Рішення № 7383747, 09.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/58709.11.09 За позовом                    Відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт»

До відповідача           Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Ворлд Комунікейшн Груп»

Про                               стягнення 191690,05 грн.

                                                                                                    Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача                     Циганкова В.М. (за дов.)

Від відповідача                     не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство «Київський річковий порт»до товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Ворлд Комунікейшн Груп»про стягнення 191690,05 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо оплати товару, поставленого за договором поставки № 12-67/08 від 10.06.2008 р. в розмірі 174135,59 грн. Також позивач просить стягнути штрафні санкції, а саме: 17413,55 грн. –штрафу та 14091 грн. –інфляційних нарахувань.

Ухвалою суду від 28.09.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/587 та призначено розгляд справи на 09.11.2009 р..

Відповідач на виклик суду не з’явився, відзиву на позов не подав, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

10.06.2008 р. між відкритим акціонерним товариством (далі - ВАТ) ««Київський річковий порт»(постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Транс Ворлд Комунікейшн Груп»(покупець) укладений договір поставки № 12-67/08, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався передавати (поставляти) судовими партіями, а покупець приймати у власність пісок річковий (далі –Товар) у загальній кількості 300000 тон (+/- 10%), що дорівнює 176470,59 м3, видобутого судном «КИЙ»та плав кранами (вантажопідйомністю 5 т., 16 т.) і оплачувати його на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору товар постачається по узгодженим між сторонами договірними цінами. Ціна однієї тони товару становить 12 грн.

Згідно з п. 4.4 Договору покупець здійснює оплату в порядку 50 відсотків передплати за кожну партію товару, що постачатиметься, протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору на підставі рахунку-фактури постачальника, та 50 відсотків протягом 5 банківських днів по факту отримання товару.

Постачальник на підставі видаткових накладних поставив покупцю товар та виставив рахунки-фактури № 81013015 від 13.10.2008 р. на 307,379 тонн піску річкового, на загальну суму 3688,55 грн., та № 81124005 від 24.11.2008р. на 14203,92 тонн піску річкового, на загальну суму 170447,04 грн.

У передбачений договором строк покупець не сплатив за поставлений товар.

Таким чином, загальна сума основного боргу становить: 174135,59 грн. (3688,55 грн. + 170447,04 грн.).

Позивачем було направлено відповідачу претензії № 01-29-1274 від 22.12.2008 р. № 01-29-249 від 31.03.2009 р., № 01-29-364 від 07.05.2009 р. з вимогою сплатити заборгованість.

Відповідач в своїх листах № 121 від 30.12.2008 р. та № 06/09юр від 25.06.2009 р. погодився з викладеними у претензіях вимогами, та зазначив, що в найкоротші строки борг буде сплачено.

Станом на день розгляду справи сума основного боргу відповідача перед позивачем не погашена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Заборгованість відповідача, яка виникла внаслідок несплати вартості піску річного становить 174135,59 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 174135,59 грн. заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Відповідно до п. 5.2 Договору за прострочення розрахунків за кожну поставлену партію Товару згідно п. 4.4. даного Договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від суми заборгованості.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку, який судом перевірено та приймається як вірний, розмір штрафу становить 17413,55 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу в сумі 140,91 грн. (174276,50 грн. борг з урахуванням індексу інфляції) підлягають задоволенню в повному обсязі згідно з розрахунком позивача, який приймається судом як вірний.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Ворлд Комунікейшн Груп»(01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, оф. 43, код 33497125) на користь відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт»(04070 м. Київ, вул. Верхній Вал, 70, код 03150071) 174276,50 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 17413,55 грн. штрафу, 1916,90 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                                     С.А. Ковтун

          Рішення підписано 21.12.2009 р.