Рішення № 7383850, 17.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/63517.11.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ромерм» До           Закритого акціонерного товариства «Фінансова група «Страхові традиції»

Простягнення 9224,09 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача           Старовецький В.І.

Від відповідача          не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Фінансова група «Страхові традиції»9078,29 грн. страхового відшкодування.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За умовами договору добровільного страхування автотранспортних засобів № 06/09772/04701/08, підписаного 10.04.2008 року Закрите акціонерне товариство Фінансова група "Страхові традиції" (Страховик) взяло на себе зобов'язання відшкодування збитків, що виникли в Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромєрм" (Страхувальник) внаслідок протиправних дій третіх осіб у вигляді навмисного або необережного знищення або ушкодження застрахованого транспортного засобу та/або втрата його окремих деталей, частин і додаткового устаткування шляхом крадіжки, грабежу або розбою (включаючи спробу незаконного заволодіння застрахованим транспортним засобом) - пункт 2.1.3. Договору.

15.12.2008 року внаслідок протиправних дій третіх осіб було ушкоджено бічне скло й дверцята застрахованого транспортного засобу - легковий автомобіль NISSAN NOTE, державний номер АЕ 0208 СН, 2007 року випуску, що належить ТОВ Ромєрм. Генеральний директор ТОВ Ромєрм Артамонова Тетяна Олегівна належним чином повідомила про даний факт правоохоронні органи (Амур-Нижньодніпровський РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області) та страховика, тим самим належним чином виконала умови п 8.3.4. Договору.

Компетентними органами й страховиком було зафіксовано шляхом фотозйомки настання страхового випадку. На виконання п. 10.1.15. договору 25.12.2009 позивач надав відповідачеві документ, що підтверджує вартість відновлювального ремонту, рахунок - фактура СТО RENAUET NISSAN на суму 9078,29 грн.

На виконання п. 10.1.4. договору 10.02.2009 року позивач надав відповідачеві постанову про відмову в порушенні кримінальної справи О/у СУР АНД РВ ДМУ молодшого лейтенанта міліції Кабак П.Н. від 15.12.2008 року (супровідний лист № 10/02-01 від 10.02.2009 року). Відповідачем зазначені документи були прийняті.

Згідно пункту 8.1.3. Страховик зобов'язаний після одержання від Страхувальника й інших осіб усіх належним чином оформлених документів для підтвердження настання події, що має ознаки страхового випадку, і визначення розміру збитку, оформити необхідні документи для своєчасної виплати страхового відшкодування, і здійснити виплату страхового відшкодування в строки передбачені п. 12.18.1.

Згідно п. 12.18.1. Страховик протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту одержання всіх належним чином оформлених документів, необхідних для визнання випадку страховим і визначення розміру збитків, ухвалює рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування й складає страховий акт, який є формою ухвалення рішення про виплату або відмову у виплаті.

Станом на час слухання справи суду не надано доказів, що відповідачем виконане зобов'язання по виплаті страхового відшкодування.

Відповідач не виплачуючи страхове відшкодування та не надаючи позивачеві інформації про хід процесу по виплаті страхового відшкодування, грубо порушив умови п. 8.1.3., 12.18.1. і договору добровільного страхування автотранспортного засобу № 06/09772/04701/08 від 10.04.2008 року в цілому.

18.05.2009 року Позивачем була направлена вимога про виплату страхового відшкодування відповідачу вих.. № 18/05/02 від 18.05.2009 року.

У відповідь на звернення позивача, відповідач надав лист № 4799/10 від 10.06.2009 р. з посиланням на норми Закону України "Про страхування" і пункти 13.2.1, 13.2.7 договору, згідно яких страховик може перевіряти інформацію, надану страхувальником, перевіряти документи, робити запити про відомості, пов'язані з страховим випадком у правоохоронні органи, банки, медичні установи й інші підприємства, установи, організації. Посилаючись на зазначені вище норми, відповідач не вказує, які саме дії вчиняються для визначення обставин, пов'язаних з страховим випадком, не надає запити в компетентні органи про відомості, пов'язані з страховим випадком із зазначенням дати направлення запиту; не надає доказів про направлення запитів до компетентних органів, не надає відповіді компетентних органів на зазначені запити.

Згідно п.3 ст. 20 Закону України "Про страхування", при настанні страхового випадку Страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування в передбачений договором строк.

Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначений договором.

Згідно п. 8.1.5. у випадку несвоєчасної сплати страховиком страхового відшкодування, Страховик зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% від суми страхового відшкодування за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент виникнення прострочення.

Згідно зі ст. 988 Цивільного Кодексу України, страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату в строк встановлений договором. Не здійснюючи виплату страхового відшкодування й не надаючи інформацію про хід розслідування обставин, пов'язаних з страховим випадком, відповідач грубо порушує умови договору добровільного страхування, Закону України "Про страхування", ст. 988 Цивільного Кодексу України.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовано що заборгованість відповідача складає 9078,29 грн., і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 8.1.5. у випадку несвоєчасної сплати страховиком страхового відшкодування, Страховик зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% від суми страхового відшкодування за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент виникнення прострочення.

Отже, порушення відповідачем строків, передбачених п. 8.1.5 Договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 145,80 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Фінансова група «Страхові традиції»(04080, м. Київ, вул.. В.Хвойко, 15/15, код ЄДРПОУ 32281587) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромєрм»(52024, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, с. Чумаки, 20, код ЄДРПОУ 34388586) 9078,29 грн. суму страхового відшкодування, 145,80 грн. пені, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко