Рішення № 7382261, 23.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.12.09 р.                     Справа № 30/184                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного підприємства «Скорпіон Секьюріті Менеджмент», м. Донецьк, (ідентифікаційний код 34384980)

до Відповідача: Українсько – німецького спільного підприємства «WEBA» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Донецьк (ідентифікаційний код 02016034)

про: стягнення суми боргу за договором №3 про надання послуг від 01.01.2007 року у розмірі 17 081,48 грн., індексу інфляції у розмірі 3 543,38 грн., 3% річних у сумі 468,92 грн., штрафних санкцій за прострочення оплати у розмірі 1 832,13 грн.

за участю:

представника Позивача – Тубольцев О.В. (директор, за наказом №1-05/06 від 11.05.2006 року)

представника Відповідача – Бутенко Д.І. (за довіреністю №б/н від 21.10.2009 року)

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні проголошувалась перерва з 09 грудня 2009 року по 23 грудня 2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватного підприємства «Скорпіон Секьюріті Менеджмент», м. Донецьк (далі-Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Українсько – німецького спільного підприємства «WEBA» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Донецьк (далі- Відповідач) про стягнення суми боргу за договором №3 про надання послуг від 01.01.2007 року у розмірі 17 081,48 грн., індексу інфляції у розмірі 3 543,38 грн., 3% річних у сумі 468,92 грн., штрафних санкцій за прострочення оплати у розмірі 1 832,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором №3 про надання послуг від 01.01.2007 року, щодо оплати за надані послуги.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договір №3 про надання послуг від 01.01.2007 року (а.с.11-13), протокол узгодження договірної ціни (а.с.14), лист від 24.11.2008 року (а.с.15), акти виконаних підрядних робіт (а.с.16-37), акт звіряння взаємних розрахунків підписаний та завірений печатками з боку обох сторін, відповідно до якого заборгованість станом на 01.09.2009 рік складає 17081,48 грн. (а.с.38), свідоцтво про державну реєстрацію Приватного підприємства «Скорпіон Секьюріті Менеджмент» (а.с.39), статут Приватного підприємства «Скорпіон Секьюріті Менеджмент» (а.с.40-51), довідку з Єдиного державного реєстру стосовно Приватного підприємства «Скорпіон Секьюріті Менеджмент» (а.с.52).

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.15, 16, 526, 612, 625, 901-907 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 49, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання ухвали суду Відповідач 23 листопада 2009 року через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву (а.с.54-55), у якому проти позову заперечує, та вказує, що Позивачем рахунки не виставлялись, відповідач рахунки від Позивача не отримував. Отже УНСП «WEBA» у формі ТОВ, не є боржником , який прострочив виконання зобов’язання, оскільки у договорі встановлено, що строк виконання зобов’язання з оплати наданих послуг виникає на протязі 5 банківських днів з моменту отримання рахунку Замовником.

Позивачем на виконання ухвали суду 24 листопада 2009 року через канцелярію суду були надані наступні документи: акт звіряння взаємних розрахунків підписаний та завірений печатками з боку обох сторін, відповідно до якого заборгованість станом на 01.09.2009 рік складає 17081.48 грн. (а.с.60), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача (а.с. 61), довідка за підписом директора Тубольцева О.В., та головного бухгалтеру Висцької С.П., яка свідчить про те, що станом на 24 листопада 2009 рік Українсько – німецьке спільне підприємство «WEBA» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю має борг перед ПП «Скорпіон Секьюріті Менеджемнт» згідно договору №3 від 01 січня 2007 року. Правовідносини між сторонами з постачання товарів та послуг, передбачені іншими договорами відсутні (а.с.62).

На виконання ухвали суду Позивачем 07 грудня 2009 року через канцелярію суду було надано виписку з банківського рахунку перерахувань Українсько – німецького спільного підприємства «WEBA» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на рахунок ПП «Скорпіон Секьюріті Менеджмент» (а.с.74), платіжні доручення з доказами доплати держаного мито у розмірі 58,44 грн. (а.с.71-72).

09 грудня 2009 року Позивачем через канцелярію суду було надано докази направлення рахунків на адресу Відповідача (а.с.75-78).

Заявою №б/н від 21.12.2009року (а.с.81-82) Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу зменшив розмір позовних вимог, заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 17081,48 грн., суму державного мита у розмірі 170,82грн., оплату за інформаційно-технічне забезпечення у сумі 236,00 грн., оплату послуг ПП «Асоціація Адвокатів «Закон» у розмірі 600,00 грн..

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві №б/н від 21.12.09року (а.с.81-82), оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх-небудь охоронюваних законом інтересів.

Представники Позивача у судове засідання з’явився, підтримав вимоги викладені в заяві від 21.12.2009р.

Представник Відповідача у судове засідання з’явився, визнав суму основного боргу у розмірі 17081,48 грн., проти стягнення з Відповідача оплати послуг ПП „Асоціація Адвокатів „Закон” у розмірі 600,00 грн. заперечив.

Сторони до початку судового засідання 24.11.2009р. надав до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу (а.с.63). Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2009 року між Позивачем (Охорона) та Відповідачем (Замовник) було укладено договір №3 про надання послуг, відповідно п.1.1 Договору предметом договору є надання послуг майна, розташованого на об’єкті, розташованого за адресою: м. Красноармійськ.

Договір вступає в дію з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами узятих на себе зобов’язань. (п.4.1 Договору).

Договір може бути розірвано достроково. При цьому сторона – ініціатор розірвання повідомляє про це іншу сторону не менш, ніж за 30 календарних днів з моменту розірвання. (п.4.2 Договору).

У розділі 5 Договору сторони, дійшли згоди щодо ціни договору та порядку розрахунків:

- ціна договору встановлюється у Розрахунку, який є невід’ємною частиною даного договору (п.5.1 Договору)

- оплата по договору здійснюється щомісячно відповідно виставленого Охороною рахунку протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку Замовником. (п.5.2 Договору).

Відповідно протоколу узгодження договірної ціни за надані послуги від 01 січня 2007 року (а.с.14), встановлено що вартість надання охоронних послуг складає 7990,74 грн. на місяць.

На виконання умов договору Позивачем були надані послуги, що підтверджується актами виконаних робіт (а.с.16-37).

Акти підписано та завірено печатками з боку обох сторін, без зауважень (а.с.16-37).

Дію договору було припинено з 01.12.2008 року на підставі листа Відповідача про припинення договірних відносин. (а.с.15).

Однак, Відповідачем в порушення умов договору не було здійснено у повному обсягу оплату за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 17081,48 грн.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконанням грошових зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач визнав суму основного боргу у розмірі 17081,48 грн.

Стан розрахунків між сторонами за весь період взаємовідносин за договором на 01.09.2009р., що відповідає наявним в матеріалах справи первинним документам, відображений у складеному Позивачем суду акті звіряння розрахунків, який був підписаний та скріплений печатками з боку обох сторін за Договором. (а.с. 38)

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають повному задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.901-907 ЦК України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Уклавши договір №3 про надання послуг від 01.01.2007 року, Відповідач відповідно до п.5.2 договору прийняв на себе зобов’язання оплачувати надані послуги відповідно виставленого Охороною рахунку протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку Замовником

На виконання умов договору Позивачем були надані послуги, що підтверджується актами виконаних робіт (а.с.16-37) та виставлені рахунки (а.с.а.с. 75-78), але Відповідач всупереч узятих не себе зобов’язань не здійснив у повному обсязі оплату за надані послуги.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 17081,48 грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами підрядника, передбаченими ст.854 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник у разі прострочення виконання грошового зобов’язання має на вимогу кредитора сплатити заборгованість.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не тільки не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, але й визнається, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому, відносно врахування позиції Відповідача щодо визнання позовних вимог в частині стягнення суми боргу у розмірі 17081,48 грн.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання Відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання Відповідачем позову у якості самостійної підстави, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову в частині стягнення суми боргу у розмірі 17081,48 грн.

Позивач просить суд відшкодувати йому за рахунок Відповідача витрати по оплаті послуг ПП „Асоціація Адвокатів „Закон” в сумі 600,00грн.

Відповідач проти витрат по оплаті послуг адвоката заперечив.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника.

Згідно статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Статтею 12 Закону України „Про адвокатуру” зазначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою і адвокатом.

Позивач не надав докази укладання угоди між Позивачем та ПП „Асоціація Адвокатів”, не надав докази оплати Позивачем послуг ПП „Асоціація Адвокатів”, та не надав докази виконання послуг ПП „Асоціація Адвокатів” стосовно Відповідача.

Виходячи з наведеного, суд робить висновок, що факт надання відповідних послуг у даному випадку відсутній.

Враховуючи вказане, суд відмовляє у задоволенні вимог щодо оплати послуг ПП „Асоціація Адвокатів „Закон” у розмірі 600,00 грн.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на Відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Скорпіон Секьюріті Менеджмент», м. Донецьк, (ідентифікаційний код 34384980) до Українсько – німецького спільного підприємства «WEBA» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Донецьк (ідентифікаційний код 02016034) про стягнення суми боргу за договором №3 про надання послуг від 01.01.2007 року у розмірі 17081,48 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Українсько – німецького спільного підприємства «WEBA» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Донецьк (ідентифікаційний код 02016034) на користь Приватного підприємства «Скорпіон Секьюріті Менеджмент», м. Донецьк, (ідентифікаційний код 34384980) заборгованість у розмірі 17081,48 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Українсько – німецького спільного підприємства «WEBA» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Донецьк (ідентифікаційний код 02016034) на користь Приватного підприємства «Скорпіон Секьюріті Менеджмент» (ідентифікаційний код 34384980) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 170,82 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 175,84 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити Приватному підприємству «Скорпіон Секьюріті Менеджмент», м. Донецьк, (ідентифікаційний код 34384980) у стягненні з Українсько – німецького спільного підприємства «WEBA» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Донецьк (ідентифікаційний код 02016034) витрат по сплаті послуг ПП „Асоціація Адвокатів „Закон” у розмірі 600,00 грн.

За згодою присутніх представників сторін у судовому засіданні 23.12.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 23.12.2009р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя