Рішення № 7383053, 15.12.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2009 р. Справа № 16/154

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашника В.О.

при секретарі судового засідання Гурик І.П.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України".

Кловський узвіз, 9/1, м.Київ,01021

до відповідача: Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз".

вул. Ленкавського, 20, м.Івано-Франківськ,76000

про стягнення заборгованості в сумі 2632075,32 грн, що виникла з договору доручення №116-141 від 01.03.2006року.

За участі представників:

Від позивача: Грищенюк Д.І. - провідний юрисконсульт, (довіреність №2-10 від 08.01.2009р.)

Від відповідача: Максимів І.Д. - нач. юрвідділу, (довіреність №05-16/1315 від 10.08.2009р.)

Олексин Л.П. - заступник нач. юрвідділу, (довіреність №05-18/814 від 13.05.2009р.)

В судовому засіданні 08.12.2009р. оголошена перерва до 12год 00хв. 15.12.2009р.

встановив:

Між Позивачем, Дочірна компанія "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", та Відповідачем, ВАТ по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз", 01.03.2006року , був укладений договір доручення №116-141, за умовами якого ,Відповідач від імені та за рахунок Позивача зобов"язується виступати замовником по розробці проектно-кошторисної, дозвільної та іншої необхідної документації для будівництва підвідних та розподільчих газових мереж у Івано-Франківській області, та передати її Позивачу.

Крім цього, Відповідач зобов"язувався ввести газопроводи в промислову експлуатацію, згідно з діючими в Україні будівельними нормами не пізніше 31 грудня 2006року.

Пунктами 5.1 та 5.2 Договору передбачено, що загальна сума договорів , які укладає Відповідач на виконання умов Договору , не повинна перевищувати суму у 44000000,00грн. , яку Позивач зобов"язаний перерахувати Відповідачу протягом 15 днів з дати підписання Договору.

На виконання договірних зобов"язань, Позивачем було проведено перерахування коштів в сумі 44000000,00грн., на підставі платіжного доручення №3310 від 07.03.2006року та №3311 від 07.03.2006 року.

Пунктом 2.1.9 Договору зобов"язано Відповідача протягом 10 днів з моменту введення газопроводу в промислову експлуатацію надати Позивачу остаточний звіт про виконання доручення з додатком документів по формі, наведеної в додатку №2 до цього договору, а також виправдні документи.

Відповідач, виконавши доручення по Договору в повному обсязі , надав Позивачу остаточний звіт та виправдні документи , які свідчили про те , що з 44000000,00грн., переданих йому Позивачем, Відповідачем використано 42127640,83грн. Таким чином , залишок невикористаних коштів склав 1872359,17грн.

Вказана сума сторонами погоджена , що підтверджується також і актом звірки взаєморозрахунків від 17.09.2009р., проведений за період з 01.07.2008р. по 30.09.2008р., за підписами уповноважених осіб двох сторін.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1.9 Договору, все отримане в результаті виконання Відповідачем своїх зобов"язань по Договору, є власністю Позивача.

Однак, кошти в сумі 1872359,17грн. не були повернені Позивачу.

Оскільки, Відповідачем були порушені грошові зобов"язання, то на підставі положень ст.625 ЦК України , Позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні збитки , які за період з 03.12.2007р по 16.09.2009р., складають 659070,43грн., а також 3% річних від простроченої суми , в розмірі 100645,72грн.

Таким чином, загальна сума боргу Відповідача перед Позивачем, складає 2632075,32грн., що і є ціною позову.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав з підстав , викладених в позовній заяві та просить суд позов задоволити повністю.

Відповідач позовні вимоги не визнав ,вважає їх безпідставними. Свої заперечення стосовно позову ,виклав у відзиві за №05-18/1926 від 08.12.2009р.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив , що Договором доручення №116-141 від 01.03.2006р. не передбачено порядок та строк повернення невикористаних коштів довірителя.

Оскільки , вимога Позивача про повернення коштів в сумі 1872359,17грн. до моменту подання Позовної заяви до суду , на адресу Відповідача не надходила, то відповідно між сторонами не існувало спору. В зв"язку з цим , безпідставно є нарахування Позивачем інфляційних витрат та річних за порушення грошових зобов"язань , як це передбачено ст.625 ЦК України , оскільки такі зобов"язання не виникли.

Право на звернення до суду за захистом порушеного права виникає у Позивача тільки після пред"явлення вимоги Відповідачу про повернення невикористаних коштів. Такої вимоги Відповідач від Позивача не отримав , а отже і не порушив строк на повернення коштів.

З наведених підстав , представник відповідача просить суд залишити позов без розгляду.

Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін , дослідивши обставини у справі і подані докази , суд вважає ,що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із слідуючих підстав:

Статтею 1000 ЦК України передбачено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Між сторонами у справі , 01.03.2006року ,був укладений договір доручення за №116-141.

Відповідно до вказаного договору Відповідач від імені та за рахунок Позивача зобов"язувався виступити замовником по розробці проектно-кошторисної , дозвільної та іншої документації для будівництва підвідних та розподільчих газових мереж у Івано-Франківській області, а також по будівництву цих мереж та введення їх в промислову експлуатацію не пізніше 31 грудня 2006року.

Пунктами 5.1 та 5.2 Договору передбачено, що загальна сума договорів , які укладає Відповідач на виконання умов Договору , не повинна перевищувати суму у 44000000,00грн. , яку Позивач зобов"язаний перерахувати Відповідачу протягом 15 днів з дати підписання Договору.

Вказана договірна умова Позивачем виконана , вказані кошти були перераховані Відповідачу на підставі платіжного доручення №3310 від 07.03.2006року та №3311 від 07.03.2006року.

Пунктом 2.1.9 Договору передбачено , що Відповідач , протягом 10 днів з момемнту введення газопроводу в промислову експлуатацію надає Позивачу звіт про виконання доручення з додатком документів , в тому числі і виправдних.

Відповідач, виконавши доручення по договору в повному обсязі , разом з остаточним звітом надав Позивачу виправдні документи, які свідчили про те , що з 44000000,00грн. ним використано 42127640,83грн.

Таким чином, залишок невикористаних коштів, склав 1872359,17грн.

Відповідно до положень ст.1006 ЦК України, повірений зобов"язаний негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Пунктом 2.1.9 Договору передбачено , що все отримане в результаті виконання Повіреним своїх зобов"язань згідно умов цього Договору , є власністю Довірителя.

Таким чином , право на повернення Відповідачем залишку невикористаних ним коштів, виникло у позивача на підставі наведеної норми закону та положень Договору.

З врахуванням викладеного , суд вважає, що позовна вимога , щодо стягнення з Відповідача коштів в сумі1872359,17грн. , є обгрунтованою і підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з Відповідача інфляційних витрат в сумі 659070,43грн. та 3% річних від простроченої суми , що складає 100645,72 грн. ,то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню із слідуючих підстав:

Відповідно до ст.625 ЦК України , Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право вимоги виконання зобов"язання та строк його виконання передбачено ст.530 ЦК України , зокрема якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні стверджував , що позивачем, 29.12.2007р. була надіслана на адресу Відповідача вимога за №16661/6 про необхідність повернення невикористаних коштів в сумі 1872359,17грн , однак , вона залишена Відповідачем без виконання.

Відповідач факт одержання вимоги заперечив , про що вказав у відзиві на позов та підтвердив в судовому засіданні.

Позивач, на вимогу суду, не подав доказів про надіслання Відповідачу такої вимоги ,а тому факт її надіслання є Позивачем не доведений.

Враховуючи викладені обставини суд вважає , що у Позивача не виникло право на стягнення у Відповідача інфляційних витрат в сумі 659070,43 грн. та 3% річних в сумі 100645,72грн., а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України , судові витрати підлягають стягненню з Відповідача , пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного , у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.530, 625, 1000, 1006 ЦК України , керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Відповідача, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" ( вул. Ленкавського, 20, м.Івано-Франківськ, код 03361046) на користь Позивача, Дочірна компанія "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" ( Кловський узвіз, 9/1, м.Київ,код 30019801) невикористані згідно договору доручення №116-141 від 01.03.2009р. кошти в сумі 1872359,17грн. , а також 18723,59грн. державного мита і 199,00грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити Позивачу.

В задоволенні решти суми позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                            Калашник В. О.

                                                  рішення підписане 28.12.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ Попович В. В.