Постанова № 73820537, 02.05.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 629/3837/17 Головуючий суддя І інстанції Попов О. Г.

Провадження № 22-ц/790/2306/18 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що розглядаються в порядку цивільного судочинства

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року м. Харків.

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Яцини В.Б.

суддів колегії: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10 січня 2018 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_3, заінтересовані особи державний виконавець міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4, міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Кредитна спілка «Лозівський взаємний кредит» про визнання дій державного виконавця неправомірними, скасування постанов,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду із скаргою, в якій з урахуванням уточнень просила визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області ОСОБА_4 щодо винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10.10.2017 року та винесення постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області ОСОБА_4 про відновлення виконавчого провадження від 10.10.2017 року неправомірними. Просила скасувати постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області ОСОБА_4 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10.10.2017 року та про відновлення виконавчого провадження від 10.10.2017 року в межах виконавчого провадження №27061418.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10 січня 2018 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, та постановити нове рішення про задоволення її скарги у повному обсязі.

В обґрунтування скарги зазначено, що судом при постановленні оскаржуваної ухвали не було надано належну правову оцінку доводам скаржника, у зв’язку з чим судове рішення є помилковим. Вказано, що рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, проте районний суд припустив, що стан оскаржуваної постанови державного виконавця буде в майбутньому виправлений на «відкрито», і що державний виконавець на підставі документу, який відсутній в реєстрі виконавчих проваджень, має право стягувати грошові кошти з заробітної плати скаржника. Зазначила, що державним виконавцем було порушено порядок внесення до системи відомостей щодо здійснення виконавчого провадження, та цього не було зроблено і на час подання апеляційної скарги.

Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та м. Лозова було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що державним виконавцем при вчиненні виконавчих дій було дотримано вимог законодавства. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу – без змін.

Правом на подачу відзиву також скористалась КС «ЛВК», вказавши, що відновлення виконавчого провадження у даній справі відбулось із додержанням вимог закону, оскільки його завершення відбулось помилково. Зазначили, що згідно повідомлення державного виконавця, яке міститься в матеріалах справи, відображення стану виконавчого провадження «завершено» відбулось у зв’язку з технічною помилкою та після її виправлення стан виконавчого провадження буде виправлено на відкрито, що узгоджується з нормами ч. 4 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження». Просить залишити апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу – без змін.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи, які у судове засідання не з’явилися.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 грудня.

Положенням п. 8 Перехідних положень до ЦПК України в редакції від 15.12.2017 передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, у даному випадку Апеляційний суд Харківської області.

У статті 263 ЦПК України визначені наступні вимоги до законності і обґрунтованість судового рішення:

1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що в провадженні міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебуває виконавче провадження №27061418 щодо примусового виконання виконавчого листа №2025/2-76/11, виданого Лозівським міськрайонним судом Харківської області 17.05.2011 року на підставі рішення суду від 06.05.2011 року. За даним виконавчим листом на користь Кредитної спілки «Лозівський взаємний кредит» стягнено у солідарному порядку з ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ТОВ ВКФ «СІРІУС-А» грошові кошти в розмірі 90435,77 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.04.2017 року скасовано рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06.05.2011 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16.06.2016 року в частині позовних вимог Кредитної спілки «Лозівський взаємний кредит» до ТОВ ВКФ «Сіріус-А» про стягнення заборгованості. В іншій частині рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06.05.2011 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16.06.2016 року залишено без змін.

Державним виконавцем Лопашовим В.С. 19.06.2017 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у відношенні ОСОБА_3 за зазначеним виконавчим листом, на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.04.2017.

Начальником міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_7 09.10.2017 року здійснено перевірку законності виконавчого провадження №27061418 та, враховуючи наявність в матеріалах виконавчого провадження зазначеної ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 19.04.2017, виявлено порушення державним виконавцем Лопашовим В.С. вимог п. 10 ч. 1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».

За результатами перевірки, на підставі ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», начальником відділу винесено постанову про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 19.06.2017 року та зобов’язано державного виконавця Лопашова В.С. виконати вимоги ст. 41 Закону України «Про державне виконавче провадження» в термін до 10.10.2017р. та поновити виконавче провадження.

Державним виконавцем Лопашовим В.С. 10.10.2017 було винесено постанову про відновлення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2025/2-76/11, виданого Лозівським міськрайонним судом Харківської області 17.05.2011 року.

Оскільки боржник ОСОБА_3 працювала бухгалтером в ПП «Самара-М», державним виконавцем 10.10.2017 року було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, степендію та інші доходи боржника та направлено до бухгалтерії ПП «СамарА-М» для виконання (а.с. 6).

Суд зазначив, що посилань скаржника про те, що в ЄДР виконавчих проваджень, виконавче провадження №27061418 знаходиться в стані «завершено», то згідно повідомлення державного виконавця це відбулось у зв’язку з технічною помилкою та після усунення технічної помилки, стан виконавчого провадження буде виправлено на «відкрито».

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд свої висновки мотивував тим, що оскаржувані дії державного виконавця були прийняті відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 447 ЦПК України передбачено право на звернення із скаргою до суду, за яким сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження № 27061418 щодо ОСОБА_3 було закінчене на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, що була чинною на час винесення постанови від 19.06.2017, за яким виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Проте, державним виконавче зазначено, що провадження підлягає закінченню у зв’язку із надходженням до відділу ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 19.04.2017 про скасування виконавчого листа №2025/2-76/11 від 06.05.2011.

Вказане порушення вимог Закону було виявлене начальником міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_7 09.10.2017 року під час здійснення перевірки законності виконавчого провадження № 27061418.

Постанова державного виконавця від 19.06.2017 у вказаному виконавчому провадженні була скасована постановою начальника міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 09.10.2017 на підставі ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», що була чинною на той час, за якою начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Вказаною постановою зобов’язано державного виконавця Лопашова В.С. виконати вимоги ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» в термін до 10.10.2017.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень до Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII передбачено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

За правилами ч. 1 ст. 41 зазначеного Закону у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

На виконання покладеного на нього обов’язку державним виконавцем Лопашовим В.С. 10.10.2017 було винесено постанову про відновлення виконавчого провадження № 27061418.

Посилання ОСОБА_3 на відсутність судового рішення про скасування постанови про закінчення виконавчого як на підставу незаконності його поновлення ґрунтується на помилковому тлумаченні норм ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», тому відхиляється судом.

Одночасно з постановою про відновлення виконавчого провадження державним виконавцем було винесено постанову від 10.10.2017 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що державний виконавець вчинив виконавчу дію з виходом поза межі його компетенції, звернувши стягнення на заробітну плату боржника у сумі, що є частиною від загальної суми боргу за виконавчим документом, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Також, ч. 2 ст. 4 Закону передбачає, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Так, з копії виконавчого листа, що міститься на аркуші справи 54 вбачається, що судом було ухвалене рішення про стягнення заборгованості з кількох боржників у солідарному порядку, про що зазначено у резолютивній частині рішення.

ОСОБА_3 зазначено, що оскаржувані постанови були винесені з порушенням порядку внесення до системи відомостей щодо здійснення виконавчого провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов’язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

На аркуші справи 104 міститься відповідь державного виконавця Лопашова В.С. про те, що виконавче провадження № 27061418 у зв’язку з технічною помилкою знаходиться в стані «завершено». Після усунення технічної помилки стан виконавчого провадження буде виправлено на «відкрито», про що буде додатково повідомлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

В порушення вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, за якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, ОСОБА_3 не було доведено суду наявності порушення процедури прийняття рішень та вчинення виконавчих дій з боку державного виконавця Лопашова В.С. при винесенні постанов про відновлення виконавчого провадження та звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Відсутність вказаних постанов у загальному електронному доступі не є підставою для їх скасування.

Нормою ст. 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, з огляду на викладене, та керуючись ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржувану ухвалу – без змін, оскільки вона постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Нормою ст. 452 ЦПК України регламентовано, що судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Враховуючи вказану норму права, з ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у розмірі 352 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 381- 384, 389- 392 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10 січня 2018 року – залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1, на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 352 грн. 40 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 07 травня 2018 року.

Головуючий –

ОСОБА_8

Судді -

ОСОБА_1.

ОСОБА_2.