Рішення № 7382735, 07.08.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.09 Справа № 1/93/09

Суддя

за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим, 95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17

до відповідача закритого акціонерного товариства “ЛІГО”, 69000, м. Запоріжжя, вул. Феросплавна, 38, адреса для листування: 69000, м. Запоріжжя, Північне шосе, 8

про стягнення 80418,43 грн.,

за зустрічним позовом закритого акціонерного товариства “ЛІГО”, 69000, м. Запоріжжя, вул. Феросплавна, 38, адреса для листування: 69000, м. Запоріжжя, Північне шосе, 8

до відповідача Фонду майна Автономної Республіки Крим, 95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17

про стягнення 119931,69 грн.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача –Спірін О.Л., довіреність № 7 від 07.04.2009 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

10.07.2009 р. Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до закритого акціонерного товариства “ЛІГО” про стягнення 80418,43 грн. орендної плати та 10112,05 грн. пені, на підставі договору оренди державного нерухомого майна за реєстр. № 200 від 03.03.2006 р. та п. 3 ст. 285 ГК України, п. 3 ст. 18, п. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 525, 526 ЦК України.

10.07.2009 р. порушено провадження у справі № 1/93/09, судове засідання призначено на 27.07.2009 р.

Ухвалою від 27.07.2009 р. судом прийнято зустрічний позов закритого акціонерного товариства “ЛІГО” до відповідача Фонду майна Автономної Республіки Крим про стягнення 119931,69 грн. орендної плати до спільного розгляду з первісним, розгляд справи відкладено на 06.08.2009 р.

06.08.2009 р. у судове засідання позивач за первісним позовом надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними матеріалами справи, у зв’язку з відсутністю фінансування.

Також 06.08.2009 р. судом отримано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач за первісним позовом - Фонд майна Автономної Республіки Крим, просить суд стягнути з відповідача 30550,59 грн. орендної плати за період з 12.06.2008 р. по 30.06.2009 р., а також пеню за несвоєчасну оплату у сумі 7479,31 грн., нарахованої за період з 28.03.2009 р. по 06.08.2009 р., у зв’язку з проплатами що здійснив відповідач та укладенням договору про зміну договору оренди № 200 від 03.03.2006 р. Відповідач своєю заявою фактично зменшує суму стягнення боргу, однак збільшує період стягнення. Зазначені суми заборгованості з орендної плати та розмір пені розраховані та відображені в наданому суду розрахунку орендної плати та пені. Інших доказів суду не надано.

Заява позивача відповідає нормам ст. 22 ГПК України та приймається судом.

Відповідач за первісним позовом заперечує проти уточнених позовних вимог. В судовому засіданні надав відзив на первісний позов.

Позивач за зустрічним позовом в судовому засіданні 06.08.2009 р. надав суду уточнення до зустрічної позовної заяви, в якій просить суд зобов’язати Фонд майна Автономної Республіки Крим зарахувати в рахунок наступних платежів суму 119931,69 грн. орендної плати, перерахованої за майно, яке закритим акціонерним товариством “ЛІГО” не використовувалось, свої вимоги обґрунтовує п. 6 ст. 762 ЦК України.

Заява позивача за зустрічним позовом відповідає нормам ст. 22 ГПК України, та приймається судом. Розглядаються уточнені позовні вимоги за зустрічним позовом.

Відповідач за зустрічним позовом направив відзив, в якому зазначає, що орендоване майно було передано у користування ЗАТ «ЛІГО»лише 01.05.2008 р. На думку відповідача ст. 762 ЦК України не передбачає можливості повернення надмірно сплачених грошей за оренду майна. З розрахунку суми зустрічної позовної заяви відповідач вбачає, що сума позовних вимог до Фонду майна Автономної Республіки Крим складається з суми орендної плати, що зайво сплачена як до Державного бюджету України так і на розрахунковий рахунок балансоутримувача. Тобто отримувачі грошей –різні юридичні особи, гроші були перераховані на різні розрахункові рахунки. Відповідач за зустрічним позовом робить підсумок, що враховуючи п. 3.7 Договору оренди, можливо зарахувати в рахунок наступних платежів до Бюджету України лише 49 971,55 грн.

06.08.2009 р. судом оголошено перерву до 07.08.2009 р. для надання додаткових доказів.

Розгляд справи закінчено 07.08.2009 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення за згодою представника ЗАТ „Ліго”.

У судовому засіданні 07.08.2009 р. відповідач за первісним позовом надав суду реєстр платіжних доручень та копії платіжних документів, за якими проводилась оплата по оренді державного майна за договором № 200 від 03.03.2009 р., які просить залучити до матеріалів справи, а також уточнений відзив на уточнений первісний позов, з якого вбачається, що відповідач первісний позов визнає частково. Зазначає, що відповідно до п.п. 1.1, 7.1 Договору оренди між відповідачем за первісним позовом та балансоутримувачем вказаного державного майна –Санаторієм ім. М.О.Семашка був підписаний акт прийому-передачі об’єкту оренди. Всупереч умовам Договору оренди № 200 від 03.03.2006 р. орендар не зі своєї вини не зміг приступити до користування всіма приміщеннями, які складають предмет даного Договору оренди, у зв’язку з чим має право на звільнення від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (ч.6 ст. 762 Цивільного кодексу України), а надмірна сума орендної плати, що надійшла до Державного бюджету та балансоутримувачу, підлягає зарахуванню в рахунок наступних платежів відповідно до п. 3.7 Договору.

Нарахування штрафних санкцій (пені та суми інфляційних втрат, що нараховувались на суму простроченої заборгованості) відповідач вважає повністю безпідставним, оскільки протягом всього часу терміну дії Договору оренди № 200 від 03.03.2006 р. останній мав значну переплату з орендної плати.

Також вважає, що позивачем сума заборгованості безпідставно була завищена на 9 043,61 грн., адже як видно з розрахунку Фонду майна АР Крим, сума перерахована відповідачем 27.03.2009 р. за оренду була без його відома зарахована в рахунок погашення пені.

Позовні вимоги (за уточненим первісним позовом) відповідач визнає на суму 7051,57 грн.

Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу за клопотанням представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника ЗАТ «Ліго», суд -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2006 р. між Фондом майна Автономної республіки Крим та закритим акціонерним товариством “ЛІГО” було укладено договір оренди державного нерухомого майна реєстр. № 200, який посвідчено нотаріально (надалі Договір).

23.05.2007 р. сторонами укладено додатковий договір до договору оренди державного нерухомого майна реєстр. № 200 від 03.03.2006 р., за реєстр. № 852.

Даний Договір укладений сторонами на строк з 03.03.2006 р. до 03.03.2031 р. (п. п. 5. додаткового договору до договору оренди державного нерухомого майна реєстр. № 200). Доказів припинення дії вказаного договору на момент розгляду справи сторонами не надано.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Фонд майна Автономної республіки Крим –орендодавець, передає в оренду закритому акціонерному товариству “ЛІГО” державне нерухоме майно: будівлі, нежитлові приміщення, елементи благоустрою, розташованих за адресою: м. Ялта, смт Сімеїз, вул. Володимира Луговського (вул. Морська), 18, що знаходиться на балансі санаторію ім. М.О. Семашка Державного комітету України у справах ветеранів, а ЗАТ «ЛІГО»- орендар, приймає у строкове платне користування за актом приймання-передачі.

Орендодавець, враховуючи, що зазначене майно знаходиться на балансі санаторію ім. М.О. Семашка Державного комітету України у справах ветеранів., доручає балансоутримувачу підписати акт приймання-передачі майна, зазначеного у п. 1.1. Договору (п. 1.3. Договору).

Акт приймання-передачі було підписано ЗАТ «ЛІГО» та санаторієм ім. М.О. Семашка Державного комітету України у справах ветеранів 03.03.2006 р.

Однак фактично, як це вбачається з переписки між ЗАТ «ЛІГО» та санаторієм (лист № 277/06 від 07.03.2006 р.), акту № 3 від 30.04.2008 р., акту про звільнення приміщень від 30.04.2008 р., відзиву відповідача на зустрічну позовну заяву вих. № 08-14/7389 від 06.08.2009 р., з 03 березня 2006 р. по 30 квітня 2008 р. санаторій ім. М.О. Семашка користувався та займав наступні приміщеннями, що входять до складу об’єкту оренди: гаражі літ. С (прим. 1-1, 2-1, 3-1, 3-2), склад-сторожка літ. О (1-й поверх прим. 1-1, 2-1, 3-1; 2-й поверх прим. 4-1, 4-2, 4-3), пральня літ. Н (прим. 3-1, 3-2), навіс літ. П загальною площею 219,3 кв. м.

Розмір та порядок орендної плати визначений сторонами у розділі 3 Договору, додатковим договором реєстр. № 852 від 23.05.2007 р., відповідно до якого, орендна плата перераховується орендарем щомісяця таким чином: у розмірі 50% до Державного бюджету України, 50% - балансоутримувачу - санаторію ім. М.О. Семашка Державного комітету України у справах ветеранів.

Факт користування вказаними приміщеннями балансоутримувачем не заперечуються сторонами у справі.

Орендна плата відповідно з п. 3.1. Договору становить за базовий місяць 12724,48 грн. Орендна плата за кожну частину майна визначається пропорційно площі цієї частини і нараховується з моменту її фактичної передачі в користування орендаря.

Відповідно до п.3.3 Договору оренди орендна плата за кожний наступний місяць визначається Орендарем самостійно шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, встановлений Мінстатом України.

В п. 3.4 Договору сторони передбачили, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

03.08.2009 р. сторони уклали договір про зміну договору оренди № 200 від 03.03.2006 р., що внесений в реєстр під № 1354, в якому сторони врахували вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 316 від 25.03.2009 р.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та Справедливості (ст. 627 ЦК України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (ст. 759 ЦК України).

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

З огляду на зазначене та відповідно до ст. 204 ЦК України договір оренди державного нерухомого майна № 200, укладений між Фондом майна АР Крим та ЗАТ «Ліго»від 03.03.2006 р. є правомірним, та таким, що укладений з особливостями порядку внесення орендної плати.

Згідно з вимогами ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань , крім випадків, передбачених законом.

Проаналізувавши розрахунки, що надані сторонами у справі, а також дослідивши платіжні документи, які свідчать про проплати відповідача, суд робить наступні висновки.

Виконуючи свої зобов’язання за Договором, відповідач за первісним позовом оплачував орендну плату. Як свідчать матеріали справи станом на 06.08.2009 р. ЗАТ «ЛІГО»за весь час дії Договору перерахувало до Державного бюджету України - 515500,93 грн., а балансоутримувачу –662968,42 грн., всього за договором № 200 від 03.03.2006 р. 1178469,35 грн. орендної плати (без урахування задатку), що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 5 від 18.04.2006 р. на суму 5 980,51грн., № 6 від 18.04.2006 р. на суму 381,73 грн., № 5 від 11.05.2006 р. на суму 8 907,14 грн., № 8 від 18.05.2006 р. на суму 9 032,23 грн., № 5 від 22.05.2006 р. на суму 9155,79грн., № 9 від 23.05.2006 р. на суму 6141,81грн., № 4 від 20.07.2006 р. на суму 13044,35 грн., № 0 від 10.08.2006 р. на суму 17 649,57 грн., № 5 від 08.09.2006 р. на суму 6663,10грн., № 9 від 22.09.2006 р. на суму 9 058,17 грн., № 1 від 09.10.2006 р. на суму 6 678,36 грн., № 4 від 27.10.2006 р. на суму 9 139,70 грн., № 9 від 15.11.2006 р. на суму 6 764,33 грн., № 7 від 28.11.2006 р. на суму 9 322,49 грн., № 3 від 12.12.2006 р. на суму 9 564,87 грн., № 6 від 13.12.2006 р. на суму 9 564,87 грн., № 0 від 14.12.2006 р. на суму 6 798,77 грн., № 1 від 14.12.2006 р. на суму 6 832,06 грн., № 2 від 14.12.2006 р. на суму 6 832,06 грн., № 2 від 23.02.2007 р. на суму 9 873,80 грн., № 1 від 29.03.2007 р. на суму 25000 грн., № 4 від 02.04.2007 р. на суму 7 388,07 грн., № 3 від 10.05.2007 р. на суму 7 600 грн., № 1 від 31.05.2007 р. на суму 14000 грн., № 9 від 31.05.2007 р. на суму 5 899,79 грн., № 4 від 07.06.2007 р. на суму 690,58 грн., № 8 від 27.06.2007 р. на суму 3 426,94 грн., № 6 від 19.07.2007 р. на суму 10000 грн., № 20 від 31.07.2007 р. на суму 6 582,69 грн., № 21 від 31.07.2007 р. на суму 10232 ,91 грн., № 24 від 31.07.2007 р. на суму 3 825,20 грн., № 28 від 10.08.2007 р. на суму 10232,91 грн., № 29 від 13.08.2007 р. на суму 143,26 грн., № 44 від 27.08.2007 р. на суму 5000 грн., № 47 від 31.08.2007 р. на суму 5000 грн.., № 49 від 07.09.2007 р. на суму 20000 грн., № 52 від 11.09.2007 р. на суму 5 438,43 грн., № 55 від 12.09.2007 р. на суму 1500 грн., № 63 від 22.10.2007 р. на суму 10438,42 грн., № 65 від 22.10.2007 р. на суму 7456,02 грн., № 77 від 01.11.2007 р. на суму 13520 грн., № 81 від 08.11.200 р. на суму 6 570,00 грн., № 83 від 13.11.2007 р. на суму 38630,85 грн., № 101 від 10.12.2007 р. на суму 11218,94 грн., № 103 від 10.12.2007 р. на суму 11218,94 грн., № 129 від 17.01.2008 р. на суму 12720,00 грн., № 142 від 31.01.2008 р. на суму 28592,46 грн., № 143 від 05.02.2008 р. на суму 24916,39 грн., № 165 від 20.03.2008р. на суму 21216,12 грн., № 169 від 20.03.2008 р. на суму 21788,96., № 186 від 10.04.2008 р. на суму 13840,00 грн., № 189 від 05.05.2008 р. на суму 9250,00 грн., № 193 від 05.05.2008 р. на суму 74900,00 грн., № 197 від 08.05.2008 р. на суму 31519,48 грн., № 196 від 08.05.2008 р. на суму 3680,97 грн., № 198 від 05.06.2008 р. на суму 24000,00 грн., № 199 від 05.06.2008 р. на суму 16800,00 грн., № 202 від 05.06.2008 р. на суму 8000,00 грн., № 215 від 27.06.2008 р. на суму 15400,00 грн., № 220 від 10.07.2008р. на суму 23621,20 грн., № 230 від 29.07.2008 р. на суму 17007,26 грн., № 234 від 01.08.2008 р. на суму 10000,00 грн., № 242 від 15.08.2008 р. на суму 20500,00 грн., № 246 від 27.08.2008 р. на суму 22590,00 грн., № 252 від 18.09.2008 р. на суму 23691,12 грн., № 2 від 20.10.2008 р. на суму 2000,00 грн., № 6 від 21.10.2008 р. на суму 900,00 грн., № 45 від 26.12.2008 р. на суму 1000,00 грн., № 64 від 11.03.2009 р. на суму 500,00 грн., № 67від 12.03.2009 р. на суму 1000,00 грн., № 75 від 27.03.2009 р. на суму 10000,00 грн., № 84 від 24.04.2009 р. на суму 1000,00 грн., № 85 від 24.04.2009 р. на суму 30000,00 грн., № 90 від 15.05.2009 р. на суму 30000,00 грн., № 96 від 20.05.2009 р. на суму 38500,00 грн., № 102 від 05.06.2009 р. на суму 6000,00 грн., № 103 від 09.06.2009 р. на суму 19531,23 грн., № 105 від 09.06.2009 р. на суму 25949,59 грн., № 112 від 11.06.2009 р. на суму 26338,82 грн., № 116 від 19.06.2009 р. на суму 27000,00 грн., № 129 від 09.07.2009 р на суму 18000,00 грн., № 133 від 15.07.2009 р. на суму 15000,00 грн., № 137 від 17.07.2009 р. на суму 20000,00 грн., № 139 від 21.07.2009 р. на суму 5000,00 грн., № 147 від 28.07.2009 р. на суму 10000,00 грн., № 149 від 05.08.2009 р. на суму 7000,00 грн., . а також квитанціями до приходних касових ордерів: № 184 від 29.06.2007 р. на суму 14 000 грн., № 21 від 11.02.2009 р. на суму 7500, грн.; № б/н від 03.08.2009 р. на суму 10000 грн.; № б/н від 04.08.2009 р. на суму 10000 грн.; № б/н від 05.08.2009 р. на суму 10000 грн. , а також квитанціями до приходних касових ордерів № 184 від 29.06.2007 р. на суму 14000,00 грн., № 21 від 11.02.2009 р. на суму 7500 грн., від 03.08.2009 р. на суму 10000,00 грн., від 04.08.2009 р. на суму 10000,00 грн., від 05.08.2009 р. на суму 10000,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач за первісним позовом не мав можливості користуватись всіма приміщеннями, що входять до складу об’єкту оренди.

Як вбачається з розрахунку відповідача, а також з платіжних документів, з урахуванням площі, що фактично не використовувалась ним, а балансоутримувачем, з моменту підписання акту прийму-передачі від 03.03.2006 р. до моменту підписання акту про звільнення приміщень від 30.04.2008 р. до Державного бюджету України було переплачено орендної плати на суму 49971,55 грн. Зазначена вище сума вказується і Фондом майна Автономної республіки Крим у відзиві на зустрічну позовну заяву вих. № 08-14/7389 від 06.08.2009 р., яку він вважає за доцільне, згідно з п. 3.7. Договору зарахувати в рахунок майбутніх платежів. Отже відповідач станом на 30.04.2008 р. мав значну переплату по оренді.

На момент подачі первісної позовної заяви, позивачем заявлялось до стягнення з відповідача 80418,43 грн. основного боргу, з яких 66890,28 грн. –сума недоплати, а 13528,15 грн. –сума нарахованих втрат від інфляції за прострочення платежу, а також 10112,05 грн. пені за невчасну оплату.

Як видно з заяви про уточнення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 30 550,59 грн. орендної плати за період з 12.06.2008 р. по 30.06.2009 р., а також пеню у сумі 7479,31 грн., нарахованої за період з 28.03.2009 по 06.08.2009 р. Як вбачається з розрахунку позивача, до суми основного боргу по недоплаті - 16095,18 грн., позивач прибавляє 14455,41 грн. індексації за прострочення платежу.

Відповідно до п. 3.6. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації (…) з урахуванням пені (…).

Виходячи з викладеного вище, позивач не мав підстав нараховувати відповідачеві в порядку п. 3.6. Договору індексацію боргу та пеню за прострочення платежів, адже станом на 30.04.2008 р. за відповідачем вбачається переплата на суму 49971,55 грн. Тобто прострочення по орендній оплаті у відповідача не було, а отже не було і підстав для позивача щодо нарахування штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 14455,41 грн. індексації та 7479,31 грн. пені відмовити, як заявлених безпідставно та необґрунтовано.

Позивач в порядку ст. 22 ГПК України заявою № 08-14/7389 від 05.08.2009 р. (надалі Заява) уточнює суму позовних вимог у зв’язку з укладенням між сторонами договору про зміну договору оренди № 200 від 03.03.2006 р. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 316 від 25.03.2009 р. «Про деякі питання оплати оренди державного майна», до 01.01.2010 р. орендні ставки, визначені в додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 р. (зі змінами та доповненнями), крім ставок, визначених пунктами 1-3 зазначеного додатку, застосовуються у розмірі 45 відсотків встановленого обсягу. Для проведення розрахунків за чинними договорами оренди державного нерухомого майна, що укладені до набрання чинності цією постановою, застосовується орендна ставка, визначена відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 316 від 25.03.2009 р.

Як видно з доданого до заяви розрахунку, орендна плата за поточний місяць сторонами коригувалась на 0,45. У зв’язку з чим сума орендної плати за травень 2009 р., у порівнянні з заявленою у позовній заяві за вих. № 08-14/5737 від 06.07.2009 р. зменшилась на 10639,62 грн. та становить 8705,15 грн.

Крім того, в позовній заяві вих. № 08-14/5737 від 06.07.2009 р. позивачем не було враховано проплату відповідача, що була здійснена до подачі позову до суду 09.07.2009 р. платіжним дорученням № 129 на суму 18000,00 грн. В доданому до Заяви розрахунку позивач відповідно до ст. 22 ГПК України зменшує позовні вимоги на зазначену суму.

Разом з тим, в Заяві позивач збільшує період стягнення орендної плати, додаючи суму 8800,91 грн. оплати за червень 2009 р.

Отже, позовні вимоги що до стягнення суми основного боргу (недоплати) розглядаються судом на суму 56095,18 грн.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України, провадження по справі припиняється у разі відсутності предмету спору.

Як видно з розрахунку позивача, що додається до Заяви, після подачі позовної заяви до суду, відповідач здійснив оплату суми основного боргу в розмірі 40000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 133 від 15.07.2009 р. на суму 15000,00 грн., № 137 від 17.07.2009 р. на суму 10000,00 грн., та № 139 від 21.07.2009 р. на суму 5000,00 грн.

Отже провадження по справі в частині стягнення 40000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з проплатою відповідача.

Як вбачається з наданого Фондом майна АР Крим розрахунку, сума 9 043,61 грн., що була перерахована відповідачем 27.03.2009 р. за оренду майна платіжним дорученням № 75, була з власної ініціативи позивача зарахована в рахунок погашення пені. Як свідчать копії платіжних доручень, за період, що заявлений позивачем, всі платежі йшли в рахунок погашення орендної плати, а не пені. Більш того, як було зазначено вище, на момент підписання акту про звільнення приміщень від 30.04.2008 р. до Державного бюджету України вже було переплачено орендної плати на суму 49971,55 грн., прострочення в оплаті не було, а відповідно і підстав для нарахування пені. Тобто позивач безпідставно заявив до стягнення з відповідача суму недоплати 9 043,61 грн.

Виходячи з викладеного вище, позивачем обґрунтовано заявлена до стягнення сума основного боргу (недоплати) 7051,57 грн.

Зазначена сума боргу визнається самим відповідачем у відзиві (уточненому), що наданий у судовому засіданні 07.08.2009 р. Доказів оплати зазначеної суми основного боргу відповідачем суду надано не було.

З таких підстав, первісні позовні вимоги задовольняються судом частково на суму 7051,57 грн., в іншій частині позову слід відмовити.

В зустрічній позовній заяві (уточненій), позивач просить суд зобов’язати Фонд майна Автономної Республіки Крим зарахувати в рахунок наступних платежів суму 119931,69 грн. орендної плати.

В п. 6 ст. 762 ЦК України, зазначено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Наднормативна сума орендної плати, що надійшла до державного бюджету та балансоутримувачу , підлягає зарахуванню в рахунок наступних платежів (п. 3.7 Договору).

Отже, як встановлено вище, а також визнається відповідачем за зустрічним позовом, до Державного бюджету України ЗАТ «ЛІГО»було надмірно сплачено суму 49971,55 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на рахунок балансоутримувача було перераховано суму надмірної оплати по оренді у розмірі 69960,14 грн.

Наданими ЗАТ «Ліго»копіями платіжних доручень та приходних касових ордерів підтверджено, що за період дії Договору, станом на 06.08.2009 р. ЗАТ «Ліго»сплатило орендодавцю 1178469,35 грн. орендної плати, в тому числі 119 931,69 грн. за оренду приміщень , якими фактично користувався балансоутримувач. Відповідно загальна сума, що була наднормативно оплачена за Договором складає 119931,69 грн.

Заперечення відповідача щодо можливості зарахування лише суми що надійшла до Державного бюджету, є безпідставними, оскільки, договір за реєстр. № 200 від 03.03.2006 р. є укладеним між Фондом майна Автономної республіки Крим та закритим акціонерним товариством “ЛІГО”. В розділі 3 Договору, сторони обумовили порядок внесення орендної плати та визначили отримувачів платежу по оренді з реквізитами необхідними для оплати, та порядок розподілу орендної плати у процентному співвідношенні (50% до Державного бюджету України, 50% балансоутримавачу), що повинна перераховуватись щомісячно. В п. 3.7. Договору сторонами чітко обумовлено, що наднормативні грошові кошти, які надходять, як до Державного бюджету так і балансоутримувачу підлягають зарахуванню в рахунок наступних платежів. Так як балансоутримувач не є стороною за зазначеним договором, таке зарахування може здійснюватись тільки орендодавцем - Фондом майна Автономної республіки Крим. Права та обов’язки виникли в даному випадку з Договору, відповідно, ці права та обов’язки стосуються суб’єктів цього договірного правовідношення - Фонду майна АР Крим та ЗАТ «Ліго».

Позивач за зустрічним позовом надав до суду докази внесення орендної плати за майно, яким не користувався, а також докази користування зазначеним майном балансоутримувачем. Надані докази не спростовуються відповідачем за зустрічним позовом. Надані суду розрахунки підтверджуються платіжними документами.

Зустрічний позов підлягає задоволенню.

Судові витрати за первісним позовом відповідно до вимог ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог, з врахуванням того, що позивач звільнений від сплати державного мита.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. Враховуючи викладене, за зустрічним позовом відповідно до вимог ст. 44, ч. 4 ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 60, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов задовольнити частково.

2.          Провадження у справі припинити в частині стягнення 40000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. основного боргу.

3.          Стягнути з закритого акціонерного товариства “ЛІГО” (69000, м. Запоріжжя, Північне шосе, 8, р/р 26006301164790/980 у філії «Відділення Промінвестбанку у м. Запоріжжі», МФО 313355, ЄДРПОУ 237961408254) на користь Фонду майна АР Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17, р/р № 37187020016362 в Головному управлінні Державного казначейства в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 00036860) 7051 (сім тисяч п’ятдесят одну) грн. 57 коп. орендної плати. Видати наказ.

4.          Стягнути з закритого акціонерного товариства “ЛІГО” (69000, м. Запоріжжя, Північне шосе, 8, р/р 26006301164790/980 у філії «Відділення Промінвестбанку у м. Запоріжжі», МФО 313355, ЄДРПОУ 237961408254) до Державного бюджету України 470 (чотириста сімдесят ) грн. 52 коп. державного мита, 189 (сто вісімдесят дев’ять) грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

5.          В іншій частині в позові відмовити.

6.          Зустрічний позов задовольнити. Зобов’язати Фонд майна АР Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17, р/р № 37187020016362 в Головному управлінні Державного казначейства в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 00036860) зарахувати в рахунок наступних платежів за оренду державного майна відповідно до п.3.7 Договору оренди № 200 від 03.03.2006 р. суму 119 931 (сто дев’ятнадцять тисяч дев’ятсот тридцять одна) грн. 69 коп. внесену за майно, яке закритим акціонерним товариством “ЛІГО” не використовувалось.

7.          Стягнути з Фонду майна АР Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17, р/р № 37187020016362 в Головному управлінні Державного казначейства в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 00036860) на користь закритого акціонерного товариства “ЛІГО” (69000, м. Запоріжжя, Північне шосе, 8, р/р 26006301164790/980 у філії «Відділення Промінвестбанку у м. Запоріжжі», МФО 313355, ЄДРПОУ 237961408254) 1199 (одна тисяча сто дев’яносто дев’ять) грн. 32 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 10 серпня 2009 року.