Ухвала суду № 73806641, 26.04.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 331/2753/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №331/2753/18 Слідчий суддя в 1 інст. Пивоварова Ю.О.

Провадження №11-сс/778/419/18 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія ст.183 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі

головуючого Дадашевої С.В.,

суддів Гончара О.С., Гріпаса Ю.О.,

при секретарі Вертепній Ю.Г.,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження відносно

ОСОБА_2 Прінца Петровича, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Запоріжжі, громадянина України, має неповну середню освіту, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Муравйова, 16, раніше судимого:

- 12 жовтня 1998 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.229-1 КК України (в ред. 1960 року) до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, штрафу 680 грн.;

- 26 вересня 2001 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.307, ст.69, ст.71 КК України (в ред. 1960 року) до 3 років 6 місяців з конфіскацією майна, 17 квітня 2003 року умовно-достроково звільнений, невідбутий строк покарання 1 рік 24 дні;

- 04 березня 2009 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.307 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 pоки;

- 22 березня 2010 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, 08 грудня 2014 року звільнений по відбуттю строку покарання,

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

за участю прокурора Шелудько З.Л.,

захисника – адвоката ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_2,

ВСТАНОВИЛА:

прокурор Запорізької місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та до останнього застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і заборонено підозрюваному покидати житло за адресою: м.Запоріжжя, вул.Муравйова,16 у період з 21-00 години до 07-00 години ранку без дозволу слідчого, прокурора, без застосування електронного засобу контролю, з покладенням певних обов’язків.

Своє рішення слідчий суддя мотивував наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, що підтверджується матеріалами, доданими до клопотання слідчого, наявністю ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Водночас, слідчий суддя вважав недоведеним, що інші більш м’які запобіжні заходи можуть забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов’язків, а тому прийшов до висновку про необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного у вигляді домашнього арешту.

В апеляційній скарзі прокурор просить вищевказану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та не обґрунтованою. Апелянт вважає, що встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, існують і на даний час. Судом, на думку апелянта, неповно вивчено всі необхідні обставини при розгляді клопотання слідчого, а також вважає, висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Так, судом не враховано, що жодних підтверджень того, що підозрюваний на теперішній час мешкає за адресою: м.Запоріжжя, вул. Муравйова, 16, у судовому засіданні стороною захисту не надано. Крім того, апелянт зазначає, що судом, не зважаючи на те, що злочин, який інкримінується підозрюваному ОСОБА_2, вчинено у денний час, відмовлено у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час. Наразі триває досудове розслідування по вищевказаному провадженню. Враховуючи викладенні обставини, на думку прокурора, існують достатні підставі вважати, що підозрюваний становить суспільну небезпеку та потребує ізоляції від суспільства для того, щоб запобігти вчиненню ним інших злочинів.

Згідно з ухвалою слідчого судді, слідчий Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

У клопотанні зазначив, що вказаній особі повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, а саме: у відкритому викраденні 02 лютого 2018 року майна (грабіжі) потерпілої ОСОБА_6 на загальну суму 10848 гривень, вчиненому повторно.

Слідчий вважає, що ОСОБА_2 може зникнути від органів досудового розслідування, оскільки не має міцних соціальних зв'язків, а також продовжити вчинювати злочини, оскільки він не працює та схильний до отримання доходу злочинним шляхом. Також вважав наявними ризик можливого впливу на потерпілого та свідків та перешкоджання кримінальному провадженню, тому просив клопотання задовольнити.

03 лютого 2018 року до ЄРДР були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, у кримінальному провадженні за №12018080020000290.

02 квітня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідь судді; прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника – адвоката ОСОБА_3, які просили залишити апеляційну скаргу без задоволення і наполягали на законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст.ст.177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а підставою – є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв’язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

На думку колегії суддів, слідчий суддя не дотримався в повній мірі цих вимог закону.

В ухвалі слідчий суддя не навів переконливого обґрунтування своїх висновків про відсутність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Всупереч вимогам ст.ст.94, 178 КПК України, слідчий суддя належним чином не оцінив обставини, на які послався слідчий у клопотанні, та додані до клопотання докази у їх сукупності - з точки зору їх достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Обґрунтованість підозри підтверджується :

показаннями потерпілої ОСОБА_7, свідків: ОСОБА_8, ОСОБА_9, відомостями з протоколу пред’явлення особи для впізнання за фотознімками, тощо.

Крім того, як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об’єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).

Згідно з матеріалами провадження, підозрюваний ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних тяжких кримінальних правопорушень, а також кримінального правопорушення проти власності, судимості за які не зняті та не погашені в установленому законом порядку, ніде не працює, законного джерела доходів не має.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох років, з місця вчинення злочину зник та його місце перебування було встановлено працівниками поліції в ході здійснення оперативних заходів, колегія суддів вважає, що цілком доведеними є ризики, вказані у клопотанні слідчого, про те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Колегія суддів не погоджується з висновками слідчого судді про те, що наявність у підозрюваного постійного місця проживання та того факту, що протягом двох місяців після вчинення злочину останній не вчиняв спроб ухилитися від органу досудового розслідування, спростовує доводи, викладені в клопотанні слідчого.

Доводи захисника – адвоката ОСОБА_3 про наявність у підозрюваного цивільної дружини та малолітніх дітей, на думку колегії суддів, не зменшує встановлених ризиків, оскільки ці обставини мали місце і на момент вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, за які він був засуджений раніше, а також на момент вчинення інкримінованого йому нового кримінального правопорушення.

Крім того, суду не надано доказів того, що ОСОБА_2 є батьком дітей його цивільної дружини.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з доводами, викладеними у клопотанні слідчого та в апеляційній скарзі прокурора, про необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважає, що інші більш м’які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання встановленим ризикам.

При цьому колегія суддів враховує і те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Оскільки слідчий суддя не з’ясував і не врахував всіх обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу, оскаржувана ухвала не може бути визнана законною та обґрунтованою, а тому, відповідно до вимог ст.ст.407,409 КПК України, підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали - про задоволення клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та особи підозрюваного, колегія суддів вважає за можливе визначити, відповідно до вимог ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35240 гривень.

Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу прокурора Запорізької місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 Прінца Петровича, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та до останнього застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному покидати житло за адресою: м.Запоріжжя, вул.Муравйова,16 у період з 21-00 години до 07-00 години ранку без дозволу слідчого, прокурора, без застосування електронного засобу контролю, з покладенням певних обов’язків, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 Прінца Петровича, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 30 травня 2018 року, але в межах строку досудового розслідування, з правом внесення застави.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 Прінцем Петровичем обов’язків, передбачених КПК України, - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 35240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу внести на р/р № 37319085001205, відкритий в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу – ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_2 Прінца Петровича, ІНФОРМАЦІЯ_1, кримінальне провадження № 12018080020000290 від 03 лютого 2018 року.

Підозрюваний ОСОБА_2 Прінц Петрович звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_2 Прінца Петровича, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком до 30 травня 2018 року обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

2) не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

4) утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у даному провадженні.

Роз’яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов’язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала підлягає негайному виконанню та оскарженню не підлягає.

Строк дії ухвали встановити до 30 травня 2018 року включно.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_10 ОСОБА_11