Ухвала суду № 73824692, 04.05.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4548/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Монич О.В. при секретарі Пассер М.І. з участю слідчого Задихайло Р.Ю., Пасербович Т.Л. та його представника ОСОБА_1, розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського районного відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_2 про накладення арешту на майно,-

В С Т А Н О В И В :

Клопотання мотивовано тим, що 27.04.2018 р. в чергову частину Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатські області надійшло повідомлення від лісничого Камяницького лісництва ДР «Ужгородський лісгосп» про те, що ними в с. Камяниця було зупинено транспортний засіб марки «КАМАЗ» модель 43105 д.н.з. НОМЕР_1, який був загружений деревиною без відповідних на те документів.

В ході виїзду слідчо-оперативної групи на місце події встановлено, що водієм автомобіля марки «КАМАЗ» модель 43105 д.н.з. НОМЕР_1 є гр.. ОСОБА_3, який являється водієм ТОВ «Вудакс».

Оглядом місця події встановлено, що вищевказана деревина є породи «Явір», а саме: 5,5. м. діаметром 75 см.; 4,4 м., діаметром 80 см.; 5,4 м. діаметром 66 см. На вищевказану деревину ОСОБА_3 було надано товарно-транспортну накладну № 21/1 від 27.04.2018 р., яка викликала сумніви, а саме в ній не зазначено транспортний засіб, який мав здійснювати перевезення та не заповнені всі реквізити наявні у накладній.

Після проведення огляду місця події, автомобіль марки «КАМАЗ» модель 43105 д.н.з. НОМЕР_1 разом з наявною в ньому деревиною був поміщений на майданчик тимчасового тримання Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області.

Клопотання обгрунтовує тим, що на даний час існує сукупність підстав вважати, що автомобіль марки «КАМАЗ» модель 43105 д.н.з. НОМЕР_1 разом з наявною в ньому деревиною породи «Явір» а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу до нього є речовим доказом у кримінальному провадженні у зв’язку з чим просить накласти арешт на вищезазначене майно.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.

ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили просили суд відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту та пояснили, що ОСОБА_3, який є водій автомобіля марки «КАМАЗ» модель 43105 д.н.з. НОМЕР_1 здійснював перевезення деревини згідно дійсної товаро-транспортної накладної.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Положеннями ст. 98 КПК України законодавцем визначено, що речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів клопотання встановлено, що 27.04.2018 р. в чергову частину Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатські області надійшло повідомлення від лісничого Камяницького лісництва ДР «Ужгородський лісгосп» про те, що ними в с. Камяниця було зупинено транспортний засіб марки «КАМАЗ» модель 43105 д.н.з. НОМЕР_1, який був загружений деревиною без відповідних на те документів.

В ході виїзду слідчо-оперативної групи на місце події встановлено, що водієм автомобіля марки «КАМАЗ» модель 43105 д.н.з. НОМЕР_1 є гр.. ОСОБА_3, який являється водієм ТОВ «Вудакс».

Оглядом місця події встановлено, що вищевказана деревина є породи «Явір», а саме: 5,5. м. діаметром 75 см.; 4,4 м., діаметром 80 см.; 5,4 м. діаметром 66 см. На вищевказану деревину ОСОБА_3 було надано товарно-транспортну накладну № 21/1 від 27.04.2018 р., яка викликала сумніви.

Відповідно до постанови від 28 квітня 2018 року, яка додана до клопотання, автомобіль марки «КАМАЗ» модель 43105 д.н.з. НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу № СХХ 890307 та деревина породи «Явір» яка наявна на даному транспортному засобі визнано речовим доказом по кримінальному провадженні № 12018070170000532 зареєстрованому в ЄРДР 28.04.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

У відповідності до вимог ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи обєктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обовязків.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України суд зобовязаний при розгляді клопотання про накладення арешту на майно враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

На підставі вищевикладеного, та оскільки кримінальноме провадження № 12018070170000532 зареєстроване в ЄРДР 28.04.2018 р., за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України у зв’язку з тим що товарно-транспортної накладної № 21/1 від 27.04.2018 р. викликала сумнів, а не відносно транспортного засобу марки «КАМАЗ» модель 43105 д.н.з. НОМЕР_1 та деревини породи «Явір» слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання підлягає до часткового задоволення із накладенням арешту шляхом заборони на відчуження на вказане в клопотанні майно.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського районного відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_2 про накладення арешту на майно - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно – транспортний засіб марки «КАМАЗ» модель 43105 д.н.з. НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № СХХ 890307 та деревину породи «Явір», яка наявна на автомобілі «КАМАЗ» модель 43105 д.н.з. НОМЕР_1, а саме: 5,5. м. діаметром 75 см.; 4,4 м., діаметром 80 см.; 5,4 м. діаметром 66 см., шляхом заборони на його відчуження.

Зобовязати посадових осіб на зберіганні у яких перебуває Транспортний засіб марки «КАМАЗ» модель 43105 д.н.з. НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № СХХ 890307 та деревину породи «Явір», яка наявна на автомобілі «КАМАЗ» модель 43105 д.н.з. НОМЕР_1, а саме: 5,5. м. діаметром 75 см.; 4,4 м., діаметром 80 см.; 5,4 м. діаметром 66 см. повернути вказане майно на відповідальне зберігання представнику ТОВ «Вудакс».

Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5