Рішення № 7383758, 21.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/38721.12.09 За позовомСпільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Морі ЛДІ Україна"

простягнення 19 292,92 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Ковальський М.Р.

від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спільне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп" (надалі –СП ТОВ "Транс-Груп") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морі ЛДІ Україна" (надалі –ТОВ "Морі ЛДІ Україна") про стягнення 19 292,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору на транспортне обслуговування №27/05 від 27.05.2009р. надав послуги з перевезення вантажу на суму 18 081,46 грн., а відповідач за надані послуги не розрахувався. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1211,46 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 26.06.2009 р. по 31.08.2009 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2009 р. порушено провадження у справі №48/387 та призначено її до розгляду на 21.12.2009 р.

В судове засідання 21.12.2009 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 03.12.2009 р. виконав, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача у судове засідання 21.12.2009 р. не з’явився, вимоги ухвали суду від 03.12.2009 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 08890831, отримане відповідачем 11.12.2009 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04074, м. Київ, вул. Сокальська, 4, на яку було відправлено ухвалу суду від 03.12.2009 р., підтверджується довідкою Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 21-10/8913 від 16.12.2009 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2009 р. між СП ТОВ "Транс-Груп" (перевізник) та ТОВ "Морі ЛДІ Україна" (експедитор) укладено договір на транспортне обслуговування №27/05 (надалі –"Договір").

Згідно частини 1 розділу 1 Договору перевізник здійснює перевезення вантажів, а експедитор бере на себе зобов’язання оплачувати послуги перевізнику. Конкретні умови перевезень вантажів, наданих експедитором зазначаються в заявках на перевезення. Кількість та різновид вантажу, маршрути, вантажовідправники і вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, строки виконання, вартість послуг перевізника –зазначаються в заявках на перевезення.

На підставі заявки №500_100/09 від 27.05.2009 р. позивачем здійснено перевезення вантажу за маршрутом VIA ROMA (Італія) –м. Червоне Сумська область (Україна) автомобілем АІ 3304 ВВ/ АІ 3304 ХТ, що підтверджується накладною CMR №0176329.

Актом виконаних робіт від 03.06.2009 р. позивач передав, а відповідач прийняв транспортні послуги на суму 18 081,46 грн.

04.06.2009 р. позивачем було виставлено рахунок №ТР-00000540 на оплату наданих послуг.

Із змісту заявки, накладної CMR та акту виконаних робіт вбачається, що такі документи не містять посилання на Договір, відсутні такі посилання і в рахунку №ТР-00000540 від 04.06.2009 р., який був виставлений на оплату даних послуг.

Таким чином, твердження позивача про надання транспортних послуг саме на виконання умов Договору не відповідає матеріалам справи.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами укладено договір перевезення, оформлений заявкою та актом виконаних робіт, а тому такі правовідносини підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 2 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Позивач вказує, а відповідачем не спростовано факт надання транспортних послуг по перевезенню вантажу на суму 18 081,46 грн. згідно заявки №500_100/09, що підтверджується актом виконаних робіт від 03.06.2009 р.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Доказів того, що транспортні послуги по перевезенню вантажу надавалися саме на виконання Договору сторонами не надано, а тому до правовідносин стосовно визначення строку виконання грошового зобов’язання відповідача по оплаті наданих послуг згідно акту виконаних робіт не можуть застосовуватися положення п. 4.3 Договору.

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензією №268 від 31.08.2009 р. позивач вимагав від відповідача сплатити борг за надані транспортні послуги у розмірі 18 081,46 грн. та пеню у розмірі 1 211,46 грн. Про направлення даної претензії, яка є вимогою в значенні ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідачеві свідчить касовий чек від 07.09.2009 р.

Отже, з урахуванням ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України відповідач зобов’язаний був виконати свій обов’язок по оплаті наданих транспортних послуг до 14.09.2009р.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем заборгованість у розмірі 18 081,46 грн., а судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов’язання по оплаті коштів.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за надані послуги по перевезенню вантажу у розмірі 18 081,46 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом.

Крім того, позивач просить суд стягнути пеню в розмірі 1 211,46 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 26.06.2009 р. по 31.08.2009 р.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що транспортні послуги надавалися не на виконання умов Договору, а згідно правочину, оформленого згідно заявки та акту виконаних робіт, яким не передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання у вигляді пені.

Отже, підстави для стягнення пені відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Морі ЛДІ Україна" на користь СП ТОВ "Транс-Груп" заборгованості у розмірі 18 081,46 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 1 211,46 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Морі ЛДІ Україна" (04074, м. Київ, вул. Сокальська, 4; ідентифікаційний код 32421704) на користь Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп" (07400, Київська область, м. Бровари, просп. Незалежності, 18; ідентифікаційний код 31256942) основний борг у розмірі 18 081 (вісімнадцять тисяч вісімдесят одна) грн. 46 коп., державне мито у розмірі 180 (сто вісімдесят) грн. 82 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 221 (двісті двадцять одна) грн. 18 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 Господарського кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Бойко Р.В.