Ухвала суду № 73830616, 04.05.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

04.05.2018 Справа №607/7710/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2018 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої судді Черніцької І.М.

- за участі секретаря судового засідання Лобач І.В.

розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла, -

В С Т А Н О В И В:

Приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про примусове входження в квартиру за №22 по вул.Шпитальна, 3 в м.Тернопіль, що належить ОСОБА_2.

В обґрунтування подання приватний виконавець вказує, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження АСВП №55999368 про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» 31372,69 дол. США заборгованості за договором кредиту. Боржником згідно даного виконавчого провадження є ОСОБА_2 Добровільно боржник заборгованість не погашає. Відповідно до Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за боржником зареєстрована квартира за №22, що по вул.Шпитальна, 3 в м.Тернополі. Будь-яке інше рухоме та нерухоме майно за боржником не значиться, пенсії не отримує і не працює за трудовим чи цивільно-правовим договором.

Виходами приватного виконавця на місце вчинення виконавчих дій встановлено, що на дзвінки та стуків дверей квартири за №22 по вул.Шпитальна, 3 в м.Тернопіль ніхто не відчиняв.

Посилаючись на наведене та те, що боржник ОСОБА_2 не вчинив жодних дій на виконання судового рішення, на вимоги виконавця не реагує та своєю неявкою за місцем вчинення виконавчих дій чинить перешкоди у виконанні виконавчого листа, просить подання задовольнити.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

В судове засідання приватний виконавець не з’явився. попередньо надіслав суду заяву про слухання справи без його участі, подання підтримує та просить задовольнити.

Судом встановлено, що 23 травня 2017 року Тернопільським міськрайонним судом видано виконавчий лист за №607/6955/16ц про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором за №11/421-к від 16.10.2007 року в розмірі 31 372,69доларів США з яких: 24 598,00 доларів США – заборгованість по кредиту, в т.ч. 9881,60 доларів СШГА –прострочена заборгованість по сумі кредиту, 4801,52 доларів США – сума простроченої заборгованості по відсотка, 1973,17 доларів США сума нарахованої пені/підвищених відсотків, а також судовий збір по 5926,27 грн. з кожного.

16 березня 2018 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа №607/6955/16ц від 23.05.2017 року в частині боржника ОСОБА_2

16 березня 2018 року приватним виконавцем ОСОБА_1 винесена постанові про арешт майна боржника, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_2

Згідно відповідей Пенсійного фонду України за №1036858974, № НОМЕР_1 від 20 квітня 2018 року, ОСОБА_2 за трудовими та цивільно-правовими договорами не працює, пенсії не одержує.

Згідно відповіді Регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області від 27 березня 2018 року за № 31/19-1410, за боржником транспортні засоби не значаться.

Відповідно до листа ПАТ «Кредобанк» від 26.03.2018 року на виконання постанови приватного виконавця про арешт коштів боржника повідомлено, що станом на 23 березня 2018 року рахунки ОСОБА_2 закрито.

Згідно листа ПАТ КБ «Приватбанк» від 30.03.2018 року на момент арешту коштів ОСОБА_2 згідно постанови приватного виконавця залишок коштів на рахунках ОСОБА_2 складає 34.01 грн.

Згідно листа ПАТ «ВТБ Банк» від 05 квітня 2018 року а виконання постанови про арешт коштів повідомлено, що станом на 05 квітня 2018 року залишок коштів по рахунках ОСОБА_2 складає 0,00грн.

Відповідно до Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №117357724 від 16.03.2018 року, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира за № 22 по вул. Шпитальна, 3 в м.Тернополі.

02 квітня 2018 року приватним виконавцем надіслана вимога ОСОБА_2 в якій зобов'язано останнього 12.04.2018 року з'явитися на місце проведення виконавчих дій з метою встановлення майнового стану боржника, яке відбудеться 12 квітня 2018 року о 18.00год по вул. Шпитальна, 3/22 в м.Тернополі .

12 квітня 2018 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою: м.Тернопіль, вул.Шпитальна, 3/22, на неодноразові дзвінки та стукіт в двері ніхто не відреагував, що підтверджується актом державного виконавця від 12 квітня 2018 року.

16 квітня 2018 року приватним виконавцем надіслана вимога ОСОБА_2 в якій зобов'язано останнього 26.04.2018 року з'явитися на місце проведення виконавчих дій з метою перевірки майнового стану боржника, яке відбудеться 26 квітня 2018 року о 18.00год по вул. Шпитальна, 3/22 в м.Тернополі .

26 квітня 2018 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою: м.Тернопіль, вул.Шпитальна, 3/22. Встановлено, що двері квартири зачинені, на неодноразові дзвінки та стукіт в двері ніхто не відреагував, що підтверджується актом державного виконавця від 26 квітня 2018 року.

Суд, розглянувши подання, вивчивши матеріали справи, вважає, що подання не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла та не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку, інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Положеннями ст. 311 ЦК передбачено право на недоторканність житл

Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст. 311 ЦК житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.

Відповідно до вимог ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

Згідно з вимогами п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

Відповідно до вимог ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях( ч. 6 ст. 81 ЦПК).

З аналізу вищенаведених вимог закону вбачається, що державному виконавцю слід довести, що житло належить боржнику або він має право користування ним, що боржник достовірно знає про наявність виконавчого провадження та повідомлявся про намір державного виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту майна, але чинив цьому перешкоди, не надавав доступу до житла у відведений для нього час вчинення виконавчих дій.

Встановлено, що в матеріалах справи наданих приватним виконавцем до суду відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_2 про дату, час та місце вчинення виконавчих дій, необхідність з’явитись за місцем реєстрації щодо встановлення майнового стану. Копії вимог-повідомлень, які додані до матеріалів подання, можуть свідчити лише про факт надсилання їх адресату, а не про вручення їх останньому.

Доказом належного повідомлення про час та місце проведення виконавчих дій є рекомендоване поштове повідомлення, яке повернулось до виконавця із відміткою про вручення повідомлення особі.

Зазначені в поданні та акті приватного виконавця від 12 квітня 2018 року доводи про те, що дверей квартири за №22 по вул.Шпитальна, 3 в м.Тернополі ніхто не відкривав, не можна розцінювати, як перешкоджання боржника входженню державним виконавцем у належне йому житло, оскільки ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про час та місце вчинення виконавчих дій.

Більше того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту перебування боржника у спірній квартири та свідомого ухилення від допуску виконавця до житла.

Доводи приватного виконання щодо перешкоджання боржника у виконанні рішення суду та ненадання доступу до житла не підтвердженні належними та достовірними доказами та базуються на припущеннях.

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту умисного створення перешкод з боку ОСОБА_2 для проведення виконавчих дій приватним виконавцем суду не представлено.

Суд приймає до уваги те, що примусове проникнення до житла людини є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, оскільки пов'язане з обмеженням конституційного права людини на недоторканість житла чи іншого володіння.

При вирішенні питання про надання дозволу на примусове проникнення до володіння боржника суд має переконатися, що боржник перешкоджає виконанню рішення суду, що унеможливлює його примусове виконання, чим порушує права стягувача.

Таким чином, подані до суду матеріали про примусове проникнення до житла, що належить боржнику, не свідчать про те, що ОСОБА_2 належним чином повідомлявся про намір державного виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту нерухомого майна, останній чинив цьому перешкоди та не надавав доступу до житла у відведений для нього час вчинення виконавчих дій.

Враховуючи вищенаведенні вимоги закону та встановленні обставини справи, приймаючи до уваги недостатність проведених виконавчих дій, відсутність даних про належне сповіщення боржника про проведення виконавчих дій, відомостей, що підтверджують факт свідомого ухилення боржника від виконання судового рішення, суд вважає, що у задоволенні подання приватного виконавця про примусове входження до квартири за №22 по вул.Шпитальна, 3 в м.Тернопіль слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 30 Конституції України, ст. 439 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання -вул.Шпитальна,3/22 м.Тернопіль, ідентифікаційний номер- НОМЕР_2), а саме - в квартиру за №22 по вул. Шпитальна, 3 в м.Тернополі відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 07 травня 2018 року.

Головуючий