Ухвала суду № 73808860, 27.04.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 квітня 2018 року ЛуцькСправа № 803/442/18 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

при секретарі судового засідання Гуцалюк І.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Кондюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про стягнення грошового забезпечення та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, невиплаченого грошового забезпечення та моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн.

Представником Департаменту патрульної поліції Національної поліції України у судовому засіданні подано клопотання від 16 квітня 2018 року №3689/41/17-2018 про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду, визначеного частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.45-46).

26 квітня 2018 року позивачем до суду подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, що був пропущений з поважних (незалежних від позивача) причин (а.с.53-54).

У судовому засіданні 27.04.2018 року позивач підтримав заявлене клопотання про поновлення строку звернення до суду, а представник відповідача просила позов залишити без розгляду.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з таких мотивів та підстав.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо на встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Таким чином, для звернення працівників до суду із заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатись про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Такий правовий висновок висловлений і Верховним Судом України в постанові від 08 листопада 2217 року у справі №6-1626цс17.

Як передбачено частиною третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи однією з позовних вимог позивача є стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом від 04 жовтня 2017 року №398 о/с 10.07.2017 року був звільнений з посади інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції міста Луцька Департаменту патрульної поліції з 09 жовтня 2017 року. На час звільнення позивача зі служби йому не було виплачено грошове забезпечення за період з з 01.09.2017 по 09.10.2017. Фактичний розрахунок з позивачем був проведений 03 листопада 2017 року. Таким чином, про порушення своїх прав позивач дізнався 03 листопада 2017 року.

Отримавши кошти, позивач у межах тримісячного строку, передбаченого статтею 233 КЗпП України, а саме, 04.12.2017 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про стягнення заробітної плати та середнього заробітку з час затримки розрахунку.

07 грудня 2017 року ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області було відкрито провадження у цивільній справі №161/18604/17 та призначено судове засідання.

07 березня 2017 року ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області провадження у цивільній справі №161/18604/17 було закрито, в зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та повинна вирішуватись в порядку адміністративного судочинства відповідним окружним адміністративним судом, а тому відсутні підстави вважати, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Необхідною умовою поновлення процесуального строку є поважність причин пропуску процесуального строку, тобто існування об'єктивних обставин, які всупереч волі позивача позбавляли останнього можливості скористатися своїм правом подачі позовної заяви до суду у встановлений процесуальний строк.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних

У клопотанні позивач вказує, що пропуск строку звернення з даним позовом до суду відбувся з поважних причин, оскільки, 04.12.2017 позивачем було подано позовну заяву до Луцького міськрайонного суду Волинської області, суддею було відкрито провадження у цивільній справі та призначено судове засідання. Однак, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.03.2017 провадження у цивільній справі №161/18604/17 було закрито, в зв'язку з тим, що справа повинна вирішуватись в порядку адміністративного судочинства відповідним окружним адміністративним судом (а.с.55-63).

Таким чином, причини пропуску строку звернення до суду наведені позивачем, є поважними, оскільки, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Суд вказує на те, що з незалежних від позивача причин, рішення про закриття провадження суддею Луцького міськрайонного суду було прийнято лише на стадії розгляду справи по суті 07 березня 2018 року.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до положень статті 55 Конституції України держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Європейська Конвенція "Про захист прав людини і основоположних свобод" (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У справі "Мушта проти України" ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні по справі "Іліан проти Туреччини" ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Відповідно до частини 1 та 6 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що причини пропуску строку звернення до суду, наведені позивачем та підтверджені належними доказами, є поважними, а тому слід поновити пропущений позивачем строк звернення до суду, а в клопотанні представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Керуючись статтями 121, 248, 256, частиною 3 статті. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити пропущений позивачем встановлений законом процесуальний строк звернення до адміністративного суду в справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про стягнення грошового забезпечення та моральної шкоди.

В задоволенні клопотання представника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про стягнення грошового забезпечення та моральної шкоди, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та не може бути оскаржена.

Головуючий-суддя Т.М. Димарчук

Повний текст ухвали складено 02 травня 2018 року.