Ухвала суду № 73827749, 04.05.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/6167/17 04.05.2018

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/784/230/18 Головуючий у суді першої інстанції: Сухаревич З.М.

Категорія: п.9 ч.1 ст. 309 КПК України Доповідач апеляційного суду: Гулий В.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 травня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючого - Гулого В.П.

суддів Куценко О.В., Фаріонової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Бондаренко М.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в рамках кримінального провадження № 42017151030000177 матеріали за апеляційною скаргою захисника Молоткова В.М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 квітня 2018 року про поновлення процесуального строку та арешт майна.

Учасники судового провадження:

прокурор Точонов В.В.,

захисник Молотков В.М.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги захисника.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 квітня 2018 року та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Короткий зміст рішення слідчого судді суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 квітня 2018 року задоволено клопотання слідчого СВ Заводського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області Жданюка А.В.

Поновлено процесуальний строк звернення до суду з клопотанням про арешт майна.

Накладено арешт на майно, вилучене під час особистого обшуку ОСОБА_4, а саме: мобільний телефон «iPhone 7» (IMEI: НОМЕР_2) та сім карту оператора мобільного зв'язку «Київстар» з маркуванням НОМЕР_1.

Постановлено зберігати вказане майно у камері зберігання речових доказів Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області.

Узагальнені доводи апеляційної скарги захисника.

Вважає, що прийнята ухвала є такою, що не відповідає КПК України, та підлягає скасуванню.

Вказує, що при накладенні арешту на майно не було дотримано передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України строків звернення із клопотанням про арешт майна.

На переконання апелянта, слідчим пропущений строк, вказаний ч. 5 ст. 171 КПК України, без поважних причин.

Також, на думку апелянта слідчий суддя недодержалась вимог ст. 170-173 КПК України.

Встановлені слідчим суддею суду першої інстанції обставини.

5 березня 2018 року слідчий групи слідчих СВ Заводського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області Жданюк А.В., за погодженням з прокурором Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 Миколаївської області Точоновим В.В., в рамках здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42017151030000177, звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно, в якому просив: поновити строки подання даного клопотання, накласти арешт на майно, вилучене під час особистого обшуку у ОСОБА_4, а саме: мобільний телефон «iPhone 7» (IMEI: НОМЕР_2) та сім карту оператора мобільного зв'язку «Київстар» з маркуванням НОМЕР_1 та визначити місце зберігання арештованого майна - камеру зберігання Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області.

Задовольняючи клопотання слідчий суддя послалась на поважні причини пропуску строку для звернення до суду з клопотанням про арешт майна, а також обґрунтовувала тим, що вилучене майно має суттєве значення для кримінального провадження, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та може бути конфісковано, як вид покарання за санкцією ч. 3 ст. 369 КК України.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідача про зміст оскаржуваної ухвали, доводи, викладені в апеляційній скарзі, пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про залишення оскаржуваної ухвали без змін, вивчивши матеріали судового та кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, не виходячи за межі вимог апеляційної скарги, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд визнає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Як передбачено п. 1, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання.

Згідно вимогам ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

При вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку для звернення до суду з клопотанням про арешт майна та питання про арешт майна, вилучене під час особистого обшуку у ОСОБА_4, а саме: мобільний телефон «іPhone 7» (IMEI НОМЕР_2) та сім карту оператора мобільного зв'язку «Київстар» з маркуванням НОМЕР_1 слідчим суддею додержані вимоги ст. 117, 170 - 173 КПК України.

Виходячи з даних витягу з кримінального провадження, 9 жовтня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017151030000177 внесені дані за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 255 КК України.

Поновлюючи пропущений слідчим строк для подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, слідчий суддя послалась на поважність причин пропуску цього строку. Слідчий суддя погодилася, що складність кримінального провадження, наявність п'ятьох підозрюваних, великий обсяг слідчих дій, є поважними причинами пропуску строку, визначеного ч. 5 ст. 171 КПК України.

З такими висновками погоджується і суд апеляційної інстанції.

Згідно вимогам ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на обставини кримінального провадження, враховуючи вимоги ч. 1 та ч. 2 ст. 170 КПК України щодо завдання та мети арешту, слідчий суддя при постановленні рішення вірно врахував, що зазначене майно відповідає критерію речового доказу та на підставі ст. 170 КПК України підлягає арешту.

Окрім того, санкцією ч. 3 ст. 369 КК України, за якою ОСОБА_4 повідомлено про підозру, як вид покарання передбачено покарання у виді конфіскації майна.

Належність мобільного телефону «іPhone 7» (IMEI НОМЕР_2) та сім карти оператора мобільного зв'язку «Київстар» з маркуванням НОМЕР_3, які вилучені під час особистого обшуку у ОСОБА_4, не оспорюється.

За такого, суд апеляційного інстанції вважає також вірним висновок слідчого судді щодо необхідності у накладенні арешту на це майно також і з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону слідчим суддею в ході судового провадження, судом апеляційної інстанції не виявлено.

За такого, всі апеляційні доводи є неприйнятними.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, про що просить апелянт.

Керуючись ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 квітня 2018 року про поновлення процесуального строку та арешт майна залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Молоткова В.М., - без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: