та протоколом розбіжностей до договору.

31.12.2008 Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про зобов’язання Відповідача укласти договір на умовах та в редакції Позивача.

Таким чином, Позивач не погодився з пропозиціями Відповідача до проекту спірного договору, у зв’язку з чим предметом розгляду даної справи є неврегульовані розбіжності, що викладені в протоколі розбіжностей до договору № 2006-УАБ/1 від 11.12.2006 (далі –Протокол розбіжностей).

Як слідує з Протоколу розбіжностей, Відповідач пропонує у вступній частині Договору датою його підписання зазначити 26.12.2007, а не 11.12.2006, як запропоновано Позивачем.

Згідно з ч. 7 ст. 181 ГК України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, укладення якого є обов’язковим для сторін на підставі закону, не передасть у двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Заперечення з приводу умови Відповідача, викладеної в Протоколі розбіжностей, щодо дати підписання Договору викладені Позивачем в позовній заяві, в якій заявлено вимогу про визнання укладеним Договору №2006-УАБ/1 та похідних документів, а саме Видаткової накладної №2006-УАБ/1, Акту про прийняття-передання Техніки №2006-УАБ/1, Акту №2006-УАБ/1 про звірення розрахунків за передачу права власності на техніку саме від 11 грудня 2006 року.

Згідно з п. 3 Протоколу розбіжностей Відповідач пропонує абзац 6 преамбули Договору в редакції Позивача: «договори укладені Компанією з приватним підприємством «Меліса» (договір № 119-П від 11.06.2003 та договір № 864 від 17.07.2003), Станично-Луганським приватним сільськогосподарським ремонтно-транспортним підприємством (договір № 36 від 11.06.2003) та Старобільським відкритим акціонерним товариством «Райагротехсервіс»(договір № 863 від 07.08.2003)»викласти в наступній редакції: «договори укладені Компанією з приватним підприємством «Меліса»(договір № 119-П від 11.06.2003 та договір № 864 від 17.07.2003), Станично-Луганським приватним сільськогосподарсько ремонтно-транспортним підприємством (договір № 36 від 11.06.2003) та з товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Колос»(договір № 32/04 від 21.05.2004).

Позивач обґрунтовує запропоновану ним редакцію абзацу 6 преамбули Договору тим, що факт укладення договору № 863 від 07.08.2003 між Відповідачем та Старобільським відкритим акціонерним товариством «Райагротехсервіс»підтверджений наявністю такого договору.

Відповідач не надав суду пояснень щодо обґрунтування запропонованої ним редакції абзацу 6 преамбули Договору.

Як встановлено судом вище, між Позивачем та Старобільським відкритим акціонерним товариством «Райагротехсервіс»був укладений договір лізингу № 21 від 22.07.1997. Згідно з актом № 37 приймання-передачі від 12.08.1997 до даного договору Позивач передав Старобільському ВАТ «Райагротехсервіс»комбайн CASE IH модель 2166, заводський номер JJC0182911, номер двигуна 45499888, комбайн CASE IH модель 2166, заводський номер JJС0183288, номер двигуна 45522259, зернову жатку CASE IH модель 1010 (заводський номер JJС0205184), зернову жатку CASE IH модель 1010 (заводський номер JJС0205186). Згідно з актом № 41 приймання-передачі від 01.09.1997 до даного договору Позивач передав Старобільському ВАТ «Райагротехсервіс»кукурудзяну жатку CASE IH модель 1083 (заводський номер JJС0241853), кукурудзяну жатку CASE IH модель 1083 (заводський номер JJС0241909), та два пристрою для збирання соняшнику до зернової жатки CASE IH модель 1010.

На підставі акту приймання-передачі від 17.07.2003 до договору передачі техніки в рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва від 17.07.2003, укладеного між Відповідачем та ВАТ «Старобільський районний агротехсервіс», останнє передало Відповідачу комбайн «Кейс»2166, № шасі 45522259, номер кузову 183288.

В матеріалах справи знаходиться копія наданого Відповідачем договору № 2004-УАБ/4 від 24.12.2004, укладеного між Позивачем та Відповідачем, згідно з п. 1.1 для погашення заборгованості за кредитами, залученими під державні гарантії, Позивач зобов’язується передати Відповідачу у державну власність право власності на сільськогосподарську техніку іноземного виробництва компанії «Кейс Корпорейшн», що вилучена Відповідачем у підприємств, з якими Позивачем були укладені договори фінансового лізингу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 № 753.

Як вбачається з акту-приймання-передачі права власності на техніку від 24.12.2004 до договору № 2004-УАБ/4 від 24.12.2004, Відповідач передав, а Позивач прийняв комбайн CASE IH модель 2166, (заводський номер JJС0183288, номер двигуна 45522259), зернову жатку CASE IH модель 1010 (заводський номер JJС0205186).

Проте, зазначені договір та акт приймання-передачі підписаний лише Позивачем, а підпис та печать Відповідача на даних документах відсутній, у зв’язку з чим суд не має підстав вважати зобов’язання Відповідача щодо прийняття в державну власність техніки, яка є предметом вказаного договору, виконаними належним чином.

Позивач заперечує проти включення до абзацу 6 преамбули Договору згадування про договір № 32/04 від 21.05.2004 з товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос».

Позивачем надано до матеріалів справи Договір викупу сільськогосподарської техніки №2003-В/6 від 09.03.2004, Акт про прийняття-передання техніки №2003-В/06 від 30.03.2004, Накладну №2003-В/06 від 30.03.2004 про повернення техніки з фінансового лізингу, Видаткову накладну №2003-В/06 від 30.03.2004. Згідно з даними документами Позивач передав, а ТОВ «Агрофірма «Колос»прийняло у власність комбайн заводський номер JJCO198259, двигун № 45521773, зернову жатку CASE IH модель 1010 з пристроєм для збирання соняшника заводський номер JJС0205177, кукурудзяну жатку заводський номер JJС241878.

Згідно із умовами Договору викупу сільськогосподарської техніки №2003-В/6 від 09.03.2004 ТОВ «Агрофірма «Колос»прийняла на себе зобов’язання сплатити викупну вартість техніки за графіком до 30 жовтня 2010 року.

За інформацією Позивача на даний час ТОВ «Агрофірма «Колос»здійснює розрахунки за Договором викупу сільськогосподарської техніки №2003-В/6 від 09.03.2004 в повному обсязі та за встановленим графіком. Інформації щодо вилучення зазначеного комбайну Позивач не має.

З огляду на викладені обставини, суд вважає за необхідне викласти абзац 6 преамбули Договору в наступній редакції: «договори укладені Компанією з приватним підприємством «Меліса»(договір № 119-П від 11.06.2003 та договір № 864 від 17.07.2003), Станично-Луганським приватним сільськогосподарським ремонтно-транспортним підприємством (договір № 36 від 11.06.2003) та Старобільським відкритим акціонерним товариством «Райагротехсервіс»(договір № 863 від 07.08.2003)».

Згідно з п. 4 Протоколу розбіжностей Відповідач пропонує абзац 7 преамбули Договору в редакції Позивача «звіт про оцінку транспортних засобів № 15/03, здійснений 23.03.2005 судовим експертом –автотовароведом Муквичем Г.А. (свідоцтво оцінювача № 562 від 26.10.2001, видане Міністерством юстиції України, дійсне до 29.10.2007, сертифікат Фонду державного майна України № 2930/04 від 21.12.2004) за запитом начальника управління Служби Безпеки України в Луганській області № 907/1 від 05.06.2003»викласти в такій редакції: «експертні висновки № 902 та № 907/1 від 04.06.2003 та 05.06.2003 відповідно, експерта Луганської Торгово-промислової палати Димченка О.В. (сертифікат № 101 від 13.11.98), а також висновки від 05.05.2004 та 11.07.2005 експерта ТОВ «Експертно-юридичний центр»Данченко С.К. (сертифікат № 1143 від 26.09.98)».

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, професійну оціночну діяльність в Україні»рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акту оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону (ч. 2 ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

В матеріалах справи знаходиться Лист Фонду державного майна України № 10-36-1788 від 21.02.2005, в якому останній повідомив Позивача про те, що Фонд державного майна України наказами від 26.02.2002 № 390 та від 26.05.2002 визнав Українське товариство оцінювачів та Союз Експертів України саморегулівними організаціями оцінювачів.

Позивачем були надані до суду Рецензія Українського товариства оцінювачів № 38 від 25.03.2005 на Звіт про оцінку майна (комбайнів Case –2 шт.), виконаний Луганською регіональною торгово-промисловою палатою (оцінювач – О.В. Димченко), Рецензія Українського товариства оцінювачів № 39 від 25.03.2005 на Звіт про оцінку майна (комбайнів Case –27 шт.), виконаний Луганською регіональною торгово-промисловою палатою (оцінювач –О.В. Димченко).

Відповідно до висновку, викладеного в Рецензії № 38, звіт з оцінки майна (комбайнів Case –2 шт.), виконаний Луганською регіональною торгово-промисловою палатою, що був предметом перевірки, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним, має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки і не може бути використаний.

Як слідує з висновку, що міститься в Рецензії № 39, звіт з оцінки майна (комбайнів Case –27 шт.), виконаний Луганською регіональною торгово-промисловою палатою, що був предметом перевірки, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним, має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, і не може бути використаний.

Водночас, Відповідачем не висловлено будь-яких обґрунтованих заперечень щодо можливості застосування при визначенні вартості сільськогосподарської техніки висновку № 15/03 про оцінку вартості транспортних засобів комбайнів CASE IH (модель 2166), виконаного 23.03.2005 судовим експертом –автотоварознавцем Муквичем Г.А. (свідоцтво оцінювача № 562 від 26.10.2001, видане Міністерством юстиції України, дійсне до 29.10.2007, сертифікат Фонду державного майна України № 2930/04 від 21.12.2004) за запитом начальника управління Служби Безпеки України в Луганській області № 907/1 від 05.06.2003 (далі –висновок № 15/03).

Як слідує з висновку № 15/03, метою проведеного дослідження є визначення ринкової (дійсної) вартості транспортних засобів –комбайнів CASE IH моделі 2166 у кількості 27 одиниць станом на 05.06.2003.

Оскільки, як встановлено судом вище, комбайни CASE IH моделі 2166 були вилучені Відповідачем у сільськогосподарських товаровиробників, які користувалися зазначеної технікою на підставі договорів фінансового лізингу, укладених з Позивачем, саме в червні 2003 року, суд вважає доцільним використовувати оцінку вартості комбайнів CASE IH моделі 2166 станом на 05.06.2003, як це зроблено у висновку № 15/03.

Згідно з висновком № 15/03 ринкова (дійсна) вартість кожного окремого комбайну CASE IH моделі 2166 на дату оцінки, при умові, що всі комбайни потребують ремонту основних агрегатів складає 411600,94 грн., в тому числі ПДВ, 68600,16 грн.

Разом з тим, при здійсненні висновку про визначенні ринкової вартості комбайнів CASE IH моделі 2166 №15/03 судовий експерт зазначає, що оцінювані комбайни мають базову комплектність.

Суд погоджується із доводами Позивача, що базова комплектація включає в себе комбайн із зерновою жаткою, оскільки використання комбайну без навісного обладнання неможливе.

В зв’язку із цим суд приймає розрахунок вартості комбайн-комплекту наданий Позивачем, здійснений з врахуванням питомої ваги вартості складових комбайн-комплекту у первісній ціні поставки за Контрактом купівлі-продажу №6/3076 UKR від 08.05.96.

Відповідачем з приводу розрахунку ціни комбайн-комплекту запропонованої Позивачем заперечень не надано.

З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованою позицію Позивача щодо розрахунку ціни комбайн-комплекту в сумі 427149,16 грн. без ПДВ.

Також Позивачем надано до матеріалів справи Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2009 у справі №33/310, в якій зазначено, що на погашення заборгованості Української аграрної біржі апеляційним судом у відповідності з пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 №362 зарахована вартість сільськогосподарської техніки, переданої до державної власності на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2007 у справі №35/8 на загальну суму 13241623,96 грн.

Крім того, Позивачем надано до матеріалів лист Арбітражного керуючого ліквідатора Приватного підприємства «Меліса», Станично-Луганського приватного сільськогосподарського ремонтно-транспортного підприємства та Старобільського відкритого акціонерного товариства «Райагротехсервіс»від 03.06.2009 №б/н яким повідомляється, що у зазначених підприємств зернових жаток модель CASE IH 1010, пристроїв для збирання соняшнику та кукурудзяних жаток CASE IH модель 1083 в ході ліквідаційних процедур фактично не було, та згадане навісне обладнання було вилучено Відповідачем у 2003 році.

Відповідачем вилучення зернових, кукурудзяних жаток та пристроїв для збирання соняшнику не заперечувалося.

В зв’язку із цим суд вважає безпідставними заперечення Відповідача щодо виключення пп. 1.2, 1.3, 1.3.1, 1.3.2, 1.3.3, 1.4, 2.1.3 договору.

З п. 12 Протоколу розбіжностей слідує, що Відповідач пропонує виключити запропонований Позивачем п. 1.5 договору, в якому зазначено, що загальна вартість техніки визначається без податку на додану вартість з огляду на статтю 119 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 операції з передачі Національній акціонерній компанії “Украгролізинг” техніки іноземного виробництва, закупленої за рахунок кредитів, залучених державою або під державні гарантії, в рахунок зменшення заборгованості перед державним бюджетом та операції з подальшої передачі цієї техніки суб’єктам господарювання на умовах лізингу звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Як підтверджено матеріалами справи Договір №2006-УАБ-1, який є предметом спору у даній справі було складено Позивачем 11 грудня 2006 року. В 2006 році Позивач звертався до суду з позовом про спонукання вчинення дій Відповідачем у справі №35/8 порушеній господарським судом міста Києва 25.12.2006.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що саме у 2006 році Позивачем здійснювалися дії, спрямовані на передачу Відповідачу права власності на техніку, а саме комбайнів CASE IH моделі 2166, що належали Позивачу, в рахунок погашення заборгованості останнього перед бюджетом.

Відповідач підстави виключення пункту 1.5 Договору жодним чином не обґрунтував, відповідних заперечень не надав.

З огляду на викладене суд відхиляє пропозицію Відповідача про виключення пункту 1.5 договору.

Так як судом встановлено вище, що Позивач передає Відповідачу у державну власність право власності на 31 комбайн CASE IH моделі 2166, вартістю 427149,16 гривень, без ПДВ кожний, загальна сума договору складає 13241623,96 грн. без ПДВ.

Згідно з ч. 2 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Згідно з ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням наведених положень діючого законодавства, п. 5.1 договору, щодо редакції якого у Позивача та Відповідача виникли розбіжності, має бути викладений в наступній редакції: «цей договір набирає чинності в день набрання чинності рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 32/69 за позовом Української аграрної біржі до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Кабінет Міністрів України, Міністерство аграрної політики України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: закрите акціонерне товариство «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон», сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Осиновська», приватне підприємство сільськогосподарська виробнича фірма «Агро», про зобов’язання укласти договір на умовах та в редакції позивача, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором».

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати договір № 2006-УАБ/1 від 11.12.2006 між Українською аграрною біржею (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, к. 222; код ЄДРПОУ 23389377) та Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (01601, м. Київ, вул. Мечнікова, 16а, код ЄДРПОУ 30401456, р/ р 2600301002813 в АКБ «Мрія», МФО 321767) укладеним в день набрання чинності рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 32/69 за позовом Української аграрної біржі до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Кабінет Міністрів України, Міністерство аграрної політики України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Закрите акціонерне товариство «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон», Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Осиновська», Приватне підприємство сільськогосподарська виробнича фірма «Агро»про зобов’язання укласти договір на умовах та в редакції Позивача, в редакції та на умовах, визначених в проекті договору, запропонованому Українською аграрною біржею, з викладенням спірних умов в наступній редакції:

абзац 6 преамбули договору № 2006-УАБ/1 від 11.12.2006 «договори укладені Компанією з приватним підприємством «Меліса»(договір № 119-П від 11.06.2003 та договір № 864 від 17.07.2003), Станично-Луганським приватним сільськогосподарським ремонтно-транспортним підприємством (договір № 36 від 11.06.2003) та Старобільським відкритим акціонерним товариством «Райагротехсервіс»(договір № 863 від 07.08.2003)»;

абзац 7 преамбули договору № 2006-УАБ/1 від 11.12.2006 «звіт про оцінку транспортних засобів № 15/03, здійснений 23.03.2005 судовим експертом –автотоварознавцем Муквичем Г.А. (свідоцтво оцінювача № 562 від 26.10.2001, видане Міністерством юстиції України, дійсне до 29.10.2007, сертифікат Фонду державного майна України № 2930/04 від 21.12.2004) за запитом начальника управління Служби Безпеки України в Луганській області № 907/1 від 05.06.2003»;

п. 1.1 договору № 2006-УАБ/1 від 11.12.2006 «УАБ передає Компанії у державну власність право власності на сільськогосподарську техніку іноземного виробництва компанії «Кейс Корпорейшн», США, що вилучена Компанією у підприємств, з якими УАБ були укладені контракти лізингу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 № 753 (надалі –Техніка) загальною вартістю (без ПДВ) 13241623,96 грн. (тринадцять мільйонів двісті сорок одна тисяча шістсот двадцять три гривні 96 копійок), а Компанія приймає у державну власність Техніку та зобов’язується оформити та протягом двох тижнів після набуття чинності цим договором передати Міністерству фінансів України, Державному казначейству України та Міністерству аграрної політики документи, як це визначено умовами Постанови № 362, для зменшення заборгованості УАБ за кредитами, залученими під державні гарантії на суму 13241623,96 грн. (тринадцять мільйонів двісті сорок одна тисяча шістсот двадцять три гривні 96 копійок)»;

п. 1.2 договору № 2006-УАБ/1 від 11.12.2006 «Ціна базової комплектності визначена згідно із звітом про оцінку транспортних засобів №15/03, що здійснений 23 березня 2005 року судовим експертом - автотовароведом Муквичем Г.А. (свідоцтво оцінювача №562 від 26.10.2001, видане Міністерством юстиції України, дійсне до 29.10.2007, сертифікат Фонду державного майна України №2930/04 від 21.12.2004) за запитом Заступника начальника управління Служби Безпеки України в Луганській області №907/1 від 05.06.2003 та становить для комбайн CASE IH модель 2166 з зерновою жаткою CASE IH модель 1010 - 343 000,78 грн. (триста сорок три тисячі гривень 78 копійок) без ПДВ»;

п. 1.3 договору № 2006-УАБ/1 від 11.12.2006 «Ціна повного комплекту Техніки, що включає: комбайн CASE IH модель 2166, зернову жатку CASE IH модель 1010, пристрій для збирання соняшнику до зернової жатки CASE IH модель 1010, кукурудзяна жатка CASE IH модель 1083, та відповідає здійсненої поставки згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.97 № 753, з врахуванням питомої ваги вартості складових комплекту у первісної ціні поставки, складає - 427 149,16 грн. (чотириста двадцять сім тисяч сто сорок дев’ять гривень 16 копійок) без ПДВ, в тому числі:»

п. 1.3.1 договору № 2006-УАБ/1 від 11.12.2006 «комбайн CASE IH модель 2166 з зерновою жаткою CASE IH модель 1010 - 343 000,78 грн. (триста сорок три тисячі гривень 78 копійок) гривень без ПДВ»;

п. 1.3.2 договору № 2006-УАБ/1 від 11.12.2006 «пристрій для збирання соняшнику до зернової жатки CASE IH модель 1010 –24 347,50 грн. (двадцять чотири тисячі триста сорок сім гривень 50 копійок), без ПДВ»;

п. 1.3.3 договору № 2006-УАБ/1 від 11.12.2006 «кукурудзяна жатка CASE IH модель 1083 –59 800,88 грн. (п’ятдесят дев’ять тисяч вісімсот гривень 88 копійок) гривень, без ПДВ»;

п. 1.4 договору № 2006-УАБ/1 від 11.12.2006 «Загальна кількість повних комплектів становить 31 (тридцять один) комбайн-комплект у складі: комбайн CASE IH модель 2166, зернова жатка CASE IH модель 1010 з пристроєм для збирання соняшника, кукурудзяна жатка CASE IH модель 1083»;

п. 1.5 договору № 2006-УАБ/1 від 11.12.2006 «Загальна вартість Техніки визначається без податку на додану вартість з огляду на статтю 119 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” операції з передачі Національній акціонерній компанії "Украгролізинг" техніки іноземного виробництва, закупленої за рахунок кредитів, залучених державою або під державні гарантії, в рахунок зменшення заборгованості перед державним бюджетом та операції з подальшої передачі цієї техніки суб'єктам господарювання на умовах лізингу звільняються від оподаткування податком на додану вартість»;

п. 2.1.3 договору № 2006-УАБ/1 від 11.12.2006 «у Старобільського відкритого акціонерного товариства «Райагротехсервіс»(код ЄДРПОУ 00902853; Луганська область, Старобільський район, м. Старобільськ, вул. Рози Люксембург, 78) 1 одиниця техніки, а саме: (таблиця, в таблиці – заводський номер JJC0183288, номер двигуна 45522259, зернова жатка JJC0205186, кукурудзяна жатка JJC0241909, пристрій для збирання соняшнику), що підтверджується документами: договором № 863 від 07.08.2003 про передачу техніки в рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, актом приймання-передачі техніки від 11.08.2003»;

п. 3.1 договору № 2006-УАБ/1 від 11.12.2006 «Розрахунок Компанією за отриману техніку здійснюється у порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 362 від 24.03.2004, шляхом зменшення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії для закупівлі сільськогоспдоарської техніки іноземного виробництва на суму 13241623,96 грн. (тринадцять мільйонів двісті сорок одна тисяча шістсот двадцять три гривні 96 копійок)»;

п. 3.4.6 договору № 2006-УАБ/1 від 11.12.2006 «підписує протокол проведення розрахунків з державним бюджетом у негрошовій формі за кредитами, залученими державою або під державні гарантії»;

п. 5.1 договору № 2006-УАБ/1 від 11.12.2006 «цей договір набирає чинності в день набрання чинності рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 32/69 за позовом Української аграрної біржі до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Кабінет Міністрів України, Міністерство аграрної політики України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Закрите акціонерне товариство «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон», Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Осиновська», Приватне підприємство сільськогосподарська виробнича фірма «Агро» про зобов’язання укласти договір на умовах та в редакції позивача, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором».

Визнати видаткову накладну № 2006-УАБ/1 від 11.12.2006, складену між Українською аграрною біржею (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, к. 222; код ЄДРПОУ 23389377) та відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (01601, м. Київ, вул. Мечнікова, 16а, код ЄДРПОУ 30401456, р/ р 2600301002813 в АКБ «Мрія», МФО 321767) укладеною в день набрання чинності рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 32/69 за позовом Української аграрної біржі до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Кабінет Міністрів України, Міністерство аграрної політики України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Закрите акціонерне товариство «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон», Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Осиновська», Приватне підприємство сільськогосподарська виробнича фірма «Агро»про зобов’язання укласти договір в редакції та на умовах, визначених в проекті, запропонованому Українською аграрною біржею.

Визнати акт приймання-передачі техніки № 2006-У АБ-1 від 11.12.2006, складений між Українською аграрною біржею (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, к. 222; код ЄДРПОУ 23389377) та Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»(01601, м. Київ, вул. Мечнікова, 16а, код ЄДРПОУ 30401456, р/ р 2600301002813 в АКБ «Мрія», МФО 321767) укладеним в день набрання чинності рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 32/69 за позовом Української аграрної біржі до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Кабінет Міністрів України, Міністерство аграрної політики України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Закрите акціонерне товариство «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон», Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Осиновська», приватне підприємство сільськогосподарська виробнича фірма «Агро», про зобов’язання укласти договір на умовах та в редакції позивача, в редакції та на умовах, визначених в проекті договору, запропонованому Українською аграрною біржею.

Визнати акт про звірення розрахунків за передачу права власності на техніку № 2006-У АБ-1 від 11.12.2006, складений між Українською аграрною біржею (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, к. 222; код ЄДРПОУ 23389377) та Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»(01601, м. Київ, вул. Мечнікова, 16а, код ЄДРПОУ 30401456, р/ р 2600301002813 в АКБ «Мрія», МФО 321767) укладеним в день набрання чинності рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 32/69 за позовом Української аграрної біржі до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Кабінет Міністрів України, Міністерство аграрної політики України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Закрите акціонерне товариство «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон», Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Осиновська», Приватне підприємство сільськогосподарська виробнича фірма «Агро»про зобов’язання укласти договір на умовах та в редакції позивача, в редакції та на умовах, визначених в проекті, запропонованому Українською аграрною біржею.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»(01601, м. Київ, вул. Мечнікова, 16а, код ЄДРПОУ 30401456, р/р 2600301002813 в АКБ «Мрія», МФО 321767) на користь Української аграрної біржі (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, к. 222; код ЄДРПОУ 23389377; р/р 2607303114401 в ВАТ «Сведбанк», МФО 300164) 85,00 грн. (вісімдесят п’ять гривень 00 коп.) державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Хрипун О.О.