Вирок № 73812231, 07.05.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3652/18

Провадження № 1-кп/161/542/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 07 травня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді - Покидюка В.М.,

за участю секретаря - Остимчук О.М.,

прокурора - Самчука С.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

потерпілого - ОСОБА_3,

представника потерпілого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018030000000088, що надійшов з прокуратури Волинської області 12.03.2018 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, непрацюючого, раніше судимого: 30.10.2017 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.185 ч.1 до 850 гривень штрафу;

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 289 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 в період з 22 год. 18.11.2017 по 10 год. 19.11.2017, за попередньою змовою із особами, справа відносно яких вилічена в окреме провадження, умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою незаконного заволодіння транспортним засобом, перебуваючи за адресою: вул. Кравчука, 3 в місті Луцьку, шляхом пошкодження викруткою серцевини замка дверей, повторно, проникли в салон автомобіля марки «ВАЗ-2107», синього кольору, 2004 року випуску, номер шасі – ХТА21070041924834, номерний знак «АС5389АЕ», після чого, шляхом прокручування викруткою серцевини замка запалювання двигуна привели його у дію та розпочали рух на даному транспортному засобі вулицями міста Луцька. Продовжуючи свої злочинні дії, відвезли даний автомобіль за адресою: вул. Молодіжна, буд. 2, село Буяни, Луцького району, Волинської області, де розібрали його на запчастини, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_3 /згідно висновку експерта №124 від 23.11.2017/ майнової шкоди на загальну суму 48 187 грн.

Він же, 25 листопада 2017 року близько 00 години 30 хвилин, за попередньою змовою з особою, справа відносного якого виділена в окреме провадження, умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, з-під капоту автомобіля марки «ВАЗ-21013», бежевого кольору, номерний знак «62245ВО», який знаходився поряд із будинком №9, що знаходиться по вулиці Шота Руставелі в місті Луцьку, повторно, таємно викрав акумуляторну батарею марки «Nord 60» чорного кольору, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 /згідно висновку експерта №29 від 28.02.2018/ майнової шкоди на загальну суму 809, 00 грн.

Він же, 25 листопада 2017 року близько 01 години 30 хвилин, за попередньою змовою з особою, справа відносного якого виділена в окреме провадження., умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою незаконного заволодіння транспортним засобом, перебуваючи за адресою: вул. Шота Руставелі, 11 у м. Луцьку, шляхом пошкодження викруткою серцевини замка дверей, повторно, проник в салон автомобіля марки «ВАЗ-21063», сіро-синього кольору, 1990 року випуску, номер шасі – ХТА210630L2367383, номерний знак «М6542ВН» після чого, шляхом прокручування викруткою серцевини замка запалювання двигуна привів його у дію та розпочав рух на даному транспортному засобі, однак був викритий членами ГФ «Самооборона Волині» після вчинення злочину, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 /згідно висновку експерта №1 від 15.02.2018/ майнової шкоди на загальну суму 23 369, 45 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачене ч.2 ст.289, ч.2 ст.185 КК України, тобто незаконно заволодів транспортним засобом, вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб, а також таємно викрав чуже майно, вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Під час досудового провадження між прокурором та обвинуваченим, зокрема, 01.03.2018, укладено угоду про визнання винуватості. Згідно з угодою сторонами погоджена кваліфікація кримінальних правопорушень за ст.ст. 185 ч.2, 289 ч.2 КК України. Сторони погоджуються на об’єм визнання вини обвинуваченим, який повністю визнав свою винуватість, з врахуванням наявності пом’якшуючих обставин (щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину), а також не оспорював фактичних обставин справи. Сторонами також узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за ч.2 ст.185 КК України – у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік; за ч.2 ст.289 КК України – у виді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років, із звільненням від відбування призначеного покарання з іспитовим строком, на підставі ст.75 КК України та покладенням обов’язків, згідно ст. 76 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинувачем про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Зі змісту письмових заяв потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, кожного зокрема, вбачається, що останні не заперечують щодо укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, згідно ст.12 КК України, віднесені, відповідно, до категорії злочину середнього тяжкості та тяжкого злочину.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч.5 ст. 474 КПК України, усвідомлює свої права, наслідки укладення та затвердження угоди, укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Разом з тим встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, зокрема, вимогам ст.ст. 65, 75 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Суд, на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, підтверджених доказами, зважаючи, що узгоджене сторонами покарання, відповідає загальним правилам призначення покарань, дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1

Одночасно, при призначенні іспитового строку, згідно ст.75 КК України, суд враховує, що ОСОБА_1 вину визнав, у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв у розкритті злочину, має постійне місце проживання та роботи, де характеризується задовільно, однак раніше судимий за вчинення умисного корисливого злочину, тому суд призначає обвинуваченому іспитовий строк на максимальний термін – 3 роки.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 472, 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Угоду про визнання винуватості, укладену між начальником ювенального відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_1 від 01.03.2018 у кримінальному провадженні №12018030000000088 – затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, призначивши покарання:

-за ч.2 ст.185 КК України – у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

-за ч.2 ст.289 КК України – у виді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років, без конфіскації майна.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До набрання вироком законної сили відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід залишити попереднім – особисте зобов’язання.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.М. Покидюк