Рішення № 7383008, 21.12.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.09 Справа № 18/309/09

Суддя

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Прогрес” (69050, м.Запоріжжя, вул. Космічна, 124/1)

до відповідача: Антонівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (70040, Запорізька область, Вільнянський район, с. Антонівка, вул. Леніна, буд. 48)

про стягнення 13344,53 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Коновалова Н.В. довіреність б/н від 09.10.2009 р.

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

09.12.2009 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Прогрес»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Антонівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про стягнення 13344,53 грн., а саме: 11533,52 грн. основного боргу, 1262,47 грн. пені, 349,47 грн. втрат від інфляції та 199,07грн. 3 % річних, на підставі договору № 183 на технічне обслуговування та поточний ремонт автомобілів від 06.02.2007 року, ст.ст. 193, 202, 203, 216, 217, 218, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 530, 547, 625, 629 ЦК України.

Ухвалою суду від 10.12.2009 року порушено провадження у справі № 18/309/09, судове засідання призначено на 21.12.2009 року.

У судовому засіданні 21.12.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити та стягнути із Антонівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області 13344,53 грн., у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 183 від 06.02.2007 р.; надав витребувані документи, які прийняті судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника у судові засідання не направив. Про час і місце судового засідання був попереджений належним чином.

Згідно п. 3.6 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду направлена на юридичну адресу відповідача, яка зазначені у позові і у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.12.2009 р. серії АГ № 982987. Таким чином відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

У судовому засіданні 21.12.2009 р., розгляд справи закінчений і, за згодою представника позивача, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2007 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Прогрес»(надалі –позивач, виконавець) та Антонівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області (надалі –відповідач, замовник) уклали договір № 183 на технічне обслуговування та поточний ремонт автомобілів (надалі –договір).

За умовами договору (п. 1.1.) замовник доручає, а виконавець зобов’язаний здійснити на умовах даного договору технічне обслуговування та поточний ремонт автомобілів, які належать замовнику згідно додатку, за замовленнями відповідача у приміщеннях Центру технічного обслуговування «Прогрес»за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, 124/Восточна, 1.

Замовник, за виконання ремонтних робіт та технічне обслуговування, сплачує виконавцю на його розрахунковий рахунок 11 533,52 грн. (п.1.3. договору)

06.02.2007 р. відповідачем складений наряд-замовлення, згідно якого, позивач повинен був здійснити технічне обслуговування та поточний ремонт певного транспортного засобу.

Позивач виконав умови договору щодо технічного обслуговування та поточного ремонт транспортного засобу, вказаного у наряді-замовленні від 06.02.2007 р.

28.04.2009 р. сторонами був підписаний наряд-замовлення (кінцевий) № Ар-14401 від 28.04.2009 р. згідно якого, вартість виконаних позивачем робіт, склала –11533,52 грн.

Наряди-замовлення від 06.02.2007 р. та від 28.04.2009 р. складені відповідно до «Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобілів транспортних засобів», затверджених наказом Мінтранспорту України № 792 від 11.11.2002 р.

Сторони у договорі узгодили (п. 4.1.), що розрахунок між замовником та виконавцем здійснюється протягом 3-х банківських днів після підписання акту виконаних робіт за надані послуги та на підставі виставленого рахунку.

28.04.2009 р. сторонами спору був підписаний акт Ар-1440/1 здачі-приймання робіт (наданих послуг), де загальна вартість виконаних робіт склала 11 533,52 грн.

Як з’ясовано судом, позивач виконав умови договору у повному обсязі, здійснив технічне обслуговування та поточний ремонт автомобілю: ЗАЗ 1102 держ. номер 11152 НР, рік випуску 1994, VIN код ХТЕ 110216R02592660, який належить відповідачу.

Відповідач взяті на себе зобов’язання не виконав належним чином, роботи надані позивачем прийняв, але не оплатив їх вартість.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 11 533,52 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України). Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Якщо інше не встановлене договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно «Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобілів транспортних засобів», затверджених наказом Мінтранспорту України № 792 від 11.11.2002р.: технічне обслуговування - операція чи комплекс операцій із задоволення вимог, установлених експлуатаційною чи сервісною документацією ДТЗ як умова забезпечення відповідності його експлуатаційних характеристик вимогам виробника і нормативних документів; технологічний документ - графічний або текстовий документ, який окремо чи разом з іншими документами визначає технологічний процес чи операцію виготовлення виробу, надання послуг.

Відповідно вказаних вище правил визначено порядок оплати послуг (робіт): оплата робіт, які виконуються у присутності Замовника, за рахунком-фактурою, складеним за нарядом-замовленням, здійснюється Замовником як готівкою, так і безготівковим перерахуванням коштів. Виконавець оформляє кошторис витрат на виконання робіт (надання послуг), який підписується сторонами і стає невід'ємною частиною договору. Після надання послуг і прийняття виконаних робіт з урахуванням їхньої відповідності встановленим вимогам Замовник повністю оплачує роботи за умовами договору.

Таким чином, аналізуючи норми чинного законодавства, вбачається, що позивач виконав умови договору належним чином та на підставі діючих нормативно-правових актів України.

Відповідач умови договору виконав не належним чином і факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений представником позивача у судовому засіданні та підтверджений матеріалами справи. Крім того, представник позивача надав суду акт звіряння розрахунків підписаний сторонами спору, згідно якого, станом на 17.12.2009 р. у відповідача існує заборгованість у сумі 11533,52 грн.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 1262,47 грн. пені, за період часу з 05.05.2009 р. по 04.11.2009 р., відповідно до представленого розрахунку.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Сторони у договорі визначили (п. 5.2.), що в разі несвоєчасної оплати за роботи відповідач виплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від суми несвоєчасно перерахованих коштів, за кожен прострочений день.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно із положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Наданий позивачем розрахунок суми пені суд вважає не вірним, вимогу про стягнення цієї суми із відповідача такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме в частині – 1257,15 грн.; в частині стягнення із відповідача пені у розмірі 5,32 грн., суд відмовляє в задоволенні позову, у зв’язку із перевищенням терміну нарахування цієї суми, що суперечить п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, оскільки вірним є нарахування пені за період часу із 06.06.2009 р. (включно) по 04.11.2009 р.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 199,07 грн. 3 % річних за період часу з 05.05.22009 р. по 01.12.2009 р. та 349,47 грн. втрат від інфляції з травня 2009р. по листопад 2009 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 199,07 грн. підлягає задоволенню.

Наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції суд вважає не вірним, але вимогу про стягнення із відповідача 349,47 грн. такою, що підлягає задоволенню, не дивлячись на допущені помилки у розрахунку, оскільки за умови здійснення нормативно-обґрунтованого розрахунку, заявлена до стягнення сума є меншою ніж при здійсненні вірного розрахунку. Таким чином, вказана вимога задовольняється судом.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували позицію позивача.

В цілому позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Антонівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (70040, Запорізька область, Вільнянський район, с. Антонівка, вул. Леніна, буд. 48, код ЄДРПОУ 04353404) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Прогрес»(69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 124/1, код ЄДРПОУ 24908908, п/р 2600321730 в ВАТ “МЕТАБАНК”, МФО 313582) 11 533 (одинадцять тисяч п’ятсот тридцять три) грн. 52 коп. основного боргу, 1 257 (одну тисячу двісті п’ятдесят сім) грн. 15 коп. пені, 199 (сто дев’яносто дев’ять) грн. 07 коп. 3 % річних, 349 (триста сорок дев’ять) грн. 47 коп. втрат від інфляції, 133 (сто тридцять три) грн. 39 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 90 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову –відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Згідно з оригіналом.Спеціаліст 1 категорії ____ О.В.Маркова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 25.12.2009 р.