Постанова № 73836780, 26.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 квітня 2018 рокусправа № 804/3663/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Прокопчук Т.С.

судді: Круговий О.О. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року (головуючий суддя: Конєва С.О) по адміністративній справі №804/3663/17

за адміністративним позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування припису та розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Арбітражний керуючий ОСОБА_3 08.06.2017 року звернувся до суду з позовом до відповідача Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - ГТУЮ у Дніпропетровській області), в якому з урахуванням уточнень від 21.09.2017 року просить: 1) скасувати припис відповідача про недопущення повторних порушень №90-П від 08.12.2016 року в частині виявлених порушень:

абз.2,5 ч.2 ст. 41 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №4212-VІ від 22.12.2011 року (далі - Закон №4212-VІ), а саме не вжиття заходів, пов'язаних з збереженням майна банкрута ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БІЛДІНГ КОМПАНІ» у період з 16.07.2016 року по 31.08.2016 року та не проведення аналізування його фінансового становища у період з 26.01.2016 року по 17.11.2016 року;

абз.2 ч.4 ст. 42 Закону №4212-VІ щодо укладення договору з ТБ «Регіональна універсальна біржа» до отримання згоди кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду;

вимог ч.3 ст.58 Закону №4212-VІ стосовно не розміщення оголошення на нерухомому майні ТОВ «ІНДАСТРАІЛ БІЛДІНГ КОМПАНІ» під час продажу його на аукціоні;

ч.4 ст.71, ст. 72 Закону №4212-VІ щодо пропущення п'ятиденного строку перерахування коштів за придбане майно на зазначений у протоколі номер банківського рахунку та не вжиття заходів стосовно розірвання договору купівлі-продажу, укладеного в результаті проведеного аукціону, виходячи з несвоєчасної сплати;

ст.4-5 ГПК України щодо несвоєчасного виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2014 року стосовно зобов'язання позивача як ліквідатора ВРЖЕП АНД району м. Дніпропетровська в строк до 05.11.2014 року розглянути грошові вимоги ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на суму 974 373,33 грн. і про результати повідомити у письмовій формі суд.

2) скасувати розпорядження відповідача про усунення порушень №89Р від 08.12.2016 року в частині виявлених порушень абз.4 ч.1 ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який діє в редакції Закону України №784-ХІУ від 30.06.1999 року, стосовно не проведення ліквідатором з дня свого призначення оцінки майна КЖЕП «Лівобережжя» та ВРЖЕП АНД району м. Дніпропетровська.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2017 року позовні вимоги задоволено, стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 1 280 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ГТУЮ у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що винесені за наслідками проведеної у відношенні позивача перевірки припис та розпорядження в оскаржуваній позивачем частині, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому висновки суду першої інстанції є протиправними.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон №2343-XII) визначено, що арбітражний керуючий - це фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Також приписами даного Закону визначається порядок ведення та закінчення процедури розпорядженням майном боржника; виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь в санації боржника; особливості введення процедури санації боржника; план санації боржника, порядок виконання зобов'язань боржника власником майна (органом, уповноваженим управляти майном боржника) у процедурі санації; порядок здійснення в процедурі санації продажу майна боржника; особливості ліквідаційної процедури; порядок виконання зобов'язань власником майна (органом, уповноваженим управляти майном боржника) у ліквідаційній процедурі; порядок продажу майна банкрута.

Наказом Міністерства юстиції України №1284/5 від 27.06.2013 року затверджено Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), п. 1.3,2.1 - 2.3, п. 6.9, 6.12 якого визначено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) здійснюють Міністерство юстиції України, як державний орган з питань банкрутства, та за дорученням Мін'юсту України головні управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК, в областях, м. Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці, шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів: проведення перевірки; складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого; надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо довідки та (або) усунення зазначених у довідці порушень; складення акта перевірки з урахуванням довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

У разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень у якому міститься інформація про виявлені під час перевірки порушення, які усунути неможливо, та зобов'язання арбітражного керуючого не допускати аналогічних порушень. Орган контролю виносить розпорядження щодо порушень, які можуть бути усунені арбітражним керуючим.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 здійснює діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) згідно Свідоцтва № 100, виданого 01.02.2013 року на підставі наказу Міністерства юстиції України від 25.01.2013 року №175/5 (а.с.19).

У період з 17.11.2017 року по 28.11.2017 року ГТУЮ у Дніпропетровській області на підставі плану перевірок діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на ІУ квартал 2016 року, проведено планову виїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3, за результатами якої складено довідку №107 - Д від 28.11.2016 року.

05.12.2016 року позивачем надані відповідачу письмові пояснення з доданими документами (а.с.21-69), а 07.12.2016 року ГТУЮ у Дніпропетровській області складено акт №107-А (а.с.70-93) за висновками якого встановлені порушення позивачем, зокрема:

приписів Закону №4212-VІ ,ст.4-5 ГПК України та абз.4 ч.1 ст.25 Закону №2343-XII в редакції Закону №784-ХІУ від 30.06.1999 року.

На підставі вищевказаних висновків акту перевірки, ГТУЮ у Дніпропетровській області 08.12.2016 року винесено припис №90-П про недопущення арбітражним керуючим ОСОБА_3 повторних порушень, зокрема в частині абз.2,5 ч.2 ст. 41, абз.2 ч.4 ст. 42, ч.3 ст.58, ч.4 ст.71, ст. 72 Закону №4212-VІ, ст.4-5 ГПК України (а.с.94) та винесено розпорядження №89Р, яким позивачеві надано строк до 07.03.2016 року для усунення виявлених порушень, шляхом здійснення ним як ліквідатором оцінки опису майна ВРЖЕП АНД району м. Дніпропетровська та КЖРЕП «Лівобережжя», з наданням у вказаний термін у письмовій формі інформації та документів про їх усунення (а.с.96).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про скасування оскарженого припису, в тому числі в частині порушення позивачем абз.2,5 ч.2 ст.41 Закону №4212-VІ щодо не вжиття заходів, пов'язаних із збереженням майна ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БІЛДІНГ КОМПАНІ» у період з 16.07.2016 року по 31.08.2016 року та не проведення аналізу його фінансового становища у період з 26.01.2016 року по 17.11.2016 року, з огляду на наступне.

Абзацами 2,5 ст. 41 Закону №4212-VІ встановлено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; аналізує фінансове становище банкрута.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання вищевказаних вимог позивачем з дня призначення його ліквідатором ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БІЛДІНГ КОМПАНІ» проведено відповідний аналіз його фінансової, господарської та інвестиційної діяльності, фінансового становища та становища на ринках, про що складено відповідний звіт, який надавався до перевірки, що не спростовано відповідачем.

Також позивачем вжито заходів для збереження майна ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БІЛДІНГ КОМПАНІ», шляхом укладення 01.07.2014 року між ТОВ «А.Р.Е.С.» (Виконавець) та даним Товариством (Замовник) договору на забезпечення охорони майна банкрута, зокрема, всіх об'єктів підприємства замовника, які розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 23 та вул. Шевченка, 41, окрім того, згідно з додатковою угодою № 2 від 30.06.2016 року до вказаного договору, його дію було продовжено до 30.12.2016 року (а.с.132).

При цьому, посилання відповідача на порушення позивачем вимог вищенаведених норм Закону №4212-VІ із вказівкою на певний період є безпідставним, оскільки вказані норми Закону не містять будь-яких строків у які повинні проводитися ліквідатором заходи щодо збереження майна банкрута та проведення аналізу фінансового становища, а лише зазначено, що дані повноваження в нього виникають з дня призначення його ліквідатором.

Щодо позовних вимог про скасування оскарженого припису в частині порушення позивачем абз.2 ч.4 ст.42 Закону №4212-VІ стосовно укладення договору з ТБ «Регіональна універсальна біржа» до отримання згоди кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду, колегія суддів зазначає наступне.

Приписами ч.4 ст.42, ч. 1 ст. 50,51 Закону №4212-VІ встановлено, що майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Продаж майна на аукціоні оформляється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів. За договором про проведення аукціону організатор аукціону зобов'язується за свій рахунок провести аукціон та укласти договір з його переможцем, а замовник - сплатити організаторові аукціону обумовлену договором винагороду.

Викладене свідчить, що законодавець не ставить факт укладання договору на проведення аукціону в залежність від отримання згоди на продаж майна банкрута.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку в частині відсутності порушень позивачем вимог ч.3 ст.58 Закону №4212-VІ щодо не розміщення оголошення на нерухомому майні ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БІЛДІНГ КОМПАНІ» з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 58 Закону №4212-УІ визначено, що під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог вказаної норми позивачем розміщені оголошення безпосередньо на об'єктах нерухомого майна, що підтверджується копіями фотографій (а.с.135-136).

Суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про скасування оспорюваного припису в частині порушення позивачем ч.4 ст.71 Закону №4212-VІ щодо пропущення п'ятиденного строку перерахування коштів за придбане майно на зазначений у протоколі номер банківського рахунку та не вжиття заходів щодо розірвання договору купівлі-продажу в порушення ст. 72 Закону №4212-VІ виходячи з наступного.

Приписами ч.3,4 ст.71 Закону №4212-VІ визначено, що протягом п'яти днів з дати підписання протоколу замовник аукціону надсилає переможцеві торгів пропозицію щодо укладення договору купівлі-продажу майна разом з проектом цього договору відповідно до поданої переможцем торгів пропозиції щодо встановлення ціни цього майна. Переможець торгів повинен протягом п'яти днів з дня одержання проекту договору підписати його та перерахувати кошти за придбане майно на зазначений у протоколі номер банківського рахунка.

Статтею 72 Закону №4212-VІ зазначено, що якщо переможець аукціону не виконав обов'язку з негайної сплати ціни, відповідно до вимог цього Закону договір вважається розірваним, а аукціон негайно поновлюється з ціни, запропонованої попереднім учасником.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.08.2016 року відбувся аукціон з продажу майна ТОВ «ІНДАСТРІАЛ БІЛДІНГ КОМПАНІ», організатором якого була ТБ «Регіональна універсальна біржа. За результатами проведення аукціону, переможцем визначено ТОВ «Укрсаб».

31.08.2016 року ліквідатором на адресу ТОВ «Укрсаб» листом направлено пропозицію №02-10/152 щодо укладення договору купівлі-продажу майна на аукціоні та додано два екземпляри проекту відповідного договору (а.с.113-120). Зазначений лист повернутий позивачу поштою з відміткою «без вручення за закінченням терміну зберігання».

11.10.2016 року та 21.10.2016 року позивачем здійснено повторне направлення зазначеної пропозиції ТОВ «Укрсаб» (а.с.124-129), а 27.10.2016 року нарочно її вручено представнику ТОВ «Укрсаб». 31.10.2016 року грошові кошти, виручені від продажу майна банкрута перераховано на ліквідаційний рахунок боржника у філії «Укрексімбанк» в м. Дніпропетровську, що відповідачем не заперечується.

З наведеного вбачається, що ТОВ «Укрсаб» у межах строків, встановлених ч.4 ст.71 Закону №4212-VІ перераховано відповідні грошові кошти за придбане майно.

Суд першої інстанції також правомірно задовольнив позовні вимоги про скасування оскарженого припису в частині порушення позивачем ст.4-5 ГПК України щодо не своєчасного виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2014 року стосовно зобов'язання позивача як ліквідатора ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району до 05.11.2014 року розглянути грошові вимоги ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на суму 974 373,33 грн. і про результати повідомити у письмовій формі суд, оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем вищезазначеної ухвали суду у справі №38/5005/6637/2012 у 2014 році.

Пояснення позивача, що про наявність вказаної ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2014 року йому стало відомо лише у червні 2015 року із Єдиного державного реєстру судових рішень, на підставі чого 08.06.2015 року він звернувся із клопотанням до суду щодо надання відповідної копії ухвали, яка була отримана ним 11.06.2015 року, після чого позивач як ліквідатор розглянув вищевказані грошові вимоги та 16.06.2015 року надіслав відповідне повідомлення на адресу податкової інспекції, відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані.

За вказаних обставин у діях позивача не вбачається порушення вимог ст.4-5 ГПК України.

Щодо скасування розпорядження відповідача про усунення порушень №89Р від 08.12.2016 року, колегія суддів зазначає наступне.

Абзацом 4 ч.1 ст.25 Закону №2343-XII в редакції Закону №784-ХІУ від 30.06.1999 року визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2014 року по справах №38/5005/6636/2012, №38/5005/6637/2012, які набрали законної сили в цей же день, позивача призначено ліквідатором КЖЕП «Лівобережжя» та ВРЖЕП АНД району.

Зі змісту акту перевірки відповідача №107-А від 07.12.2016 року вбачається факт надання позивачем до перевірки наказів щодо визначення початкової вартості майна КЖЕП «Лівобережжя» та ВРЖЕП АНД району від 31.10.2015 року (а.с.70-93, 140-141).

При цьому посилання відповідача на порушення позивачем вимог вищенаведеної норми Закону із вказівкою на певний строк є безпідставним, оскільки дана норма Закону не містять будь-яких строків, у які повинні проводитися ліквідатором оцінка майна банкрута, а лише зазначено, що дані повноваження в нього виникають з дня призначення його ліквідатором.

Викладене свідчить, що винесене відповідачем розпорядження №89Р від 08.12.2016 року, з визначенням зобов'язання позивача у строк до 07.03.2016 року усунути виявлені порушення абз. 4 ч.1 ст.25 Закону №2343-XII в редакції Закону №784-ХІУ від 30.06.1999 року, шляхом здійснення оцінки опису майна КЖЕП «Лівобережжя» та ВРЖЕП АНД району, з наданням у вказаний термін інформації та документів про їх усунення є безпідставним, так як фактично зазначені дії є такими, що позивачем виконані до закінчення здійснення планової перевірки.

Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовано.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та винесено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року по адміністративній справі №804/3663/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, протягом тридцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 2 травня 2018 року.

Головуючий суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: А.В. Шлай