Рішення № 73826571, 25.04.2018, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3690/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2018 року Залізничний районний суд м. Львова в складі: головуючої - судді Румілової Н.М., при секретарі Гули М.І., за участю позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради , ЛКП «Скнилівок» , третя особа ОСОБА_4 про визнання права власності ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 11.08.2017 року звернулась до суду з позовом , що був уточнений , в якому зазначила, що вона у 1987 році отримала ордер для свого проживання та проживання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 на кімнату 35 в будинку АДРЕСА_1, який на той час була гуртожитком підприємства. В кімнаті проживала разом зі своєю дочкою ОСОБА_5, яка вийшла заміж в 1991 році та в ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина ОСОБА_4. В 1992році вона отримала для проживання окрему кімнату на іншому поверсі і залишила першу кімнату дочці із сином. На письмову заяву власник будівлі та балансоутримувачправонаступником якого є ЛКП «Скнилівок» дозволив здійснити переобладнання житлового приміщення з метою покращення житлових умов й створити за свій рахунок та власними силами окремий санвузол, кухню, доєднавши частину площі приміщень спільного користування і встановити відокремлюючи стінку. Оскільки дочка самотужки мала виховувати свого сина, то вона фактично проживала разом з нею, вели спільно господарство. До 1997р. за спільні коштита за письмовим дозволом власника будівлі було переобладнано кімнату гуртожитку в однокімнатну квартиру загальною площею 27,2м.кв.і відповідно до Свідоцтва про право власності на квартиру від 12.09.1997р., виданого ДП ЖКК ТБ «Львівбуд» цю однокімнатну квартиру було приватизовано на дочку ОСОБА_6 та малолітнього онука ОСОБА_4, в рівних частинах. Користуючись раніше наданим дозволом, квартиру продовжували доробляти фактично за її кошти і станом на сьогодні то є двокімнатна квартира, площею 36,8 м.кв,, в т.ч. житлової площі 18,4 м.кв., та допоміжної площі, куди входить маленька кухня, санвузол коридорчик. Фактично збільшення однокімнатної квартири з 27,2 м.кв. до 36,8 м.кв. вона виконала за власні кошти. Ухвалою Львівської міської ради від 14.12.2006р. № 453 територіальна громада прийняла власність відомчі житлові будинки, одним з яких був будинок АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_2 її дочка ОСОБА_6 померла внаслідок хвороби. Її син ОСОБА_4 не цікавився станом здоров'я матері, та , як співвласник однокімнатної квартири, не виконує обов'язків власника, не несе витрат на її утримання і усі комунальні рахунки сплачує вона. Вважає, що вона має право на збільшену частку в праві власності за рахунок визнання її права власності на виконану за її рахунок реконструкцію та добудову квартири, врахувати довідку КП БТІ № 1\17480 від 10.12.15р., відповідно до якої станом на груд 2015р. квартира складається з 2 житлових кімнат та кухні з врахуванням площі приміщення спільного користування загальною площею 36,8 м.кв., житловою площею18,4 м.кв., загальна площа збільшилась з 27,2 м.кв. до 36,8 м.кв., житлова площа збільшилась з 12,8 м.кв. до 18,4 м.кв. за рахунок самовільного приєднання площі приміщень загального користування.Просить суд визнати за нею право власності на 9,2 м.кв. самовільно приєднаної площі загального користування, за рахунок яких покращено житлові умови квартири і створено приміщення житлове площею 5 м.кв., позначене на плані БТІ як «-3» та кухня 4,2 м.кв. позначене на плані БТІ як «-2» у квартирі АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, додала, що її онук ОСОБА_4 чинить їй перешкоди в користуванні житлом, яке вона за свої особисті кошти реконструювала, поліпшила умови житла, просила позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечив, зазначив, що спору не має, квартира самочинно переобладнана , позивач не зверталась до відповідача з цього приводу, просив у позові відмовити.

Відповідач ЛКП «Скнилівок» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причина неявки суду невідома, надав письмове клопотання про розгляд справи без його участі, заперечень проти позову не надав.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причина неявки суду невідома.

Вислухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що позивачці 16 березня 1987 року Трестом «Львівпромбуд» був наданий ордер №31 на склад сім'ї 2 осіб на право заселення 1 кімнати , кухні загальною площею 12 кв.м у квартирі АДРЕСА_1 на підставі розпорядження Львівського міськвиконкому №142 від 18.04.1986 року . Як вбачається з свідоцтва про право власності на квартиру від 12.09.1997 року, виданого згідно до розпорядження органу приватизації Державного підприємства ЖКК ТБО за №520 від 23.07.1997 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної сумісної власності ОСОБА_6 та ОСОБА_4, загальна площа квартири становить 27,20 кв.м.

13.05.1998 року за заявою ОСОБА_6ДП ЖКК ТБО дозволено відмурувати стіну в холі 1,85м в кімнаті її проживання за АДРЕСА_1.

Згідно до технічного паспорту квартири, складеного 11.08.1997 року квартира АДРЕСА_1 на 1 поверху 2 поверхового будинку та складається з 1 кімнати. З житловою площею 12,8 кв.м., коридор 6,3 м2 , загальна площа квартири 27,2 кв.м

14.12.2006 року Львівська міська рада своєю ухвалою за №453 прийняла у власність територіальної громади АДРЕСА_1.

Як вбачається з Свідоцтва про право на спадщину за законом від 8 липня 2016 року, посвідченого державним нотаріусом Другої львівської державної нотаріальної контори у реєстрі №1- 635, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та після її смерті спадкоємцями її майна - ? частини квартири АДРЕСА_1 , визнано ОСОБА_1 та ОСОБА_4. Вказана квартира складається з двох житлових кімнат та кухні, загальною площею 27,2 кв.м , житловою 12,8 кв.м.

Як вбачається з довідки , виданої ОКП «Бюро технічної інвентаризаціїї та експертної оцінки» від 10.12.2015 року квартира АДРЕСА_1 складається з двох житлових кімнат та кухні з врахуванням площі приміщень спільного користування загальною площею 36,8 кв.м, житловою площею 18,4 кв.м. Загальна площа квартири збільшилась з 27.2 кв.м до 36, 8 кв.м , житлова з 12,8 кв.м до 18,4 кв.м за рахунок самовільного приєднання площі приміщень загального користування.

На підставі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою.

Суд вважає, що відсутні обставини, які б перешкоджали визначити за позивачем право власності на 9,2 м.кв. самовільно приєднаної площі загального користування, за рахунок яких покращено житлові умови квартири і створено приміщення житлове площею 5 м.кв., позначене на плані БТІ як «-3» та кухні 4,2 м.кв., позначене на плані БТІ як «-2» у квартирі АДРЕСА_1.

Суд визнає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 247, 259, 263-265, ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Львівської міської ради , ЛКП «Скнилівок» , третя особа ОСОБА_4 про визнання права власності задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 9,2 м.кв. самовільно приєднаної площі загального користування, за рахунок яких покращено житлові умови квартири і створено приміщення житлове площею 5 м.кв., позначене на плані БТІ як «-3» та кухні, площею 4,2 м.кв., позначене на плані БТІ як «-2» у квартирі АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складений 5 травня 2018 року.

Суддя: Румілова Н.М.