Рішення № 7383012, 06.11.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2009 р. Справа № 25/31

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Максимів Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Івано - Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства

(вул. Ленкавського, 20, м.Івано-Франківськ, 76010)

до Івано-Франківського міського відділу УМВС України в Івано-Франківській області

(вул. Бельведерська, 31, м. Івано-Франківськ, 76000;

вул. Ак. Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018)

про стягнення 97 646,66 грн. заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: Ванджура І.Б. –нач. юрид. відділу (довір. №08/16-2159 від 26.12.08);

від відповідача: Пендель О.Я. –нач. сектору юрид. забезп. (довір. №12/46-юр від 26.02.09),

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківського міського відділу УМВС України в Івано-Франківській області про стягнення 97 646,66 грн. заборгованості, з яких 84 844,09 грн. основного боргу за газопостачання, 4 401,83 грн. пені, 4 936,53 грн. втрат від інфляції та 1209,40 грн. суми 3% річних, а також 2 254,81 грн. основного боргу за технічне обслуговування систем газопостачання. Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач здійснював поставку природного газу для потреб відповідача, однак відповідач вчасно не розрахувався за спожитий природний газ, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 27.07.09 становила 84 844,09 грн. Крім того, в обґрунтування позову позивач посилався також на те, що відповідач не дотримується умов укладеної між сторонами угоди № 268/258 від 01.01.05 на здійснення технічного огляду і профілактичного обслуговування обладнання газового господарства, яке належить відповідачу, не проводить оплату, у зв’язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 27.07.09 становить 2 254,81 грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.09 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 08.09.09.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 08.09.09 та від 22.09.09 розгляд справи відкладався на 22.09.09 та на 06.10.09 відповідно.

У судовому засіданні 06.10.09, 14.10.09, 22.10.09 оголошено перерву до 14.10.09, 22.10.09 та до 06.11.09.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в частині стягнення залишку основного боргу за газопостачання в розмірі 60 468,46 грн., а також суми пені, трьох відсотків річних, втрат від інфляції та основного боргу за технічне обслуговування систем газопостачання, у зв’язку з оплатою відповідачем суми основного боргу за газопостачання у розмірі 24375,63 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення залишку основного боргу за газопостачання визнав у розмірі 60 468,46 грн., а в частині стягнення суми пені, трьох відсотків річних та втрат від інфляції визнав частково, з урахуванням часу здійснених оплат, та подав клопотання від 08.09.09 № 12\323\юр (а.с. №26) про зменшення розміру штрафних санкцій, у зв’язку з тим, що УМВС України в Івано-Франківській області є бюджетною установою і заборгованість за спожитий газ виникла з незалежних від відповідача обставин, а саме через недостатнє фінансування. Щодо позовних вимог в частині стягнення основного боргу за технічне обслуговування систем газопостачання представник відповідача заперечував у зв’язку з їх недоведеністю.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши матеріали справи та дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судом під час розгляду справи, 01.01.09 між позивачем та відповідачем було укладено договір №258 на постачання та транспортування природного газу (далі - Договір) (а.с. №№56-57), предметом якого є надання позивачем (виконавець) послуг відповідачу (замовник) з транспортування і постачання природного газу та оплата наданих послуг замовником (п. 1.1 Договору).

При цьому, зі сторони відповідача Договір підписаний з протоколом розбіжностей (а.с. №58).

Відповідно до письмових пояснень представника відповідача (а.с. №66) Договір укладався з протоколом розбіжностей та будь-яких зауважень до протоколу розбіжностей від позивача не надходило. Також, згідно із письмовими поясненнями представника позивача (а.с. №65) заперечень щодо протоколу розбіжностей до Договору не направлялося.

У відповідності до протоколу розбіжностей пункт 6.1 Договору виключено.

Згідно із п. 6.2 Договору остаточний розрахунок за надані послуги з транспортування та постачання газу здійснюється замовником на підставі акта прийому-передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа місяця, наступного за звітним.

На виконання умов Договору позивач надавав відповідачу послуги з постачання природного газу, а саме протягом січня –квітня 2009 р. поставив відповідачу 58011 м3 природного газу, про що свідчать підписані та скріплені печатками сторін акти приймання-передачі газу №258 за січень –квітень 2009 р. (а.с. №№7-10).

Відповідач послуги з постачання природного газу оплатив частково, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 84 844,09 грн., яка визнана та підтверджена відповідачем в адресованому позивачу листі від 10.08.09 №10230 (а.с. №44).

Однак, під час розгляду справи судом відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості за спожитий природний газ на загальну суму 24375,63 грн., про що свідчать платіжні доручення №114 від 19.08.09 на суму 1024,63 грн. (а.с. №64) та №239 від 14.10.09 на суму 23351,00 грн. (а.с. №81) з відмітками банку про проведення платежу.

У зв’язку з чим, відповідно до наданого позивачем акта звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.09 по 22.10.09 (а.с. №78), складеного та підписаного позивачем в односторонньому порядку, що за своїм змістом є довідкою позивача, заборгованість відповідача за спожитий природний газ становить 60468,46 грн.

У силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні приписи містить ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, згідно з положеннями якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, що відповідач взяті на себе зобов’язання згідно з укладеним Договором в повному обсязі не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем.

За таких обставин справи позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за газопостачання на суму 60468,46 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а провадження у справі частині стягнення основного боргу за газопостачання на суму 24375,63 грн. підлягає припиненню відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).

Згідно із ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 вказаного кодексу учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 230 зазначеного кодексу передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 зазначеної статті).

Пунктом 7.5. Договору, з урахуванням протоколу розбіжностей, передбачено, що за порушення строків виконання зобов’язань зазначених у розділі 6 даного Договору, відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 11.02.09 по 27.07.09 у сумі 4 401,83 грн. з урахуванням положень п. 6.2 Договору щодо часу виникнення заборгованості за кожний місяць (11-е число кожного наступного за звітним місяця), а також з урахуванням розміру щомісячної часткової оплати відповідачем вартості спожитого природного газу (а.с. №59).

Однак, при цьому позивачем не було враховано часу оплати відповідачем вартості спожитого природного газу.

Відтак, з огляду на встановлення судом факту прострочення виконання відповідачем грошових зобов’язань з оплати послуг з постачання природного газу, а також беручи до уваги час оплати відповідачем вартості спожитого природного газу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені за заявлений період є обґрунтованими на суму 4040,16 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги рекомендації Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в його листі від 03.04.97 N 62-97р, позовні вимоги в частині стягнення втрат від інфляції у сумі 4 936,53 грн. є обґрунтованими на суму 3962,87 грн.

Відповідно, позовні вимоги в частині стягнення суми 3% річних у розмірі 1209,40 грн. є обґрунтованими на суму 1034,93 грн.

Разом з тим, відповідач подав клопотання (а.с. №26), в якому просив суд зменшити розмір штрафних санкцій. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилався на те, що заборгованість за спожитий газ виникла з незалежних від відповідача обставин, а саме через недостатнє фінансування, у зв’язку з тим, що УМВС України в Івано-Франківській області є бюджетною установою і фінансується з Державного бюджету України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Водночас, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання та не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, у зв’язку з чим не підлягають зменшенню в порядку ст. 83 ГПК України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача втрат від інфляції та суми 3% річних підлягають задоволенню на суму 3962,87 грн. та на суму 1034,93 грн. відповідно.

Однак, при вирішенні питання щодо зменшення неустойки (пені) суд бере до уваги наступне.

Відповідач сплатив частину основного боргу за спожитий природний газ.

Положеннями ст. 27 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" затверджено перелік захищених статей видатків загального фонду Державного бюджету України на 2009 рік за економічною структурою видатків, за яким, зокрема, оплата комунальних послуг та енергоносіїв здійснюється виключно за кодом економічної класифікації 1160. Також, Інструкцією про складання та виконання розпису Державного бюджету України, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14.06.04 №386, передбачено зведений кошторис, згідно з яким оплата природного газу вчиняється за кодом економічної класифікації 1164.

Як вбачається з довідки відповідача №5/633 від 14.08.09 (а.с. №27), згідно з доведеним кошторисом МВС України на 2009 рік для УМВС України в Івано-Франківській області по коду економічної класифікації видатків 1164 "Оплата природного газу" затверджено асигнування в сумі 1 215700,00 грн., але станом на 01.08.09 профінансовано лише 333 300 грн., що становить 27% від затвердженої суми коштів, передбачених на оплату за споживання природного газу.

При цьому, розрахунки відповідача перед позивачем за спожитий природний газ здійснюється поступово за рахунок кошторисних призначень УМВС України в Івано-Франківській області по мірі надходження коштів з Державного бюджету України, згідно помісячного розпису асигнувань.

Отже, недофінансування відповідача з Державного бюджету України становило 63%.

За таких обставин справи суд вважає за необхідне зменшити неустойку (пеню) на 63%.

У зв’язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню на суму 1494,86 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2 254,81 грн. основного боргу за технічне обслуговування систем газопостачання суд зазначає наступне.

Як встановлено судом під час розгляду справи, 01.01.05 між позивачем та відповідачем укладено угоду №268/258 (далі - Угода) (а.с. №№72-73), зі строком дії до 31.12.09 (п. 4 Угоди), за умовами якої позивач (виконавець) зобов’язався здійснювати технічний огляд і профілактичне обслуговування обладнання газового господарства, яке належить замовнику, а замовник (відповідач) зобов’язався оплачувати вартість робіт з технічного огляду і профілактичного обслуговування у встановлені терміни в сумі згідно розділу ІІ Угоди (п. 1 Угоди).

Розділ ІІ Угоди містить розрахунок такої суми, а згідно із п. 1 Угоди вартість виконаних робіт підлягає індексації у зв’язку з ростом заробітної плати і т. ін.

Відповідно до розділу ІІІ Угоди замовник попередньо оплачує вартість робіт, передбачених розділом І Угоди, в наступні терміни: за І-ий квартал до 30.03, за ІІ-ий квартал до 30.06, за ІІІ-ій квартал до 30.09, за ІV-ий квартал до 30.12.

Згідно із поданим позивачем розрахунком заборгованості з технічного обслуговування газових приладів по Угоді за період з 01.10.07 по 30.06.09 (а.с. №18). заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 254,81 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, надана позивачем відомість газифікованих об’єктів, на яких проведено роботи за Угодою (а.с. №74) містить підпис відповідальної особи відповідача за газове господарство лише за 02.03.09, а акт прийняття виконаних робіт за період з 01.01.07 по 30.06.09 (а.с. №79) не підписаний відповідачем.

Таким чином, позивачем не надано суду докази надання відповідачу послуг з технічне обслуговування систем газопостачання на суму 2 254,81 грн.

Втім, відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Отже, якщо договором встановлений обов'язок замовника оплатити вартість робіт до їх виконання (попередня оплата), замовник повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором підряду.

У розділі ІІІ Угоди сторони дійшли згоди щодо попередньої оплати вартості робіт.

На підставі наведеного суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення 2254,81 грн. задовольнити та стягнути вказану суму як попередню оплату за технічне обслуговування систем газопостачання.

За правилами, встановленими ст. 49 ГПК України, судові витрати по справі слід покласти на відповідача, оскільки спір доведено до судового розгляду внаслідок дій відповідача. При цьому, витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, в частині зменшення на підставі ст. 83 ГПК України розміру неустойки (штрафу, пені), відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем (п. 6.3 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 04.03.98 р. N02-5/78).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 526, 546, 549, 598, 625, 854 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 193, 216, 231 Господарського кодексу України ст. ст. 22, 44, 49, 55, 80 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Івано-Франківського міського відділу УМВС України в Івано-Франківській області (вул. Бельведерська, 31, м. Івано-Франківськ, ідентифікаційний код 25576238) на користь відкритого акціонерного товариства "Івано - Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства (вул. Ленкавського, 20, м.Івано-Франківськ, 76010; ідентифікаційний код 20551297) 60 468,46 грн. основного боргу за газопостачання, 2 254,81 грн. попередньої оплати за технічне обслуговування систем газопостачання, 1494,86 грн. пені, 3 962,87 грн. втрат від інфляції, 1034,93 грн. суми 3% річних, 961,37 грн. державного мита, 116,17 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 24375,63 грн. основного боргу за газопостачання.

У решті позовних вимог (в частині стягнення 2906,97 грн. пені, 973,66 грн. втрат від інфляції, 174,47 грн. суми 3% річних) відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                   Т.Е. Валєєва

                     рішення підписане 23.12.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______