Рішення № 7382686, 16.06.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.09 Справа № 1/53/09

Суддя

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Мілк Інгредієнтс”, 04201, м. Київ, вул. Майорова, 2 оф. 122

до відповідача відкритого акціонерного товариства “Вільнянський маслозавод”, 70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Запорізька, 65

про стягнення 8 348,24 грн.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача –Вовченко В.В., дов. б/н від 02.06.2009 р.;

від відповідача –не з’явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

19.05.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Мілк Інгредієнтс” з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Вільнянський маслозавод” заборгованості в розмірі 8 348,24 грн., в тому числі 7 991,52 грн. основного боргу, 307,46 грн. втрат від інфляції, 49,26 грн. –3% річних на підставі видаткової накладної № 000000455 від 17.11.2008 р. та довіреності ЯПЖ № 221097 від 17.11.2008 р., а також ст.ст. 526, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України.

19.05.2009 р. порушено провадження у справі 1/53/09, судове засідання призначено на 16.06.2009 р. Судове засідання закінчено 16.06.2009 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення за згодою представника позивача.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, заявлені в позовній заяві, просить суд стягнути з відповідача 7 991,52 грн. основного боргу, 307,46 грн. втрат від інфляції, 49,26 грн. –3% річних, на підставах викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився. Документи, відзив на позовну заяву, які були витребувані ухвалою суду не надіслав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме: ухвала про порушення провадження у справі надсилалась судом рекомендованою кореспонденцією, на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві. Ухвала суду представником відповідача отримана 27.05.2009 р, про що свідчить поштове повідомлення № 5677734, яке міститься в матеріалах справи. Про причини неявки відповідач суд не повідомив.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.11.2008 р. позивач на підставі усної домовленості поставив відповідачу продукцію на загальну суму 8 021,52 грн., що підтверджується видатковою накладною № - 000000455 від 17.11.2008 р. на зазначену суму, а також податковими накладними № 0000461 від 14.11.2008 р. на суму 30,00 грн. та № 0000463 від 17.11.2008 р. на суму 7 991,52 грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом на вищезазначеній видатковій накладній уповноваженої відповідачем особи на отримання даної продукції –Козак М.А., за довіреністю на отримання матеріальних цінностей серії ЯПЖ № 221097 від 17.11.2008 р.

14.11.2008 р. відповідачем (за умовами продажу, визначеними в видатковій накладній № 0000004555 від 17.11.2008 р.) було здійснено передплату за продукцію в розмірі 30,00 грн.

Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов’язання, отриману продукцію в повному обсязі не оплатив.

Позивачем неодноразово, листами № 1 від 02.02.2009 р., № 4/1 від 30.03.2009 р. та № 6 від 08.04.2009 р. направлялись вимоги про сплату заборгованості в розмірі 7991,52 грн., що виникла на підставі видаткової накладної № 0000004555 від 17.11.2008 р.

Станом на 29.01.2009 р. між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, яким сторонами підтверджено, що відповідач має перед позивачем борг за поставлену продукцію в розмірі 7 991,52 грн.

Разом з тим, акт звірки станом на 02.06.2009 р., який було направлено на адресу відповідача для підписання, залишено останнім без відповіді.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 7 991,52 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов’язки. Обов’язки позивача виразились у передачі продукції відповідачу, а обов’язки відповідача заключаються в оплаті цієї продукції.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить норма статті 526 Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений ..., кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Цивільним законодавством не встановлено форми, змісту та порядку пред’явлення кредитором вимоги до боржника, тому вимога про виконання грошового зобов’язання № 1 від 02.02.2009 р., в якій була визначена сума, що належить до сплати за поставлену продукцію та яка отримана уповноваженою особою відповідача 17.02.2009 р. (копія поштового повідомлення № 02494716 долучена до матеріалів справи), може вважатись вимогою товариства з обмеженою відповідальністю “Мілк Інгредієнтс” до відкритого акціонерного товариства “Вільнянський маслозавод” щодо виконання зобов’язання по оплаті поставленого товару у розумінні статті 530 ЦК України.

Таким чином, відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 7 991,52 грн., яка до теперішнього часу не погашена.

          Факт заборгованості відповідача в сумі 7 991,52 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.

Відповідач доказів її погашення не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 7 991,52 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 307,46 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 49,26 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача 307,46 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню частково, оскільки при застосуванні індексу інфляції позивач повинен був мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць.

Позивач просить стягнути з відповідача 307,46 грн. інфляційних втрат з урахуванням індексу інфляції 101,5 % за лютий 2009 р. Згідно з наданим позивачем розрахунком інфляційні втрати нараховуються з 23 лютого 2009 р., тому індекс інфляції повинен розраховуватися тільки з березня 2009 р., без врахування лютого 2009 р.

          Згідно перевіреному в судовому засіданні розрахунку, вимога позивача про стягнення втрат від інфляції підлягає задоволенню в сумі 184,81 грн., в решті заявленої до стягнення суми слід відмовити у зв’язку з необґрунтованістю.

Згідно з п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору (...).

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 49,26 грн. - залишена без розгляду, оскільки суду не надано детального обґрунтованого розрахунку з зазначенням періоду нарахування річних відсотків та доказів в його обґрунтування, що перешкоджає вирішенню питання щодо правильності нарахування 3% річних.

Судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, п. 5 ст. 81, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Вільнянський маслозавод” (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Запорізька, 65, р/р 2600110109401, в АБ “Металург” м. Запоріжжя, МФО 313582, код ЄДРПОУ 00445593) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Мілк Інгредієнтс”(04201, м. Київ, вул. Майорова, 2 оф. 122, р/р 26009300006558 в АКБ “Форум”, МФО 322948, код ЄДРПОУ 32305398) 7 991 (сім тисяч дев’ятсот дев’яносто одну) грн. 52 коп. основного боргу, 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 81 коп. втрат від інфляції, 99 (дев’яносто дев’ять) грн. 89 коп. державного мита та 306 (триста шість) грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Позовні вимоги в частині стягнення 49,26 грн. –3% річних залишити без розгляду.

4. В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, 22 червня 2009 року.