Постанова № 73832498, 05.05.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/6468/17 Провадження № 22-ц/795/470/2018 Головуючий у I інстанції – Яременко І. В. Доповідач - Бечко Є. М.Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого – судді: Бечко Є.М.

суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.,

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Державний спеціалізований підприємство «Чорнобильський спецкомбінат»

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 24 січня 2018 року ухвалене в складі судді Яременко І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» про зобов’язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,

дата складання повного тексту рішення: 02 лютого 2018 року, м.Чернігів.

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» в якому просив зобов’язати відповідача надати йому належним чином завірені копії (або складені та підписані уповноваженою на це згідно посадових обов’язків особою) розрахункових листів щодо заробітної плати ОСОБА_1 за період з січня 2006 року (тобто з початку його роботи на ДСП «Чорнобильський спецкомбінат», враховуючи, що воно є правонаступником функцій, майнових прав і обов’язків ДСП «РУЗОД») по квітень 2016 року включно та за червень 2016 року, із зазначенням в кожному з розрахункових листів таких даних: загальної суми заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розмірів і підстав відрахувань із заробітної плати; сум заробітної плати, що належить до виплати; підпису, посади, прізвища, ім’я та по-батькові уповноваженої (відповідно до посадових обов’язків) особи ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» (код за ЄДРПОУ 37197165) на складання розрахункових листів щодо заробітної плати, а також стягнути з відповідача на його користь 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Остаточно, подавши заяви про зміну підстав позову, свої позовні вимоги мотивував тим, що на подані ним в порядку Закону України «Про захист персональних даних» запити про надання належним чином завірених розрахункових листів щодо заробітної плати за період з січня 2006 року по вересень 2015 року, відповідач розрахункових листів не надав, що свідчить про порушення його прав, передбачених ст.49 КЗпП України, Законом України «Про захист персональних даних», Конвенцією про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних (Страсбург, 28 січня 1981 року), Конституції України та Законом України «Про інформацію».

Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 24 січня 2018 року ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, зазначені в позові, вирішити питання про розподіл судових витрат, а у зв’язку з виникненням спору внаслідок неправильних дій ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» – незалежно від результатів вирішення спору покласти судові витрати повністю на ДСП «Чорнобильський спецкомбінат», справу просив розглядати у його відсутність.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що рішення є несправедливим, незаконним та необґрунтованим, неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, що полягає, зокрема, в очевидному викривленні фактів та замовчувані суттєвих доводів позову, неповному встановленні обставин, які мають значення для справи, неправильній оцінці доказів, неправильному визначенні правовідносин, порушенні норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та неправильному застосуванням норм матеріального права, порушенні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року щодо такого аспекту гарантій справедливого судочинства як доступ до суду, невідповідності рішення суду практиці Європейського суду з прав людини як джерелу права.

Апелянт зазначає, що він не просив відповідача надати розрахункові листи за період з вересня 2016 року по червень 2017 року, а просив надати належним чином завірені копії таких документів як розрахункові листи виключно за період з січня 2006 року по вересень 2015 року, про що самим же судом і зазначено в рішенні. Надані розрахункові листи, в тому вигляді як їх надіслав відповідач, фактично не можуть вважатися документами та відповідно, не матимуть юридичної сили як докази в іншому спорі з відповідачем. Висновок суду про те, що розрахунковий лист по заробітній платі не є первинним документом для обліку господарської операції, а є документом запровадженим для повідомлення працівника про нараховану до виплати заробітну плату за виконану роботу порушує одну з основних засад цивільного судочинства – диспозитивність. Зазначає, що відповідач в своєму листі визнав розрахунковий лист документом та ототожнив його з формою №П-6 «Розрахунково-платіжна відомість працівника», який має зберігатися в архіві протягом 75 років. За відсутності затверджених відповідним органом державної влади бланків типових і спеціалізованих форм первинні документи підприємств повинні містити обов’язкові реквізити, встановлені законодавством ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерського обліку та фінансову звітність в Україні». Вважає, що відповідач має право на використання самостійно виготовленого бланку первинного документа в якому фіксується господарська операція з нарахування заробітної плати, але такий документ повинен містити всі обов’язкові реквізити, встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік» та п.2.7 глави 2 Положення №88, в іншому випадку цей документ не вважатиметься документом. Вимоги, які пред’являються до оформлення первинних документів, мають імперативний характер, нормами законодавства встановлено ті реквізити, які мають бути обов’язково вказані при складенні первинного облікового документа та які дозволяють ідентифікувати господарську операцію. Первинні документи повинні не лише містити повну інформацію про виконану господарську операцію, але й виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

ОСОБА_1 звертає увагу, що ним було подано саме запити щодо доступу до персональних даних в порядку ст.16 Закону України «Про захист персональних даних», але судом безпідставно зазначено в мотивувальній частині рішення, що позивачем подавались заяви від 24 травня 2017 року та 06 червня 2017 року.

При цьому акцентує увагу, що в позові ним оскаржено саме відмову відповідача в задоволенні запитів щодо доступу до персональних даних, якими запитувались у відповідача саме документи – розрахункові листи.

Також ОСОБА_1 зазначає, що повідомлення відповідачем позивача про те, що перелік витребуваних ним документів міститься на 4 аркушах, а об’єм становить приблизно 25-30 томів, на що посилається суд в своєму рішенні, не стосується розгляду саме даної справи, а стосується іншого спору, на що суд першої інстанції не звернув уваги.

Особа, яка подала апеляційну скаргу наголошує, що станом на дату подання ним позову протягом трьох місяців відповідач не надав позивачу запитуваних розрахункових листів щодо його заробітної плати, тому висновки суду про те, що відповідачем були дотримані вимоги законодавства станом на 26 червня 2017 року і не існувало спору станом на дату подання заяви про досудове врегулювання спірних питань, оскільки нібито вбачається, що відповідач в листі від 26 вересня 2017 року відразу погодився надати документи, але через поважні причини не надав їх відразу, а надав протягом наступних двох місяців, є очевидним викривленням судом фактів на користь відповідача.

Апелянт зазначає, що письмову відповідь на заяву про досудове врегулювання спірних питань від 17 вересня 2017 року отримано позивачем лише 02 жовтня 2017 року, тобто вже після подання ним позову до суду, та даною відповіддю повідомлено лише про намір відповідача надати розрахункові листи. Дане повідомлення не свідчить про задоволення запитів, а лише про намір їх задовольнити. Зазначає, що поки відповідач не переконався, що ОСОБА_1 подав позов і відкрито провадження у справі, він не вчиняв дій щодо задоволення запитів, а до архіву звернувся лише через два місяці – 13 листопада 2017 року. За умови зберігання в бухгалтерії відповідача електронному варіанти щомісячних розрахункових листів за період з 01 січня 2012 року по 2016 рік відповідачу знадобилось більше місяця для того, щоб роздрукувати ці розрахункові листи, однак дані доводи проігноровані судом першої інстанції.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що дії відповідача порушують трудові права позивача вже протягом тривалого часу, чим він і обґрунтовував суду суттєвість завданих відповідачем моральних страждань внаслідок ненадання останнім розрахункових листів щодо заробітної плати, оскільки це ненадання не є одноразовим порушенням прав з боку відповідача, а лише посилило і без того вкрай негативний емоційний стан позивача, який має місце вже тривалий час.

Апелянт посилається на практику ЄСПЛ, зокрема на п.37 рішення Європейського Суду у справі «Недайборщ проти Російської Федерації» де зазначено, що суд нагадує свою постійну позицію про те, що заявнику не може бути пред’явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс…».

Також в апеляційній скарзі зазначено, що оскільки на думку суду першої інстанції відповідач надіслав позивачу запитувані документи – розрахункові листи, але зробив це лише після подання позову, то, відповідно, суд мав би водночас прийняти рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 50 відсотків сплаченого при поданні позову судового збору.

У наданий судом строк ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Зазначив, що не існувало спору між позивачем щодо отримання розрахункових листів та відповідачем щодо надання розрахункових листів, адже позивачу були надані усі розрахункові листи по його заробітній платі. Твердження позивача про те, що у нього є сумнів відносно бажання підприємства надати розрахункові листи по заробітній платі, про те, що йому надана недостовірна інформація, про те, що розрахункові листи не відповідають ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не заслуговують на увагу, оскільки розрахунковий лист не є первинними документом для обліку господарської операції, а є первинним документом про нарахування та виплату заробітної плати за виконану роботу. Запитувані позивачем розрахункові листи надавались позивачу партіями, через проміжки часу

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши законність рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.263 ЦПК України передбачено, що рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що Державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильський спецкомбінат» в добровільному порядку виконані вимоги позивача, викладені у позовній заяві, щодо надання йому належним чином завірених копій розрахункових листів по заробітній платі за період з січня 2006 року по квітень 2016 року, із зазначенням в кожному з розрахункових листків таких даних: загальної суми заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розмірів і підстав відрахувань із заробітної плати; сум заробітної плати, що належить до виплати. Твердження позивача про надання недостовірної інформації (нібито розрахункові листи не знаходились в архіві) є безпідставними. Розрахунковий лист по заробітній платі не є первинним документом для обліку господарської операції, а є документом запровадженим для повідомлення працівника про нараховану до виплати заробітної плати за виконану роботу. Оскільки не встановлено порушення законних прав позивача з боку відповідача, суд першої інстанції прийшов до переконання про відсутність спричинення відповідачем позивачу моральної шкоди.

Однак, повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не може, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» з заявою про надання належним чином завірених документів, які містять в доступній для розуміння формі такі відомості про заявника: розрахунковий лист або інший документ щодо належної йому заробітної плати за час щорічної основної та щорічної додаткової відпусток за 2017 рік (56 календарних днів) із зазначенням таких відомостей: загальної суми нарахованої заробітної плати з розшифровкою обчислення такого нарахування; розмірів і підстав відрахувань із заробітної плати; суми заробітної плати, що належить до виплат; складену уповноваженою особою підприємства детальну розшифровку розрахунку (з наведенням відповідних показників та формул щодо такого розрахунку) суми належної йому заробітної плати за час щорічної основної та щорічної додаткової відпусток за 2017 рік (56 календарних днів) із одночасним зазначенням конкретних норм законодавства щодо обґрунтування такого розрахунку (зокрема, зазначити про проведення коригування сум заробітної плати відповідних місяців розрахункового періоду на коефіцієнт підвищення тарифних ставок охоронників підприємства, які підвищились з 01 грудня 2016 року у зв’язку зі збільшенням з 01 грудня 2016 року розміру мінімальної заробітної плати в Україні); розрахунковий лист або інший документ щодо належної йому заробітної плати за час наданих йому невикористаних днів щорічної основної та щорічної додаткової відпусток за 2016 рік (16 календарних днів) із зазначенням таких відомостей: загальної суми нарахованої заробітної плати з розшифровкою обчислення такого нарахування; розмірів і підстав відрахувань із заробітної плати; суми заробітної плати, що належить до виплат; складену уповноваженою особою підприємства детальну розшифровку розрахунку (з наведенням відповідних показників та формул щодо такого розрахунку) суми належної йому заробітної плати за час щорічної основної та щорічної додаткової відпусток за 2016 рік (16 календарних днів) із одночасним зазначенням конкретних норм законодавства щодо обґрунтування такого розрахунку (зокрема, зазначити про проведення коригування сум заробітної плати відповідних місяців розрахункового періоду на коефіцієнт підвищення тарифних ставок охоронників підприємства, які підвищились з 01 грудня 2016 року у зв’язку зі збільшенням з 01 грудня 2016 року розміру мінімальної заробітної плати в Україні). Надати окремо за кожний місяць розрахункові листи щодо його заробітної плати за період з вересня 2015 року по вересень 2016 року із зазначенням в кожному розрахунковому листі таких даних: загальної суми нарахованої заробітної плати з розшифровкою обчислення такого нарахування; розмірів і підстав відрахувань із заробітної плати; суми заробітної плати, що належить до виплат. Відповідно до вимог абз.1, 2 ч.5 ст.16 Закону України «Про захист персональних даних» просив протягом десяти робочих днів з дня надходження запиту повідомити про результат вивчення запиту на предмет його задоволення та, відповідно до абз.3 ч.5 ст.16 Закону України «Про захист персональних даних», надіслати запитувані документи протягом тридцяти календарних днів (а.с.7-10 т.1).

Даний запит було отримано ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» 06 червня 2017 року (а.с.12, 13 т.1).

06 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з запитом щодо доступу до персональних даних в порядку ст.16 Закону України «Про захист персональних даних» та просив надіслати на його поштову адресу належним чином завірені документи, які містять в доступній для розуміння формі такі відомості про заявника: надати окремо за кожний місяць розрахункові листи щодо його заробітної плати за період з січня 2006 року по вересень 2015 року (тобто помісячно з початку роботи на ДСП «Чорнобильський спецкомбінат») із зазначенням в кожному з розрахункових листів таких даних: загальної суми нарахованої заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розмірів і підстав відрахувань із заробітної плати; суми заробітної плати, що належить до виплат. Просив протягом десяти робочих днів з дня надходження запиту повідомити про результат вивчення запиту на предмет його задоволення, а запит задовольнити протягом тридцяти календарних днів з дня його надходження (а.с.14-16 т.1).

Даний запит було отримано ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» 13 червня 2017 року (а.с.19, 20 т.1).

Відповідач, листом від 21 червня 2017 року повідомив ОСОБА_1 про розгляд його звернень від 24 травня 2017 року та від 06 червня 2017 року та про надання розрахункових листів його особового рахунку по заробітній платі з вересня 2016 року по червень 2017 року. Як зазначив відповідач, в даних розрахункових листах, а також у його розрахункових листах по заробітній платі попереднього періоду його роботи на підприємстві, які були надані, наявна інформацію що цікавила запитувача (а.с.21 т.1). Вбачається також, що відповідачем додані копії розрахункових листів по заробітній платі ОСОБА_2 за вересень, жовтень, листопад 2017 року, за грудень 2016 року, за січень, лютий 2017 року, за березень, квітень 2017 року, за травень 2017 року, за червень 2017 року.

ОСОБА_1 17 вересня 2017 року звернувся до ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» з заявою про досудове врегулювання спірних питань, в якій просив надати належним чином завірені розрахункові листи щодо його заробітної плати за період з січня 2006 року по вересень 2015 року включно (тобто помісячно з початку роботи на підприємстві та помісячно за період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року включно та за червень 2016 року, із зазначенням в кожному із розрахункових листів таких даних: загальної суми заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розмірів і підстав відрахувань із заробітної плати; сум заробітної плати, що належить до виплат. ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» як одержувача бюджетних коштів за бюджетною програмою (КПКВК 2408120) «Підтримка у безпечному стані енергоблоків та об’єкта «Укриття» та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС». Надати (у спосіб зазначений в п.2 резолютивної частини даної заяви) всю інформацію та належним чино завірені копії документів (витягів з документів), про надання яких зазначено в його запиті на інформацію в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації». Дану запитувану інформацію та належним чином завірені копії документів надіслати на його поштову адресу. Також просив врахувати, що в разі не надходження до 26 вересня 2017 року включно відповіді із долученими належним чином завіреними копіями розрахункових листів, буде змушений звернутися до суду та просив протягом п’яти робочих днів з моменту отримання даної заяви надати відповідь про надання згоди або про відмову щодо досудового врегулювання решти спірних питань, зазначених в даній заяви (а.с.24-27 т.1).

Даний запит було отримано ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» 19 вересня 2017 року (а.с.29, 30 т.1).

ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» листом від 26 вересня 2017 року повідомило заявника, що розрахункові листи його особового рахунку по заробітній платі будуть надіслані йому пізніше, затримка пов’язана з необхідністю витребування його особового рахунку по заробітній платі з архіву та виготовлення копій розрахункових листів. Таким чином заява в частині надання розрахункових листів з січня 2006 року по квітень 2016 року та за червень 2016 року по заробітній платі задоволена. Щодо заяви в частині надання інформації та належним чином завірених копій документів зазначеної у запиті від 06 червня 2017 року повідомили, що дану інформацію з цього питання надано. Ставлять заявника до відома, що з документами перерахованими у даному запиті (перелік документів міститься на 4 аркушах, а об’єм становить приблизно 25-30 томів), він може ознайомитись, крім документів з обмеженим доступом, у відповідних структурних підрозділах ДСП «ЧСК» в зручний для нього час, також йому буде надана можливість виготовити необхідні копії з документів, що його цікавлять (а.с.55 т.1)

Встановлено, що витребувані позивачем копії розрахункових листів за обумовлений період були надіслані відповідачем наступним чином:

листом за вихідним № 213-2645 від 05 жовтня 2017 року – за період з січня 2015 року по червень 2016 року включно (а.с.77-78 т.1);

листом за вихідним № 213-2688 від 11 жовтня 2017 року – за період з січня 2013 року по грудень 2014 року включно (а.с.79 т.1);

листом за вихідним № 213-2809 від 26 жовтня 2017 року – за період з січня 2012 року по грудень 2012 року включно (а.с.119 т.1);

листом за вихідним № 213-3049 від 21 листопада 2017 року – за період з січня 2010 року по грудень 2011 року включно (а.с.171, 183 т.1);

листом за вихідним № 213-3211 від 29 листопада 2017 року – за період з січня 2006 року по грудень 2009 року включно (а.с.174, 247 т.1).

Вбачається, що позивач звернувся до відповідача з запитом в порядку Закону України «Про захист персональних даних». Так, відповідно до ст.8 даного Закону особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід'ємними і непорушними. Суб'єкт персональних даних має право: знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки, місцезнаходження або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника персональних даних або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом; отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані; на доступ до своїх персональних даних; отримувати не пізніш як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи обробляються його персональні дані, а також отримувати зміст таких персональних даних; пред’являти вмотивовану вимогу володільцю персональних даних із запереченням проти обробки своїх персональних даних; пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними; на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв'язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи; звертатися із скаргами на обробку своїх персональних даних до Уповноваженого або до суду; застосовувати засоби правового захисту в разі порушення законодавства про захист персональних даних; вносити застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних під час надання згоди; відкликати згоду на обробку персональних даних; знати механізм автоматичної обробки персональних даних; на захист від автоматизованого рішення, яке має для нього правові наслідки.

Згідно статті 16 цього Закону порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб'єкта персональних даних, наданої володільцю персональних даних на обробку цих даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які знаходяться у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім даних, які отримує Міністерство фінансів України від інших органів під час здійснення повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат.

Доступ до персональних даних третій особі не надається, якщо зазначена особа відмовляється взяти на себе зобов'язання щодо забезпечення виконання вимог цього Закону або неспроможна їх забезпечити.

Суб'єкт відносин, пов'язаних з персональними даними, подає запит щодо доступу (далі - запит) до персональних даних володільцю персональних даних.

У запиті зазначаються:

1) прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит (для фізичної особи - заявника);

2) найменування, місцезнаходження юридичної особи, яка подає запит, посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка засвідчує запит; підтвердження того, що зміст запиту відповідає повноваженням юридичної особи (для юридичної особи - заявника);

3) прізвище, ім'я та по батькові, а також інші відомості, що дають змогу ідентифікувати фізичну особу, стосовно якої робиться запит;

4) відомості про базу персональних даних, стосовно якої подається запит, чи відомості про володільця чи розпорядника персональних даних;

5) перелік персональних даних, що запитуються;

6) мета та/або правові підстави для запиту.

Строк вивчення запиту на предмет його задоволення не може перевищувати десяти робочих днів з дня його надходження.

Протягом цього строку володілець персональних даних доводить до відома особи, яка подає запит, що запит буде задоволено або відповідні персональні дані не підлягають наданню, із зазначенням підстави, визначеної у відповідному нормативно-правовому акті.

Запит задовольняється протягом тридцяти календарних днів з дня його надходження, якщо інше не передбачено законом.

Суб'єкт персональних даних має право на одержання будь-яких відомостей про себе у будь-якого суб'єкта відносин, пов'язаних з персональними даними, за умови надання інформації, визначеної у пункті 1 частини четвертої цієї статті, крім випадків, установлених законом.

Згідно ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ст.22 даного Закону Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до ч.2 ст.6 цього Закону; особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені ст.21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених ч.5 ст.19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником. Відповідно до ч.5 даної статті відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі. Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Також згідно ст.5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.7 цього Закону ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію. В ст.11 Закону визначено, що кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

Позивач звертався до відповідача з запитами щодо інформації, пов’язаної з його заробітною платою, виплаченою підприємством з яким він перебував у трудових відносинах, отже спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини є Кодекс законів про працю, а в частині порядку надання інформації - Закон України «Про захист персональних даних», на підставі якого позивач і подавав запити.

Досліджуючи матеріали справи Апеляційним судом встановлено, що більшість розрахункових листів таки були надіслані позивачу, однак, лише після звернення до суду, тобто дійсно відбулось порушення прав позивача на своєчасне отримання запитуваної інформації – копій розрахункових листків щодо виплаченої заробітної плати.

Одночасно, доводи апеляційної скарги на невідповідність форми розрахункових листів, не заслуговують на увагу, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, розрахунковий лист по заробітній платі не є первинним документом для обліку господарської операції, а є документом запровадженим на виконання вимог ст.30 ЗУ «Про оплату праці» та ст.110 КЗпП для повідомлення працівника про нараховану до виплати заробітної плати за виконану роботу. Апеляційний суд зважає, що розрахунковий лист не містить будь-яких обов’язкових реквізитів та не є довідкою про заробітну плату і законодавством не визначені вимоги до його форми.

За вказаних обставин позов, в частині зобов’язання відповідача надати розрахункові листки або їх копії задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції в цій частині належить залишити без змін.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди колегія суддів апеляційного суду приходить до наступних висновків.

Посилання апелянта на практику ЄСПЛ, зокрема на рішення у справі «Недайборщ роти Російської Федерації» де зазначено, що суд нагадує свою постійну позицію про те, що заявнику не може бути пред’явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс…» не можуть бути цілком прийняті судом до уваги, оскільки вказана справа стосується тримання під вартою в нелюдських та принизливих умовах в ізоляторі тимчасового утримання, а не загалом розгляду цивільної справи про стягнення моральної шкоди, завданої діями або бездіяльністю юридичної особи та, крім того є не зовсім доречним, оскільки суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди через відсутність протиправних дій відповідача.

Суд першої інстанції не в повній мірі врахував дані обставини справи та ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову, яке у цій частині не відповідає вимогам закону, у зв’язку з чим підлягає скасуванню.

З урахуванням обставин, встановлених апеляційним судом, слід дійти висновку, що право позивача на своєчасне отримання інформації про свою заробітну плату за письмовим запитом було порушено відповідачем.

Так, зокрема, відповіді ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» на запити ОСОБА_1 не містили запитуваної інформації, документи були надані з порушенням терміну, встановленого законом та лише після відкриття судом провадження у справі.

Ці обставини, зумовлені недобросовісними діями відповідача, змусили позивача повторно письмово звертатись до відповідача, а також звернутись з позовом до суду за захистом порушеного права та подавати додатково письмові пояснення та обґрунтування позовних вимог, використовувати для цього свій вільний час, докладати додаткових зусиль для організації свого життя, призвели до зміни звичного способу життя позивача, що безумовно негативно позначилось на його емоційному стані, завдаючи ОСОБА_1 моральних страждань.

За вказаних обставин апеляційний суд приходить до висновку про необхідність відшкодувати позивачу моральну шкоду, завдану відповідачем.

Відповідно до положень ст. 2371КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до вимог ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне – за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого – спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Оцінивши всі зібрані у справі докази, враховуючи, що право позивача на інформацію щодо його заробітної плати було порушено, колегія суддів, визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, враховує характер та обсяг душевних страждань, їх нетривалий характер, завданий саме внаслідок ненадання інформації на запити, невелику тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, доходить висновку, що у відшкодування моральної шкоди слід стягнути з відповідача на користь позивача 1000 грн., вважаючи вказаний розмір достатнім та справедливим, задовольняючи позов у цій частині вимог частково.

Крім того, ст.141 ЦПК України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Оскільки позов ОСОБА_1 задоволено частково, також частково, пропорційно задоволеним вимогам слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

Враховуючи, що позивачем було заявлено дві немайнові вимоги, у відшкодування судових витрат з ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 640 грн. за розгляд позовної заяви та 960 грн. за розгляд апеляційної скарги, а разом 1600 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 24 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» про зобов’язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 24 січня 2018 року в частині відмови у задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди – скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) гривень у відшкодування моральної шкоди та 1600 грн. у відшкодування судових витрат.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05 травня 2018 року.

Головуючий:Судді: