Рішення № 7382486, 15.12.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" грудня 2009 р. Справа № 15/1356

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: Пакляченко Р.В. - представника за довіреністю №1 від 23.01.2008р.

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ДМ - продукт" (м.Житомир)

до Малого приватного підприємства "Алекс+" (м. Коростень)

про стягнення 10561,66 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 9049,74грн. основного боргу, 1176,96грн. пені, 180,99грн. штрафу та 153,97грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. В судовому засіданні 19.11.2009р. представник позивача подав заяву про зменшення суми основного боргу на 2349,00грн. у зв'язку з проведенням відповідачем часткових розрахунків (а.с.51).

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином рекомендованою кореспонденцією за адресами: 1) 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. 1-го Травня 4, 2) 11500,Житомирська область, м.Коростень, вул. Грушевського, 36, кв. 14 на ім'я керівника Гур'янова О.В., про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції господарського суду Житомирської області (а.с.64).

Ухвала господарського суду Житомирської області від 19.11.2009р., що була направлена 23.11.2009р. господарським судом на адресу керівника відповідача Гур'янова О.В.: 11500, Житомирська область, м.Коростень, вул. Грушевського, 36, кв. 14, на час розгляду справи до суду не повернулась.

Ухвала господарського суду від 19.11.2009р. направлена відповідачу за адресою: 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. 1-го Травня 4, повернулася до господарського суду Житомирської області з відміткою відділення зв'язку "за зазначеною адресою не проживає".

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.42-43), місцезнаходження Малого приватного підприємства "Алекс +": 11500, Житомирська обл., м.Коростень, вул. 1 Травня, буд. 4. Керівником та засновниками МПП"Алекс +" є: Гур'янов Олександр Валерійович, що мешкає за адресою: 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського, буд. 36, кв. 14.

У пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р.(з відповідними змінами) №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" вказано, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, за наявними матеріалами справи, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 14.11.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Дм-Продукт" (позивач у справі) та Малим приватним підприємством "Алекс +" було укладено договір поставки продуктів харчування за №3/1 (а.с.6).

Частина 1 статті 712 ЦК України визначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1 договору № 3/1, постачальник (позивач) поставляє й передає у власність покупця (відповідач) продовольчі товари (далі по договору Товар), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

На виконання умов зазначеного договору, відповідно до видаткової накладної №РН-0295132 від 09.02.2009р. (а.с.7), відповідачем було отримано від позивача товар на загальну суму 16949,72грн.

Пунктом 4.2. договору № 3/1 передбачено, що при поставці на умовах часткової передоплати або умовах відстрочки оплати за поставлений товар строки оплати наступають після 5 календарних днів.

Таким чином, за отриманий по видатковій накладній №РН-0295132 від 09.02.2009р. товар, відповідач мав провести оплату в строк до 14.02.2009р.

Відповідач зобов'язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар у встановлений договором №3/1 строк не виконав.

До звернення позивача з позовом до господарського суду (як вбачається з штампу відділення зв'язку на поштовому конверті у якому надійшла до суду позовна заява (а.с. 16), позовну заяву було направлено 03.09.2009р.), відповідач здійснив часткове погашення заборгованості за отриманий товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача на суму 7900,00грн., що підтверджується виписками з особового рахунку позивача: за 27.02.2009р. на суму 2500,00грн. (а.с.23-24), за 05.03.2009р. на суму 3900,00грн. (а.с.25), за 13.03.2009р. на суму 1500,00грн. (а.с. 21).

З наявного в матеріалах справи акту звірки розрахунків (а.с.20) вбачається, що відповідач суму боргу в розмірі 9049,74грн. визнає. Зазначений акт звірки розрахунків підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Крім того, 25.08.2009р. відповідачем було сплачено позивачу 1049,74грн., що підтверджується випискою з особового рахунку позивача за 25.08.2009р. (а.с. 52). Однак позивачем, при зверненні з позовом, здійснену відповідачем проплату в сумі 1049,74грн. враховано не було.

В судовому засіданні 19.11.2009р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, у тому числі, на суму 1049,74грн. (а.с. 51).

Таким чином, на час звернення позивача за позовом до суду, у відповідача перед позивачем існувала заборгованість в розмірі 7999,98грн.

Після порушення провадження у справі, відповідачем було частково погашено заборгованість перед позивачем на суму 1300,00грн., що підтверджується виписками з особового рахунку позивача: за 22.09.2009р. на суму 700,00грн. (а.с.54). за 12.10.2009р. на суму 600,00грн. (а.с.55).

На вказану суму позивач зменшив позовні вимоги (заява від 19.11.2009р., а.с. 51).

Зважаючи на викладене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 1300,00грн. необхідно припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

За наведених обставин, на час розгляду справи, непогашеною залишилась заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий по видатковій накладній №РН-0295132 від 09.02.2009р. товар в розмірі 6699,98грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України)

Відповідач, на час розгляду справи, доказів сплати заборгованості в сумі 6699,98грн. суду не надав.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості є правомірними та підлягають частковому задоволенню в сумі 6699,98грн. Позовні вимоги в частині стягнення 1049,76грн. основної заборгованості є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 1176,96грн. пені, 180,99грн. штрафу та 153,97грн. - 3% річних.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 8.2. договору № 3/1 від 14.11.208р., сторони погодили, що за прострочення оплати товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла на той період і штраф у розмірі 2% (двох відсотків) від суми вчасно непоставленого товару.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1176,96грн. за період з 16.02.2009р. по 10.09.2009р., у відповідності до проведеного ним розрахунку (а.с. 6). Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, з урахуванням вимог п. 6 ст. 232 ГК України, судом встановлено, що правомірним є нарахування пені в сумі 1131,15грн., зокрема:

за період з 16.02.2009р. по 26.02.2009р. (11 днів), розмір пені нарахованої на суму 16949,72грн. становить 122,60грн.;

за період з 27.02.2009р. по 04.03.2009р. (6 днів), розмір пені нарахованої на суму 14449,72грн. становить 57,01грн.;

за період з 05.03.2009р. по 12.03.2009р. (8 днів), розмір пені нарахованої на суму 10549,72грн. становить 55,49грн.;

за період з 13.03.2009р. по 15.08.2009р. (156 днів), розмір пені нарахованої на суму 9049,72грн. становить 896,05грн.;

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в сумі 1131,15грн. У задоволенні вимог в частині стягнення 45,81грн. пені суд відмовляє.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 180,99грн., нарахованого на залишок суми боргу в розмірі 9049,74грн., є правомірними та підлягають задоволенню, оскільки відповідач вчасно розрахунків з позивачем за отриманий по видатковій накладній №РН-0295132 від 09.02.2009р. товар, не провів.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок здійснених позивачем нарахувань, зважаючи на встановлені обставини щодо строків оплати товару та визначені позивачем періоди нарахування, суд зазначає, що правомірним є нарахування 3 % річних в сумі 162,78грн., зокрема:

за період з 16.02.2009р. по 26.02.2009р.(11 днів) на суму 16949,72грн., сума 3% річних становить 15,32грн.;

за період з 27.02.2009р. по 04.03.2009р.(6 днів) на суму 14449,72грн., сума 3% річних становить 7,13грн.;

за період з 05.03.2009р. по 12.03.2009р.(8 днів) на суму 10549,72грн., сума 3% річних становить 6,94грн.;

за період з 13.03.2009р. по 18.08.2009р. (159 днів) на суму 9049,72грн., сума 3% річних становить 118,27грн.;

за період з 19.08.2009р. по 10.09.2009р. (23 дні) на суму 7999,98грн., сума 3% річних становить 15,12грн.;

Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 153,97грн., визначених позивачем у позовній заяві, оскільки зазначена сума є меншою ніж обґрунтовано нарахована.

Стаття 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ фірма "ДМ-Продукт" підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають частковому задоволенню.

З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 6699,98грн. основного боргу, 1131,15 грн. пені, 180,99грн. штрафу та 153,97грн. - 3% річних. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 1300,00грн. слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 1049,76грн. основного боргу та 45,81грн. пені суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ч.1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82 - 85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "Алекс +" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. 1-го Травня, 4, ідентифікаційний код 32758033)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ДМ-Продукт" (10002, м.Житомир, майдан Смолянський, 3, ідентифікаційний код 31739140):

- 6699,98грн. основного боргу;

- 1131,15грн. пені;

- 180,99грн. штрафу;

- 153,97грн. 3% річних;

- 81,66грн. витрат по сплаті державного мита;

- 182,47грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 1300,00грн. основного боргу.

4. Відмовити в позові в частині стягнення 1049,76грн. основного боргу та 45,81грн. пені.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кравець С.Г.

Дата підписання: "24" грудня 2009 року.

Віддрукувати:

1- в справу,

2,3- сторонам.