Ухвала суду № 73829341, 07.05.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7610/18

Провадження № 2/522/6288/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Бойчук А.Ю, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про поновлення на роботі, зобов’язання сплатити фактично відпрацьовані години та зобов’язання сплатити час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

03.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про поновлення на роботі, зобов’язання сплатити фактично відпрацьовані години та зобов’язання сплатити час вимушеного прогулу.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цивільної справи за вищевказаною позовною заявою визначено суддю Бойчука А.Ю.

До початку судового розгляду справи суддя, з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості головуючого у справі, заявив самовідвід з тих мотивів, що суддею Бойчуком А.Ю. було постановлено рішення по справі № 522/11236/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про поновлення на роботі, у якому він висловлював свою правову позицію з цього питання, що може викликати сумніви у його неупередженості при розгляді даної цивільної справи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає самовідводу якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з'ясування обставин у справі та перевірки доказами.

Згідно зі ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов’язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинуваченнямає право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ч.1 ст.39 ЦПК України, за наявності підстав, зазначених у статтях36,37і38цьогоКодексу, суддя зобов’язаний заявити самовідвід.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».

Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Відповідно до п.п.103, 104, 105 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09.01.2013 року (остаточне27.05.2013 року), «Для того, щоб встановити, чи може суд вважатися «незалежним» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, слід звернути увагу на спосіб призначення його членів і строк їхніх повноважень, існування гарантій проти тиску ззовні та на питання, чи створює орган видимість незалежного. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ’єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (1) суб’єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто, чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об’єктивним у цій справі, та (2) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб’єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об’єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (обєктивний критерій), а й може бути пов’язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб’єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об’єктивної безсторонності…».

Аналогічний правовий висновок зроблено Європейським судом з прав людини у п.п.49, 50 рішення у справі «Білуха проти України».

Заява про самовідвід судді заявлена до початку з'ясування обставин справи та перевірки доказами, тому відповідає вимогам ст. 39 ЦПК України.

З метою недопущення у сторін сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, а також з метою запобігання в подальшому будь-якої недовіри з боку осіб, що приймають участь у справі та забезпечення справедливого, своєчасного, об’єктивного та неупередженного розгляду цієї справи, попередження можливості скасування рішення з мотивів упередженості судді, на підставі ст. 36 ЦПК України заявлений по справі самовідвід судді Бойчука А.Ю. підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 ст.41 ЦПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленомустаттею 33 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись: ст.ст.36,39,41,258,260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Прийняти самовідвід судді Бойчука А.Ю. у розгляді справи № 522/7610/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про поновлення на роботі, зобов’язання сплатити фактично відпрацьовані години та зобов’язання сплатити час вимушеного прогулу.

Цивільну справу № 522/7610/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про поновлення на роботі, зобов’язання сплатити фактично відпрацьовані години та зобов’язання сплатити час вимушеного прогулу - направити для подальшого розподілу до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення головуючого судді у справі, в порядку, встановленому частиною третьою статті 14 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.Ю. Бойчук