Постанова № 73804162, 04.05.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/316/18 Справа № 703/61/18 Головуючий по 1 інстанції Прилуцький В. О. Категорія:ч.1 ст.172-6 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Дмитренко М. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2018 р. м. Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Дмитренко М.І., за участю прокурора Лисика М.А., правопорушника ОСОБА_3 та її представника - адвоката ОСОБА_4, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 січня 2018 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, працююча головним спеціалістом відділу з питань призначення та виплати пенсії №1 Смілянського об'єднаного УПФУ Черкаської області, ІПН НОМЕР_1,

визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 352,40 грн., -

в с т а н о в и в :

Згідно постанови районного суду, ОСОБА_3, займаючи посаду головного спеціаліста відділу з питань призначення та виплати пенсії №1 Смілянського об'єднаного УПФУ Черкаської області та, будучи згідно п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за корупційні порушення, в порушення ч.1 ст.45 Закону, без поважних причин, несвоєчасно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою судді, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою закрити адміністративну справу на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності події та складу правопорушення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що 06.03.2017 року вона увійшла на сайт НАЗК та подала електронну декларацію про доходи, про що в телефонному режимі повідомила відділ кадрів по місцю роботи. Зауважує, що оскільки подавала декларацію перший раз була впевнена, що декларація подана, та не звернула уваги на відсутність на сайті вікна «подати декларацію», через технічні збої в роботі сайту. Як виявилося, декларація залишилася у вкладці «збережені». 11 травня 2017 року, після дзвінка з відділу кадрів по місцю роботи, коли їй повідомили, що декларація не здана, вона знову відправила декларацію та на моніторі з'явився напис «декларація подана успішно». Звертає увагу суду на те, що жодного умислу на неподання вчасно декларації вона не мала, та відправила декларацію з пропуском строку, визначеного законом, через необізнаність з порядком подачі декларації та відсутністю змоги проконсультуватися по даному питанню.

Заслухавши апелянта ОСОБА_3 та її представника - адвоката ОСОБА_4, які підтримали вимоги апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, прокурора Лисика М.А., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити законне рішення в силі, дослідивши матеріали адміністративної справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не обґрунтоване відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 172-6 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від подання чи несвоєчасне подання декларації, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків.

Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч.1 ст. 172-6 КУпАП є формальним, обов'язковим елементом його об'єктивної сторони є умисна дія, тобто умисне несвоєчасне подання електронної декларації, а тому, орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прокурор, що приймає участь в розгляді таких протоколів судом, зобов'язані довести суду наявність в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення, умислу на несвоєчасне подання електронної декларації.

Крім того, згідно з п.2 роз'яснень спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (надалі - ВССУ) «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» вих. № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року, під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо; суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Крім того, на умисну форму вини, а також наявність відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб, як на обов'язкові ознаки корупційного правопорушення також звертає увагу Конституційний Суд України в рішенні від 06.10.2010 року (справа №1-27/2010).

Суд першої інстанції при розгляді справи не врахував наведених положень закону та роз'яснень ВССУ.

З матеріалів справи вбачається, що наказом №27-0 від 18 квітня 2017 року ОСОБА_3 було переведено на посаду головного спеціаліста відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій №1 Смілянського об'єднаного УПФУ Черкаської області.

Тому у відповідності до положень ЗУ «Про запобігання корупції» (закон), ОСОБА_3 є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією.

Згідно п.5-1 Розділу XІІІ «Прикінцеві положення» строк подання щорічної декларації для осіб, які відповідно до закону подають таку декларації вперше, продовжено до 1 травня 2017 року.

Таким чином, граничним терміном подачі декларації для ОСОБА_3 було визначено законом 1 травня 2017 року.

Як вбачається з даних роздруківки НАЗК, щодо послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_3, 11.05.2017 року остання подала декларацію, що підтверджено ЕЦП (а.с.36-37).

Однак, як в суді першої, так і в апеляційній інстанції, ОСОБА_3 зазначила, що вона 06.03.2017 року на комп'ютері заповнила декларацію та подала її, про що в телефонному режимі повідомила відділ кадрів по місцю роботи. Зауважує, що оскільки подавала декларацію перший раз була впевнена, що декларація подана, та не звернула уваги на відсутність на сайті вікна «подати декларацію», через технічні збої в роботі сайту. Як виявилося, декларація залишилася у вкладці «збережені». Жодного умислу на несвоєчасне подання декларації вона не мала. 11 травня 2017 року, після дзвінка з відділу кадрів по місцю роботи, коли їй повідомили, що декларація не здана, вона знову відправила декларацію та на моніторі з'явився напис «декларація подана успішно».

Апеляційним судом встановлено, що відповідно до листа Національного агентства з питань запобігання корупції №93-05/41834/17 від 17.11.2017 при перевірці файлів логування дій користувача ІТС Реєстр, виявлено, що ОСОБА_3 зареєструвалася в ІТС Реєстр 15.02.2017 о 15 год. 19 хв.

Вказаний факт підтверджується витягом послідовності дій користувача «Єдиного реєстру декларації осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_3, відповідно до якого, остання 06.03.2017 з 15:12:48 по 16:25:35 вчиняла дії по заповненню декларації.

Апеляційний суд, бере до уваги доводи апелянта, про те, що у неї не було умислу на несвоєчасне подання декларації, оскільки остання намагалася подати вчасно декларацію, однак не зробила це через необізнаність з роботою в ІТС Реєстр, а саме, з необхідністю підтвердження подання декларації, та перебоями в роботі сервісу.

Вказаний факт також підтверджується листом Національного агентства №53-08/32527/17 від 13.09.2017 року, відповідно до якого адміністратором ІТС Реєстр ДП «УСС» спільно з Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України протягом 24-28 березня 2017 року здійснювались заходи з оптимізації та переконфігурування обчислювальних ресурсів, що потребувало декількох зупинок та перезапусків окремих компонентів та ІТС Реєстр в цілому. З урахуванням наведеного, Національне агентство прийняло рішення від 08 червня 2017 року №224 «Про визначення періодів, протягом яких спостерігалися перебої у роботі інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Враховуючи викладене, вважаю, що у діях ОСОБА_3 щодо несвоєчасної подачі нею електронної декларації відсутній умисел, а отже і суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до п.2 ч.8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

У зв'язку з вищевикладеним, вважаю, що постанова районного суду відносно ОСОБА_3 є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з істотними порушеннями вимог КУпАП, в зв'язку з чим підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 - закриттю відповідно до ч.1 п.1 ст. 247 КУпАП за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 січня 2018 року стосовно ОСОБА_3 за ч.1 ст.172-6 КУпАП - скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП стосовно ОСОБА_3 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу правопорушення.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя М. І. Дмитренко