Рішення № 73804969, 05.05.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/10423/17

Провадження № 2-адр/263/2/2018

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2018 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Шатілової Л.Г., при секретарі Кузь К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі заяву ОСОБА_1, зацікавлена особа: Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі № 263/10423/17 за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області 15.11.2017 року було винесено постанову, по адміністративній справі № 263/10423/17 за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, якою позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено, визнано неправомірним та скасовано Рішення Управління пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області №29 від 21.02.2017 року «Про відмову в призначенні пенсії»; зобов'язано Центральне об'єднане управління пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 періоди роботи: з 25.05.1981 року по 08.07.1981 року, з 21.09.1981 року по 16.11.1981 року на посаді підземного гірничого робітника «Донбаське виробниче об'єднання по видобутку антрациту «Донбасантрацит» «Ордена Трудового Червоного Прапора шахта ім. 60-річчя Великої Жовтневої Соціалістичної Революції»; з 19.03.1982 року по 11.07.1982 роки на посаді підземного прохідника, з 12.07.1982 року по 04.04.1983 року, з 01.07.1985 року по 24.03.1987 року на посаді підземного гірничого майстра, з 25.03.1987 року по 30.11.1987 року на посаді прохідника підземною, з 01.12.1987 року по 07.07.1991 року на посаді підземного гірничого майстра, з 08.07.1991 року по 20.09.1992 року на посаді помічника начальника дільниці підземного, з 21.09.1992 року по 30.09.1995 року на посаді начальника дільниці підземного. 01.10.1995 року по 19.02.1996 року на посаді заступника начальника дільниці підземного «Луганське промислове об'єднання по видобутку вугілля «Луганськвугілля» «Шахта ім. С.В. Косіора»; зобов'язано Центральне об'єднане управління пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення його з пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, га деяких інших осіб» на пенсію за віком, передбаченої п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Також постановою від 15.11.2017 року було здійснено розподіл судових витрат по справі шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрат по сплаті судового збору в розмірі 640,00 гривень. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 року вищевказану постанову залишено без змін.

18.04.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив ухвалити додаткового рішення по справі та зобов'язати Центральне об'єднане управління пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області під час повторного розгляду його заяви про переведення його з пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за віком, передбаченої п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», врахувати довідки про стаж роботи №№ 300, 301, 302, 303 від 22.12.2014 року та довідки про заробітну плату №189, 191, 193, 195 від 22.12.2014 року, видані ВП «Шахта «Фащівська» ДП «Луганськвугілля». Зазначив, що вищевказані довідки є невід'ємною частиною питання зарахування йому пільгового стажу за Списком № 1, без зазначення яких він не має можливості домогтися виконання рішення.

ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник зацікавленої особи у судове засідання не з'явився, до суду надав письмовий відзив на заяву, в якій просив відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення», вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Як вже було зазначено вище, рішенням постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15.11.2017 року адміністративний позов було задоволено, проте, суд, вирішивши питання про право, не визначив у повній мірі спосіб виконання судового рішення.

Таким чином, суд вважає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог, шляхом зобов'язання Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області під час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про переведення його з пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за віком, передбаченої п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», врахувати довідки про стаж роботи №№ 300, 301, 302, 303 від 22.12.2014 року та довідки про заробітну плату №189, 191, 193, 195 від 22.12.2014 року, видані ВП «Шахта «Фащівська» ДП «Луганськвугілля».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача та ухвалення додаткового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 245, 246, 252 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, зацікавлена особа: Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі № 263/10423/17 за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Доповнити постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15.11.2017 року по адміністративній справі № 263/10423/17 за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, наступним змістом:

«Зобов'язати Центральне об'єднане управління пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області під час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про переведення його з пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за віком, передбаченої п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», врахувати довідки про стаж роботи №№ 300, 301, 302, 303 від 22.12.2014 року та довідки про заробітну плату №189, 191, 193, 195 від 22.12.2014 року, видані ВП «Шахта «Фащівська» ДП «Луганськвугілля».»

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л.Г. Шатілова