Постанова № 73837639, 03.05.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/11080/16-ц Головуючий у 1-й інстанції - Супрун Г.Б.

№ апеляційного провадження 22-ц/796/3426/2018 Доповідач - Рубан С.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Желепа О.В., Іванченко М.М.

при секретарі Клець О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 грудня 2017 року, ухвалене у складі судді Супрун Г.Б. в приміщенні Подільського районного суду м. Києва у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннавто», ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАС Україна», третя особа: Регіональний сервісний центр МВС України в Київській області, про визнання правочину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати за ним право власності на автомобіль марки «Nissan Patrol» білого кольору, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, визнати недійсним правочин купівлі-продажу даного автомобіля, оформлений довідкою - рахунком серії ААЕ № 046266 від 30.03.2015 року, виданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннавто» на ім'я ОСОБА_3, та витребувати із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАС Україна» даний автомобіль та ключі від нього.

Позивач посилається на те, що на момент продажу - 30.03.2015 року автомобіля «Nissan Patrol» білого кольору, 2011 року випуску він був його власником. Даний автомобіль придбаний ним 20.11.2013 року, про що йому видана довідка - рахунок від 20.11.2013 року та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. 16.09.2014 року позивач надав довіреність своєму синові ОСОБА_4 на управління автомобілем. До зазначеної дати син управляв автомобілем на підставі переданого йому позивачем технічного паспорту № НОМЕР_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 син помер. Після його смерті приблизно у другій половині травня 2015 року позивачу стало відомо, що належний йому автомобіль виставлений на продаж у автосалоні ТОВ «ДІАС Україна» у м. Києві, проте ОСОБА_1 не надавав нікому повноважень щодо його відчуження. Позивач зазначає, що у процесі досудового розслідування з матеріалів кримінального провадження йому стало відомо, що ОСОБА_3 отримав на своє ім'я довідку - рахунок від 30.03.2015 року, у якій зазначається, що ніби - то йому продано спірний автомобіль за ціною 149 000 грн., будь - які відомості обліку надходження і реалізації спірного транспортного засобу та виданої ОСОБА_3 довідки - рахунку у облікових документах ТОВ «Іннавто» відсутні. Довідка-рахунок, на підставі якої відчужено автомобіль відповідачу ОСОБА_3 не містить письмового волевиявлення особисто позивача, тому цей правочин є недійсним в силу ст. 203 ЦК України, оскільки необхідне волевиявлення всіх учасників правочину. Спірний автомобіль вибув з володіння позивача не з його волі, а в результаті протиправних дій службових осіб ТОВ «Іннавто» та ОСОБА_3, тому підлягає витребуванню на користь позивача з чужого незаконного володіння ТОВ «ДІАС Україна» - останнього набувача спірної речі.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 01 грудня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннавто», ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАС Україна», третя особа: Регіональний сервісний центр МВС України в Київській області, про визнання правочину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки «Nissan Patrol» білого кольору, 2011 року випуску, легковий/універсал-В, купе - В, номер кузова НОМЕР_1, об'єм двигуна 5552.

Визнати недійсним правочин купівлі-продажу автомобіля марки «Nissan Patrol», номер кузова НОМЕР_1, оформлений Довідкою-рахунком серії ААЕ № 046266 від 30 березня 2015 року, виданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннавто» на ім'я ОСОБА_3

Витребувати із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАС Україна» автомобіль марки «Nissan Patrol», 2011 року випуску, легковий/універсал-В, номер кузова НОМЕР_1, об'єм двигуна 5552, а також ключі від даного автомобіля на користь ОСОБА_1 Судові витрати стягнути з відповідачів.

Посилається на те, що правочин купівлі - продажу між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 не вчинявся. Довідка-рахунок від 30.03.2015 року є фіктивною, видана безпідставно і незаконно. Також незаконні всі наступні дії ОСОБА_3, які він вчинив з використанням цієї довідки - рахунку, здійснивши перереєстрацію автомобіля на своє ім'я та наступний продаж його ТОВ «ДІАС Україна». Крім того, жодних доказів волевиявлення власника, якого вимагає ч. 3 ст. 203 ЦК України, ні особисто, ні через довірену особу, щодо продажу автомобіля ОСОБА_3 немає. Зазначає, що плата за довідку - рахунок на рахунок ТОВ «Іннавто» не надходила протягом всього періоду з 01.03.2015 року по 10.05.2015 року, тобто відсутність оплати свідчить, що правочин купівлі - продажу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не вчинявся. Син позивача не здійснював продаж автомобіля, оскільки у період з 19.03.2015 року по 30.03.2015 року знаходився на стаціонарному лікуванні у медичному закладі. Крім того, сама наявність довіреності на розпорядження і експлуатацію транспортного засобу не означає обов'язкове її використання померлим ОСОБА_5 для вчинення правочину. З витягу про припинення дії довіреності від ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що вона видана на експлуатацію та розпорядження транспортним засобом, проте межі повноважень сина щодо розпорядження встановити не вдалося за відсутності самої довіреності. Представники відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили в суді першої інстанції, що гроші за автомобіль отримала дружина померлого ОСОБА_4, а ОСОБА_3 стверджує, що передав гроші за автомобіль особисто ОСОБА_4 Але його покази суперечать показам представників відповідачів та іншим матеріалам справи і викликають сумнів у їх достовірності. Внесення відомостей про довідку - рахунок від 30 березня 2015 року про продаж автомобіля ОСОБА_3 здійснено не протягом 10 днів, як того вимагає нормативний документ, а лише через місяць - 30 квітня 2015 року.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно - територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримала апеляційну скаргу посилаючись на підстави викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач ОСОБА_3 проти апеляційної скарги заперечив.

Пояснив суду, що спірний автомобіль купив особисто у ОСОБА_4, сина позивача, на автомобільному ринку, де оформили довідку - рахунок. ОСОБА_4 керував автомобілем на підставі довіреності з правом розпорядження автомобілем. Без довіреності на право розпорядження довідки - рахунок не оформили б. Вказану довіреність ОСОБА_3 бачив особисто. Підтвердив, що особисто підписав довідку - рахунок. Розрахувався з ОСОБА_4 на автомобільному ринку. ОСОБА_4 був з приятелем. ОСОБА_3 також був з товаришем. Автомобіль купував для відкриття підприємства по обслуговуванню населення, однак отримавши більш вигідну пропозицію щодо роботи продав автомобіль ТОВ «Діас Україна». Під час купівлі автомобіля у ОСОБА_4 перевірив документи на автомобіль та довіреність. Жодних обтяжень чи заборон щодо автомобіля не було, тому виходячи із вигідної ціни на автомобіль вони з ОСОБА_4 оформили довідку - рахунок.

Представники ТОВ «ДІАС Україна» проти апеляційної скарги заперечили.

Пояснили суду, що перехід права власності на автомобіль від ОСОБА_4, який діяв від імені батька - ОСОБА_1 на підставі довіреності до ОСОБА_3 відбувся на підставі довідки - рахунок від 30.03.2015 року виданої ТОВ «Іннавто» - зареєстрований в МВС України суб'єкт господарювання, який здійснював оптову та роздрібну торгівлю автомобілями та мав право видавати довідки - рахунки, що є бланками суворої звітності. При цьому ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 ключі та свідоцтво на право власності на автомобіль. На підставі довідки - рахунок ОСОБА_3 як власник автомобіля 08.05.2015 року перереєстрував автомобіль на своє ім'я та отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 08.05.2015 року. При цьому перереєстрація автомобіля ОСОБА_3 була здійснена відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи. 12.05.2015 року ОСОБА_3 продав спірний автомобіль ТОВ «ДІАС Україна» за договором купівлі - продажу» автомобіля № 120515 від 12.05.2015 року. На момент укладення договору купівлі-продажу ТОВ «ДІАС Україна» з ОСОБА_3 автомобіль належав на праві приватної власності ОСОБА_3, що підтверджувалось свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 08.05.2015 року, обліковою карткою про зняття автомобіля з обліку № 63230504 від 08.05.2015 року та реєстраційною карткою на транспортний засіб від 08.05.2015 року. Автомобіль був знятий з обліку, за результатами перевірки з підсистеми НАІС ДДАІ МВС України, ані автомобіль, ані свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 08.05.2015 року, ані довідка - рахунок в розшуку не перебували. Тобто, ТОВ «ДІАС Україна» придбав автомобіль у власника - ОСОБА_3 та вжив всіх заходів для перевірки його права власності на автомобіль. Таким чином, ТОВ «ДІАС Україна» є добросовісним набувачем спірного автомобіля.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати за ним право власності на автомобіль марки «Nissan Patrol» білого кольору, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, визнати недійсним правочин купівлі-продажу даного автомобіля, оформлений довідкою - рахунком серії ААЕ № 046266 від 30.03.2015 року, виданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннавто» на ім'я ОСОБА_3, та витребувати із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАС Україна» даний автомобіль та ключі від нього.

Позивач посилається на те, що на момент продажу - 30.03.2015 року автомобіля «Nissan Patrol» білого кольору, 2011 року випуску він був його власником. Даний автомобіль придбаний ним 20.11.2013 року, про що йому видана довідка - рахунок від 20.11.2013 року та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. 16.09.2014 року позивач надав довіреність своєму синові ОСОБА_4 на управління та розпорядження автомобілем. До зазначеної дати син управляв автомобілем на підставі переданого йому позивачем технічного паспорту № НОМЕР_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 син помер. Після його смерті приблизно у другій половині травня 2015 року позивачу стало відомо, що належний йому автомобіль виставлений на продаж у автосалоні ТОВ «ДІАС Україна» у м. Києві, проте ОСОБА_1 не надавав нікому повноважень щодо його відчуження. Позивач зазначає, що у процесі досудового розслідування з матеріалів кримінального провадження йому стало відомо, що ОСОБА_3 отримав на своє ім'я довідку - рахунок від 30.03.2015 року, у якій зазначається, що ніби - то йому продано спірний автомобіль за ціною 149 000 грн., будь - які відомості обліку надходження і реалізації спірного транспортного засобу та виданої ОСОБА_3 довідки - рахунку у облікових документах ТОВ «Іннавто» відсутні. Довідка-рахунок, на підставі якої відчужено автомобіль відповідачу ОСОБА_3 не містить письмового волевиявлення особисто позивача, тому цей правочин є недійсним в силу ст. 203 ЦК України, оскільки необхідне волевиявлення всіх учасників правочину. Спірний автомобіль вибув з володіння позивача не з його волі, а в результаті протиправних дій службових осіб ТОВ «Іннавто» та ОСОБА_3, тому підлягає витребуванню на користь позивача з чужого незаконного володіння ТОВ «ДІАС Україна» - останнього набувача спірної речі.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав своєму сину довіреність на керування та розпорядження автомобілем, довіреність засвідчена нотаріально 16.09.2014 року, строк дії довіреності до 16.09.2017 року. Згідно довідки-рахунку, виданого ТОВ «Іннавто» 30.03.2015 року серії ААЕ 046266, спірний автомобіль марки «Nissan Patrol» перереєстрований на ОСОБА_3, вартість автомобіля 149000,00 грн., та видано свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2. Перереєстрація автомобіля 08.05.2015 року відбулась відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і транспортних засобів та мопедів», затвердженого Постановою КМУ від 07.09.1998 року № 1388 (у редакції Постанови КМУ від 14.01.2014 року, що діяла на момент відчуження автомобіля), відповідно до якого одним із видів документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, ідентифікаційні номери є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплені печаткою, зокрема, довідка-рахунок, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Довідка-рахунок є документом, що підтверджує реалізацію транспортного засобу, перехід транспортного засобу від продавця до покупця та є оформленням договірних відносин купівлі-продажу транспортного засобу, а не договором купівлі-продажу.

Посилання позивача на відсутність волевиявлення всіх учасників правочину безпідставне, оскільки з однієї сторони діяв ОСОБА_4 на підставі довіреності від позивача, а з другої - відповідач ОСОБА_3

Позивач ОСОБА_1 свідомо видав довіреність своєму сину на розпорядження майном, надав йому ключі від автомобіля та оригінали документів на автомобіль, тому відсутні підстави витребування майна із володіння ТОВ «ДІАС Україна» на підставі ст. 388 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Виходячи з положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (стаття 264 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, який являється сином позивача, був онкохворим, що підтверджується випискою з медкарти (т.2 а.с.3), помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.с.7).

Позивач надав своєму синові довіреність на керування та розпорядження автомобілем, довіреність засвідчена нотаріально 16.09.2014 року приватним нотаріусом Донецького МНО Шевкова О.В., строк дії довіреності до 16.09.2017 року, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру довіреностей. Витяг виданий приватним нотаріусом Київського МНО Михайловою Н.О. (т.1, а.с.107).

Представник позивача в суді першої інстанції пояснила, що позивач надавав довіреність сину для виїзду на автомобілі з м.Донецьк до м.Київ, щоб перетинати блок-пости. Вказана довіреність не була скасована позивачем. Тобто, син ОСОБА_4 до дня смерті мав право користуватись та розпоряджатись автомобілем на свій розсуд, в тому числі і продавати.

Згідно довідки-рахунку, виданої ТОВ «Іннавто» 30.03.2015 року серії ААЕ за №046266, спірний автомобіль марки «Nissan Patrol» перереєстрований на ОСОБА_3, вартість автомобіля вказана 149 000,00 грн., та видано свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 (т.2, а.с.4).

З відповіді начальника Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування Києво-Святошинського району при УДАІ ГУМВС України в Київській області Є.А.Корнієнко від 30.07.2015 року вбачається, що автомобіль було перереєстровано з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 згідно чинного законодавства. Підставою для перереєстрації є довідка-рахунок ААЕ 046266 від 30.03.3015 року, видана ТОВ «Іннавто». Після реєстрації на автомобіль закріплено номерні знаки НОМЕР_4 та видано свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 ( т.1, а.с.110).

Перереєстрація автомобіля 08.05.2015 року відбулась відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марокі моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого Постановою КМУ від 07.09.1998 року №1388 (у редакції Постанови КМУ від 23.12.2009 року №1371).

Одним із видів документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, ідентифікаційні номери є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, зокрема, довідка-рахунок, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Таким чином, довідка-рахунок (у редакції Постанови КМУ від 17.01.2014 року, що діяла на момент відчуження автомобіля) є документом, що підтверджує реалізацію транспортного засобу, перехід транспортного засобу від продавця до покупця та є оформленням договірних відносин купівлі-продажу транспортного засобу. Вона не є договором купівлі-продажу, але представник позивача ототожнює суть довідки-рахунку з договором купівлі-продажу.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

ТОВ «Іннавто» являється суб'єктом господарювання, уповноважений на видачу довідок-рахунків, не є стороною договору та не діє від імені власника майна. Продавцем автомобіля є його власник.

В даному випадку син позивача діяв на підставі довіреності від позивача на право керування та розпорядження автомобілем.

Відповідно до ч.1 ст.239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Таким чином, твердження позивача щодо порушення під час укладання договору купівлі-продажу автомобіля статей 316, 317, 319 ЦК України колегія суддів не приймає до уваги.

Відповідач ОСОБА_3 в суді першої інстанції пояснив, що власноруч підписував довідку-рахунок, та в подальшому 08.05.2015 року перереєстрував в МРЕВ Києво-Святошинського району Київської області автомобіль на своє ім'я, після чого реалізував своє право на розпорядження майном, продав його відповідачу ТОВ «ДІАС Україна». Вказані пояснення підтвердив в апеляційному суді. Пояснив, що ОСОБА_4 діяв на підставі доручення на право керування та розпорядження автомобілем.

Тобто, волевиявлення сторін правочину було, з однієї сторони діяв ОСОБА_4 на підставі довіреності від позивача, а з другої - відповідач ОСОБА_3

Посилання представника позивача на відсутність волевиявлення всіх учасників правочину не підтверджено доказами в розумінні статей 77-78 ЦПК України.

Крім того, позовні вимоги щодо витребування із чужого незаконного володіння у ТОВ «ДІАС Україна» даного автомобіля на підставі ч.1 ст.388 ЦК України безпідставні, оскільки позивач ОСОБА_1 свідомо видав довіреність своєму сину на розпорядження майном, надав йому ключі від автомобіля та оригінали документів на автомобіль.

Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_4 не вчиняв договір купівлі - продажу спірного автомобіля з ОСОБА_3 колегія суддів не приймає до уваги.

Судом встановлено, що 30.03.2015 року ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_4, що діяв від імені свого батька ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 16.09.2014 року спірний автомобіль.

Позивач 16.09.2014 року видав своєму синові ОСОБА_4 довіреність з правом розпорядження автомобілем. Даний факт визнавався представником позивача під час розгляду справи в суді першої інстанції, тому не підлягає доказуванню згідно ч.1 ст.61 ЦПК України в редакції кодексу 2004 року, що діяла на час розгляду справи в суді першої інстанції.

Згідно витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 28752788 від ІНФОРМАЦІЯ_1, який був виданий позивачу приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайловою Н.О. під час скасування довіреності від 16.09.2014 року зазначено, що довіреність була видана з правом розпоряджатися та експлуатувати транспортний засіб. Тому твердження представника позивача про те, що довіреність видавалася ОСОБА_4 лише для перетину блокпостів під час виїзду з тимчасово окупованої території колегія суддів оцінює критично.

Доводи апеляційної скарги щодо недійсності укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 договору купівлі - продажу автомобіля у зв'язку з недотриманням письмової форми договору колегія суддів не приймає до уваги.

Пункти 7,13 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, на які посилається представник позивача, не містять вимог щодо письмової форми договору купівлі продажу автомобіля. Натомість у вказаних пунктах Порядку зазначені вимоги до порядку заповнення журналу реєстрації та обліку виданих довідок-рахунків.

Відповідно до ч.1 ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозаписута іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.

Факт укладення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 договору купівлі - продажу підтверджується довідкою - рахунок від 30.05.2015 року, яка разом з довіреністю виданою позивачем синові від 16.09.2014 року є доказом волевиявлення власника на відчуження спірного автомобіля.

Відповідно до п.8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого Постановою КМУ від 07.09.1998 року №1388 державна реєстрація (переєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Абз.2 п. 8 вищевказаного Порядку, в редакції від 17.01.2014 року, що діяла на момент видачі довідки - рахунку та перереєстрації автомобіля передбачає, що одним з документів, що підтверджує правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери є довідка - рахунок, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Чинне на момент відчуження автомобіля та видачі довідки-рахунку законодавство покладало обов'язок з перевірки повноважень продавця на реалізацію транспортного засобу на суб'єкт господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери. Таким суб'єктом господарювання на час видачі оспорюваної довідки - рахунку було ТОВ «Іннавто».

Після вказаної перевірки суб'єкт господарювання видавав новому власнику автомобіля довідку - рахунок, яка підтверджувала право власності на автомобіль нового покупця. Позивачем не надано доказів невиконання ТОВ «Іннавто» вище вказаного обов'язку.

Крім того, позивач не оспорював факт повноваження ТОВ «Іннавто» в суді першої інстанції.

Посилання в апеляційній скарзі на копію експертного висновку № 1277/тдд від 28.10.2016 року, отриманого в результаті проведення судової почеркознавчої експертизи в межах кримінального провадження, яким встановлено використання факсимільного підпису керівника ТОВ «Іннавто» на довідці - рахунку та виконання підпису ОСОБА_3 іншою особою колегія суддів вважає безпідставним, оскільки свій підпис підтвердив ОСОБА_3 в суді першої та апеляційної інстанцій

ОСОБА_3 пояснив в суді, що підпис зазначений на довідці - рахунку від 30.03.2015 року належить йому та він особисто в МРЕВ підписав всі документи, необхідні для перереєстрації автомобіля.

ТОВ «Іннавто» як суб'єкт уповноважений на видачу довідок - рахунків отримало бланки довідок - рахунків, що підтверджується витягом від 08.05.2015 року за результатами перевірки за підсистемою НАІС ДДАІ МВС України. Бланки довідок - рахунків на момент видачі ОСОБА_3 довідки - рахунку від 30.03.2015 року були бланками суворої звітності.

Згідно відповіді Регіонального сервісного центру в м. Києві МВС України від 16.11.2016 року № 31/26-340із до територіальних сервісних центрів регіонального сервісного центру МВС України в м. Києві ТОВ «Іннавто» не зверталось з повідомленням про втрату довідки - рахунку серії ААЕ № 046266 (т.1. а.с.114).

До системи НАІС інформацію про видачу вказаної довідки - рахунку подало саме ТОВ «Іннавто».

Таким чином, довідка - рахунок від 30.03.2015 року є належним та допустимим доказом укладення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 договору купівлі - продажу спірного автомобіля.

Твердження апеляційної скарги щодо недійсності договору купівлі - продажу автомобіля та фіктивності довідки - рахунку у зв'язку з порушенням ОСОБА_3 строку перереєстрації автомобіля та порушення ТОВ «Іннавто» строків внесення довідки - рахунку до системи НАІС, колегія суддів оцінює критично, оскільки відповідно до листа Управління ДАІ ГУ МВС України в м. Києві №10/130771 від 18.06.2015 року будь - яка відповідальність (адміністративна, кримінальна, тощо) за несвоєчасне внесення інформації щодо реалізації суб'єктами господарювання транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери до електронного реєстру, чинним законодавством не передбачена, а несвоєчасність внесення довідки - рахунку до електронного реєстру не має наслідком її недійсність. Також не має наслідком недійсність договору купівлі - продажу порушення новим власником строків перереєстрації автомобіля.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності на банківському рахунку ТОВ «Іннавто» відомостей про оплату вартості довідки - рахунку, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив суду, що оплату послуг ТОВ «Іннавто» за видачу довідки - рахунок здійснював безпосередньо у відділенні ТОВ «Іннавто» на ринку Чапаївка.

Доводи апеляційної скарги щодо неможливості укладення 30.05.2015 року ОСОБА_4 договору купівлі - продажу через його перебування на стаціонарному лікуванні в лікувальному закладі колегія суддів не приймає до уваги, оскільки факт лікування у стаціонарі не зобов'язує хворого цілодобово знаходитись у лікувальному закладі та не свідчить про те, що в той день ОСОБА_4 не міг перебувати на автомобільному ринку.

Доводи апеляційної скарги щодо невнесення ТОВ «Іннавто» відомостей про видачу довідки - рахунку до журналу реєстрації та обліку довідок - рахунків колегія суддів не приймає до уваги.

Позивачем надано лише декілька копій сторінок одного з журналів обліку та видачі довідки - рахунок ТОВ «Іннавто».

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ «Іннавто» має декілька відокремлених підрозділів, в тому числі на ринку Чапаївка. Враховуючи значну кількість підрозділів, довідки видані відокремленими підрозділами не могли заноситися в один журнал обліку надходження і реалізації транспортних засобів.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів звернення ОСОБА_3 до ТОВ «Іннавто» колегія суддів не приймає до уваги, оскільки таким доказом є факт видачі йому довідки - рахунку від 30.05.2015 року.

Твердження апеляційної скарги щодо невідповідності пояснень свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6 та пояснень ОСОБА_3 з приводу того, кому ОСОБА_3 передав кошти за автомобіль колегія суддів оцінює критично, оскільки ОСОБА_3 пояснив, що кошти він передав ОСОБА_4, а свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зазначили, що кошти за автомобіль після смерті чоловіка отримала дружина померлого, з якою сім'я позивача має конфлікт щодо поділу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4

Доводи апеляційної скарги щодо наявності відповідно до ст.ст. 387,388 ЦК України підстав для витребування автомобіля з чужого незаконного володіння ТОВ «ДІАС Україна» колегія суддів не приймає до уваги.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

ОСОБА_1 не являється власником спірного автомобіля, а право власності на автомобіль перейшло до ТОВ «ДІАС Україна» на законних підставах, без жодних порушень чинного законодавства на підставі договору купівлі - продажу автомобіля, при цьому у продавця ОСОБА_3 були повноваження на його відчуження.

Відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України якщо майноза відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Автомобіль було придбано у продавця ОСОБА_3 за відплатним договором, під час укладення якого покупець ТОВ «ДІАС Україна» вжив усіх заходів для перевірки повноважень ОСОБА_3 на реалізацію спірного автомобіля. Майно не було загублене позивачем чи його сином ОСОБА_4, не було викрадено в них, а вибуло з володіння власника за його волею на підставі нотаріально посвідченої довіреності, виданої позивачем своєму синові з правом розпоряджатися автомобілем.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.

Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення.

Повний текст постанови складено 07 травня 2018 року.

Головуючий Судді