Рішення № 73822039, 13.04.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/43343/17

Провадження № 2-а/761/349/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді Осаулова А.А.

за участю секретаря Вольда М.А.

представника позивача, відповідача Кілару А.В., Павленко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Київської митниці Державної фіскальної служби, Державної фіскальної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2017 року в провадження судді Шевченківського районного суду м.Києва Осаулова А.А. надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_3 до Київської митниці Державної фіскальної служби, Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил №0209/12500/17 від 21.09.2017 року Київської митниці Державної фіскальної служби України та постанови Державної фіскальної служби України від 20.10.2017 року із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі - 871 706,79 грн. на ОСОБА_3 та просила закрити провадження у вказаних справах про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст..485 Митного Кодексу України у зв»язку з відсутністю в її діях складу вказаного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що оскаржуваною постановою відповідача 1 на неї було накладено штраф за порушення митних правил за ст..485 Митного Кодексу України. При проведенні процедури оскарження до відповідача 2, вона отримала постанову від 20.10.2017 року, якою попередня постанова була залишена без змін. За обставинами справи, 14.04.2017 року ТОВ «М-ЕНД-С» було подано до відповідача 1 митну декларацію, де заявлено про режим реєкспорту товару - «насіння соняшнику для посіву» із поверненням його стороні зовнішньоекономічного контракту, за яким ці товари поміщались у митний режим імпорту. Вказаний товар був саме тим, що надійшов в режимі імпорт, але митними органами було спочатку складено протокол, а згодом і постанову про порушення митних правил, оскільки опис товарів, поміщених у режим реекспорту в графі 31, не відповідає опису товарів раніше ввезених в України за відповідним контрактом. Між тим, вказані обставини не відповідають дійсності, оскільки товари є ідентичними як за номером товару, так і за маркуванням на упаковці, артикул, лот і номер партії та вони повертались нерезиденту - стороні зовнішньоекономічного контракту від 24.10.2016 року у відповідності до п.11 його умов. Вказане підтверджує відсутність в діях позивача порушення митних правил та про помилковість позиції відповідача при складанні оскаржуваних постанов. Позивач зазначає, що відсутня подія та склад адміністративного правопорушення за обома постановами, а тому провадження у справі має бути закрито.

Представником відповідача 1 до суду було надано відзив на позов, де він зазначив, що під час митного оформлення вказаного у позові товару встановлено невідповідність зазначених у експортно-митних деклараціях даних по опису товарів в часині номеру партії та поданому до митного оформлення інвойсу. Відтак, вказане є порушенням вимог ст..ст.п.5 ч.8 ст.257 МК України, а згідно п.8 ст.264 МК України декларант несе відповідальність за подання недостовірних відомостей у декларації. На момент подання митної декларації від 14.04.2017 року позивачем не було подано будь-яких документів, що підтверджують не виконання сторонами умов контракту. Між тим, погодження повернення товару між сторонами контракту від 24.10.2016 року було проведено лише 19.04.2017 року під час складання акту повернення товару, тобто після складання митної декларації 14.04.2017 року. Більше того, у наведених позивачкою пояснення до податкових органів по суті порушення вона визнавала та не могла пояснити суть порушення митних правил. Вказані обставини є підставою для відмови в позові.

Представником відповідача 2 до суду було надано відзив на позов, де він зазначив про безпідставність вимог позивача та вказав на підстави для митного оформлення вказаного у позові товару були зазначені у експортно-митних деклараціях (надалі по тексту - МД) за даними опису товарів в часині номеру партії та поданому до митного оформлення інвойсу. Встановлено факт відсутності умов для застосування митного режиму «реєкспорт» до товару, заявленого у МД за відсутності усіх ідентифікуючих даних. Відтак, щодо вказаного товару слід застосовувати митний режим «експорт» із сплатою відповідного - 10 % експортного мита, що вказує на ухилення позивача від сплати митних платежів за заявленими у МД даними на суму - 290 568,93 грн., що передбачає відповідальність за ст..485 МК України. Відтак, за умовами ст..87, 257, 266, 458 МК України саме декларант несе відповідальність за порушення митних правил, а тому підлягає притягненню до відповідальністю за внесення до МД неправдивих даних щодо походження товару.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з викладених у позові підстав. Додатково зазначив, що на думку відповідачів його порушення в тому, що товар за МД було нею поміщено в режим «реєспорт», але потрібно було його помістити в інший режим «єкспорт», а насправді це той самий товар, що був отриманий з-за кордону, та повертався до фірми продавця у зв»язку з не продажем в Україні його залишків. При продажу на України продавцем нерезидентом митні платежі було сплачено в повному обсязі, а ДФС вимагає сплатити їх знову, що не відповідає фактичним обставинам у справі.

Представник відповідача 1,2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, підтримавши письмові відзиви проти позову, зважаючи на наявність в діях позивача порушення вимог МК України за наведених у постанові обставин.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 01.12.2017 року у вказані й справі було відкрито провадження та її було призначено до розгляду за участю сторін.

З 15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким Кодекс адміністративного судочинства України було викладено в новій редакції.

Так, згідно п.10 Перехідних положень КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відтак, розгляд вказаної справи продовжуються за правилами нового КАС України.

Вислухавши пояснення представника позивача, врахувавши заперечення представника відповідачів, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення заявлених вимог за наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, то відносно позивачки уповноваженою особою відповідача 1 було складено спочатку протокол 21.04.2017 року, а згодом і остаточну постанову 21.09.2017 року про порушення митних правил за ст..485 МК України, де вказано про вчинені нею порушення, що полягають у тому, що 14.04.2017 до Київської митниці ДФС агентом з митного оформлення ТОВ «М-ЕНД-С» ОСОБА_3 подано митну декларацію ЕК 11 АА (далі - МД), якій присвоєно №UA125010/2017/016436, з метою митного оформлення в митному режимі «реекспорт» товару «Насіння соняшнику для посіву (Helianthus annuus): - Sunflower/Соняшник, гібрид P64LC108-I613, партія 2991420 - 1147 мішків. Торговельна марка - Pioneer. Виробник - Pioneer Hi-Bred Switzerland S.A. Країна виробництва - US.».

Відповідно до графи 40 МД № UA125010/2017/016436 заявлений до митного оформлення товар було попередньо ввезено на митну територію України у митному режимі «імпорт» та здійснено його митне оформлення в зоні діяльності Львівської митниці ДФС за митними деклараціями ІМ 40 ДЕ від 20.02.2017 № UA209140000/2017/007815 та № UA209140000/2017/007817.

В ході митного контролю та аналізу поданих разом із МД /2 UA125010/2017/016436 документів в порушення вимог ст..ст.86, 87 МК України працівниками митниці встановлено факт відсутності умов для застосування митного режиму «реекспорт» до товару, заявленого у цій МД, у зв'язку із ненаданням органу доходів і зборів достатніх документів та відомостей, необхідних для ідентифікації товарів, що реекспортуються, та, які підтверджують невиконання (неналежне виконання) умов договору.

Зокрема, у графі 31 ЕМД типу ІМ 40 ДЕ від 20.02.2017 року та від 20.02.2017 року та поданих до цих деклараціях інвойсах поданих при отриманні товарів в режимі «Імпорт» не відповідає опису товарів, зазначених у ЕМД ти ЕК 11 АА від 14.04.2017 року та поданому митному оформленні в режимі «реекспорт».

Також, встановлено невідповідність номер партії товару на вказаних маркувальних етикетках в графі 31 вказаних декларацій.

Вказане свідчить про відсутність умов для застосування митного режиму реекспорту до товару, заявленого за ЕМД від 14.04.2017 року.

Відповідно до розділу V МК України до українських товарів, які «випускаються для вільного обігу за межі митної території України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення, застосовується митний режим «експорт».

Згідно з Законом України від 10.09.1999 № 1033-XIV «Про ставки вивізного экспортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» при експорті насіння соняшнику справляється експортне мито у розмірі 10 %.

У зв'язку з висновком про вчинення протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів у розмірі 290 568, 93 грн. при вивезенні за межі митної території України товару на позивача було накладено штраф в межах санкції ст..485 МК України.

В подальшому вказана постанова відповідача 1 була оскаржена до відповідача 2, але останній постановою від 20.10.2017 року залишив постанову Київської митниці ДФС від 21.09.2017 року без змін, а скаргу представника ОСОБА_3 без задоволення.

За диспозицією ст..485 МК України визначено як порушення - заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, -

У відповідності до вимог ст..262 МК України товари, що переміщаються через митний кордон України, декларуються органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення цих товарів.

Згідно ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

За частиною 6-7 вказаної статті МК України визначено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до п.5 ч.8 ст.257 МК України визначено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів про відомості про товари:

а) найменування;

б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар;

в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах);

г) код товару згідно з УКТ ЗЕД;

ґ) найменування країни походження товарів (за наявності);

д) опис упаковки (кількість, вид);

е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру;

є) фактурна вартість товарів;

ж) митна вартість товарів та метод її визначення;

з) відомості про уповноважені банки декларанта;

и) статистична вартість товарів.

Саме про порушення з боку позивача п.п.б,в п.5 ч.8 ст.257 МК України, як вказує відповідач, було підставою для складання протоколу та постанови щодо ОСОБА_3 у зв»язку з тим, що вона заявила в митній декларації від 14.04.2017 року в режим «реєкспорт» неправдиві відомості з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів, а саме вказано, що «№ партії» у графі №31 за МД від 20.02.2017 року в повному обсязі не відповідає номеру партії у поданій декларації на реекспорт від 14.04.2017 року.

Між тим, вказане посилання відповідача є помилковим, оскільки за диспозицією статті 485 МК України визначено як порушення - заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, тощо. Саме вказані дані вказують на об»єктивну сторону цього правопорушення.

Крім того, суб»єктивна сторона вказаного правопорушення передбачає існування умислу винної особи на його вчинення шляхом посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений порядок сплати податків і зборів)

Між тим, у цій справі в графі №31 МД від 20.02.2017 року при ввезені товару в режимі «імпорт», так і в графі №31 при його вивезені в режимі «реєкспорт» у порівнянні вбачається про співпадіння усіх істотних умов контракту, а визначений відповідачем як порушення (невідповідність) цифровому коду партії товару у цій же графі по обом МД збігається №2991420.

В той же час, існування латинських букв у одній назві партії товару не спростовує його ідентичності товару за ввезеним в Україну 20.02.2017 року товару за цим же кодом раніше.

Більше того, інші дані товару дозволяють його ідентифікувати як такий, що був введений в Україну раніше за МД від 20.02.107 року, а за вимогами п.п.б,в п.5 ч.8 ст.257 МК України обов»язкове точне спів падіння усіх параметрів саме партії товару не передбачено.

Зазначенням позивачем по справі неповного опису товару в частині номеру партії в МД від 14.04.2017 року поряд із заявленням інших вірних ідентифікуючих даних цього ж товару як такого, що був імпортований в Україну за МД від 20.02.2017 року, не є доказом того, що дії позивачу були направлені не сплату митних платежів у формі прямого умислу.

Відповідно до вимог п.11 договору купівлі-продажу від 24.10.2016 року, що укладений між ТОВ «Піонер Насіння Україна» та «Піонер Хай-Бред Світцерленд С.А.» визначено, що покупець погоджується з тим, щоб використовувати всі зусилля для сприяння, рекламування, розвитку і збільшення реалізації товару на території України, торгівля товаром для підтримки релевантного зберігання товару, а також забезпечити необхідний персонал для навчання з використання товару.

Окрім того, з сукупності досліджених обставин у справі вбачається, що сторона вказаного контракту ТОВ «Піонер насіння Україна» є фактично афілійованою особою іншої сторони контракту - продавця, а вказаний пункт є ключовим у взаємовідносинах між ними.

За умовами договору купівлі-продажу від 24.10.2016 року, що був підставою для купівлі-продажу вказаного товару і направлення його в України за МД від 20.02.1017 року між сторонами контракту було укладено додаткову угоду - доповнення №4 від 07.04.2017 року та 19.04.2017 року було складно акт про повернення товару, складний ними ж.

У вказаному акті було зазначено, що у зв»язку з неможливістю виконання вимог п.11 «Дистрибуція» покупець ТОВ «Піонер насіння Україна» немає можливості в повному обсязі сприяти та здійснити зобов»язання щодо розвитку та збільшенню реалізації на території України товару, в зв»язку з чим спричиняються великі залишки нереалізованого товару, а тому просимо погодити повернення (реєкспорт) продавцю гібриду у відповідній кількості.

За пунктом 5 частини 1 статті 86 Митного кодексу України митний режим реекспорту може бути застосований до товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та були поміщені митний режим імпорту і повертаються нерезиденту - стороні зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари помішувалися у цейабо з інших обставин, що перешкоджають його виконанню, якщо ці товари: вивозяться протягом шести місяців з дати поміщення їх у митний режим імпорту; перебувають у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію /країни, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якої були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів.

Згідно з частиною 1 статті 87 МК України, застосування митного режиму реекспорту можливе за умови ідентифікації органом доходів і зборів товарів, заявлених у цей режим, як таких, що були раніше ввезені на митну територію України.

З огляду на можливість ідентифікування вказаного товару як такого, що був ввезений саме 20.02.2017 року на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 26.10.2016 року, позивачем було вірно зазначено його в митній декларації в режим реекспорту, що вказує на відсутність порушень вимог ст..485 МК України в діях ОСОБА_3 за наведених у оскаржуваних постановах обставинах.

За ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно із ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваних постанов у цій справі про порушення митних правил за ст..485 МК України, відповідачами не було доведено сукупності ознак об»єктивної та суб»єктивної сторони складу вказаного адміністративного правопорушення в діях позивача, а наведений перелік порушень у постанові є суб»активною думку особи, що складала відповідні оскаржувані постанови, що не обґрунтовані належними і допустимими доказами у відповідності до диспозиції ст.485 МК України. Між тим, твердження позивача не спростовані, а тому суд вважає, що позов слід задовольнити шляхом скасування постанови у справі про порушення митних правил №0209/12500/17 від 21.09.2017 року Київської митниці Державної фіскальної служби України та постанову Державної фіскальної служби України від 20.10.2017 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст..485 Митного Кодексу України.

Розглядаючи вимоги в частині закриття провадження у справі слід зазначити наступне.

Так, за умовами Митного Кодексу України в повноваження суду не передано можливість розгляду справ за ст.485 МК України, а це питання належить до компетенції митних органів ДФС.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

У зв»язку з наведеним, суд не знаходить за можливе задовольнити позовні вимоги в частині закриття провадження щодо неї за відсутністю складу адміністративного правопорушення за ст..485 МК України за відсутністю визначених повноважень у суду на це.

Відтак, позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 6-12, 18, 69-71, ст.87, 99, 100-106, 159, 171-2 КАС України, ст.ст. 7, 245, 251,258, 283, 284, 293 КУПАП, ст..85,86, 458, 485 МК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Скасувати постанову у справі про порушення митних правил №0209/12500/17 від 21.09.2017 року Київської митниці Державної фіскальної служби України та постанову Державної фіскальної служби України від 20.10.2017 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст..485 Митного Кодексу України.

В задоволенні позовних вимог в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду до або через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя: А.А.Осаулов

Повний текст виготовлений 26.04.2018 року