Постанова № 73806575, 04.05.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 328/589/17Головуючий у 1-й інстанції Олійник М.Ю.Пр. № 22-ц/778/1653/18-2Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді - доповідача) Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Михайлівського районного суду Запорізької області від 07 лютого 2018 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про виправлення описок в ухвалі Михайлівського районного суду Запорізької області від 02 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання конституційного права на власність, визнання факту ненадходження друкарських машинок в камеру зберігання речових доказів, визнання факту отримання друкарських машинок на відповідальне зберігання в неробочому стані, відшкодування моральної шкоди шляхом публічного вибачення

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про внесення виправлень в ухвалу суду від 02 січня 2018 року, якою були внесені виправлення в рішення суду від 19 травня 2017 року у цивільній справі № 328/589/17, а саме: в мотивувальній частині рішення, найменування Токмацького ГУ УМВС України в Запорізькій області, було зазначено правильно - Токмацьке МВ ГУМВС України в Запорізькій області. ОСОБА_2 у своїй заяві зазначав, що судом повторно було неправильно зазначено найменування відповідного відділу поліції, яке має назву - Токмацьке відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області.

Ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від 07 лютого 2018 року (а.с. 177) у задоволенні заяви ОСОБА_2 про виправлення описок в ухвалі Михайлівського районного суду Запорізької області від 02 січня 2018 року відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою судді суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, позивач ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 122) просив ухвалу суду першої інстанції у цій справі скасувати, повернути справу до суду першої інстанції.

З 15.12.2017 року набрала законної сила нова редакція ЦПК України, саме якою апеляційний суд має керуватись при апеляційному перегляді цієї справи.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 03 квітня 2018 року (а.с. 135), справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року (а.с. 139).

Оскільки, в силу вимог ст. 369 ч. 2 ЦПК України, в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5, 6, 9,10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідачами відзив на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі апеляційному суду наданий не був.

В силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 1,3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, судовими рішеннями є ухвали, постанови.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2 про виправлення описок в ухвалі Михайлівського районного суду Запорізької області від 02 січня 2018 року у цій справі, керувався ст. 269 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, та виходив із необґрунтованості та недоведеності вказаної заяви заявника у цій справі.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а ухвалу суду першої інстанції - такою, що постановлена з додержанням вимог закону, є правильною та законною.

Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що 19 травня 2017 року Михайлівським районним судом Запорізької області ухвалено рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання конституційного права на власність, визнання факту ненадходження друкарських машинок в камеру зберігання речових доказів, визнання факту отримання друкарських машинок на відповідальне зберігання в неробочому стані, відшкодування моральної шкоди шляхом публічного вибачення.

01 червня 2017 року від ОСОБА_2 до Михайлівського районного суду надійшла апеляційна скарга на рішення суду і справу було направлено до Апеляційного суду Запорізької області.

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 20 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, а рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 19 травня 2017 року у цій справі залишено без змін.

17 жовтня 2017 року до Михайлівського районного суду Запорізької області надійшла заява від ОСОБА_2 про внесення виправлень у рішення суду, а саме: в рішенні суду від 19 травня2017 року, на третій сторінці в мотивувальній частині рішення було зазначено Токмацьке ГУ УМВС України в Запорізькій області, а правильна назва: Токмацьке МВ ГУМВС України в Запорізькій області.

Судом першої інстанції також правильно встановлено, що 19 травня 2017 року Михайлівським районним судом Запорізької області ухвалене рішення, в якому дійсно допущені описки у мотивувальній частині рішення, а саме: на третьому аркуші рішення було зазначено Токмацьке ГУ УМВС України в Запорізькій області, а правильна назва: Токмацьке МВ ГУМВС України в Запорізькій області.

Вказана описка була зумовлена тим, що в тексті рішення суду від 19 травня 2017 року мітилося посилання на рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 24 квітня 2014 року, яким позов ОСОБА_2 до Токмацького ГУ УМВС України в Запорізькій області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про повернення тимчасово вилученого майна та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задоволено частково. У вказаному рішенні, було невірно вказано найменування відповідача - Токмацьке ГУМВС України в Запорізькій області. Ухвалою Чернігівського районного суду Запорізької області від 01 липня 2014 року було внесено виправлення у рішенні Чернігівського районного суду Запорізької області від 24 квітня 2014 року, а саме було правильно зазначено найменування відповідача - Токмацьке МВ ГУМВС України в Запорізькій області.

Ухвалою суду першої інстанції від 02 січня 2018 року у цій справі були внесені виправлення в рішення суду від 19 травня 2017 року у цивільній справі № 328/589/17, а саме: в мотивувальній частині рішення, найменування Токмацього ГУ УМВС України в Запорізькій області, було зазначено правильно - Токмацьке МВ ГУМВС України в Запорізькій області. Тобто, була зазначена та назва, яка була вказана в рішенні і ухвалі Чернігівського районного суду Запорізької області.

При вищевикладених встановлених фактичних обставинах цієї справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ухвала суду від 02 січня 2018 року не містить описок, оскільки в ній зазначена правильна назва Токмацького МВ ГУМВС України в Запорізькій області, станом на час розгляду справи Чернігівським районним судом Запорізької області у 2014 році.

Крім того, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що в цивільній справі №328/589/17 позивачем ОСОБА_2 в позовній заяві від 01 березня 2017 року дійсно було зазначено в якості відповідача - Токмацьке відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, але згодом, 10 березня 2017 року ОСОБА_2 було подано уточнену позовну заяву, в якій відповідачами були зазначені інші фізичні і юридичні особи.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують фактичних обставин, встановлених судом першої інстанції на час постановлення оскаржуємої ухвали у цій справі, є безпідставними, не ґрунтуються на процесуальному законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи.

Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції у цій справі в межах апеляційної скарги ОСОБА_2

Оскільки, в силу вимог ст. 367 ч.3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Однак, докази, передбачені ст. 367 ч. 3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, у цій справі відсутні.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, як особи, яка подала апеляційну скаргу у цій справі, не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановлена з додержанням вимог ЦПК України.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у цій справі або ж її зміни.

Крім того, у разі відмови ОСОБА_2 у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у повному обсязі у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок відповідачів будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_2, враховуючи майновий стан останнього, був звільнений апеляційним судом від сплати судового збору за подачу вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду ухвалою апеляційного суду від 12.03.2018 року (а.с. 128) на підставі ст. 136 ч. ч. 1, 3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року.

Керуючись ст.ст. 7 ч. 13, 367, 369 ч. 2, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Михайлівського районного суду Запорізької області від 07 лютого 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 04 травня 2018 року.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Кочеткова І.В.Маловічко С.В.