Постанова № 73819958, 04.05.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2018 року

м. Харків

Справа № 643/14504/16-ц

Провадження №22-ц/790/1629/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого – Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Тичкової О.Ю.,

розглянув в місті Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу № 643/14504/16-ц за позовом Комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2017 року, ухвалене суддею Скотар А.Ю., -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Комунальне підприємство «Комплекс з вивозу побутових відходів» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди.

В обґрунтування позову зазначає, що наказом від 21 січня 2014 року ОСОБА_1 прийнято на роботу до КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» на посаду водія 3-го класу в автоколону № 1. 22 лютого 2016 року сталася поломка автомобілю НОМЕР_1, який було закріплено за відповідачем. На момент поломки пробіг автомобіля після капітального ремонту складав 1535 км. У результаті експлуатації відповідачем вказаного автомобіля приведена у несправність коробка перемикання передач у зв'язку з великим перевантаженням автомобілю твердими побутовими відходами, що підтверджується актом комісії на підприємстві. Наказом від 27 квітня 2016 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених посадовою інструкцією. В результаті дій відповідача підприємству спричинено матеріальну шкоду у розмірі 12206,87грн. Цю суму позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2017 року позов КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 3197,76грн. та 1378грн. судового збору.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Заочне рішення мотивовано тим, що у відповідача при виконанні трудових обов'язків виникла поломка автомобіля, а саме коробки перемикання передач, про яку відповідач не доповів ані начальнику автоколони, ані механіку, а поставив автомобіль в гараж. Наказ про притягнення відповідача до дисциплінарної відповідальності за порушення правил трудової дисципліни був оскаржений до суду, проте судом порушень при винесенні наказу № 119/упр від 22.03.2016року КП «КВПВ» встановлено не було. Оскільки на ОСОБА_1 не розповсюджуються положення ст.134 КЗпП України, якою встановлені випадки повної матеріальної відповідальності, матеріальна шкода підлягає стягненню в межах розміру середнього заробітку, що становить 3197,76грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить заочне рішення скасувати і ухвалити нове про відмову КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» в позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Жодної повістки про виклик його в судове засідання він не отримував, що привело до порушення судом норм процесуального права. Також судом порушені норми матеріального права, зокрема, рішення ухвалено на бездоказових твердженнях, які не грунтуються на об’єктивному й повному з’ясуванні дійсних обставин справи.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19 березня 2018 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, вислухав суддю – доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що наказом №12/ОК від 21 січня 2014 року ОСОБА_1 прийнято на роботу до КП «КПВП» водієм 3-го класу з окладом згідно штатного розпису.

Згідно службової записки начальника автоколони ОСОБА_2, 22 лютого 2016 року водію ОСОБА_1, за яким закріплено автомобіль НОМЕР_2, видано спеціальне завдання по вивозу твердих побутових відходів (ТПВ) з Орджонікідзевського району. При виконанні завдання виникла поломка автомобіля.

Відповідно до акту комісії КП «КПВП» від 26 лютого 2016 року, в результаті експлуатації автомобіля приведена в несправність коробка перемикання передач (КПП), після капітального ремонту пробіг склав 1535 км. Висновок комісії: КПП була приведена в непридатність в зв'язку з великим перевантаженням автомобіля ТПВ (а.с.34).

Згідно розрахунку КП «КПВП», вартість для проведення демонтажу, ремонту та монтажу КПП сміттєвозу МАЗ становить 12206,87 грн. (а.с.14, 15).

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 0041/16 від 10.03.2016року, розмір вартості відновлювального ремонту КПП автомобіля МАЗ складає 8426,73 грн. в т.ч. ПДВ.

Згідно ст. 132 КЗпП України, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Відповідно до ст. 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, між працівником та роботодавцем договору про повну матеріальну відповідальність не укладалось, за таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення усієї суми збитків.

Що стосується стягнення матеріальної шкоди в межах розміру середньомісячного заробітку колегія зазначає наступне.

У позовній заяві підприємство посилається на те, що 22 лютого 2016 року відповідачем під час вивозу сміття на автомобілі МАЗ в зв'язку з великим перевантаженням автомобіля ТПВ була приведена в непридатність КПП.

Відповідно до положень ч.1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Між тим, з акту комісії КП «КПВП», на який посилається позивач, не вбачається яке максимальне навантаження допустиме на автомобіль, який був закріплений за відповідачем; чи проводилося зважування навантаженого автомобіля; яке навантаження було здійснено на автомобіль та чим це підтверджується.

Колегія не вважає даний висновок належним доказом оскільки члени комісії не зазначили чим підтверджується їх висновок.

Висновок експертизи, що єдиною причиною поломки КПП є перевантаження автомобіля – відсутній.

Висновок суду, що наказ від №119/упр від 22 березня 2016 року, яким ОСОБА_1 притягнуто до дисціплінарної відповідальності за цей випадок у вигляді догани був оскаржений до суду, порушень при винесені наказу встановлено не було, а тому наявні підстави для відшкодування матеріальної шкоди, є безпідставний.

Вирішення питання щодо порушення ОСОБА_1 посадової інструкції водія та Правил внутрішнього трудового розпорядку КП «КВПВ», не свідчить про наявність його вини у спричиненні підприємству збитків.

Згідно наказу ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку, а саме: за не повідомлення про поломку автомобіля і даний наказ не є підставою для відшкодування шкоди.

За таких обставин рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» в позові.

Згідно п.п. 1,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частинам 1, 2, 13 ст.141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи у разі відмови в позові – на позивача. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив судовий збір в сумі 2067грн.

Таким чином, з КП «Комплекс з вивозу побутових відходів»» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2067грн.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч. 1 п. 2, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2017 року – скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову Комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди – відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів» (юридична адреса: 61140, м. Харків, пров. Золотий, буд.4, код ЄДРПОУ 33290649) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: 61186, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2067грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повна постанова складена 04 травня 2018 року.

Головуючий Овсяннікова А.І.

Судді Коваленко І.П.

ОСОБА_3