Постанова № 73835725, 25.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 квітня 2018 рокусправа № 804/6258/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Дадим Ю.М.

судді: Уханенко С.А. Божко Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 року (суддя Кононенко О.В.) ухвалену в м. Дніпро у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Філії комунального підприємства «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради Дніпропетровської області Ізюмової Юлії Анатоліївни, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» про скасування запису,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора Філії комунального підприємства «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради Дніпропетровської області Ізюмової Юлії Анатоліївни, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №20706676 від 29.05.2017 року про державну реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на квартиру №77 за адресою: м. Дніпро, вул. Театральна, будинок 5, загальної площі 86.6 кв.м., житлової площі 66.7 кв.м.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 року адміністративний позов було задоволено. Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис від 29.05.2017 року № 29.05.2017 року про державну реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" на квартиру № 77 розташовану у м. Дніпро по вул. Театральна, б. 5.

Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотеко держателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, не передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 21.03.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5303754, за яким Позивачу було надано кредитні кошти у розмірі 87825.00 доларів США на придбання нерухомості, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Також, на забезпечення виконання вказаного кредитного договору, між Позивачем та Закритим акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк» було укладено договір іпотеки №5303764 від 21.03.2007 року.

Так, 29.05.2017 року, на підставі зазначеного договору іпотеки, державним реєстратором Філії комунального підприємства "Комунально-реєстраційні послуги" Великобугаївської сільської ради Дніпропетровської області Ізюмовою Юлією Анатоліївною було проведено державну реєстрацію права власності на квартиру № 77 розташовану по вул. Театральній, б. 5 у м. Дніпро за Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк».

Не погодившись з вказаним рішенням державного реєстратора, Позивач звернулась до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, посилаючись на положення КАС України, дійшов висновку, що державний реєстратор Філії комунального підприємства "Комунально-реєстраційні послуги" Великобугаївської сільської ради Дніпропетровської області Ізюмова Юлія Анатоліївна протиправно зареєструвала право власності на квартиру 77 розташовану по вул. Театральній, б. 5 у м. Дніпро за Публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" на підставі договору іпотеки.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 3 КАС України в редакції Закону № 2147-VIII передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п. 24 рішення від 20 липня 2006 року по справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року по справі «Занд проти Австрії» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За приписами п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття рішень) суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС (у редакції, чинній на час прийняття рішень) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України (в редакції, чинній на час прийняття рішень) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи те, що спірні правовідносини пов'язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

Вказана правова позиція також кореспондується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 28.03.2018 року по справі № 826/14433/16.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За приписами ч.1 ст.319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 року підлягає скасуванню, а провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись ст..238, ст. 243, , ст.308, ст. 310, ст. 315, ст. 319 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 року - скасувати.

Провадження по справі № 804/6258/17 - закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 02.05.2018 року.

Головуючий суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Л.А. Божко