Рішення № 7383188, 22.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/35622.09.09 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю „А-Бетон”

2) товариства з обмеженою відповідальністю „Панорама Груп”

про стягнення 201 496,45 дол. США та 155334,67 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Ряба В.В. –представник за довіреністю № 392/11.5.2 від 15.09.2008 року;

від відповідача: 1) не з’явився;

2) не з’явився.

встановив :

Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „А-Бетон” та товариства з обмеженою відповідальністю „Панорама Груп” про стягнення 201 496,45 дол. США та 155334,67 грн. заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.05.2008 року між відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю „А-Бетон” (відповідачем-1) був укладений кредитний договір № 5ВД (про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії), згідно умов якого позивач відкрив відповідачеві-1 невідновлювальну відкличну кредитну лінію з правом конвертації в національну валюту у сумі 6 700000,00 дол. США строком до 06.05.2013 року. Відсоткова ставка за користування кредитними коштами за цим договором встановлена у розмірі 12,0 % річних.

Відповідно до п. 4.2. Розділу 4 кредитного договору № 5ВД відповідач-1 прийняв на себе зобов’язання повернути банку плату за користування кредитом (проценти), комісію за встановлення ліміту, що встановлені кредитним договором. Перерахування банку плати за користування кредитом (процентів) здійснюється позичальником щомісячно у валюті кредиту в строк з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця включно –проценти нараховані за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число включно поточного місяця та в день остаточного повергнення заборгованості за кредитом.

Згідно з п. 9.1 вищеназваного кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом, а також комісії за встановлення ліміту відповідач-1 сплачує позивачеві пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

06.05.2008 року між позивачем, відповідачем-1 та товариством з обмеженою відповідальністю „Панорама Груп” (відповідач-2) укладено договір поруки № 5ВД/П, за умовами якого відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати плати за користування кредитом (процентів), комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір термін та умови повернення та сплата яких встановлюється кредитним договором № 5ВД від 06.05.08 та будь-якими додатковими угодами до нього (в т.ч. збільшуючими основне зобов’язання).

Згідно п.4 договору поруки № 5ВД/П у разі невиконання зобов’язань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Відповідач-1 свої зобов'язання передбачені кредитним договором № 5ВД належним чином не виконав, в результаті порушення умов кредитного договору щодо строків сплати процентів, заборгованість позичальника перед позивачем по процентам за користування кредитом за період з січня 2009 по квітень 2009 становить 189566,68 дол. США.

Сума простроченої заборгованості відповідача-1 перед позивачем по кредиту становить 201496,45 дол. США та 155334,67 грн.

У зв’язку з вищезазначеним позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.06.2009 року порушено провадження у справі № 33/356 і призначено до розгляду на 07.07.2009 року.

У судове засідання 07.07.2009 року представники відповідача-1 та відповідача-2 не з’явились, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/356 від 01.06.2009 року не виконали, проте через загальний відділ діловодства подали клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судове засідання з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/356 виконав, подав заяву про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи.

У зв’язку із клопотанням представників відповідачів про відкладення розгляду справи та враховуючи факт нез’явлення в судове засідання представників відповідачів, суд відклав розгляд справи на 22.09.2009 року.

У судове засідання 22.09.2009 року представники відповідача-1 та відповідача-2 не з’явились, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/356 не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляли, хоча про час і місце судових засідань були повідомлені належним чином.

Представник позивача через загальний відділ діловодства подав клопотання про об’єднання в одне провадження справ № 33/356 та 34/580 для спільного їх вирішення.

Суд відмовив у задоволенні вищезазначеного клопотання представника позивача у зв’язку з його необґрунтованістю.

У судовому засіданні 22.09.2009 року представник позивача підтримав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, додану до позовної заяви.

Суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, у зв’язку з його необґрунтованістю.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги, просив позов задовольнити, стягнути з відповідачів солідарно заборгованість в сумі 201496,45 дол. США та 155334,67 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2015,00 дол. США, 1553,35 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

06.05.2008 року між відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю „А-Бетон” (відповідачем-1) був укладений кредитний договір № 5ВД (про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії), згідно умов якого позивач відкрив відповідачеві-1 невідновлювальну відкличну кредитну лінію з правом конвертації в національну валюту у сумі 6 700000,00 дол. США строком до 06.05.2013 року. Відсоткова ставка за користування кредитними коштами за цим договором встановлена у розмірі 12,0 % річних. Ліміт користування грошовими коштами в межах кредитної лінії зменшується згідно із Графіком зменшення ліміту кредитної лінії, передбаченого п.1.1 кредитного договору № 5ВД.

Договором №1 від 26.05.08 про внесення змін до Договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 5ВД від 06.05.08 викладено п.2.4 кредитного договору в наступній редакції: «2.4. Банк надає позичальнику кредит для придбання обладнання, поповнення оборотних коштів з метою проведення реконструкції та модернізації заводу, придбання земельної ділянки, придбання автомобіля»та внесено інші зміни до кредитного договору № 5ВД від 06.05.08.

Договором № 2 від 13.10.08 про внесення змін до Договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 5ВД від 06.05.08 викладено пункт 1.1 кредитного договору у наступній редакції: «1.1 предметом договору є надання банком позичальникові грошових коштів (кредит) у вигляді невідновлювальної відкличної кредитної лінії з правом конвертації в національну валюту на таких умовах: - сума кредитної лінії (максимальний ліміт заборгованості) –6700000,00 дол. США. Надання кредиту буде здійснюватися в межах максимального ліміту заборгованості, окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо –«Транш», а у сукупності –«Транші», на умовах визначених цим договором, з початковим лімітом заборгованості –4350000,00 дол. США, надання наступних траншів кредитної лінії в розмірі 2350000,00 дол. США можливе після проведення переоцінки об’єкта іпотеки та укладення з банком додаткової угоди до іпотечного й оформлення в заставу придбаного обладнання. При цьому коефіцієнт покриття повинен бути не меншим, ніж 1,47 від підтвердженої банком оціночної вартості предмету застави/іпотеки», а також встановлено графік зменшення максимального ліміту заборгованості, визначено , що починаючи з 01.10.08 плата за користування кредитом (проценти) складає 14,1 % відсотків річних.

Відповідно до п.2.2 кредитного договору № 5ВД від 06.05.08 позивач виконав свої зобов’язання перед відповідачем-1 шляхом перерахування згідно заявки відповідача-1 № 146/08 від 06.05.08 на його поточний рахунок суми кредиту в розмірі 4000000 дол. США, що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальним ордером від 07.05.08 № TR.52898.1 та випискою по рахунку відповідача-1 за 07.05.08.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Відповідно до п. 4.2. Розділу 4 кредитного договору № 5ВД відповідач-1 прийняв на себе зобов’язання повернути банку плату за користування кредитом (проценти), комісію за встановлення ліміту, що встановлені кредитним договором. Перерахування банку плати за користування кредитом (процентів) здійснюється позичальником щомісячно у валюті кредиту в строк з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця включно –проценти нараховані за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число включно поточного місяця та в день остаточного повергнення заборгованості за кредитом.

Заборгованість відповідача за процентами за користування кредитними коштами за період з січня 2009 року по квітень 2009 року станом на день подання позовної заяви складала 189566,68 дол.США, що підтверджується розрахунком заборгованості та довідкою позивача № 3299/1-04-2 від 07.07.09, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за процентами за користування кредитними коштами у сумі 189566,68 дол.США, належним чином доведений, документально підтверджений, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 9.1 кредитного договору № 5ВД за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом, а також комісії за встановлення ліміту відповідач-1 сплачує позивачеві пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Позивач нарахував відповідачеві пеню за порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами за період з 01.01.09 по 13.05.09 в сумі 10604,24 дол. США. Суд погоджується з розрахунком суми пені станом на 13.05.2009, наданим позивачем у додатку до позовної заяви у розмірі 10604,24 дол. США

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачеві 3% річних на суми простроченого боргу по процентам за користування кредитом, суд погоджується з розрахунком суми 3% річних, наданим позивачем у додатку до позовної заяви. Таким чином вимоги позивача щодо стягнення трьох процентів річних у розмірі 1325,53 дол. США є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з п. 4.4 кредитного договору № 5ВД від 06.05.08 позичальник зобов’язаний перерахувати банку комісію за встановлення ліміту –0,5 % від діючого ліміту кредитної лінії (щорічно). Сплата 0,5 % щорічно від розміру діючого кредитного ліміту станом на 23 квітня кожного року дії договору відбувається не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Під діючим лімітом кредитної лінії розуміється розмір вибраних та доступних до вибірки кредитних коштів за мінусом погашення минулих років. Комісія сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день нарахування.

В результаті порушення зобов’язання щодо сплати комісії за встановлення ліміту позивач нарахував відповідачеві заборгованість по сплаті комісії в розмірі 154000,00 грн. –за курсом НБУ на день нарахування в розмірі 0,5 % від розміру діючого кредитного ліміту станом на 23.04.09, який становить 4000000,00 дол. США. Суд погоджується з розрахованою позивачем сумою комісії за встановлення ліміту кредитної лінії.

Позивач нарахував відповідачеві пеню за порушення строків сплати комісії за встановлення ліміту за період з 01.05.09 по 13.05.09 в сумі 1334,67 грн. Суд погоджується з розрахунком суми пені станом на 13.05.2009, наданим позивачем у додатку до позовної заяви у розмірі 1334,67 грн.

06.05.2008 року між позивачем, відповідачем-1 та товариством з обмеженою відповідальністю „Панорама Груп” (відповідач-2) укладено договір поруки № 5ВД/П, за умовами якого відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати плати за користування кредитом (процентів), комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір термін та умови повернення та сплата яких встановлюється кредитним договором № 5ВД від 06.05.08 та будь-якими додатковими угодами до нього (в т.ч. збільшуючими основне зобов’язання).

Згідно п.4 договору поруки № 5ВД/П у разі невиконання зобов’язань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю „А-Бетон” (01032, м.Київ, бульв. Тараса Шевченка, 33, поверх. 13; код ЄДРПОУ 35086500) та товариства з обмеженою відповідальністю „Панорама Груп” (01032, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 33, поверх. 13, код ЄДРПОУ 34001756) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) заборгованість по сплаті прострочених процентів за період з січня 2009 по квітень 2009 по кредитному договору від 06.05.08 № 5ВД у розмірі 189566 (сто вісімдесят дев’ять тисяч п’ятсот шістдесят шість) доларів 68 центів США, пеню за несвоєчасну сплату процентів, нараховану за період з 01.01.2009 по 13.05.2009 у розмірі 10 604 (десять тисяч шістсот чотири) долари 24 центи США, три відсотки річних, нараховані за період з 01.01.2009 по 13.05.2009 на суму прострочених процентів як плати за кредит у розмірі 1325 (одна тисяча триста двадцять п’ять) доларів 53 центи США, заборгованість по сплаті комісії за встановлення ліміту в розмірі 154 000 (сто п’ятдесят чотири тисячі) грн. 00 коп., пеню за несвоєчасну сплату комісії за встановлення ліміту за період з 01.05.2009 по 13.05.2009 у розмірі 1334 (одна тисяча триста тридцять чотири) грн. 67 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2015 (дві тисячі п'ятнадцять) доларів 00 центів США, 1553 (одна тисяча п’ятсот п’ятдесят три) грн. 35 коп. та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 06.10.2009 року.