Єдиний державний реєстр судових рішень УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Рішення
24.12.2009р. Справа № 2/61
За позовом Науково-виробничої приватної фірми „Агросвіт”, м. Одеса
ДО закритого акціонерного товариства „Скілур”, м. Ужгород
ПРО стягнення заборгованості в сумі 34625, 00 грн.,
Суддя О.Ф. Ремецькі
Представники сторін:
від позивача –Кіштулинець В.Ф. –представник за довіреністю №1 від 06.11.2009р.
від відповідача – не з’явився
СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості в сумі 34625, 00 грн.
Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи, зокрема, вказує на те, що ухилення відповідача від взятих на себе зобов’язань по своєчасній оплаті товару завдає матеріальної шкоди позивачу та свідчить про порушення таким взятого на себе обов’язку за договором поставки в частині здійснення оплати за отриманий товар.
Відповідач вимоги ухвали суду від 01.12.2009р. та від 14.12.2009р. не виконав (отримання повідомлення про розгляд судом даної справи №15211739 отримано відповідачем 03.12.2009р.), витребуваних судом матеріалів, зокрема, письмового пояснення по суті спору з доказами в його обґрунтування, контррозрахунку суми позовних вимог та копії довідки статистики про включення до ЄДРПОУ не надав, свого уповноваженого представника на засідання суду не направив, а відтак, справа розглядається в порядку вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
31 березня 2006 року між Науково-виробничою приватною фірмою „Агросвіт”, в особі директора Попова Олександра Івановича (продавець) та Закритим акціонерним товариством „Скілур”, в особі голови правління Бублик Олега Васильовича (покупець), був укладений Договір на поставку виноматеріалу терміном дії до 31.12.2006р.
Згідно підпункту 5.2 пункту 5 договору сторонами встановлено, що прийом-передача виноматеріалу по кількості і якості здійснюється у відповідності до рахунку-фактури та товарно–транспортної накладної. Зобов’язання, передбачені умовами договору Продавець виконав в повному обсязі, що підтверджується накладною №33 від 23.05.2006р. на загальну суму 96100 гривень, накладною №34 від 23.05.2006р. на загальну суму 101525 гривень, податковою накладною №33 від 23.05.2006р.,
Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 24.12.2009 року по справі № 2/61
податковою накладною №34 від 23.05.2006р., товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв серії 01 АААВ №496566 від 23.05.2006р., рахунком №2-ВМ від 23.05.2006р.
Згідно до умов Договору, Покупцем було частково проведено оплату за поставлений виноматеріал, а саме в розмірі 163000 гривень, що підтверджується випискою банківської установи про рух коштів по рахунку Продавця.
На момент підписання позовної заяви Покупцем не виконано в повному обсязі боргові зобов’язання перед Продавцем, які випливають з умов Договору, а саме на суму в розмірі 34625 гривень.
На підставі ст. 6 ГПК України позивач для захисту своїх порушених прав та законних інтересів, а також з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звернувся до відповідача з письмовою претензією, що підтверджується поштовою квитанцією про надіслання претензії відповідачеві та повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу. Однак, дана претензія залишена відповідачем без задоволення та відповідного реагування.
Відтак, позивач просить позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 34625 гривень заборгованості по оплаті за поставлений товар задовольнити в повному обсязі.
Аналізуючи доводи позивача, суд констатує наступне.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільні законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГКУ) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав визначених законодавством.
Стаття 526 Цивільного кодексу України свідчить, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Позивач подав докази про порушення відповідачем умов договору поставки товарів в частині своєчасної та повної оплати отриманих товарів в порядку визначеному договором. Дана обставина свідчить про недобросовісний та не повний об’єм виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором поставки товарів, що не забезпечує мети укладеного договору.
Згідно поданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за поставлений товар складає суму 34625грн., тобто суму позовних вимог.
Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань та наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором належним чином доведений,
Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 24.12.2009 року по справі № 2/61
документально підтверджений, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,
СУД ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Скілур”, м. Ужгород, вул. Собранецька, 60 (рах. №26005301200461 в ЗФ АКБ „Національний кредит” м. Ужгород, МФО 312624, код ЄДРПОУ 31962854) на користь Науково-виробничої приватної фірми „Агросвіт”, м. Одеса, вул. Генуезька, 24”а” (рах. №26001314021 в АБ „Південний” м. Одеса, МФО 328209, код ЄДРПОУ 30251105) суму 34625, 00 грн. заборгованості, а також суму 346,25грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.Ф. Ремецькі
Судове рішення № 7382593, Господарський суд Закарпатської області було прийнято 24.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2/61. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: