Рішення № 73823849, 10.04.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/6950/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/М о т и в о в а н е/

10 квітня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі - головуючого судді Наумик О.О., за участі секретаря Клугер Т.А., Козловської К.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 233/6950/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (представники ОСОБА_3 та ОСОБА_4М.), третя особа - Обласний центр медико-соціальної експертизи (представник ОСОБА_5М.), - «про стягнення одноразової допомоги у разі смерті потерпілого на виробництві»,-

В С Т А Н О В И В:

24 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, в якому просить:

-стягнути з ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на її користь одноразову допомогу на сім’ю у зв’язку зі смертю внаслідок професійного захворювання її чоловіка ОСОБА_6 в розмірі 297700,20 грн.;

-стягнути з ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на її користь одноразову допомогу як утриманцю у зв’язку зі смертю внаслідок професійного захворювання її чоловіка ОСОБА_6 в розмірі 59540,04 грн.,

пославшись на таке:

Її чоловік ОСОБА_6 з 01.04.2001 р. перебував на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сніжне Донецької області, у зв’язку з отриманим на виробництві професійним захворюванням. 15 червня 2014 року її чоловік помер. Донецькою обласною профпатологічною Медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) з 27.10.2014 р. встановлено причинний зв'язок смерті її чоловіка з професійним захворюванням.

Відповідно до п.7 ст.34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин, у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім’ї повинен бути не меншим за п’ятирічну заробітну плату потерпілого, і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на утриманні.

На виконання зазначеного Закону Відділення ВД ФССНВ України у м. Сніжне Донецької області прийняло постанову № 0559/4474/4474.1/34 від 30 грудня 2014 року про взяття її на облік як особи, яка має право на страхові виплати в разі смерті потерпілого, та прийняло постанови про призначення страхових виплат, а саме:

- постанову № 0559/4474/4474.1/36 від 30 грудня 2014 року про призначення суми щомісячної страхової виплати з 27.10.2014 р. безстроково;

- постанову № 0559/4474/4474.1/35 від 30 грудня 2014 року про призначення одноразової допомоги в розмірі п’ятирічного заробітку чоловіка та одноразової допомоги в розмірі річного заробітку чоловіка.

Прийняття зазначених постанов свідчить про те, що Фонд загальнообов’язкового соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання визнав її особою, яка має право на страхові виплати відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

У зв’язку з проведенням антитерористичної операції на території міста Сніжне Донецької області вона тимчасово перемістилася до м. Костянтинівки Донецької області.

Порядок надання страхових виплат, передбачених загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції, встановлений постановою Правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №20 від 11.12.2014 р. Зазначена Постанова має статус нормативного документу, оскільки пройшла реєстрацію в Міністерстві юстиції України 12 січня 2015 року за № 6/26451.

Відповідно до пункту 2 розділу 1 цього Порядку особи, які тимчасово переміщені, мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат відповідно до Закону №1105 безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується із зони проведення антитерористичної операції.

Вона, як особа яка переміщена із зони проведення АТО та має відповідну довідку про переміщення, з 01 січня 2015 року перебуває на обліку у Відділені виконавчої дирекції Фонду в м. Костянтинівки. З дня її перебування на обліку відповідач виплачував їй тільки щомісячні страхові виплати в повному обсязі. Проте, одноразові допомоги, які призначені їй постановою відділення в м. Сніжне, до теперішнього часу не виплачені.

Пунктом 2 статті 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що одноразова допомога в разі смерті потерпілого виплачується особам, які мають на це право, у місячний строк з дня смерті потерпілого.

Вважає, що невиплата відповідачем їй раніше призначених страхових виплат, а саме одноразової допомоги у розмірі п’ятирічного заробітку її чоловіка ОСОБА_6 та одноразової допомоги у розмірі річного заробітку її чоловіка, є порушенням законодавства про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та грубим порушенням її конституційного права на соціальний захист.

01.12.2015 р. нею були подані запити до відповідача та третьої особи стосовно причин невиплати призначених страхових виплат. На ці запити були надані відповіді, ознайомившись з якими вона зробила висновок про те, що законних підстав для затримки у виплатах немає. Відповідач обіцяє здійснити перерахування належних їй страхових виплат після проведення засідання комісії. Проте, вона вважає, що зазначені дії відповідача є протиправними та незаконними, оскільки нормативними актами, на підставі яких здійснюється призначення і виплата страхових сум потерпілим на виробництві та членам їх сімей, не передбачені засідання будь-яких комісій, від рішення яких залежить перерахування страхових виплат.

Позивачка у судове засідання не з’явилася, надавши суду заяву про повне підтримання заявлених позовних вимог та про розгляд справи у її відсутність (т.1, а.с.19).

Представники відповідача позов не визнали за підстав, викладених у наданих відповідачем письмових запереченнях проти позову про таке:

З дійсним позовом ОСОБА_1 звернулася до суду 28.12.2015 р.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 2 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецьк області від 16 серпня 2016 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ від 6 вересня 2017 року рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 2 червня 2016 року та ухвала апеляційного суду Донецької області від 16 серпня 2016 року скасовані з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-ХІУ робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що створюються за рішенням правління Фонду на підставі затвердженої ним структури органів Фонду. ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також мають відділення в районах і містах обласного значення. Відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду є відокремленими підрозділами робочих органів виконавчої дирекції Фонду, що створюються за рішенням правління Фонду без статусу юридичної особи.

ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду є правонаступниками управлінь та відділень Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

19 серпня 2017 року державним реєстратором зроблена реєстраційна дія про припинення відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Костянтинівці Донецької області.

25 червня 2017 року утворено відокремлений підрозділ юридичної особи - Костянтинівське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, яке за довіреністю, наданою ОСОБА_2, представляє інтереси ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі - ОСОБА_2).

ОСОБА_1, як внутрішньо переміщена особа, що одержує щомісячні страхові виплати, знаходиться на обліку у Костянтинівському відділенні ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі - Костянтинівське відділення), яке є відокремленим підрозділом робочого органу виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області та здійснює безпосередньо контроль за даними страховими виплатами.

Костянтинівське відділення заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 з огляду на таке:

По-перше, Указом президента України від 14.11.2014 № 875/2014 „Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року „Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях" введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 „Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях" (далі - Рішення).

Абзацом 1 підпункту 26 пункту 3 Рішення доручено Кабінету Міністрів України ужити заходів щодо припинення на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях діяльності державних підприємств, установ та організацій, їх філій (відділень), представництв, евакуації працівників (за їх згодою); вивезення в разі можливості майна та документації.

На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 07.11.2014 №595 „Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей" (далі - Постанова №595).

Абзацом другим пункту 3 Постанови №595 зобов'язано міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації забезпечити до 01.12.2014 переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Отже, вказаними актами передбачено необхідність припинення на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях діяльності державних підприємств, установ, організацій, їх філій (відділень), представництв та визначено граничний термін для здійснення заходів щодо їх переміщення (до 01.12.2014).

Надана позивачем довідка про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом на ОСОБА_6, серія 10 ААА №000440 Обл. проф. МСЕК зареєстрована 11.12.2014 р., яка діє на території, не підконтрольній державній владі, в порушення Постанови №595, і тому не може бути дійсною.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р (в редакції 07.11.2014р.) „Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" (далі - розпорядження № 1085) затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. В цьому переліку в абзаці: „Міста обласного значення» значиться м. Сніжне.

Тобто, вищезазначене розпорядження №1085 встановило, що станом на 07листопада 2014 року м.Сніжне, в якому знаходилося відділення Фонду, де ОСОБА_1 взята на облік як особа, яка має право на страхові виплати у разі смерті потерпілого, набуло статусу тимчасово окупованої території.

Згідно з пунктом 9 статті 34 Закону України № 1105-ХІУ від 23.09.1999 р. „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"- "причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів".

Це кореспондується і зі змістом листа Міністерства охорони здоров'я України від 20.02.2015 № 16.01-/6392, де зазначається, що інваліди, яким була призначена пенсія з інвалідності та соціальна допомога на тимчасово окупованій території до 07.11.2014 р. занесені до електронної бази даних Пенсійного Фонду України та центрального банку даних інвалідів органів соціального захисту населення, отже вони не потребують повторного проходження МСЕК за місцем фактичної реєстрації. Це стосується і громадян, які втратили медичні документи під час евакуації.

Громадянам, які оглядались МСЕК на окупованій території після зазначеної дати, необхідно повторно пройти огляд на підконтрольній Україні території.

По-друге, згідно з наказом ОСОБА_2 № 142 від 16 квітня 2015 року, з метою перевірки призначених, але не виплачених одноразових страхових виплат тимчасово переселеним особам або членам їх сімей, створена комісія з розгляду правомірності призначення одноразових страхових виплат особам, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції та необхідності їх фінансування незалежно від дати призначення такої виплати, з відповідним складенням протоколу за результатами засідання комісії, особова справа ОСОБА_1 була направлена на розгляд комісії для вирішення питання правомірності призначення їй страхових виплат та необхідності їх фінансування.

Згідно з протоколом цієї комісії від 12 грудня 2015 року вирішено здійснити ОСОБА_1 одноразову виплату, в разі підтвердження довідки про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом від 11 грудня 2014 року серії 10 ААА №000440 на підконтрольній українській владі території.

Отже, вірними є доводи відповідача, що надана до матерів справи довідка МСЕК на ім'я ОСОБА_1 не підтверджена відповідними документами, тому законні підстави у позивача щодо стягнення коштів з Костянтинівського відділення відсутні, а позовні вимоги не є обґрунтованими.

Відповідно до змісту частини 2 статті 59 Цивільно-процесуального кодексу України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приписами частини 1 статті 60 цього ж Кодексу визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищезазначене, відповідач діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України. № 1105-Х1У.

Про це зазначив і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 6 вересня 2017 року у справі 233/6950/15-ц.

По-третє, враховуючи вищевикладене, керуючись пунктом 9 статті 34 Закону України № 1105-ХІУ від 23.09.1999 р., постановою №595, розпорядженням №1085, протоколом комісії управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області від 12 грудня 2015 року, листом Міністерства охорони здоров'я України від 20.02.2015 № 16.01-/6392 просить суд в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення одноразової допомоги відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи - Обласного центру медико-соціальної експертизи в судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляду справи за його відсутності та письмові пояснення щодо позову, в яких зазначив, що 21 листопада 2014 року відповідно до постанови КМУ від 07 листопада 2014 року № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» у зв’язку з продовженням проведення на території Донецької області антитерористичної операції та з метою організації роботи підпорядкованих закладів на належному рівні, враховуючи розпорядження КМУ від 07.11.2014р. №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження», на виконання розпорядження голови облдержадміністрації від 12.11.2014 р. №680 «Про організацію виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. №595» зі змінами від 18.11.2014 р. №692 Департаментом охорони здоров’я Донецької обласної державної адміністрації було видано наказ про тимчасово переміщення закладів охорони здоров’я, в тому числі обласного центру медико-соціальної експертизи.

26 березня 2015 року згідно із відомостями з ЄДРПОУ № 211/05-04 було зареєстровано нову юридичну адресу для ОЦ МСЕ на підконтрольній Україні території, а саме м. Краматорськ, вул. Дніпропетровська, 14.

До м. Краматорська переїхав тільки керуючий склад працівників ОЦ МСЕ, тобто на непідконтрольній Україні території так і залишилися усі відділення – районні, міжрайонні МСЕ, які працюють як і раніше, але їм не підпорядковані, а також всі медекспертні справи, документи, тощо.

Медекспертна справа ОСОБА_6 знаходиться на території, непідконтрольній Україні. Тому, надіслати зазначену справу або підтвердити, чи видавалась Обласним центром медико-соціальної експертизи довідка про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом серії 10 ААА № 000440 від 11 грудня 2014 року на ім’я ОСОБА_6, не представляється можливим (т.2, а.с.49).

17 листопада 2017 року залучити до участі в цивільній справі в якості правонаступника відповідача ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та виключено з розгляду справи як третю особу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Сніжне Донецької області.

З’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дістає таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 16 серпня 1975 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії П-НО № 282704 від 16 серпня 1975 року (т.1, а.с.10).

ОСОБА_6 з 01 квітня 2001 року знаходився на обліку у Відділенні ВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне Донецької області у зв’язку із отриманим на виробництві професійним захворюванням. Зазначена обставина була визнана сторонами та третьої особою, і суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цієї обставини або добровільності її визнання, а тому у відповідності до ч.1 ст.82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

15 червня 2014 року ОСОБА_6 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-НО № 784118 від 17 червня 2014 року (т.1, а.с.6).

Довідкою про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням серії 10 ААА № 000440, виданою Донецькою обласною профпатологічною Медико-соціальною експертною комісією 11 грудня 2014 року встановлено з 27.10.2014 р. причинний зв'язок смерті ОСОБА_6 з професійним захворюванням на підставі акту огляду МСЕК № 1409 (т.1, а.с.7). Оригінал даної довідки досліджений судом з особової справи ОСОБА_1, наданої представником відповідача.

30 грудня 2014 року позивачка ОСОБА_1 постановою № 0559/4474/4474.1/34 Відділення ВД Фонду у м. Сніжне взята на облік як особа, яка має право на страхові виплати в разі смерті потерпілого на підставі довідки МСЕК від 11 грудня 2014 року серії 10 ААА № 000440 (т.1, а.с.12).

Постановами Відділення ВД Фонду у м. Сніжне від 30 грудня 2014 року № 0559/4474/4474.1/36, № 0559/4474/4474.1/45 ОСОБА_1 призначені: сума щомісячної страхової виплати, сума одноразової допомоги в разі смерті потерпілого в розмірі 297700,20 грн. та сума одноразової допомоги особі, яка має на це право в разі смерті потерпілого у розмірі 59540,04 грн. (т.1, а.с.13-14).

Позивачка ОСОБА_1 відповідно до довідки № НОМЕР_1 від 19 січня 2015 року, виданої ОСОБА_2 соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, є внутрішньо переміщеною особою та тимчасово мешкає за адресою: м. Костянтинівка, вул. Правобережна (Леніна), 20 (т.1, а.с.11).

У відповідності до постанови Правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 20 від 11 грудня 2014 року позивачка ОСОБА_1 з 01 січня 2015 року перебуває на обліку у Відділенні ВД Фонду у м. Костянтинівці, що підтверджується, зокрема, довідкою відповідача про отримані позивачем в період з січня 2015 року по листопад 2015 року щомісячні страхові виплати (т.1, а.с.16), постановою відповідача від 01 жовтня 2015 року № 0534/74042.1/4474.2/4 про припинення щомісячної страхової виплати особі, яка має на неї право в разі смерті потерпілого (т.1, а.с.46).

Листом відповідача від 07 грудня 2015 року № 01-05/844 (т.1, а.с.15) позивачу надані роз’яснення з приводу невиплати їй одноразової допомоги в разі смерті чоловіка ОСОБА_6, померлого 15.06.2014 р., та вказано, що відділенням виконавчої дирекції Фонду у м. Костянтинівці замовлення коштів на фінансування видатків за раніше призначеною, але невиплаченою одноразовою допомогою буде здійснено за результатами засідання комісії, відображеними у відповідному протоколі.

Згідно з реєстром № 1077 за вересень 2016 року ОСОБА_1 була здійснена одноразова виплата в разі смерті (КЕКВ 2730.05) в загальному розмірі 357240,24 грн., що підтверджено копією платіжного доручення №996 від 28.09.2016 р. (т.2, а.с.163,164).

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходив з таких обставин.

По-перше, на час ухвалення судового рішення по справі вимоги позивача відповідачем задоволено у повному обсязі.

По-друге, суд критично ставиться до доводів відповідача щодо відсутності правових підстав для відшкодування позивачці шкоди у вигляді одноразової допомоги сім’ї потерпілого та суми однорічного заробітку потерпілого на утриманця.

Так, статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на момент виникнення спірних правовідносин визначав Закон України від 23.09.1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який з 01 січня 2015 року діє в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року N 77-VIII та має назву «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.21 Закону Українивід 23.09.1999 року № 1105-XIУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, тобто в редакції до 01 січня 2015 року) у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, одноразову допомогу в разі смерті потерпілого.

Пунктом 7 статті 34 Закону від 23.09.1999 р. № 1105-XIУ (в редакції до 01 січня 2015 року) передбачено, що у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім’ї повинен бути не меншим за п’ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні.

За поясненнями відповідача, не виплата позивачці одноразової допомоги у розмірі 297 700,20 грн. та у розмірі 59540,04 грн. здійснена відповідачем на виконання пункту 6 Протокольного рішення наради у Віце-прем’єр міністра України – Міністра культури ОСОБА_7 з питань «Забезпечення соціального захисту переміщених осіб на виконання Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 12.02.2015 року (т.1, а.с.35), Протоколу № 541-а засідання комісії з розгляду правомірності призначення одноразових страхових виплат тимчасово переселеним особам або членам їх сімей від 22 грудня 2015 року (т.1, а.с.44), яким визнано можливим здійснити страхові виплати ОСОБА_1 лише в разі підтвердження Довідки про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом від 11.12.2014 р. серії 10 ААА № 000440 на підконтрольній українській владі території.

Проте, суд не може погодитись з даними доводами представника відповідача з огляду на те, що статтею 40 Закону від 23.09.1999 року № 1105-XIУ (в редакції до 01 січня 2015 року) було передбачено, що страхові виплати особам, які мають право на виплату у зв’язку із смертю годувальника провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків на підставі постанови цього Фонду або рішення суду – у місячний строк з дня смерті застрахованого особам, які мають на це право. З 01 січня 2015 року зазначені норми встановлені п.2 ч.1 ст.47 Закону України від 23.09.1999 р. № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції Закону від 28 грудня 2014 року N 77-УIII).

Статтею 36 Закону від 23.09.1999 р. № 1105-Х1У (в редакції до 01 січня 2015 року) було передбачено, що рішення Фонду соціального страхування від нещасних випадків про страхові виплати оформлюється постановою. З 01 січня 2015 року зазначені норми встановлені ч.2 ст. 44 Закону від 23.09.1999 р. № 1105-Х1У «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції Закону від 28 грудня 2014 року № 77-УШ).

Вказані норми Закону кореспондуються з п.1.5 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, який затверджений постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 27.04.2007 р. № 24, яким передбачено, що рішення про призначення (відмову у призначенні) страхових виплат оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах.

Відповідно до п.1.18. зазначеного Порядку копію постанови про призначення (відмову у призначенні), перерахування, компенсацію, припинення та продовження страхових виплат і соціальних послуг потерпілим (членам їх сімей), відшкодування витрат на поховання у разі смерті потерпілого або про повернення зайво виплачених коштів тощо робочі органи виконавчої дирекції Фонду надсилають потерпілому або особам, які мають на це право.

Не виплачуючи протягом тривалого часу позивачці нараховану до сплати суму одноразової допомоги, відповідне рішення щодо зупинення виплати відповідачем не приймалося, тож Постанова Відділення ВД Фонду у м. Сніжне від 30 грудня 2014 року № 0059/4474/4474.1/53 про призначення одноразової допомоги у разі смерті потерпілого як не скасована мала бути виконана відповідачем у строки, передбачені п.2 ч.1 ст.47 Закону України від 23.09.1999 р. № 1105-Х1У «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (в редакції Закону від 28 грудня 2014 року № 77-УШ).

Протокольне рішенні наради у Віце-прем’єр міністра України – Міністра культури України ОСОБА_7 з питань «Забезпечення соціального захисту переміщених осіб на виконання Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 12.02.2015 р. та Протокол № 541-а від 22 грудня 2015 року засідання комісії з розгляду правомірності призначення одноразових страхових виплат тимчасово переселеним особам або членам їх сімей мають рекомендаційний характер та не створюють для позивача юридичних наслідків, оскільки на теперішній час будь-які зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (в редакції Закону від 28 грудня 2014 року № 77-УШ) щодо обов’язкового підтвердження Довідки про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом на території, підконтрольній українській владі, не вносилися.

Законом України від 02.09.2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, необхідність підтвердження таких довідок також не встановлена. Будь-який інший Закон України з цього питання також відсутній.

Тим більше, що Довідка про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом від 11 грудня 2014 року серії 10 ААА № 000440, яка мається в оригіналі в особовій справі ОСОБА_1, виконана на бланку суворої звітності, має гербову печатку Обласного центру медико-соціальної експертизи (контроль за якої було втрачено 12 червня 2015 року, що вбачається із заяви до Краматорського МВ ГО УМВС України в Донецькій області (т.1, а.с.82)).

За інформацією Обласного центру медико-соціальної експертизи (т.2, а.с.99-100,109-110,130-132) за результатами перевірки звернення ОЦМСЕ від 12.06.2015 р. щодо стану та місцезнаходження архівів, основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та бланків суворої звітності Краматорським відділом поліції ГУНП в Донецькій області повідомлено, що під час проведення перевірки ознак складу кримінального правопорушення виявлено не було, тож підстави для внесення вказаної події до ЄРДР відсутні.

Ця обставина також підтверджує дійсність вище згадуваної Довідки, не зважаючи на те, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 р. № 1085-р «Про затвердження населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (в редакції станом на 07.11.2014 р.) м. Сніжне Донецької області віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження та відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 р. № 254-VІІ «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», м. Сніжне Донецької області визнане тимчасово окупованою територією.

З огляду на наведене, з урахуванням тієї обставини, що на час ухвалення рішення вимоги позивача задоволено відповідачем у повному обсязі, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.259,263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1)

до ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 41325231, розташоване за адресою: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Свободи, буд. 5)

третя особа - Обласний центр медико-соціальної експертизи (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 21958658, розташований за адресою: 84306, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Дніпропетровська, буд. 14), -

«про стягнення одноразової допомоги у разі смерті потерпілого на виробництві» відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя