Рішення № 7382263, 23.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.12.09 р.                     Справа № 9/144                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод”, м.Авдіївка

до відповідача Приватного підприємства „Олрида”, м.Краматорськ

про стягнення 225763грн.84коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Бичков О.Є. – заступника начальника юридичного відділу (за довіреністю №б/н від 01.12.2008р.);

від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Авдіївський коксохімічний завод”, м.Авдіївка, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Олрида”, м.Краматорськ про стягнення заборгованості в розмірі 225763грн.84коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 195427грн.53коп. та пені в розмірі 30336грн.31коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №924/08М від 19.09.2008р., додаткові угоди №1 від 02.10.2008р., №2 від 14.10.2008р., №3 від 18.11.2008р., №4 від 29.12.2008р., №5 від 29.01.2009р., акти приймання-передачі металобрухту №2 від 05.11.2008р., №2 від 21.11.2008р., №3 від 19.12.2008р., №5 від 30.12.2008р., №6 від 03.02.2009р., №14, №15 від 27.02.2009р., рахунки-фактури №1/1441 від 05.11.2008р., №1/1466 від 21.11.2008р., №1/1513 від 19.12.2008р., №1/1530 від 30.12.2008р., №1/1659 від 03.02.2009р., №1/1695, №1/1697 від 27.02.2009р., №1/1789, №1/1790 від 21.04.2009р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду від 29.10.2009р., 18.11.2009р. заявлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, у судове засідання не з`явився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №4382851 Приватне підприємство „Олрида”, м.Краматорськ станом на 05.11.2009р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

19.09.2008р. між Відкритим акціонерним товариством „Авдіївський коксохімічний завод”, м.Авдіївка та Приватним підприємством „Олрида”, м.Краматорськ укладений договір №924/01М, відповідно з яким продавець (позивач) зобов`язується поставити, а покупець (відповідач) зобов`язується прийняти та оплатити лом легированих (нержавіючих) сталей (вид №4/326(Б26) згідно ДСТУ 4121-2002 – код товару згідно УКТ ВЕД 7204211000, в подальшому – продукція, в кількості, стоки та за ціною, що встановлені даним договором (п.1.1 договору).

Також до вказаного договору сторонами підписані додаткові угоди №1 від 02.10.2008р., №2 від 14.10.2008р., №3 від 18.11.2008р., №4 від 29.12.2008р., №5 від 29.01.2009р.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором №924/01М від 19.09.2008р.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що поставка продукції здійснюється автомобільним транспортом покупця на умовах EXW ВАТ „АКХЗ”, проїзд Індустріальний, 1, м. Авдіївка, Донецька область, Україна, 86065, в редакції ІНКОТЕРМС 2000 року.

За твердженням позивача, на виконання умов договору, останнім на адресу відповідача була здійснена поставка продукції, що підтверджується актами приймання-передачі металобрухту №2 від 05.11.2008р., №2 від 21.11.2008р., №3 від 19.12.2008р., №5 від 30.12.2008р., №6 від 03.02.2009р., №14, №15 від 27.02.2009р, копії яких наявні в матеріалах справи.

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи господарський суд ухвалами від 30.10.2009р., 18.11.2009р. зобов’язав відповідача надати письмові пояснення стосовно наявності підписів та печаток на актах приймання-передачі металобрухту №2 від 05.11.2008р., №2 від 21.11.2008р., №3 від 19.12.2008р., №5 від 30.12.2008р., №6 від 03.02.2009р., №14, №15 від 27.02.2009р. Однак вимоги суду відповідачем не виконані, відповідні пояснення або заперечення не надані.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом представника відповідача на вищезазначених актах та печаткою підприємства та прийнята відповідачем без заперечень.

Пунктом 3.4 договору (з урахуванням додаткової угоди №2 від 14.10.2008р.) сторони передбачили, що оплата здійснюється протягом 5 (п`яти) днів від дати виставлення рахунку за фактично поставлену продукцію.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На сплату отриманої продукції позивачем на адресу відповідача були виставлені рахунки-фактури №1/1441 від 05.11.2008р., №1/1466 від 21.11.2008р., №1/1513 від 19.12.2008р., №1/1530 від 30.12.2008р., №1/1659 від 03.02.2009р., №1/1695, №1/1697 від 27.02.2009р., №1/1789, №1/1790 від 21.04.2009р., копії яких наявні в матеріалах справи (докази направлення вказаних рахунків на адресу відповідача залучені до матеріалів справи).

Враховуючи те, що рахунки-фактури №1/1695, №1/1697 від 27.02.2009р., №1/1789, №1/1790 від 21.04.2009р. були відправлені на адресу відповідача 30.07.2009р. та рахунки-фактури №1/1441 від 05.11.2008р., №1/1466 від 21.11.2008р., №1/1513 від 19.12.2008р., №1/1530 від 30.12.2008р., №1/1659 від 03.02.2009р. були відправлені на адресу відповідача 11.08.2009р. (про що свідчать відповідні супровідні листи та список заказних листів з поштовим чеком про відправлення), суд вважає, що моментом виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманої продукції є 05.08.2009р. та 11.08.2009р. відповідно.

За твердженням позивача, відповідач здійснив часткову оплату отриманої продукції та всупереч вимогам договору та закону, на момент подання позовної заяви до суду, не оплатив залишкову вартість отриманого товару, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 195427грн.53коп.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Зобов’язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 195427грн.53коп.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 195427грн.53коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод”, м.Авдіївка в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 195427грн.53коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач заявляє про стягнення з відповідача пені в розмірі 30336грн.31коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов’язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.4 договору встановлено, що в разі порушення умов п.3.4 даного договору з боку покупця, останній сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від несплаченої суми.

На підставі вищезазначеного пункту договору позивачем нарахована пеня в розмірі 30336грн.31коп. за прострочення оплати товару з 12.11.2008р. по 20.10.2009р. (з урахуванням здійснених оплат).

Розглянувши розрахунок позивача, суд вважає за необхідне перерахувати зазначену суму, оскільки, як вище встановлено судом, моментом виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманої продукції є 05.08.2009р. та 11.08.2009р.

Таким чином, належною до стягнення сумою пені за відповідний період прострочення є 8582грн.84коп.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 30336грн.31коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 8582грн.84коп.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод”, м.Авдіївка, до відповідача, Приватного підприємства „Олрида”, м.Краматорськ про стягнення заборгованості в розмірі 225763грн.84коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 195427грн.53коп. та пені в розмірі 30336грн.31коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Олрида” (за адресою: вул.Двірцева, б.53, кв.99, м.Краматорськ, Донецька область, 84331, р/р 26000053602189 в КФ ЗАТ КБ „Приватбанк”, м.Краматорськ, МФО 335548, код ЄДРПОУ 32737537) на користь Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” (за адресою: проїзд Індустріальний, 1, м. Авдіївка, Донецька область, 86065, р/р 26008049000 в ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 334970, код ЄДРПОУ 00191075) суму основного боргу в розмірі 195427грн.53коп., пеню в розмірі 8582грн.84коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2040грн.10коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 213грн.26коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Позивачу видати довідку для повернення з державного бюджету держмита в сумі 88грн.51коп., перерахованого згідно платіжного доручення №9230 від 28.09.2009р., в зв’язку із внесенням державного мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 23.12.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя