Ухвала суду № 73809940, 24.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1017/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Рудченко О.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання поноважного представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1 (від 03.04.2018р. б/н) про закриття провадження у справі №815/1017/18, відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Реєстраційна служба Одеської області", Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради", третьої особи ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення від 05.09.2007року щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1; скасування в Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису від 05.09.2007р. щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1; визнання протиправним та скасування рішення щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, індексний номер 36975809 від 08.09.2017р.; скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису від 06.09.2017р. щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м.Одеса, АДРЕСА_1, у складі житлового будинку "Б", літньої кухні "И" та гаражу "П".

Ухвалою суду від 12.03.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №815/1017/18.

03.04.2018р. до Одеського окружного адміністративного суду від поноважного представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1 надійшло клопотання щодо закриття провадження у справі №815/1017/18, відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, оскільки дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Так, Рішенням Конституційного Суду України №19-рп/2011 від 14 грудня 2011року у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, частини третьої статті 110, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України та конституційним поданням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо офіційного тлумачення положень статей 97, 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України, в аспекті статті 55 Конституції України (справа про оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини), зазначено, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" заява № 7360/76].

У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Так, відповідно до приписів ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з п.п.1,2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до положень ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

Згідно з ч.1 ст.2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або 'майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009року №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі ст.124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою ст.15 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України (ст.17) або ГПК України (ст.ст.1,12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що у порядку адміністративного судочинства захисту підлягають права та охоронювані законом інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин, які є складовою частиною правових відносин, що виникають у суспільстві.

Водночас, виходячи із системного аналізу положень статті 2 Цивільного процесуального кодексу України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної (юридичної) особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного законодавства.

Зокрема, судом встановлено, що Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 08.08.2007р. у справі №2-5255/2007р. позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено, визнано за ОСОБА_3 право власності на нерухоме майно, самочинно збудований житловий будинок під літ.«Б1», «Б2» загальною площею 72,4кв.м., житловою площею 51,3кв.м. з гаражем під літ.«П», літньою кухнею під літ.«И», розташованих за адресою: м.Одеса, АДРЕСА_1 на земельній ділянці 784кв.м.

У зв'язку з чим, на підставі Рішення Київського районного суду м.Одеси від 08.08.2007р. у справі №2-5255/2007р. державним реєстратором 05.09.2007р. прийнято рішення про держвавну реєстрацію за ОСОБА_3 права приватної власності на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, та внесендо до Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідний запис про державну реєстрацію права власності.

Також, судом з'ясовано, що 08.09.2017р. державним реєстратором КП «Реєстраційна служба Одеської області» Хоменко Ю.А., у тому числі, на підставі Рішення Київського районного суду м.Одеси від 08.08.2007р. у справі №2-5255/2007р., прийнято рішення №36975809 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 06.09.2017р. внесено запис щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м.Одеса, АДРЕСА_1, у складі житлового будинку "Б", літньої кухні "И" та гаража "П", загальною площею 89,9кв.м., житловою площею 60,7кв.м.

З матеріалів справи вбачається, що Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 11.12.2017р. у справі №2-5255/07 поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Київського районного суду м.Одеси від 08.08.2007р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про визнання права власності.

21.12.2017р. привтаним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М. видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії НОМЕР_1 у яому зазначено, що спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є його онук, ОСОБА_2. Спадщина, на яку видано дане свідоцтво, складається з: житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 166,9кв., житловою площею 85,6кв.м., який в цілому складається з житлового будинку, позначеного на плані літерою «А», загальною площею 125,6кв.м., житловою площею 58,0кв.м., житлового будинку, позначеного на плані літерою «Б», загальною площею 41,3кв.м., житловою площею 27,6кв.м., літньої кухні літ. «В», сараю літ. «Г», сараю літ. «Д», душу літ. «Е», вбиральні літ. «Ж», сараю літ. «К», сараю літ. «М», гаражу літ. «П», літньої кухні літ. «И», навісу літ. «С», вимощеним - 1, огорожі №2, 4-6.

Отже, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що в межах спірних правовідносин між позивачем - ОСОБА_2 та третьою особою ОСОБА_3 наявний спір про право власності на об'єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що державним реєстратором за ОСОБА_3 на спірний об'єкт нерухомості зареєстровано право влансості, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини носять не публічний, а приватно-правовий характер, та відповідно вирішення даного спору не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Згідно з приписами ч.2 ст.183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд, серед іншого, постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відтак, беручи до уваги наведене, а також те, що спірні правовідносини носять приватно-правовий характер, суд вважає за необхідне клопотання поноважного представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1 (від 03.04.2018р. б/н) задовольнити, та закрити провадження у справі №815/1017/18 за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Реєстраційна служба Одеської області", Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради", третьої особи ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення від 05.09.2007року щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1; скасування в Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису від 05.09.2007р. щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1; визнання протиправним та скасування рішення щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, індексний номер 36975809 від 08.09.2017р.; скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису від 06.09.2017р. щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м.Одеса, АДРЕСА_1, у складі житлового будинку "Б", літньої кухні "И" та гаражу "П", відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України.

Керуючись п.2 ч.2 ст.183, п.1 ч.1 ст.238, ст.ст.243,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання поноважного представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1 (від 03.04.2018р. б/н) про закриття провадження у справі №815/1017/18 відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, задовольнити.

2. Закрити провадження у справі №815/1017/18 за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Реєстраційна служба Одеської області", Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення від 05.09.2007року щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1; скасування в Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису від 05.09.2007р. щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1; визнання протиправним та скасування рішення щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, індексний номер 36975809 від 08.09.2017р.; скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису від 06.09.2017р. щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м.Одеса, АДРЕСА_1, у складі житлового будинку "Б", літньої кухні "И" та гаражу "П".

3. Роз'яснити позивачеві, що даний спір має вирішуватися судом за правилами Цивільного законодавства України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду у строки визначені статтею 295 КАС України.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст ухвали складено та підписано судом «02» травня 2018року.

Суддя Харченко Ю.В.

.