Постанова № 73808015, 02.05.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 686/9842/17

Провадження № 22-ц/792/556/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О.І. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., П’єнти І.В.,

секретар судового засідання Філіпчук О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/9842/17 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У травні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя. В обґрунтування вимог зазначала, що з 12 червня 2001 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Під час спільного проживання за спільні кошти придбали квартиру АДРЕСА_1 і нежитлову будівлю - майстерню по ремонту автомобілів загальною площею 92,3 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_2. Згоди щодо поділу спільного майна не досягнуто. Тому, позивач просила визнати за нею право власності на 1/2 частину зазначеного вище майна.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 липня 2017 року позов про поділ майна подружжя задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та на 1/2 частину нежитлової будівлі - майстерні по ремонту автомобілів загальною площею 92,3 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_2 Частку ОСОБА_5 у зазначеному майні зменшено до 1/2 частини. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Надра» (далі - Банк), яке не брало участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про його права та інтереси, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові. В обґрунтування незаконності рішення суду Банк зазначав, що в порушення вимог ЦПК України не був залучений в якості третьої особи до участі у справі, оскільки є іпотекодержателем спірного майна. При ухваленні рішення суд не витребував відомості про нерухоме майно та обтяження.

Відповідно до п.п. 8 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У засідання апеляційного суду учасники справи не з'явилися, про розгляд справи належним чином повідомлені.

У зв'язку з чим відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

При задоволенні позову, суд виходив з того, що спірне нерухоме майно придбано сторонами в період перебування у шлюбі за спільні кошти подружжя, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, а співвласник має право на поділ майна, що перебуває у спільній сумісній власності.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Встановлено, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з 12 червня 2001 року перебувають у зареєстрованому шлюбі.

Під час шлюбу сторони за спільні кошти на підставі договору №85 від 03 серпня 2001 року, укладеного з ТОВ Компанія «Фінкомбудсервіс», профінансували будівництво трикімнатної квартири у будинку по АДРЕСА_1. 14 лютого 2002 року ОСОБА_5 видано свідоцтво про право власності на квартиру НОМЕР_1 у зазначеному будинку. Відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного 25 березня 2008 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_5, останнім набуто у власність нежитлову будівлю - майстерню по ремонту автомобілів загальною площею 92,3 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_2

Зазначені обставини визнаються сторонами та підтверджуються письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.

На підставі ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав поважної причини (навчання, догляд за дітьми, ведення домашнього господарства, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 СК України).

Аналогічні положення були закріплені у ст.ст. 22, 28 КпШС України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Докази, які спростовували б презумпцію спільності майна та доводили існування обставин, передбачених ст. 57 СК України, у матеріалах справи відсутні.

Тому, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що нерухоме майно є спільним майном подружжя та підлягає поділу.

Апеляційна скарга не містить посилання на докази, які б спростовували висновок суду та впливали на законність судового рішення.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання.

За змістом ст.ст. 572, 575 ЦК України іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право, в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

З огляду на викладене, не заслуговує на увагу посилання Банку в апеляційній скарзі на порушення його прав як іпотекодержателя при розгляді справи.

Рішення суду першої інстанції ухвалене відповідно до норм матеріального права із додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 травня 2018 року.

Суддя-доповідач /підпис/ О.І. Талалай

Суддя /підпис/ А.П. Корніюк

Суддя /підпис/ І.В. П’єнта

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.І.Талалай